Євробачення, Грибовичі й туризм. Про що розповів улюблений заступник мера Садового (Фото)

13942299_1642196179428991_1072726104_n

Улюбленець Садового. Саме так позаочі називають заступника мера Львова з питань розвитку Андрія Москаленка. ІА Дивись.info розпитала у чиновника про те, яким був його шлях до високого крісла в ЛМР та чи не підшукує бува Садовий йому заміну.

Серед завсідників львівської Ратуші нині чимало людей, імена яких відомі всім, проте інформації про них мінімум. Серед таких осіб, зазвичай, найбільш наближені до мера люди. Зокрема, і заступник Андрія Садового з питань розвитку Андрій Москаленко. Трохи даних про освіту та швидкий кар’єрний ріст посадовця можемо почерпнути з довідки, розміщеної на сайті ЛМР. А от дізнатися щось більше не вийде навіть переривши увесь Інтернет. Андрій Москаленко, хоч і відвідує по кілька прес-конференцій на день, однак говорить лише на анонсовані теми. Ми ж вирішили привідкрити карти та поспілкуватися з заступником міського голови особисто.

На це інтерв’ю редакція чекала кілька тижнів. І чекала б ще чимало часу, адже за словами заступника мера, він перебуває у постійних відрядженнях, а невдовзі ще й відправиться у відпустку.  Тому розмова могла відкластися на невизначений термін. Однак ми зробили хід конем і попри велику зайнятість «спіймали» чиновника після однієї із прес-конференцій.

Говорив Андрій Москаленко впевнено, чітко та по темі. Але  зі звичними для команди Садового фразами. Як заступник мера ставиться до металошукачів, чи має другу половинку та як розвиває Львів – читайте і аналізуйте.

— Попри те, що Ви займаєте дуже високе крісло у Львівській міській раді, львів’янам про Вас відомо дуже мало. Розкажіть трішки про себе і про те, яким був «шлях до мерії».

— Я завершив економічний факультет університету Івана Франка і з третього курсу стажувався у міській раді. Це був фактично один із перших наборів стажування у мерії. Загалом з цього часу вже простажувалися близько семи-восьми тисяч студентів. Після 9 місяців стажування у прес-службі – я став працівником – головним спеціалістом цього відділу. Згодом очолив прес-службу, після чого очолював управління інформаційної політики та зовнішніх відносин. І після цього мені довірили очолювати «Адміністрацію міського голови». І вже з позиції керівника «Адміністрації міського голови» певний час я виконував ще обов’язки керівника департаменту розвитку і у той момент ми зробили акцент на кількох додаткових напрямках, які стосуються IT, урбаністики та туризму. І минулого року за пропозицією міського голови рішенням сесії мене було призначено на посаду заступника міського голови з питань розвитку.

13933236_1642196176095658_718201504_n

— Чим цікавитеся у вільний від роботи час і кому належить Ваше серце?

— Велику частину часу проводжу на роботі, звичайно. Люблю їздити на велосипеді і час від часу їжджу на роботу на велосипеді. Сімейний стан – неодружений. Завершую кандидатську роботу.

— Зараз туристичний сезон у самому розпалі. Що нового цьогоріч місто приготувало для туристів?

— У нас є ряд заходів, які відбуваються цьогоріч. Вони відбуваються під гаслом «760-річчя Львова». Якщо подивитися на останню статистику, яку ми оприлюднювали, то приблизно 39% людей, які їдуть сюди вже звично, але близько 25 % люди, які перший раз їдуть до Львова. У великій мірі люди дізнаються від своїх колег про Львів. Чому поїхати є рекомендацією колег, ну і зрозуміло, що ми підсилюємо це рядом маркетингових заходів. Люди їдуть у першу чергу за атмосферою, за неймовірною архітектурою. Зрозуміло, що це все доповнюється подіями. Хтось приїжджає до Львова на форум, хтось на конгрес, на саміт, а хтось на фестиваль. Я знаю, що багато людей приїжджають до Львова вчити українську мову. Навіть є така традиція, що кілька послів, яких призначають в Україну, вони вчать мову саме у Львові, неформально перебуваючи тут певний час.

—  Туристи привозять до Львова великі суми грошей. На що потім ідуть ці гроші? Є якесь відповідне спрямування чи вони йдуть у загальний бюджет?

— Згідно з дослідженнями, 65 % людей, які їдуть до Львова це є українці, на другому місці поляки, треті білоруси, четверті німці. Українці в середньому витрачають близько 200$, а німці у залежності від курсу витрачають до 400$. Ці кошти залишаються у Львові – їх заробляють львів’яни зайняті у індустрії гостинності. А це понад 20 різних професій – готельна справа, екскурсоводи, перекладачі, виробники подарунків, організатори подій чи конференцій тощо. І порівняно невелика сума напряму від туризму у вигляді туристичного збору з готелів потрапляє у бюджет. Але в даному випадку важливіше, що сьогодні індустрія гостинності може давати нові робочі місця. До 20 000 робочих місць в індустрії за останні кілька років створено у Львові. Якщо ж сьогодні подивитися на світ, то близько 10-ти % всіх грошей є в індустрії гостинності.

13942299_1642196172762325_368119444_n

До питання про Грибовицьке сміттєзвалище Андрій Москаленко, як і всі, хто підтримують мера Садового, безумовно, був готовим. Адже тема на часі і неабияк вдарила по репутації очільника міста. Та, на відміну від Андрія Івановича, його заступник про підпал говорити не став – вийшов з ситуації набагато дипломатичніше.

— До нещодавніх подій на Грибовицькому сміттєзвалищі чи не найбільшою проблемою Львова були скандальні забудови. Чи змінилося ставлення світу до нашого міста як туристичного центру після того, коли до цієї проблеми додалася ще й Грибовицька трагедія?

— Кожне місто має свої проблеми. Будь-яке місто у світі, і Львів не є винятком. По проблематиці Грибович наші колеги, які відповідають за цей напрямок мають чітку логістику що потрібно робити – через співпрацю з Європейським інвестиційним банком. Аби, як і в інших прикладах, зокрема, переробкою люмінісцентних ламп, де у Львові фактично  є єдиний завод, який їх переробляє. У цьому так само, я переконаний, ми зможемо показати приклад, яким чином потрібно поводитися зі сміттям.

— В яких напрямках Львів нині потребує найбільшого розвитку?

— Зрозуміло, що я міг би у відповіді лобіювати ті напрями, якими я займаюся, що вони найбільше потребують. Але, насправді, потрібно активно розвивати всі напрямки. Це як людина. Якщо ви качаєте м’язи на ногах, а на руках ні, то тіло буде без пропорції. Тому потрібно і ремонтувати дороги, в інфраструктуру ми вкладаємо достатньо великі кошти. Треба допомагати бібліотекам ставати ще швидше громадськими центрами, театрам треба допомагати. Освіта – ключовий напрямок, в який потрібно вкладати і ми завжди вкладали великі кошти. Працювати з мешканцями, створювати для них online-сервіси.

Якщо про мою роботу детальніше, то завданням нашої команди є втілення концепції «Розумного міста» з усіма зручними для цього сервісами. Близько 5 % мешканців Львова сьогодні вже звертаються в мерію через online-сервіс. І наше завдання – максимально підвищити цей рівень до 40-50 %. Також серед пріоритетів є розвиток культурної індустрії,  індустрії гостинності, урбаністики та історичного середовища.

— Ми втратили можливість приймати у Львові Євробачення. Ви були чи не найбільшим прихильником того, щоб саме наше місто приймало пісенний конкурс. Львів справді був готовий до цього, адже у нас навіть немає відповідного критого приміщення, як цього вимагають умови?

— Львів перемагав у всіх опитування на місце проведення Євробачення. Навіть на міжнародному сайті вболівальників Євробачення вважали,  що через Львів можна найкраще презентувати Україну. Це було більш, ніж переконливим аргументом подавати заявку від Львова.

Відтак, в Україні було створено організаційний комітет, який визначив 4-5 стадій відбору серед українських міст. Ми запрезентували наше бачення можливості проведення Євробачення у Львові: фан-парки, Євромістечко, головна локація. А це сотні сторінок заявки та візуальних матеріалів.

Ми пройшли декілька стадій відбору. А, коли вже презентували нашу заявку для Організаційного комітету в Києві, одним з критеріїв був розмір організаційного внеску. Але очікування з боку держави щодо розміру фінансового внеску було для нас неприйнятним. Адже маємо інші пріоритети: освіта, культура, новітні технології.

Ми підтримаємо рішення Кабінету міністрів України щодо переможця і хто б не переміг – будемо готові максимально співпрацювати та допомагати.

13932981_1642196182762324_1870399005_n

Про Євробачення Андрій Москаленко говорив доволі сухо. Напевно, для нього це просто черговий робочий проект, який потрібно було втілити у життя. А, можливо, він і сам розумів, що Львів не готовий прийняти у себе найвідоміший пісенний конкурс Європи. Але як щодо ролика, представленого на відборі?

— Під час відбору міста, Львівську міську раду звинуватили в тому, що ролик, який був представлений – це ролик до ЄВРО-2012? Чи так це?

— В Україну під час Євробачення приїдуть десятки тисяч вболівальників. Ми їх не здивуємо дорогами, інфраструктурою. Їх можна здивувати емоцією. Це було головним елементом, на який ми робили акцент у презентації Львова. Для цього наша команда створила історію про двох персонажів, які мандрують нашим містом та для візуального представлення використали 50 секундний ролик. Цей ролик був зроблений кілька років тому на наше замовлення і вже частково ротувався у кінотеатрах та соціальних мережах. Для Євробачення ми дещо видозмінили кілька останніх секунд відео. Саме він зміг передати ці відчуття, які ми хотіли донести до глядачів. Окрім того, створення нового продукту - це зайві видатки, вже маючи високоякісний продукт. До речі, презентація Львова на Євробаченні коштувала 7 тис грн (підключення до високошвидкісного інтернету під час телевізійного включення, друк футболок та друк презентацій для оргкомітету).

— Нещодавно у міські раді встановили металошукачі. Депутати аргументували це тим, що бояться за своє життя. Як ставитесь до такого нововведення і чи не боїтесь за своє життя?

— Мерія завжди була відкритою. Будь-хто може зайти в будь-який кабінет мерії. Можете спробувати навіть зараз зайти. Тому вказані заходи скеровані швидше на упередження провокацій, аби їх не було, зокрема, під час сесій міської ради.

Фрази про відкриту для світу мерію, яка стала своєрідною фішкою очільника міста та його команди, недостатньо, аби відповісти на це питання. Тому перепитуємо ще раз.

— Але після цього в соціальних мережах посипалося безліч коментарів стосовно того, що мерія, відкрита для світу, стала закритою для львів’ян.

 — Власне, те, що вона є відкрита, Ви можете перевірити вже зараз. Кожен охочий може зайти зараз в мерію. Тому у цьому ніяких труднощів немає. До речі, навіть у суботу та неділю Ратуша відкрита – адже працює підйом на вежу Ратуші для всіх охочих.

— Нині громадські активісти подейкують про те, що Андрій Садовий підшукав вам заміну. Аргументують це тим, що останнім часом ви рідко з’являєтесь з мером на публічних заходах, а в оточенні міського голови з’явився новий помічник.

— Я такої інформації не маю. Коли я працював в «Адміністрації міського голови», то дійсно був присутній з міським головою на багатьох подіях. Перейшовши на посаду заступника, змінився напрямок моєї відповідальності. Відтак, з міським головою працюють мої колеги.

Спілкувався Олег ГАЛІВ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: