У майстерні гончара, або Як оживає глина (фото)

28052837_534365396949186_546467119_n
Фото: Герцюк Артур

З того часу, як Сергій Параджанов зняв «Тіні забутих предків», пройшло 54 роки. Описана генієм гуцульськість нікуди не поділася і сьогодні: архетипна, колоритна, унікальна і містична. Відчути її можна на собі, варто лише завітати у будь-яке гуцульське село, десь так у передріздвяний період.

З того часу, як Сергій Параджанов зняв «Тіні забутих предків», пройшло 54 роки. Описана генієм гуцульськість нікуди не поділася і сьогодні: архетипна, колоритна, унікальна і містична. Відчути її можна на собі, варто лише завітати у будь-яке гуцульське село, десь так у передріздвяний період.

Журналістка ІА Дивись.info також побувала у гостях представника молодого покоління гуцульських гончарів, аби на власні очі побачити, як у руках майстра оживає глина та робиться кераміка.

Село Космач. За територією найбільше не лише в Україні, а й у всій Європі. Не даремно Космач прославився завдяки декоративно-прикладному мистецтву, адже майже в кожній хаті тут живуть майстри: вишивають, розписують писанки, займаються керамікою.

Попри те, що тут жахлива дорога, на якій майже немає асфальтового покриття, Космач притягує своєю майже незайманою красою, німою тишею, кольорами та панорамами.

Якщо дивитися на село з гір, то центр видається сонячним диском, а всі його присілки наче сонячні промені, тому лінгвісти назву села тлумачать як «Келія сонця».

Космачани продовжують традицію народних промислів і по сьогодні. Килимарство, ліщиноплетіння, виготовлення народних строїв, різьблення по дереву, виготовлення народних інструментів є невід'ємною частиною їхнього життя, і займаються цим не лише старші люди, а й молоде покоління.

Фото: Герцюк Артур

У майстерні місцевого гончара Андрія Бойчука на полицях розмістилися пузаті керамічні глечики, тарелі, миски та різне глиняне начиння. У кімнаті стоїть холодне повітря, тому Андрій в першу чергу обігріває приміщення.

«Має бути тепло, градусів 15-20», - наголошує Андрій. Адже виріб має добре просохнути. На вулиці січень, тріщить мороз. Андрій потирає руки, хекаючи на долоні, йде пара. По кімнаті бігає ржавий пес, розмахуючи хвостом. Бумик сьогодні в дусі. У нього гладка руда шерсть, короткі папи, а ще він любить ганяти лисиць, яких у Космачі вдосталь і які приносять шкоду господарству.

Фото: Герцюк Артур

Майстер підходить до роботи виважено, без лишньої емоційності. Надягає робочий фартух. Не знаю, де шукає Андрій натхнення для роботи і чи шукає взагалі. Просто закочує рукави і працює.

«Треба лише не нервувати і бути спокійним, інакше робота не піде і навіть такого елементарного виробу, як кружка, не вийде зробити», - коментує Андрій.

Фото: Герцюк Артур

Процес виготовлення виробу довгий і клопіткий: зліпити, нанести орнамент і кольори, потім висушити та випалити. «Аби зробити, наприклад, кружку, необхідно тиждень. Перший день виточується, наступного малюється, викарбовується візерунок», - розповідає гончар, вмикаючи гончарний станок, - найважче робити димлений виріб, відтак і ціна на нього вища, - продовжує. Чоловік каже, що спочатку глину возили з Косова, потім віднайшли її на своєму пагорбі в Космачі.

Фото: Герцюк Артур

«Спочатку глина розбивається, пересівається, змішується і заливається водою. Глина повинна бути густішою, ніж сметана, - запевняє майстер. У своїй практиці він експерементував і з синьою космацькою глиною, якої так багато в руслах річок. Андрій пробував перемішувати її з кутською глиною і виходив найкращий матеріал для роботи. Глина переціджувалась через сито, перебиралась від камінчиків і корінців, аж потім заливалась у спеціальні форми. Чим довше глина вилежиться, тим легше її буде обробляти. Вилежаний матеріал гончар розсікав городником, потім підтоплював водою у спеціально обладнаній ямі. Зверху накривав старою верветою, аби глина краще перепріла.

Фото: Артур Герцюк

Андрій працює з такими видами кераміки: димлена, молочна, кольорова та варена. Каже, що найміцнішою є варена та димлена. Задимлює на дровах у печі. «Коли глина випалюється, стає червоною, як сталь. Потім витягується і вариться у спеціальній консистенції, до якої додають молоко. Молочна кераміка оппалюється при температурі приблизно 1100 градусів. Інколи виріб тріскає. Кольорову ж треба випалювати два рази при температурі 1000 градусів», - розповідає майстер про техніку різних видів кераміки.

Фото: Артур Герцюк

Загалом у майстерні багато глини, біля гончарного круга, хаотично лежать інструменти, на стінах - грамота за участь у черговому мистецькому фестивалі та фото з дружиною у традиційному гуцульському строї. Температура в приміщенні росте, гончарний круг гуде і набирає обертів. Рухами професіонала Андрій кладе на круг раніше заготовлений шмат глини. Розімнявши глину, він кладе її в центр гончарного кола і міцно стискає обома руками.

Фото: Герцюк Артур

Здається, що в цей момент він прислухається лише до свого відчуття, руки вправно повторюють знайомі рухи, давлять по центру великими пальцями. Гончарне коло, подібно мантрі, видає ритмічне гудіння, а в нас на очах коїться магія - за декілька хвилин мокра глина перетворюється на готовий виріб, невеличке горнятко з ідеально гладкою поверхнею та рівними краями. За таким же принципом робляться й інші вироби.

Аби зробити на поверхні візерунок, необхідно продовжувати ногою крутити гончарний круг, приставляючи про цьому гострий предмет, відтак утворюються лінії: рівні, хвилясті, на будь-який смак. А щоб забрати горнятко з кругу, Андрій послуговується жилкою, майстерно проводячи нею під дном виробу.

Фото: Герцюк Артур

Разом з дружиною Марічкою Андрій виготовляє різний ужитковий та декоративний посуд. Марічка допомагає чоловікові вицяцьковувати вже готовий виріб. Горнята, горщики, унікальні макітри користуються попитом не лише в Космачі, а й в туристів із всього світу. Їх залюбки купують на Буковині та Поділлі. Також чоловік дає майстер-класи бажаючим.

У своїй творчості подружжя використовує переважно старовинну символіку типу Трипілля, яка складається з безконечників, трикутників, сварги, ромбів тощо.

Майстри не бояться експерементувати і сміливо вводять у свою творчість сценки з життя гуцулів.

Підготувала: Олександра Багач

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: