дивись.info

Президентські вибори-2019: від змістів і програм до телешоу

Президентські вибори-2019: від змістів і програм до телешоу

До другого туру президентських виборів залишилося трохи більше двох тижнів. Якими є підсумки першого і яких «сюрпризів» очікувати у другому, читайте в огляді політолога Миколи Давидюка.  

Перший забіг політичного сезону: очікування і реальність

Перший тур став першим забігом великого політичного сезону, яким буде вважатися 2019 рік, тобто два тури президентських виборів і парламентські, які можна вважати третім туром президентських. Та формула, яка зараз розігрується щодо можливості парламентської республіки, яку очолить канцлер – ще одне тому підтвердження. А також склад самого парламенту матиме вагу. Тому це буде дуже насичений та інтенсивний політичний рік, який вже стартував з виборів, коли велика кількість людей, які не могли себе адекватно оцінити, бачили себе національними лідерами, отримали сьогодні по 0,1%, 0,01%, продемонструвавши свою реальну підтримку.

У підсумку першого туру можна вважати, що деякі кандидати на виборчі перегони, а можна навіть сказати й ігри, витрачали надзвичайно шалені суми. Особливо, якщо порахувати з офіційно задекларованим, то вона становить щонайменше у 27 разів. Виходить так, що деякі голоси коштують таку суму, що краще би вони просто йшли живими грошима до людей і таким чином кандидати отримали би набагато більше голосів.

Реакція кандидатів на поразку була, в принципі, очікуваною. Хоча прогнозувалися й вуличні протести. Але кандидати зрозуміли, що можливість таких провокацій буде дуже серйозно не вітатися на Заході, тому вони всі сили своїх амбіцій кинуть на парламентські вибори восени, де і схрестять свої шпаги у фінальній боротьбі. Тому ні Тимошенко, ні Опозиційний блок не оскаржували в надзвичайно активній формі результати першого туру, а все ж погодилися з ними та переключилися на допомогу «своїм» кандидатам у другому турі, тому що кожен з них має своїх фаворитів.

Шоу, «чорні лебеді» і війна компроматів

У другому турі варто чекати надзвичайну кількість медійних елементів, елементів шоу, які будуть підкріплені «чорними лебедями». Вони можуть бути в царині економіки, компроматів, у військовій царині можливі певні провокації. І це стосується безпосередньої медійної площини, що ми вже й побачили у перші дні.

Читайте також: Як українці в соцмережах кепкують з ідеї дебатів на стадіоні

В другому турі для президента надзвичайно важливо занизити явку на округах Зеленського, а це південь і схід, особливо для молодої аудиторії. І тут є понад мільйон технологій, аби це зробити. Зрозуміло, що друге завдання – підняти явку на «своїх» територіях. Тобто якщо він там занижує явку на мільйон і в себе піднімає на мільйон, це дає йому шанс на перемогу. Навіть попри те, що будуть задіяні інші технології. І Порошенко має сьогодні стати своєрідним «бароном Мюнхгаузеном», який за волосся сам себе має витягнути з бруду. Питання риторичне, чи це вдасться, бо ані Зеленський, ані олігархи, які його підтримують, не сидять склавши руки. Вони намагаються вести дуже позитивну кампанію, в основі якої є надія, але водночас вони використовують руки інших політиків для того, аби атакувати Порошенка. А Порошенко натомість є олігархом, який теж об’єднався з іншими олігархами, й він веде таку кампанію на межі страху й жадності.

Гра без правил

Шанси кандидатів сьогодні оцінювати надзвичайно важко. Зрозуміло, що соціологи і букмекери ставлять кращий коефіцієнт на Зеленського, але українські вибори настільки неочікувані і непередбачувані, і є надзвичайно велика кількість показників і критеріїв, які нереально заміряти.  Наприклад, нереально заміряти адміністративний ресурс, гроші, які можуть прийти з Кіпру, підтримку кандидата, який ідеологічно ніколи б не підтримав. Тому і букмекери, і соціологи можуть помилятися. Це сьогодні більше схоже на забіг, на гонку без правил, ніж на нормальну виборчу кампанію, тому що медійно, через інтернет ми будемо отримувати позитивні новини, а реальні кандидати між собою ведуть дуже запеклу та брутальну гру без правил.

Читайте також: Політолог-міжнародник пояснив, як результати першого туру вплинуть на закордонних партнерів України

Усі кандидати, які не пройшли до другого туру, в тій чи іншій формі братимуть участь у виборах. Навіть пасивна позиція для декого з них це теж активна участь. Але всі знають, що вибори будуть через півроку, парламентські, тому вони гратися зі своїм електоратом і задурювати голову «сьогодні йдіть направо, завтра йдіть наліво» не стануть. Але отримати додатковий медіа і фінансовий ресурс теж не проти, тому що вони українські політики. Через це вони будуть намагатися як продукт виставляти критику своїх опонентів, а не заклик голосувати за когось. Вони будуть критикувати конкурента того, хто їм платить. І це якраз буде найбільш масовий продукт для тих, хто не пройшов.

Хліба і видовищ

Українська політика сьогодні від змістів, сенсів і програм скотилася до хліба і видовищ, при чому цей тиждень демонструє вже навіть «без хліба», тільки «видовища», і ми переносимось дійсно в Римську імперію, переходимо на арену,  де будемо спостерігати за боями. Хоча, з точки зору шоу, це справді цікава річ, адже в світі не так часто можна зустріти політиків, які на стотисячному стадіоні можуть вести політичні перемовини і політичні перегони. Питання в тому, чи це буде політична дискусія, чи це буде намагання кандидата сподобатись виключно стадіонній публіці, забувши про країну, забувши про наступні 5 років, протягом яких треба буде правити, тому що все  так на стадіоні визначаються кращі співаки, кращі атлети, не завжди стовідсотково стотисячна маса може оцінити власне інтелект того чи іншого політика. Тим не менше все-таки це вже стало частиною нашої політики і саме надзвичайна, шалена медійність, яка сьогодні вже порівнюється із серіалом «Чорне дзеркало», стала для нас побутовою. Навіть гра Тимошенко в теніс продемонструвала, що політика змінюється. Хоча в сім’ї Тимошенко в теніс треба було грати набагато раніше для того, щоб не робити цього сьогодні. Вона якраз таки цю медійність втратила, пропустила повз і не змогла осідлати ті речі, які сьогодні насправді дуже важливі були для країни, чого не заміряли соціологи. Йдеться саме про подачу шоу.

Читайте також: Порівняно з 2014 роком явка виборців на Львівщині знизилася на 9,3%, – експерт ОПОРИ

Зрозуміло, що частина міжнародних партнерів відверто підтримує Порошенка, інша частина завмерла в очікуванні, але більш ніж готова працювати з Зеленським. Тому сказати, що їхній вибір буде вирішальним, напевно, не варто. Все-таки головний акцент у цій виборчій програмі поставить український народ, а українські бюлетені стануть вирішальними. І що б не говорили про хаотичність виборчої кампанії і про те, що два кандидати не є гідними, кожен з них має велетенську купу мінусів, але це ще один доказ, що українська демократія жива і може давати фору багатьом нашим партнерам, зокрема за пострадянським простором. Вона демонструє все те, що не можливо сьогодні ні в Білорусі, ні в Росії, ні в Казахстані. І це якраз ті речі, які потрібно цінувати, але і не забувати про те, що політику треба насичувати якісними людьми, ідеями, правильними баченнями, а не тільки медійними трюками, вивертами заради лайків та репостів.

Микола ДАВИДЮК, 

Ph.D, політолог, директор аналітичного центру «Політика», менеджер виборчих та PR кампаній.  Сертифікований спостерігач за виборами від ОБСЄ, працював на виборчих кампаніях в Грузії – 2013, Іспанії (Каталонія) – 2015 та Киргизстані – 2017. Політичний експерт на українських та міжнародних інформаційних ТБ каналах і радіо (ICTV, EURONEWS, 112, ПРЯМИЙ, ESPRESO, NEWSONE, ГРОМАДСЬКЕ РАДІО, 5 КАНАЛ, КИЇВ ТВ, 1+1, ZIK, 24 ТА ІН.). Автор книги: «ЯК ПРАЦЮЄ ПУТІНСЬКА ПРОПАГАНДА» та засновник Форуму Нових політичних лідерів. В 2017, пройшов курс emerging leaders в Harvard Kennedy School.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.