Спеціально до Дня Святого Валентина ІА Дивись.info поговорила з трьома львів’янками, які крізь роки пронесли почуття кохання до своїх чоловіків. Ми дізналися, що для них означає кохання, та розпитали, за що вони цінували своїх обранців.

Ярослава Стеник, 91 рік

Усе життя пропрацювала педагогом  — викладала українську мову і літературу у школах, училищі, університеті. Була одружена з одним чоловіком, якого і вважає своїм найбільшим коханням

Коли я працювала у школі, ми намагалися пояснювати дітям, що таке кохання. Спочатку з’являється захоплення, потім — любов, а потім це переходить у кохання. Так от на виховних годинах ми говорили, що кохання має бути чистим, благородним. Аби це краще пояснити, я використовувала твори літератури.

Наприклад, Ольга Кобилянська написала повість «Царівна», у якій ми бачимо саме таке благородне і чисте кохання, яке всім потрібне. Іван Франко написав твір «Тричі являлася мені любов», видав свою збірку «Зів’яле листя». Він пише: «Являйся, зіронько, мені хоч в сні», каже, «я ночами не сплю, думаю про тебе». Ось що таке почуття кохання.

Я десятки років прожила зі своїм чоловіком. Розумний був — кандидат медичних наук. І благородний. Ту благородність і я відчувала. І його пошану, повагу, тому маю, що згадувати.

Нам не було завжди легко. Були і горе, і радість — усе ділили з ним. Вже 25 років як він відійшов у вічність, але до сьогодні я згадую ті прожиті хвилини. Ці стосунки давали натхнення, давали можливість переживати все. У нас так і сталося, як я учням розповідала: знайомство, захоплення, а потім любов і кохання. Ті хвилини, що я прожила з чоловіком, дали мені сили дожити до такого поважного віку.

Кохання — це така велика сила, яка лікує і душу, і серце фізично. Тому дуже хотілося би, щоби наша молодь зверталася до святого Валентина і брала добрий приклад, щоби молодь сіяла добре, вічне і розумне, щоби вони були щасливі у житті. Тільки кохання робить людину щасливою і тоді вона може перевернути гори. Треба шанувати любов, взаємостосунки і люди будуть добріші.

Я вважаю, що кохання залежить від обох: і від чоловіка, і від жінки. Але дуже важлива мудра жінка у сім’ї. Якщо вона любить чоловіка, кохає, вона все зробить, аби зберегти стосунки, згладжуватиме гострі кути. Це дуже цінує чоловік і відплачує тим самим.

Кохання то є щастя. А що таке щастя?

Щастя — не знати спокою,

В далі йдучи невідомі.

Щастя — це мир після бою

В отчому домі,

Зустріч опісля розлуки,

Справджені мрії… (Олександр Підсуха).

Стефанія Мальська, 77 років

За фахом — кухар

Справжнє кохання випробовується роками і самопожертвою. Ми з чоловіком познайомилися на роботі і одружилися, коли мені було 20 років, а йому 24. Кажуть, що є любов із першого погляду. Може і так. Але ми півтора роки товаришували, придивлялися одне до одного, тому що був тяжкий час. Квартири не було… Нічого не було…

Коли я приїхала додому до мами і сказала, що ми розписуємося, вона спитала: «Дитинко, а де ти будеш жити?» От такі були часи. Тепер молоді люди більш забезпечені, одружуються, коли мають квартиру, а у нас нічого: диплом і кохання.

Я прожила з чоловіком 48 років. Він був чудовий. Мені у ньому все подобалося: вірність, чесність, працьовитий був. Ми дуже поважали одне одного і один без одного майже не ходили. Але зараз я вже 8 років як вдова.

Десь роки три тому я була на весіллі у родичів. Коли ми прийшли вітати молодих, наречена сказала: «Я хочу прожити життя так, як ви прожили його зі своїм чоловіком». Я дуже була вражена, тому що ми дійсно кохали одне одного.

Я до дня Святого Валентина ставлюся позитивно. Хоча ми з чоловіком і не святкували його — не прийнято було у Радянському союзі. Але, думаю, що закохані у цей день могли би взятися за руки і піти у церкву на богослужіння, аби подякувати Богу за все.

Валентина Світлицька, 76

37 років пропрацювала у сфері, пов’язаній з економікою.

У мене за життя було двоє чоловіків.

З першим ми одружилися, коли я ще навчалася в інституті. Він став моїм захопленням на півжиття. Від нього я народила доньку. На жаль, перший чоловік помер від страшної хвороби. Після нього я вийшла заміж вдруге. І вже у свідомому віці я зрозуміла, що друге кохання більш ґрунтоване на моральних якостях, свідомих. Від другого чоловіка я не мала дітей, ми виховувала одну доньку. Завдяки йому, я оцінила життя зовсім інакше. Я хочу акцентувати на другому чоловікові, тому що коли ми з ним зустрілися на роботі, я казала: «Ти не витримаєш мого життя. Я, як жінка, не витримую, а чоловік тим більше». А він сказав: «Ти не пошкодуєш». Ніколи не забуду цього. Він таки виявився правий. На жаль, мій другий чоловік також вже помер.

По життю я пронесла між чоловіками таке кредо: краса відцвіте, а доброта незмінна. Перший чоловік був дуже добрий, другий — надзвичайно добрий. І ми виховали доньку дуже доброю. Для мене це основне. Можна дискутувати на цю тему, але таке моє бачення життя, не тільки кохання.

Я вважаю, що кохання — це хвороба. У когось воно минає, а з кимось лишається на все життя.

Почуття чоловіка і жінки відрізняються. Потенціал чоловічий у сім разів вищий, ніж жіночий, ось з цього і робіть висновки.

За сприяння у підготовці матеріалу дякуємо Львівському міському територіальному центру соціального обслуговування.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Фото: Микита ПЕЧЕНИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Беловольченко Ганна
У 2016 році закінчила Донецький національний університет ім. Василя Стуса за спеціальністю «Журналістика». Вважає, що треба вміти писати просто про складне. Цікавиться суспільно-політичною тематикою.