«Нова українська школа»: як готується Львівщина

У ЛОДА кажуть, що до новацій готові як технічно так і психологічно.

Що зміниться?

Директорка департаменту освіти і науки ЛОДА Любомира Мандзій каже, що найголовнішою рисою нової школи має бути дитиноцентризм.

«Ми акцентуємо увагу не на вчителеві, а на дитині, на її потребах. День у Новій українській школі повинен починатися з ранкової зустрічі. Вчитель повинен відчути дитину. Ця ранкова зустріч покликана визначити, за яким настроєм прийшла дитина до школи. У пілотних школах ці зустрічі відбуваються дуже по різному. В деяких дітки вибирають смайлики, які відповідають їхньому настрою. Також важливим у Новій українській школі є компетентністний підхід, тобто не тільки знання, але компетенції – вміння застосувати ці знання. Також відсутність обов’язкових домашніх завдань, думаю не треба буде постійно носити підручники», – каже директорка департаменту освіти і науки ЛОДА Любомира Мандзій.

[dyvys_blockqoute text="Ми акцентуємо увагу не на вчителеві, а на дитині, на її потребах" author="Любомира Мандзій"]

Хоча й не такі значні, але зміни відбуватимуться й у середній і старшій школах.

«Відбуватимуть певні зміни у програмах, за якими будуть навчатися учні. Лише нещодавно прийшов наказ Міністерства освіти і науки України про впровадження експерименту по вивченню природничих дисциплін у 10-11 класі. Тобто, зміни відбуваються, але можливо, вони не є такими масштабними, як в початковій школі, однак трансформація освіти відбувається і в початковій, і в середній, і в старшій школі. Наше основне завдання, на що ми орієнтуємо директорів шкіл, – збільшення кількості шкіл з поглибленим вивченням природничих предметів та запровадження профільного навчання у старших класах. Як свідчать результати ЗНО, введення профільного навчання підвищує якість освіти», – пояснює Любомира Мандзій.

Обладнання та підготовка вчителів

На Львівщині, на закупівлю обладнання для Нової української школи  виділили понад 70 млн грн. Ці кошти були пропорційно розподілені: 40% – на дидактичне обладнання, 40% – на меблі та 20% на комп’ютерну техніку.

Йдеться зокрема про парти, стільці, столи для вчителів, багатофункційні пристрої, ламінатори, комп’ютери.  За словами Любомири Мандзій процес закупівель уже завершується. Є окремі території, де обладнання вже є на місці.

Крім цього у Городку відкрився новий інклюзивно-ресурсний центр. В області вже створено 24 таких центри. У ЛОДА сподіваються на створення у цьому році ще 2 центрів. Відповідні рішення мають прийняти Львівська міська та Мостиська районна ради.

Ще 29 млн. гривень скерували на перепідготовку вчителів.

«Минулого року ми пілотували лише проект державного стандарту початкової освіти. До цього проекту у нас було залучено 9 шкіл області. Можу сказати, що ми маємо перші успіхи дітей, які навчалися у цих класах. Сподіваємося на позитивні зміни і в цьому році», - розповіла Мандзій.

За її словами, до початку старту Нової української школи Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти підготував 99 тренерів, які навчали вчителів, котрі будуть викладати у перших класах.

«Не тільки класоводів, а й вчителів, які будуть залучені до навчання у перших класах – це вчителі іноземних мов. Тобто загалом близько 3 тисяч класоводів та понад 800 вчителів іноземних мов. Окрім цього, вчителі, які будуть працювати в початковій ланці, проходили курс на платформі EdEra та отримали відповідні сертифікати, які підтверджують їхню кваліфікацію», – каже Любомира Мандзій.

Читайте також: Якими можуть бути українські вчителі майбутнього: досвід переможців «Global teacher Prize»

Тим часом, кількість першокласників у новому навчальному році буде більшою ніж у попередньому майже на на 2 тисячі. За даними ЛОДА  цьогоріч на Львівщині вперше за шкільну парту сядуть 30 тисяч 282 дитини.

У контексті збільшення кількості учнів та зміни програм виникає питання забезпечення підручниками. Міністр освіти Лілія Гриневич, перебуваючи у Львові, підтвердила, що поліграфічні потужності дійсно не справляються із таким великим замовленням підручників.

«Цього року ми друкуємо три лінійки підручників, бо раніше друкували лише дві лінійки підручників, а цього року друкується перший, п’ятий та десятий клас. І скажу відверто, що це є проблемою для поліграфічних потужностей України, - розповіла Гриневич. - Тому що ми друкуємо цього року практично в 2,5 рази більше підручників, ніж зазвичай. І кількість дітей у перший класах у нас також виросла. Підручники обов’язково будуть, єдине, що частина з них може доставлятися ще у вересні і жовтні, особливо це стосується десятих класів. Але ми вперше виставляємо абсолютно всі підручники у PDF на сайті, де їх можна скачати на будь-який пристрій. І для десятикласників це не є проблема, допоки комплекти будуть надходити до шкіл».

Водночас, у питанні інклюзивності шкіл ще минулого року були проблеми. До прикладу, на Львівщині є майже 1400 шкіл, з яких інклюзивна форма навчання станом на вересень минулого року була запроваджена лише у 65. У Львові ж понад 160 шкіл, а от окремими елементами доступності обладнаними були тільки 34 навчальних заклади. Ще 17 вже минулого року мали інклюзивні класи. Журналісти Дивись.info ще очікують відповідь на запит щодо того, скільки шкіл області обладнані елементами доступності станом на 2018 рік аби зрозуміти, чи є в цьому аспекті прогрес. Детальний матеріал про інклюзію читайте тут.

Володимир ГАЛЕЧИК