дивись.info

Сьогодні у Ратуші говорили про єврейську спадщину Львова

Сьогодні у Ратуші говорили про єврейську спадщину Львова

Сьогодні, 2 вересня, у Львові відбуваються меморіальні заходи до 75 річниці ліквідації Львівського ґетто та Янівського концтабору. Зокрема, о 12.30 год у великій сесійні залі Львівської міської ради започатковано нову традицію, в рамках якої відбулося відзначення організацій та ініціатив, які досліджують, зберігають та популяризують єврейську спадщину Львова та регіону, передає прес-центр ЛМР.

Символічною відзнакою став ключ від синагоги «Ключ від міста», як повернення пам’яті про минуле. Символічними ключами вшанували 75 осіб.

Читайте також: Єврейська трагедія часів Другої світової: про що мовчать у селі Кути над Черемошем 

У заході взяли участь представники органів місцевого самоврядування, міські культурні та академічні інституції, представники єврейської громади міста Львова, а також запрошені міжнародні організації та фонди, що займаються питанням збереження єврейської культурної спадщини.

Під час заходів у сесійній залі мерії учасникам було продемонстровано відео-звернення Рейчел Стівенс, скульпторки, архітекторки. Після чого усіх присутніх привітав міський голова Львова.

«Коли я почав працювати міським головою, Мирослав Маринович подарував мені книжку, яку написав Курт Левін „Мандрівка крізь ілюзії“. Ця книжка розказує про життя Курта, сина рабе, який загинув під час військових лихоліть. Митрополит Андрей Шептицький рятував дуже багато єврейських дітей від смерті. Ми навіть на мить сьогодні не можемо собі уявити ту біль, приниження та горе, яке спіткало тисячі львів’ян в минулому столітті. Сьогодні ми говоримо про наших братів євреїв, яких винищили. Це треба знати. Кожен тоталітарний режим хоче затерти цю сторінку історії. Сьогодні ви тут наші почесні гості, бо ви несете світло добра і світло пам’яті. Ми сьогодні зібрались тут бити в набат, будити людей, які засинають і забувають історію. Якщо не знати історії, то вона може повторитись. Не дай Боже, щоб колись наше місто пережило таку біду — гетто, Янівський табір. Ми сьогодні будемо там разом з вами молити Бога, щоб він відвернув біду, щоб ми з вами спільно подумали, як ми маємо вшанувати усіх тих, кого нема. Ми маємо плани збудувати великий меморіал в прославу людини, гідності людини, яка має Бога в серці. Сьогодні ці символічні ключі отримають дуже добрі люди. Хочу подякувати всім, хто спричинився до сьогоднішньої урочистої миті в цій залі, дякую усім, хто є тут, кого нема з нами. Ця мить, цей день — це історія нашого міста. Це історія, яка дає сили мати гордість за наше місто, бо наше місто розкривається, піднімається, Львів є дуже важливий для всього єврейства, для всіх українців, для України, для її майбутнього. Бажаю усім багато добра і щоб кожен з нас максимально відкрив своє серце і наповнив його великою любов’ю і вірою в Бога», — зазначив Андрій Садовий, міський голова Львова.

Перший «Ключ до міста» Андрій Садовий вручив Адель Діановій, директорці Всеукраїнського Єврейського Благодійного Фонду «Хесед-Ар’є» — за особистий внесок та внесок організації у багаторічне вивчення, збереженні та популяризацію єврейської історії та культури.

«Це для мене дуже важлива і дуже дорога нагорода. Але це копія ключа від справжньої синагоги, який є тут, поруч. Цей ключ відкривав двері якоїсь синагоги, одної з тих, які були у Львові знищені до війни. Нема дверей, нема синагоги, але той ключ може відкрити двері нашої пам’яті і бажання зберегти цю пам’ять, зробити історію Львова спільною як для українців, так і для євреїв. Мене тішить, що все більше львів’ян це розуміють. Про це свідчить цей урочистий зал, де так багато почесних гостей», — сказала Адель Діанова, керівник Всеукраїнського благодійного фонду «Хесед Ар’є».

Опісля Андрій Садовий та Адель Діанова спільно вручили ключі лауреатам:

  1. Яніна Хешелес, авторка щоденника «Очима дванадцятирічної дівчинки», дочка редактора сіоністської газети «Хвіля», яка вижила в Янівському концтаборі — за особистий внесок в повернення пам’яті про єврейські спільноти Львова, винищені в час Голокосту, за зв’язок з містом Львовом та вибудовування діалогу між поколіннями
  2. Маріуш Шварц, співголова Благодійного фонду «Леополіс — Гуманітарна допомога Україні» (Мюнхен, Німеччина), син доктора Олександра Шварца, в’язня Янівського концтабору, який вижив єдиний з усієї великої родини Шварц — за продовження справи батька, який все своє життя присвятив благодійності, заснувавши у 90-ті роки в м. Мюнхен благодійний фонд «Леополіс — Гуманітарна допомога Україні», за налагодження стосунків та підтримку діяльності львівських єврейських організацій.
  3. Мирослав Маринович, правозахисник, віце-ректор УКУ — за внесок у публічну дискусію в сучасному українському суспільстві про важливість осмислення та включення єврейської історії і культури як частини спільної спадщини сучасної України
  4. Марла Рошер Озборн, директорка громадської організації «Єврейська спадщина Рогатина» — за внесок в відкриття єврейської спадщини для міста Рогатина, багаторічну роботу по відновленню єврейських цвинтарів у Рогатині, проведення просвітницької роботи, налагодження комунікації між різними інституціями та установами міста задня збереження на представлення єврейської спадщини міста
  5. Іріс Гляйхман, керівниця проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» Німецького товариства співпраці (GIZ) у 2009−2016 рр — за ініціативи та активну участь в реалізації проекту «Простору Синагог», реставрацію та ревіталізацію об’єктів культурної спадщини Львова, які мають стосунок до єврейського минулого міста
  6. Арон Вайс, доктор історії, співробітник міжнародної організації «Джойнт», людина, яка вижила під час Голокосту в Бориславі — за налагодження міжкультурного діалогу в Україні, за роботу з українською, польською та єврейською молоддю щодо привернення пам’яті про минуле цього регіону, за підтримку і участь в проектах, які націлені на збереження єврейської спадщини України (не зміг приїхати, нагороду буде передано)
  7. Гаральд Біндер, засновник Центру міської історії — за особистий внесок у дослідження історії Галичини та розвиток інституції, які досліджують та популяризують єврейську історію та спадщину міст і містечок України (не зміг приїхати, нагороду буде передано).

«Це щастя — дожити до цієї події, тут є мої сини, моя родина. Шкода, що пройшло 75 років і стосунки між євреями і українцями змінились», — сказала Яніна Хешелес.

Натхненням для такого формату церемонії стала мистецька інсталяція американської скульпторки та дослідниці Рейчел Стівенс, що складається з 75-ти скляних копій ключа від синагоги. Ця інсталяція дала назву виставці «Ключ до міста», що презентувала три способи відкриття та осмислення єврейської спадщини міста Львова (виставка експонувалась в Центрі міської історії від 15 травня до 31 серпня 2018 року). Металевий оригінал ключа мисткиня знайшла на вуличному ринку у Львові. Нічого не відомо про походження цієї знахідки, але вона є матеріальним свідченням про тих, хто був у цьому місті до нас, жив у цих будинках, ходив львівськими вулицями до шкіл, парків, театрів та синагог. Більшість єврейських святинь Львова була знищена, від них не збереглися навіть ключі. Один із небагатьох таких уцілілих ключів став випадковою знахідкою на вуличному ринку, де речі опиняються зазвичай тоді, коли втрачають своїх власників.

Створення мистецької інсталяції з ключем від синагоги стало кроком до повернення пам’яті про тих, для кого він був важливим. 75 копій символізують роки забуття і важливість примноження цієї пам’яті. Скляні ключі асоціюються з яскравістю, а також крихкістю життя, яке легко розбити, і реферують до убивства євреїв в урочищі Піски біля Янівського концтабору.

Зустріч у Ратуші — крок до повернення пам’яті про Голокост у Львові. Церемонія «Ключ до міста: повернення пам’яті про минуле» розпочала меморіальні заходи до 75-ої річниці ліквідації гетто та Янівського концтабору у Львові, які відбуватимуться 2 вересня 2018 року в різних локаціях міста. Ці заходи є частиною цілорічної програми «Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не) пережило», яка об’єднала низку інституцій для проведення різноформатних меморіальних заходів, щоб вшанувати єврейських мешканців нашого міста та регіону, які стали жертвами Голокосту.

На цій зустрічі кожна із 75 скляних копій цього ключа знайшла свого адресата як символ вдячності за привернення і примноження пам’яті про єврейські спільноти і їхню культуру після років забуття.

Наступна частина програми — меморіальний концерт, який відбудеться о 15.00 в Урочищі «Піски» (вул. Омеляна Ковча) — місці, яке в часи Голокосту було однією з локацій, де проводились масові розстріли в’язнів Львівського ґетто та Янівського концтабору. На цьому місці Ukrainian Festival Orchestra під керівництвом Івана Остаповича виконає першу та третю частину симфонії № 6 «Трагічної» австрійського композитора і диригента Ґустава Малера.

На завершення програми заходів всіх охочих о 17.30 год чекатимуть на Просторі Синагог (вул. Староєврейська, 37). Там відбудеться концерт-молитва за участю вокально-інструментального ансамблю «Варнічкес» Всеукраїнського єврейського благодійного форду «Хесед-Ар’є», Сергія Гаврилюка (альт), проекту Наталії Вакшинської, Еленори Разгон (вокал).

Програма продовжиться низкою екскурсій:

3 вересня о 16.00, 18.00 — екскурсії виставкою «Табір примусових робіт „Янівська“ — індустрія терору» у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору»

4 вересня о 18.30 — міська прогулянка «Підземний світ: історія виживання в час Голокосту у львівських каналізаціях»

6 вересня о 17.30 — міська прогулянка «Вулицями втраченого дитинства: Лешек Аллерханд і Голокост у Львові»

Вхід на всі події програми вільний.

Програма відбувається у рамках проекту «Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило» — серії меморіальних заходів до 75 річниці ліквідації Львіського ґетто та Янівського концтабору у Львові.

Координатор проекту — Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору» у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи.

Партнери: управління культури Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд «Хесед-Арьє», Благодійний фонд Брей Бріт «Леополіс» імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина.

Довідка

1943 став роком незворотних, катастрофічних змін: єврейський Львів — його люди, синагоги, будинки громади — були жорстоко знищені. У повоєнні роки пам’ять про єврейські спільноти Львова, що століттями були невід’ємною й органічною його частиною, затиралась у міському ландшафті. Сьогодні повернення пам’яті про єврейську історію та культуру міста є не лише викликом для сучасної львівської спільноти, але й змогою вибудовувати суспільний діалог про минуле Львова та бачення його майбутнього.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...