Львів прощатиметься з учасницею українського національно-визвольного руху Мирославою Зваричевською

26 лютого після тяжкої хвороби пішла з життя Зваричевська (Мороз) Мирослава Василівна – учасниця українського національно-визвольного руху, репресована за поширення самвидаву, педагог, повідомила прес-служба ЛОДА.

Сьогодні, 28 лютого, о 14:00 год. у церкві Пресвятої Трійці (вул. Тершаківців, 9) відбудеться парастас за померлою. Опісля з церкви йтиме піша хода на Личаківське кладовище, де й поховають Мирославу Зваричевську.

Довідка:

Народилася  М.Зваричевська 10 грудня 1936 року в с. Трибухівці на Тернопільщині. Випускниця філологічного факультету Львів­ського університету (1961).

У 1965 році була заарештована і звинувачена у проведенні «антирадянської агітації і пропаганди» за ст. 62 ч.1 КК УРСР в одній справі з Михайлом і Богданом ГОРИНЯМИ та Михайлом ОСАДЧИМ. Львівський обласний суд 13–18.04.1966р . засудив М.Зваричевську  до 8 місяців. Звільнена зі слідчого ізолятора 24.04.1966. Начальник СІЗО передав їй розпорядження КГБ негайно виїхати зі Львова до рідного села.

Працювала у Львівських середніх школах: № 34, № 31, № 2, № 36, науковій бібліотеці Львівського університету, коректором в газетах «Вільна Україна», «Ленінська молодь», літредактором відділу публікацій Львівського обласного архіву.

З 1990 року  була  завідувачем кабінету-центру гуманітарних дисциплін, доцентом кафедри філософських основ і змісту освіти, старшим викладачем кафедри гуманітарної освіти, доцентом кафедри гуманітарної освіти (з 2007 року) Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Депутат міської ради (1990).

Брала участь у створенні Товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка (1988). На першій в Україні науково-практичній конференції (1989) виголосила доповідь-концепцію національної школи «Національна школа, учитель, громадськість». Співорганізатор освітньої комісії та громадського лекторію, який функціонував безперервно до 1991 року. Учений секретар Товариства «Рідна школа» (1991). Активно співпрацювала у товаристві Г. Ващенка, жіночих організаціях; проводила цілеспрямовану роботу над реформуванням змісту післядипломної педагогічної освіти, автор програми й підручників  з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.

Заслужений вчитель України (1992).