Міністр освіти у Львові розповіла про основні проблемні питання нової української школи (фото)

Під час дискусії Лілія Гриневич розкрила чимало запитань, які цікавлять не лише освітян та розповіла про основні моменти та стан впровадження реформи Нової української школи (НУШ).

На дискусії побували також журналісти ІА Дивись.info та занотували для вас найцікавіше.

З впевнністю можна сказати, що українці зацікавлені в питаннях освіти, адже на зустріч із міністром освіти у Львові прийшло дуже багато людей, які ледь вмістились в залі.

Невикористання державної субвенції

Одним із перших питань, яке цікавить всіх, є те, що кошти, які держава скерувала на НУШ, місцеві  органи не всі змогли правильно ними розпорядитись. Тобто держава гроші виділили, а на місцях їх не змогли використати.

Лілія Гриневич:

Ми вперше зробили безпреценденні інвестиції, а саме 1 млрд гривень, в початкову школу, але різні органи місцевого самоврядування по-різному справилися із цим завданням та закупівлями.

В Україні зараз використана субвенція трохи більше ніж на 50%.

І така ж ситуація у Львівській області, до прикладу, є такий район як Городоцький, який використав усю субвенцію. Але є також такі райони, які ще не починали це робити, а також ті, хто зробив це частково.

Читайте також: «Нова українська школа»: як готується Львівщина

Це в першу чергу питання управлінської спроможності, адже наш ринок закупівель, до прикладу, виробники шкільних меблів, виявились неготові зробити водночас таку масштабну поставку меблів. І багато навіть тих, хто уклали угоди зараз просять продовжити договір на два місяці, адже хочуть нові сучасні меблі, а не такі, що лежали на складах 5 років.

Ця реформа трансформаційна, яка розрахована десятиліття, тому нам не вийде в один клік все зробити. Засновниками шкіл є ОТГ або районні адміністрації, міста і у зв’язку із тим від акумуляції наших зусиль багато чого залежить.

Зокрема, батьки з дітьми приходять до школи і розчаровуються, адже в них висока планка очікування і їм вже не цікаво, хто в тому винен. Тому зараз дуже важливо пояснювати ситуацію.

Читайте також: Львівщина отримала ще 9 мільйонів на Нову українську школу

Чи будуть якісь дисциплінарні заходи?

Якщо вже так сталося, що органи місцевого самоврядування не впоралися із поставленими завданнями, то хто ж повинен врегулювати ці проблемні питання.

Лілія Гриневич: 

Міністерство освіти і науки не може впливати на місцеву владу. Ми не можемо їх якомось чином притягнути до відповідальності, а тим більше дати догану за це.

[dyvys_blockqoute text="Міністерство освіти і науки не може впливати на місцеву владу. Ми не можемо їх якомось чином притягнути до відповідальності, а тим більше дати догану за це" author="Лілія Гриневич"]

Я все-таки дуже розраховую на суспільство, тому що громада, батьки, які привели дітей у школи, повинні подивитися, як їхнє місцеве самоврядування впроваджує реформу.

І тоді органи місцевого самоврядування повинні пояснити, чому так сталося. Реформа освіти не обійдеться без колективної відповідальності.

Зараз Кабінет міністрів створив координаційну раду, куди входить Міністерство фінансів, Міністерство економіки та казначейство, які можуть знімати правдиву інформацію. Після того ми будемо викликати органи місцевого самоврядування, нехай вони пояснюють нам і в публічному просторі, чому так сталося.

Нам зараз важливо, аби під час децентралізації ми впорядкували правила, які б не дозволили створювати політичні впливи на освіту. Ось зараз в деяких регіонах пішли конкурси на директорів шкіл і політичні партії, які є в цих регіонах, на жаль, керують цими конкурсами.

Чи є механізм, який би дозволив жорстко реагувати на місцеву владу

Я думаю, що Міністерство має втручатися в цей процес і ми зараз створюємо Державну службу якості освіти, яка буде мати регіональні підрозділи. Проте, варто наголосити, що заробітні плати вони будуть отримувати не від місцевої влади, а від центральної. І це означає, що вони не будуть залежати від органів місцевого самоврядування.

І очевидно, якщо в школах відбувається щось, що не відповідає державному стандарту, ми зі свого боку будемо контролювати.

Проблемні вчителі

Були випадки, що деякі історичні факти, вчителі саме історії подавали інакше. Як із цим боротися?

Лілія Гриневич:

Це все потрібно доводити. Ми дуже часто отримуємо скарги в міністерство, чи із соцмереж, де такі випадки часто описуються. На жаль, ніколи немає, ані номера школи, ані прізвище вчителя. Цього замало, адже потрібні ще якісь докази, що вчитель говорив це. І от із доказовою базою в нас завжди проблеми, тому що в нас люди можуть говорити, але взяти відповідальність за це звинувачення не вистачає сміливості.

Проблеми із підручниками

Більшість учнів досі не отримали підручники...

Лілія Гриневич:

Так, цього року ми маємо проблеми із підручниками, бо як ніколи друкуємо їх багато, а саме 18,5 млн примірників.

[dyvys_blockqoute text="Цього року ми маємо проблеми із підручниками, бо як ніколи друкуємо їх багато, а саме 18,5 млн примірників." author="Лілія Гриневич"]

По-перше, це така велика кількість підручників, що наша поліграфія не може надрукувати за такий короткий цикл таку кількість підручників і ми це розділили на кусочки.

Підручники для п’ятих класів вже надійшли в школи. Перші класи вже відправили. А от підручники для десятих класів ми поставили в електронній бібліотеці, їх можна знайти на сайті міністерства.

Читайте також: Цього року ми друкуємо в 2,5 рази більше підручників, ніж зазвичай, – Лілія Гриневич (фото)

Хочу наголосити на тому, що саме з підручниками із історії було чиненайбільше проблем. Адже після експертизи, яку здійснював Інститут модернізації освіти,їх довелося повернути.

Коли нам принесли ці підручники підписувати до друку, то наші працівники, які почитали ці підручники, виявили неточності. У нас заклався сумнів і ми дали на додаткову експертизу і частину підручників нам довелося повернути на доопрацювання, адже були підручники в чисто радянських координатах.

Електронні підручники - доступність

Є діти заможні, які мають електронні книжки, планшети, комп’ютери, а є бідні родини, в яких такої можливості, на жаль, немає. Як тут діяти?

Лілія Гриневич:

Наскрізна ідея НУШ, зокрема початкової, полягає в тому, аби кожній дитині не зважаючи від місця її народження чи школи, дати шанс на навчання. І коли ми говорили із органами місцевого самоврядування, з обласними державними адміністраціями, то стало зрозуміло, що мільярд, це дуже великі кошти, але недостатньо навіть на всі перші класи.

[dyvys_blockqoute text="Саме електронний підручник – це поки що альтернатива для учнів, але ми друкуємо паперові підручники" author="Лілія Гриневич"]

Ми тоді вирішили вибирали за критеріями, тобто надавати пріоритети тим, в кого найгірша ситуація. В нас просто зараз шалена різниця в умовах навчання.

Саме електронний підручник – це поки що альтернатива для учнів, але ми друкуємо паперові підручники. Діти їх скоро отримають.

Шкільне насильство

У кожній школі є складні підлітки. Чи міністерство освіти збирається врегульовувати та запобігати конфліктам між учнями в школах?

Лілія Гриневич: 

Зараз важливо навчити вчителів  саме виявляти об’єкт цькування. Ми зараз розробляємо такі методики. А окрім того, ми виносимо на перше читання законопроект, його автором іще із групою депутатів є Оксана Білозір.

Ми доопрацювали спільно із міністерством освіти законопроект, який визначає відповідальність за цькування так само і, хто в системі освіти повинен моніторити цю ситуацію та як батьки можуть мати адміністративні стягнення і платити штрафи досить великі, якщо їхня дитина замішана у цькуванні.

Поки не буде покарання за цькування, до того часу буде цькування. Ми сподіваємось, що Верховна Рада якнайшвидше цей законопроект прийме.

Водночас нам потрібно із дітьми говорити про почуття гідності кожного.

Читайте також: 5 найочікуваніших книг цьогорічного Форуму видавців

Тетяна ЖИКАЛЯК