дивись.info

Чи вдасться львівським батькам «вибити» додаткове фінансування галузі у мерії і покінчити з поборами

Чи вдасться львівським батькам «вибити» додаткове фінансування галузі у мерії і покінчити з поборами

100 мільйонів гривень – такі кошти за підрахунками батьків-активістів мають бути додатково виділені на освіту у міському бюджеті Львова, щоб забезпечити нормальне фінансування галузі і покінчити з поборами.

Наразі до жодної з пропозицій батьків не прислухалися, а одну вже встигли відхилити на сесії міської ради.

Скільки і на що бракує

У нещодавно прийнятому бюджеті Львова на 2018 рік видатки на освіту займають почесне перше місце і становлять третину усіх витрат – понад 2,2 млрд грн. З них 80% – це зарплати вчителям, ще  9% складають енергоносії та комунальні платежі, майже 6% – забезпечення харчування, менше половини відсотка на освітні програми і 5% – інші витрати.

Попри це, активісти ГО «Батьківська рада Львівщини», вважають, що цього недостатньо. Вони підрахували, скільки потрібно додати коштів на освіту і вийшло близько 100 мільйонів гривень. На їхню думку це дозволить припинити побори у закладах освіти.

Фото: НТА

«У Львові 100 дошкільних навчальних закладів,117 шкіл і гімназій. Дошкільні заклади відвідує 25 096 дітей, школи – 75 950. Середньорічний благодійний внесок батьків на одну дитину – 600 гривень, є такі заклади, де здають 400 а є й такі – де 2500 гривень. Ці 600 гривень необхідні, щоб на плаву тримати навчальний заклад, – говорить голова Батьківської ради Львівщини Олена Пономарева. – Це той мінімум, який недофінансовують. Не треба казати батькам, що це ви наймаєте охорону для своїх дітей. Це ви, за наші  гроші, утримуєте охорону для комунального майна. І це треба визнати. Були випадки, коли ми зайшли в садочок, побули і тихенько вийшли. Але так непевно не має бути, щоб люди з вулиці вільно могли заходити.  10 тисяч гривень домофон на один садочок. Та ж лампочка для проектора коштує 2500 гривень, а їх треба на рік 2-3. Поточні ремонти за кошти міста бувають вкрай неякісними – вже в кінці вересня керівники закладів йдуть до батьків,  бо унітази протікають, плитка відвалюється.

Середньорічний благодійний внесок батьків на одну дитину – 600 гривень, є такі заклади, де здають 400 а є й такі - де 2500 гривень. Ці 600 гривень необхідні, щоб на плаву тримати навчальний заклад
Олена Пономарева

Хочу подякувати владі за програму безкоштовного харчування дітей у школах, але на наступний рік вартість піднімуть тільки на 80 копійок – з 10.20 до 11 гривень.  Ми спілкувалися з надавачами послуг – це має бути мінімум 12.50. Тому, 100 мільйонів хай місто виділить, тоді ми заспокоїмося, тоді зникне слово «побори» і батьки, коли їх розвантажать стануть партнерами і будуть школам допомагати», – додає голова Батьківської ради Львівщини. На її думку, величезна кількість освітніх проектів у громадському бюджеті є прямим доказом недофінансування освіти у місті.

Читайте також: «Благодійні внески» у львівських школах: чи це законно і куди звертатися батькам, якщо їх примушують платити

Відтак, активісти пропонують збільшити фінансування з міського бюджету на покращення матеріально-технічного забезпечення і дотримання належних санітарних умов у школах і садках на майже 61 млн грн, на ремонтні роботи – не менше як на 10 млн грн,  на охорону – не менше як на 10 млн грн, збільшити фінансування безкоштовного харчування учням 1-4 класів та пільговим категоріям не менше як на 6,6 млн грн, збільшити фінансування проектів Громадського бюджету втричі, передбачивши половину коштів на науково-освітні проекти – не менше, ніж 20 млн грн, передбачити на забезпечення інклюзивної освіти – не менше 10 млн грн.

100 мільйонів хай місто виділить, тоді ми заспокоїмося, тоді зникне слово «побори» і батьки, коли їх розвантажать стануть партнерами і будуть школам допомагати
Олена Пономарева

Активісти також вимагають передбачити обов’язкові громадські слухання бюджету розвитку з оцінкою пріоритетності видатків на безоплатну освіту.

Звідки взяти кошти

Активісти не лише вимагають виділення коштів а й підказують, де їх можна відшукати. Зокрема, вони пропонують заборонити звільнення забудовників від інвестиційних внесків, а самі внески скеровувати на розвиток соціальної інфраструктури, переглянути доцільність фінансування приватних навчальних закладів з міського бюджету, переглянути фінансування таких проектів, як  відновлення Пелчинського ставу та канатної дороги на Високий замок,  грантових коштів, а також ефективність діяльності комунальних комерційних підприємств.

«Створюються ЛКП, в них вливаються великі кошти. Депутати мають подумати, чи дійсно ці структури виконують свої функції. За кошти міста хочуть збудувати садок в Рясне-Руській. Ми нічого проти не маємо, щоб там був садок, але 50 млн.грн. тоді коли в нас у Львові є брак садків – це нелогічно. На програму навчання посадових осіб та депутатів на наступний рік виділяється 750 тис. грн. У Стратегії розвитку освіти на 1017-20 роки є пункти, які можливо не на часі – тренінгові навчання керівників – 600 тис.грн. тільки в 2018 році, опрацювання різних стратегій – 500 тис.грн, курси,  тренінги для освітян, майстер-класи. Яка логіка в педагогічній освіті, якщо потім на такі шалені суми треба ще довчати. Можливо не на часі канатна дорога на Високий замок. Влаштування ставу Пелчинського перед входом до парку культури – 600 тис. грн тільки на дослідження. Це тоді коли дитину за шафку гноблять в школі», – обурюються активісти.

Вони також не розуміють фінансової підтримки з міського бюджету приватних закладів освіти, на яку вже пішло цього року 2 млн.грн. і ще стільки планують виділити наступного.

«У нас є «Муніципальна варта», чому її не можна залучити до охорони шкіл, і позбавити батьків цього тягара», – пропонують активісти.

Що думають у мерії

У міській раді кажуть, що пропозиції батьків, зокрема і суму дофінансування аналізують. «Можливо треба і в 10 разів більше. При тому, що бюджет є достатньо великий. В нас реалізуються багато програм, які не передбачені державою. Місто фінансує галузь освіти більше ніж на 50%», – каже директор департаменту гуманітарної політики Галина Слічна.

«Кошти на приватні заклади треба виділяти і держава вже це зрозуміла, і в законі є, що гроші мають йти за дитиною. Більше ніж 50% приватних шкіл, діти які там навчаються – це діти з важкими нозологіями і діти, які можливо недостатньо комфортно, не дивлячись на організацію інклюзивного навчання, будуть почувати себе в середовищі, де є 30 дітей. Це все таки має бути менша кількість дітей. В приватних школах – це і 5 і 7, 10 – де дитина може адаптуватися. Тому ця підтримка має бути, насправді незначна, але вона має бути», – каже Галина Слічна.

Більше ніж 50% приватних шкіл, діти які там навчаються - це діти з важкими нозологіями і діти, які, можливо, недостатньо комфортно, не дивлячись на організацію інклюзивного навчання, будуть почувати себе в середовищі, де є 30 дітей
Галина Слічна

Щодо охорони шкіл і садочків, то за словами директора департаменту місто працює над цим. «Ми розпочали цікаву програму передачі навчальних закладів під охорону. Є інвестори, які облаштовують у навчальних закладах відеокамери на всіх входах і всередині, виводять це все на пульт, встановлюють тривожну кнопку, пожежну сигналізацію і охоронну сигналізацію у приміщеннях. Відповідно,  за  рахунок ставок сторожів ми здійснюємо оплату за таку послугу, тобто сторожів уже не потрібно. Якщо реально оцінити ситуацію, жодна молода людина не піде працювати за таку зарплату. Це зручно хіба людям, які вже мають пенсію, але це неякісно, бо аналізуємо, що відбувається у закладах освіти, які відбуваються крадіжки. Вважаю що правильно було б реалізувати цей проект», – каже начальниця департаменту.

Наразі системою охорони обладнані 11 шкіл. У наступному році їх кількість планують збільшити. Водночас, невизначеною залишається ситуація з денною охороною навчальних закладів. «Її треба розвести в дві площини. Перша – це ДНЗ, де не  потрібно ставки охоронця. Це мають бути входи облаштовані додзвоном або домофоном, щоб це не був вільний доступ до приміщень, бо бувають різні ситуації. По денних охоронцях у школах ми пропонували введення до штатних розписів цих посад, але рішення відправили на доопрацювання. Можливо ми б могли в цілому закуповувати послугу забезпечення охорони. Зараз ми це обговорюємо, робимо розрахунки. Ми мусимо розуміти, про який додатковий ресурс йде мова», – каже Галина Слічна. Наразі, за її словами, відеоспостереженням (переважно за кошти батьків)  облаштовані 20-25% львівських шкіл.

Гроші на вітер?

Поки що до батьків прислухатися не поспішають. Це показало затвердження на сесії міської ради програми безкоштовного харчування дітей. При цьому пропозицію збільшити суму на одну дитину в день з 11 грн. до 12.50 навіть не розглядали, а представнику Батьківської ради слова не надали.

«Ви можете нагодувати дитину на 11 грн? Навіщо тоді маніпулювати, і казати що в нас ж ця програма, але вона не донесла до депутатів думку батьків і фахівців. Начальник управління освіти чула всі обґрунтування, були надавачі послуг. Ми запрошували Садового на громадські слухання, я йому писала в приват, він це прочитав, – обурюється  Олена Пономарева. – Хочу подякувати, що у Львові є ця програма але вона настільки непрофесійна. Цей рік харчували за 10.20, тепер додали 80 коп. Це навіть не покриває інфляцію. Для чого викидати в смітник 11 грн., того що діти не будуть їсти, якщо надавачі послуг просили невелике збільшення до 12.50. Це можна було прийняти. Гаряче харчування кожних 4 години – це фізіологічна потреба дітей, щоб шлунок нормально працював. В нас 167 навчальних днів, 32 711 дітей харчуються. Ціна питання, щоб збільшити на 1,50 грн, щоб було збалансоване харчування, щоб можна було і салатик якийсь до каші дати – 8млн. 200 тис. А в нас інвестиційні внески пробачають забудовникам».

На всі пропозиції батьків у мерії наразі дають обтічні відповіді. Там кажуть, що дофінансування галузі може відбутися внаслідок уточнень до вже прийнятого міського бюджету на 2018 рік.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама