Творець «вакцини проти фейків» розповів, як відрізнити правду від брехні

Британський соціальний психолог Сандер ван дер Лінден пише для psychologytoday.com про те, як у потоці інформації вирахувати фальшиві новини, пише НВ.

«Ви впевнені, що можете відрізнити справжню новину від фальшивої? Більшість американців вважають, що справляються з цим завданням. Але кілька недавніх досліджень доводять – це не так.

Як професор Кембриджа, який створив «вакцину проти фейків» (яку, до речі, вводять без голки), я багато розповідав про різні фальшиві новини і те, як поширюється неправдива інформація. Як психолог я тепер часто починаю свої лекції, перевіряючи, наскільки добре аудиторія може розрізняти підроблені новини.

Розпізнавання фальшивих і правдивих новин, насправді, важке завдання для будь-якої людини. І я не вірю, що є якийсь один універсальний спосіб зробити це. Але це не означає, що ми не повинні намагатися докопатися до правди. Я працював з The Economist і RAI, і сподіваюся, що кілька рекомендацій, перевірених на практиці, виявляться корисними для кожного», – пише Сандер ван дер Лінден.

1. Якщо це занадто смішно, щоб бути правдою, можливо, це брехня. Не відкривайте цю новину! Заголовки часто вигадують спеціально для того, щоб ви захотіли на них клікнути мишкою. У вас засвербіла рука і так хочеться подивитися цю новину? Почухайте, але не відкривайте її. Нещодавно я спілкувався з журналістом, який зізнався, що в пресі спеціально вигадують найсмішніші та абсурдніші заголовки в гонитві за «кліками». Якщо ви будете ігнорувати такі новини, це не тільки зробить створення фейків менш прибутковим заняттям, але і сповільнить поширення вірусного контенту. Але якщо ви все-таки купилися на заголовок і відкрили новину, читайте її критично.
2. Завжди пам'ятайте про політичну складову. Сумнівайтеся! Певна політична сила може намагатися дезінформувати нас з самого початку («Найвищий відсоток злочинців – серед мігрантів»). Багато досліджень показують, що ми вибірково переглядаємо і обробляємо інформацію, виходячи з того, згодні з нею чи ні. Якщо виявите, що буквально протягом декількох секунд погоджуєтеся чи не погоджуєтеся абсолютно з усім, що написано в статті, то, ймовірно, мета такого матеріалу – потрапити в цільову аудиторію, запасти вам у душу, щоб розпалити конфлікт між різними групами в суспільстві.
3. Реальні факти стають «вірусними» набагато рідше, ніж помилкові. «Вірусний» – не завжди показник того, що інформація є важливою. Брехня поширюється швидше, ніж правда. Швидко поширюваний вірусний контент часто ґрунтується на фактах, далеких від правди. Тема, відео або мем, яким користувачі поділилися мільйон разів, сам по собі стає соціальним «доказом» того, що це якась важлива штука. При цьому дезінформуючи все більше і більше людей. Тому діліться новинами вибірково й обережно.
4. Перевіряйте джерела. Багато підроблених новинних статей описують неправдиві факти, не посилаючись на джерело інформації. Вони уникають цього. Люди часто не звертають на це уваги і не підозрюють, що їх обманюють. Іноді, коли джерела все-таки вказано, в деяких статтях використано техніку «підставного експерта», чия посада звучить переконливо, але насправді людина не має досвіду в цій сфері. Звертайте увагу і на контекст. Іноді він може бути сатиричним. І тлумачення однієї і тієї ж історії або факту може сильно відрізнятися в контексті і без нього.
5. Не шукайте новини тільки в соціальних мережах. Це неперевірені новинні сайти. Соціальні медіа дозволяють організаціям і політикам використовувати рекламні історії, які виглядають, як справжні. Наприклад, у Facebook можна розмістити рекламу спеціально для певної онлайн-групи. Новинні стрічки налаштовані на ваші попередні «кліки» і взаємодіють з подібним контентом. Це означає, що платформа буде вибірково подавати вже відфільтровану інформацію. Тому спробуйте знайти надійніші новинні канали. (...)