Чи виправдалися очікування соціологів та чого чекати від другого туру виборів

Найбільшою сенсацією цих виборів стали результати голосування за Володимира Зеленського, який прийшов у велику політику вже під час самої виборчої кампанії. За нього віддали свої голоси понад 30% тих, хто прийшли в неділю на дільниці.  Більше про те які тенденції та порушення були зафіксовані спостерігачами на цих виборах читайте тут.

Про те, наскільки виправдалися очікування соціологів та які прогнози є щодо результатів майбутнього другого туру, розповіла директорка Українського центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак.

За її словами, соціологи виявилися далекоглядними, коли ще задовго до старту кампанії включили Володимира Зеленського та Святослава Вакарчука до списків осіб, чиї рейтинги оцінювали. Виявилось один із них справді має шанси стати президентом країни.

«Після голосування я співставила дані екзит-полів з результатами опитувань, які було оприлюднено за три дні до виборів та менш як за два тижні до виборів. Вони чітко спрогнозували – у другий тур потрапляють Володимир Зеленський та Петро Порошенко. Ще місяць тому з приводу шансів на перемогу останнього були певні сумніви, - пояснює Наталія Зайцева-Чіпак. – А от про високі рейтинги Зеленського було відомо більш як за місяць до голосування.  Звичайно, результати виборів не збігаються на 100% з результатами опитувань. Однак варто пам’ятати, що в опитуваннях представлена аудиторія, яка ще не визначилась із вибором. Здебільшого, їх голоси розподіляються пропорційно до показників, які є вище по шкалі. Отже, Зеленський маючи найвищий рейтинг, пропорційно отримав найбільшу підтримку від тих, хто обирав під час опитування варіант «важко відповісти». Загалом, остання соціологія, яку показував, наприклад, КМІС, доволі подібна до того, що ми отримали на виборах».

[dyvys_blockqoute text="Частка виборців з групи «важко відповісти» розподіляється між кандидатами пропорційно до рейтингів. Отже, Зеленський маючи вищий рейтинг, отримав більший приріст голосів" author=""]

У своїй колонці для Дивись.info від 31 липня соціологиня наголошувала, що близько 25% не готові голосувати за старих політиків: «Ми бачимо близько чверті населення, яке не готове сьогодні зробити вибір серед запропонованих кандидатів. Та й чимало «чорних лебедів» ще може майнути над нашими головами до грудня 2018 року», - йшлося у колонці.

Зараз директорка Центру «Соціоінформ» говорить, що саме це й зіграло суттєву роль у результатах першого туру. «Саме так і сталося. На той момент ще не було зрозуміло, чи підуть на вибори Святослав Вакарчук і Володимир  Зеленський. І деяка незначна частка людей, декларувала готовність їх підтримати. Оскільки не було серйозності намірів, багато людей не розглядали їх як потенційних кандидатів та сприймали їх потрапляння до списків соціологів, як брудну технологію, - розповідає пані Наталія. – Часто лунали звинувачення у бік соціологів за спроби включення Вакарчука і Зеленського у перелік потенційних кандидатів, мовляв, навіщо ви міряєте рейтинги людей, якщо вони не декларували своїх намірів йти у політику. Але, бачите, соціологи виявилися більш завбачливими, ніж суспільство, й очікували, що ці люди можуть бути рейтинговими кандидатами. Коли ж, зрештою, Зеленський зробив офіційну заяву про намір йти в президенти, він одразу отримав великий приріст підтримки, ми побачили, що частка невизначених скоротилася, тобто певна частина виборців таки отримала свого кандидата». На жаль, і тут соціологи отримали свою порцію критики – багато, хто не міг повірити в такий розподіл симпатій українців. Під сумнів поставили саму здатність соціологів кваліфіковано та незаангажовано відображати суспільні політичні преференції. Водночас, вибори довели неконструктивність такої позиції.

[dyvys_blockqoute text="Я би не сказала, що відбулася якась серйозна війна соціологій, адже агенції подавали плюс-мінус однакові дані" author=""]

«Я би не сказала, що відбулася якась серйозна війна соціологій, адже агенції подавали плюс-мінус однакові дані. Незначні розбіжності у цифрах стали помітними, буквально, в останні кілька днів до голосування, - пояснює пані Наталія. – Яким чином соціологія вплинула на ці вибори? Вплинула в тому плані, що деякі люди вирішили не голосувати за непрохідних кандидатів. Оскільки всі три лідери передвиборчої гонки мали високий антирейтинг, це мобілізувало значну частину населення підтримати не того, кого би вони хотіли, а того, хто має високі шанс потрапити у другий тур і дати шанс на менш негативний вибір для себе. Чи можна це вважати технологією? Напевно, ні. Тому що це раціональна, логічна позиція. Та й доволі високі рейтинги завідомо непрохідних (з точки зору соціології) кандидатів є свідченням того, що значна частина українців голосувала не зважаючи на шанси політиків вийти у другий тур».

«Соціологічні заміри, які робилися перед першим туром виборів, показують що в другому турі у парі «Порошенко-Зеленський» мав би перемагати Володимир Зеленський з доволі великим відривом. Однак ці дані можуть бути вже морально застарілими, - пояснює експертка. – Адже протягом останнього тижня в соціальних мережах було багато негативної інформації щодо Зеленського. І ефект, який могла би дати контрпропаганда, ще не спрацював через надто малий відтинок часу для поширення і закріплення у свідомості критичних відгуків про кандидата.

Читайте також: Політолог-міжнародник пояснив, як результати першого туру вплинуть на закордонних партнерів України

Крім того, важковагові досвідчені гравці більше зусиль скерували на те, щоб дискредитувати один одного. Наприклад, команда Юлії Тимошенко намагалася дискредитувати Петра Порошенка, команда Порошенка – навпаки. Тоді як  Володимира Зеленського тривалий час випускали з поля уваги (аж до стрімкого зростання рейтингів за місяць до виборів) і негатив проти нього почав поширюватись нещодавно. Цього часу мало для того, аби зіпсувати імідж чи переконати когось змінити точку зору. Можна сказати, що цільово потужна робота з його (Зеленського) дискредитації лише починає набирати оберти.

[dyvys_blockqoute text="Зараз, коли ми усвідомили нову реальність, що саме цих двох кандидатів матимемо в другому турі, потрібно зробити нові соціологічні заміри, аби подивитися, якою є картина на цей момент" author=""]

Зараз, коли ми усвідомили нову реальність, що саме цих двох кандидатів матимемо в другому турі, потрібно зробити нові соціологічні заміри, аби подивитися, якою є картина на цей момент. Оптимально зробити принаймні два заміри, аби побачити динаміку й зрозуміти, хто насправді виграє другий тур. Гіпотетично можна міркувати, що, наприклад, виборці Бойка чи Вілкула будуть більш схильні підтримати Володимира Зеленського, виборці Юлії Тимошенко можуть розділитися у пропорції один до трьох (не на користь діючого президента). Не зважаючи на нещодавню заяву Анатолія Гриценка, його виборці з великою долею ймовірності підтримають Петра Порошенка.  Але передвиборча гонка – річ несподівана й якби півроку тому хтось сказав, що у нас в першому турі з величезним відривом переможе Зеленський, ви б, напевно, дуже здивувалися».

Читайте також: Голосування на Львівщині: як виглядає п’ятірка лідерів виборчих перегонів у районах (інфографіка)

Щодо того, чи очікувати більш радикальної, аніж обурення в соцмережах, реакції суспільства на результати виборів, експертка заспокоює, що причин для цього немає. «Я не думаю, що суспільство виступатиме проти визнання результатів виборів, - вважає Наталія Зайцева-Чіпак. – Наскільки я розумію, їх може оскаржити тільки Юлія Тимошенко. Але, по-перше, її підтримка не є настільки масовою, по-друге, розрив між нею і Петром Порошенком є доволі великий, бо 2,5-3% для голосування – це багато (адже, тут немає ефекту статистичної похибки яка характерна для соціологічних вибіркових опитувань). Плюс, порядковість кандидатів та їх рейтинг легітимізовано екзит-полами, результати яких в цілому співпадають з результатами виборів. Тобто немає доказів того, що вибори пройшли нечесно чи їх результати було сфальсифіковано. Відповідно, це не дає аргументів в руки тим, хто міг би закликати вийти на Майдан й не визнавати результатів виборів».