Чим особливі нинішні вибори та як Зеленський замінив собою рядок «проти всіх»

Фінальні рейтинги

Вчора, 28 березня, були оприлюднені фінальні рейтинги кандидатів, адже за законодавством це останній день, коли можна презентувати результати соціології перед голосуванням. Огляд кількох рейтингів від різних українських соціологічних агенцій дивіться тут.

Соціологи сьогодні намагаються спроектувати, яким буде другий тур, але виникає такий момент, коли починає танути довіра до самих соціологів. Не всіх, але деякі з компаній на ринку відверто почали маніпулювати й малювати бажані для їхніх спонсорів результати. Якраз такі спроби маніпуляції суспільною думкою призвели до того, що рейтинги самих соціологів почали падати. Тому сьогодні говорити, яким буде другий тур, важко. Важко спрогнозувати, хто будуть ці двоє з трійки лідерів, не маючи реального, чіткого, розуміння.

Кампанія заради емоцій

Останні два тижні стали якраз такими, коли з’являлися компромати, вигулькували чиїсь незареєстровані будинки, відкривалися офшори а потім, як виявлялося, що не відкривалися справи за кордоном на оточення, канали просили вибачення за якісь твердження і так далі.

Це говорить якраз про те, що ставка робилася на емоційність виборців. Їм пропонували не інтелектуальний багаж у вигляді програм, меседжів, аналітики, а все-таки намагалися електорат підштовхнути до вибору якраз через нагнітання компроматів.

Читайте також: Президентські вибори-2019 і війна компроматів

Однією з негативних сторін цієї виборчої кампанії стало те, що кандидати, особливо топові кандидати, не брали участь у дебатах. Тобто тільки кандидати другої ліги намагалися виходити, виносити свої меседжі та політичну культуру. Водночас, перші особи боялися брати участь в дебатах й виходити у відкритий медіапростір і ходили тільки на ті канали, гарантували їм теплі ванни, власних експертів тощо. (Сьогодні на UA:Суспільному заплановані дебати Зеленського-Порошенка-Тимошенко, але наразі жоден з учасників не підтвердив своєї участі та не відмовився від дебатів, - ред.).

До того ж, більшість із топових кандидатів намагалася програмувати негативне ставлення до конкурентів через замовні матеріали. Це, власне, призвело до викривлень інформаційних, іміджевих. Це насправді дуже сильно спотворило ведення самої медіакампанії. Це ті гібридні форми, яких, на жаль, набула наша електоральна демократія.

І це саме те, чого ви не зустрінете сьогодні у Франції, Німеччині, Сполучених Штатах чи будь-яких інших країнах, а що, на жаль, прижилося в нас як спотворена сторона виборів. Також прижилися у нашій кампанії ботоферми. І це ми перейняли з Росії, бо спочатку вони нас атакували ,потім наші політики побачили, що це ефективно й самі почали використовувати. Те саме з пропагандою, переслідуванням й намаганням дискредитувати окремих журналістів, це все є прикладом того, що ми перейняли в Росії.

Феномен Зеленського

Феномен Зеленського, який проходить сьогодні достатньо легко у другий тур, але матиме точно дуже серйозні проблеми з можливою перемогою в другому турі. Цей феномен можна пояснити достатньо просто: рядок «проти всіх» просто знайшов своє прізвище.

Друга особливість його кампанії – це необмежений доступ до медіа, який продемонстрував, що Зеленський став консенсусним кандидатом від олігархів. Коли навіть сторіз кандидата ретранслюються на телебаченні, коли його селфі-відео демонструються як реклама (хоча ми знаємо, що телеканали дуже часто відмовляють відеопродукту з неналежною якістю), то для нього було дозволено все і навіть більше. Це й стало значною частиною кампанії.

Крім того, був запит на людей нових, на людей не з системи, на свого Маркона, на свого Трюдо. Тому почали вболівати за просто нових. І відбулася підміна понять. Тут важливий ще один момент, що якби Святослав Вакарчук теж пішов на вибори, більшої частини рейтингу Зеленського просто не існувало би, бо це був би виборець Вакарчука.

Читайте також: Чи впізнаєте ви кандидата-популіста за обіцянкою. Тест

Це нас може чомусь навчити, але український народ настільки талановитий, що часто знаходяться все нові й нові «об’єкти для навчання» й придумуються собі такі кумири, які потім вчать того чи іншого. Але варто від таких навчань переходити до реалізації програм, проектів і виривання країни з депресивної зони. А Зеленський потенційно небезпечний якраз тим, що буде доволі популістичним політиком, який почне робити дуже популярні речі за гроші міжнародних кредиторів, тим самим заганяючи країну в дуже велику скруту. Попередні подібні популістичні прем’єр-міністри, такі як Тимошенко й Азаров, за свої каденції встигли взяти по 20 мільярдів доларів кредитів. Тому тут дійсно є ризик, бо це буде гра за рахунок наступних поколінь.

Ключові технології та майбутні вибори

Основною технологією цих виборів дійсно стала боротьба соціологів, частина з яких дійсно, не думаючи про власний імідж, про власне ім’я, почали спотворювати результати й накручувати голоси тим чи іншим кандидатам. Попередні виборчі кампанії демонстрували, що частина невизначених виборців готова орієнтуватися на соціологічні опитування та голосувати за тих, хто має більший рейтинг, проходити в другий тур чи перемагає у гонці. Дуже часто виборець керується стадним ефектом замість того, аби обирати найбільш підходящого для себе кандидата.

Це схоже на те, як у магазині замість того, аби купувати той продукт, за яким прийшли, починають бігти в той ряд, де щось продається по акції, або де всі купують одне й те ж саме. І ця історія добре ілюструє ситуацію з нашими соціологами й кандидатами, коли певні люди штучно виводяться в лідери перегонів або на ті чи інші символічні місця та пропонуються виборцю як супер-прохідні кандидати. Через певний час обговорення ця технологія спрацьовує і вони дійсно отримують плюс-мінус схожий результат. Але в цьому випадку соціологи почали заграватися, основна частина яких більше орієнтувалася на фінанси, аніж, наприклад, на донесення правдивої інформації.

Читайте також: Чи добре ви знаєте передвиборчі програми кандидатів та їхній життєпис (тест)

Водночас, ці вибори не так багато породили нових технологій, скільки загублять старих. Наприклад, ботоферми та тролеві ферми політиків можуть відійти в небуття через зміни алгоритмів Facebook. Та взагалі сам Facebook може відійти через демонстрацію того, на скільки грошей ставили рекламу. Як виявилося, українські політики не гребували ставити, наприклад, по мільйону гривень на той чи інший пост, аби тільки донести негатив на когось зі своїх конкурентів. Це вже не буде сприйматися.

Точно так само можуть «померти» платні мітинги, які сьогодні використовуються для дискредитації одного кандидата іншим. Дуже хотілося би, аби зараз були так само дискредитовані «гречка» та підставні кандидати, що насправді дуже сильно покращило би наступний виборчий процес.

Микола ДАВИДЮК,

Ph.D, політолог, директор аналітичного центру «Політика», менеджер виборчих та PR кампаній.  Сертифікований спостерігач за виборами від ОБСЄ, працював на виборчих кампаніях в Грузії – 2013, Іспанії (Каталонія) – 2015 та Киргизстані – 2017. Політичний експерт на українських та міжнародних інформаційних ТБ каналах і радіо (ICTV, EURONEWS, 112, ПРЯМИЙ, ESPRESO, NEWSONE, ГРОМАДСЬКЕ РАДІО, 5 КАНАЛ, КИЇВ ТВ, 1+1, ZIK, 24 ТА ІН.). Автор книги: «ЯК ПРАЦЮЄ ПУТІНСЬКА ПРОПАГАНДА» та засновник Форуму Нових політичних лідерів. В 2017, пройшов курс emerging leaders в Harvard Kennedy School.