дивись.info

Домашнє насильство в умовах карантину: як уникнути

Домашнє насильство в умовах карантину: як уникнути

Мій дім – моя фортеця. Так кажуть, коли вважають власну домівку найбезпечнішим місцем на планеті, місцем, де можна уникнути несправедливості та кривди. Але що робити, якщо власний дім є пасткою і загрозою для життя?

У зв’язку з карнатинними заходами в світі відслідковується тенденція до збільшення кількості розлучень і домашнього насильства. Так у Китаї різко зросла кількість поданих заяв про розлучення, а в Італії зросла кількість випадків сімейного насильства.

ІА «Дивись.Info» вирішила з’ясувати, яка ситуація в Україні, чи загрожує карантин нашим сім’ям і як уникнути конфліктів при обмеженні особистого простору.

Поліція великої проблеми не бачить

«У Львові карантинні заходи не спричинили сплеску насилля у сім’ях. У 2019 році з 12 березня до 18 березня було 152 виклики про сімейне насильство, конфлікти, сварки. Цього року 199 випадків за цей самий період», – повідомила речниця Патрульної поліції Львівської області Катерина Рибій.

Збільшення прослідковується, але про тенденцію говорити зарано, вважають у поліції.

Приблизно така ж ситуація у всеукраїнському масштабі, стверджують у Міністерстві внутрішніх справ. Заступник міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко запевняє, що збільшення звернень про домашнє насильство у зв’язку з карантином немає. А якщо їх буде більше, то готові.

«На такі виклики, крім спеціальних мобільних груп, будуть виїжджати і інші підрозділи Нацполіції. В умовах карантину поліція буде продовжувати реагувати, нічого не змінилося», – сказала Катерина Павліченко.

Невтішні прогнози від фахівців

Однак на «гарячих лініях» своя статистика. Директор департаменту Національних «гарячих ліній» ГО «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк каже, що зараз активно досліджують цифри з національної «гарячої лінії» з питань домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. За минулий тиждень кількість звернень, які стосуються саме домашнього насильства, збільшилася майже вдвічі. Тобто прийняли понад 300 звернень виключно випадків, які стосувалися домашнього насильства, а це на 130 більше, ніж тижнем раніше, перед початком карантину.

«Пік збільшення дзвінків був у середу, 18 березня, після 12.00, і він триває й досі. Проблема карантину і зокрема транспорту схвилювала людей, відкрила паніку. А це дуже тісно пов’язане з домашнім насильством, – розповідає Альона Кривуляк. – Якщо навіть ще порівнювати понеділок і вівторок минулого тижня, то такої колосальної кількості дзвінків не прослідковувалось».

Катерина Левченко, урядова уповноважена з питань гендерної політики не сумнівається – чим довше триватиме карантин, тим сумнішою буде ситуація з домашнім насильством.

«Ми вже знаємо, що в Китаї та Італії урядові та державні організації повідомляли про збільшення випадків домашнього насильства. І, на жаль, ми можемо також очікувати зростання кількості таких випадків і в нас під час карантину. Адже час перебування людей один з одним у сім’ях збільшується. Це відбувається на фоні погіршення економічного стану сімей і взагалі – достатньо стресової і психологічно нестабільної ситуації, відтак може призвести й до того, що наша статистика буде показувати збільшення випадків домашнього насильства», – прогнозує уповноважена.

Загалом останніми роками статистика демонструє суттєве збільшення зафіксованих випадків домашнього насильства. Якщо у 2018 році було 110932 повідомлень про домашнє насильство, то минулоріч їх уже було 141814. Щоправда, каже Левченко, це не означає, що за рік в українських сім’ях стало на 28% більше насильства. Найімовірніше, люди перестали його замовчувати і почали більше говорити про проблеми, зрозуміли, що можуть розраховувати на допомогу.

Карантинні заходи тут спричиняють деякі труднощі. Адже, хоча продовжують працювати частина притулків і всі «гарячі лінії», обмежуючі заходи боляче б’ють по жертвах сімейного насильства.

«Якщо є необхідність захисту, потрібно викликати поліцію. Правоохоронці повинні виїжджати на ці випадки і виносити термінові заборонні приписи. Терміновий заборонний припис обмежує кривдника у спілкуванні з постраждалою особою. Але якщо люди перебувають на карантині, під одним дахом, то це, без сумніву, стає великою проблемою. Адже в таких умовах його складно реалізовувати», – каже Альона Кривуляк.

Неможливість ізолювати жертву від агресора – лише одна із проблем, наголошує пані  Альона. Загалом директор департаменту Національних «гарячих ліній» виділяє цілу низку труднощів, пов’язаних із карантинними заходами.

Топ-5 проблем карантинного періоду за версією Альони Кривуляк

  1. Дуже багато скарг пов’язаних з тим, що поліція майже не реагує на випадки домашнього насильства. З одного боку їх можна зрозуміти, але з іншого – проблема домашнього насильства є не менш важливою, ніж інші заходи в країні, пов’язані з коронавірусом. Смерть від домашнього насильства, дорівнює смерті від коронавірусу. Не можна вважати, що якась проблема є менш важливою.
  2. Патрульна поліція, якщо виїжджає на виклик, не виносить терміновий заборонний припис щодо кривдників. Апелюють до того, що на час карантину не мають права виставити кривдника за двері, бо карантин. Поліція після виклику просто їде, а кривдник, зазвичай, з ймовірністю в майже 100 відсотків, повторить насильство. Адже залишається з постраждалим в одному приміщенні.
  3. Збільшилась кількість випадків домашнього насильства через те, що всі члені сім’ї постійно перебувають вдома. Раніше, в докарантинний період, фахівці пропонували постраждалим від домашнього насильства в разі термінової небезпеки піти до сусідів або на роботу в денний час, де в безпечному місці подумати про подальші кроки. На сьогодні, в умовах карантину, всі ці алгоритми подальших дій є неможливими.
  4. Нереагування на домашнє насильство дільничими офіцерами поліції. Навіть наряди, які викликає людина, не завжди приїжджають або приїжджають з великим запізненням. Так було і раніше, але на сьогодні, в умовах карантину, ситуація стала ще критичнішою. Абоненти, які телефонують на «гарячі лінії», розповідають, що просять, щоби прийшов бодай дільничий офіцер поліції, але він каже, що не може відвідувати домівки, бо в країні каранатин. Насправді це фейкова  інформація, бо у самому МВС кажуть, що на сьогодні поліція – мало не єдина структура, яка має доступ до всіх будинків. Якщо зараз ще й правоохоронці перестануть відвідувати кризові домівки, то ситуація стане критичною.
  5. Складність залишити домівку і поїхати до притулків захисту від домашнього насильства. Деякі притулки працюють – вони аналізують своє положення, чи матимуть можливість прийняти та ізолювати людей. Важливо, аби в притулках люди не заражали один одного. Зрештою, до притулку ще треба якось добратися. В умовах скасування міжміського сполучення це стає справжнім випробуванням.

Альона Кривуляк наводить свіжий приклад із життя: «Минуло тижня мали випадок, який стався на Полтавщині. Отримали дзвінок від жінки, яка втекла від чоловіка з двома дітьми. Поліція не винесла терміновий заборонний припис, кривдник не покинув приміщення, а жінка усвідомлювала, що випадок насильства може повторитися, коли поліція поїде.

Лікарня відмовилась її прийняти навіть на ніч. Так сказали: жінка не є хворою на коронавірус, а на сьогодні лікарня працює насамперед з людьми, в яких є симптоми хвороби. В її селищі притулку нема. Тому ми сконтактували її із закладом у Полтаві, з’ясували, чи можуть там прийняти жінку з двома дітьми, чи це буде безпечно, чи є в них місце тощо. Нам повідомили, що це можливо, але добратись до Полтави не було чим. Єдиний варіант – скористатися послугами таксі.  Добре, що в неї були кошти, аби оплатити таксі. Але в Україні є величезна кількість жінок, у яких грошей на таксі може не виявитися».

Трапляються й такі випадки, що кривдники іноді теж звертаються по допомогу на «гарячі лінії».

«Хочу зауважити, що є і «свідомі», якщо їх можна так назвати, кривдники, які говорять про те, що дуже багато часу мають проводити постійно в сім’ї з дружиною і дітьми, постійно є негаразди і сварки. Для того, аби не зірватись, телефонують і просять допомоги психолога.

Ми вбачаємо в цьому перевагу, бо якщо людина готова робити кроки, щоби працювати над собою, то все не так плачевно. Але, на жаль, такі дзвінки є поодинокі», – каже Кривуляк.

Як уникнути конфліктів – поради психолога

«Напруга зростатиме, адже ізоляція під час карантину схожа до клітки, в якій сім’ї мають перебувати цілими днями, – пояснює психолог Оксана Міраі, консультант у напрямку когнітивно-поведінкової терапії. – Такий досвід для більшості з нас зовсім незрозумілий і обтяжуючий. Ймовірність, що можуть виникати конфлікти чи суперечки суттєво зростає. Причина – наші базові потреби частково порушені: немає відчуття безпеки, вимушені відпустки за власний рахунок чи зупинка власної справи; втрата можливості скинути внутрішнє напруження – відвідувати розважальні заклади, проводити час з друзями, і просто побути наодинці.

В таких умовах важливо зберігати свої особисті межі і межі інших. Це означає – дозволяти собі та іншим висловлювати свої думки, відповідати за власну поведінку, демонструвати самоповагу і повагу до інших, вміти чути і намагатися досягти компромісу».

Психолог дає 8 порад, які допоможуть співіснувати цілодобово в одному просторі, поважаючи межі одне одного:

  1.  Насамперед потрібно пам’ятати, що ця кризова ситуація не буде вічною, адже людство не раз переживало пандемії.
  2. Щоранку, прокинувшись, казати собі якусь мотивуючу фразу. Або ще цікавіший варіант: домовитись з членами сім’ї, щоб кожен написав на окремих стікерах такі підтримуючі фрази; поскладати їх в коробку чи прозору посудину. І кожного ранку кожен собі витягатиме підтримуюче послання на день.
  3. Зберігати авторство свого життя: планувати свій день, виходячи зі своїх потреб – це і спільний час з рідними, і час для свого задоволення (відновити хобі, вивчати іноземну мову, читати, дивитись фільми, слухати музику чи писати її та багато іншого); професійні завдання, коли працюєш у режимі онлайн.
  4. Фізична активність (зараз вона просто необхідна!). Вчені довели, що фізичні вправи чи ранкові/вечірні прогулянки підтримують наш психологічний і емоційний стан, і тим самим зводять до мінімуму виникнення депресії та надмірної тривоги.
  5. Розподілити між собою ролі. Особливо це стосується сімей, де є діти. Не забувайте про те, що дітям потрібна ваша підтримка. Адже навчання перейшло в режим онлайн і не всім дітям вдається самотужки опрацьовувати новий матеріал, окрім цього, вони звикли до активності, відвідували різноманітні гуртки і просто гуляли з друзями. Намагайтеся проговорити і навіть прописати обов’язки. В кожного тоді буде своя відповідальність, повага до іншого. Це допоможе знімати навантаження на одну людину і згуртовувати вашу сім’ю.
  6. Для збереження доброго партнерського стосунку не забувайте про слова вдячності, підтримки, компліменти. Можна спільно переглядати фото чи відео з сімейних подій, поїздок. Дозвольте собі мріяти, обговорюйте майбутні плани. В такий спосіб ви зможете переключати свою увагу на позитив, отримуючи радість та ресурс.
  7. Домовитися про час, який можна проводити як заманеться, щоби скидати зайве напруження. Дозволити собі трохи відпочити.
  8. Домовитися про правило «стоп» – якщо хтось відчуває, що йому забагато, то може просто сказати «стоп» і таким чином зупинити напругу, що зростає в тій чи іншій ситуації.

Корисними можуть стати також номери телефонів «гарячих ліній»:

  • Національна гаряча  лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 вона працює цілодобово;
  • Дитяча «гаряча лінія», бо дуже багато питань виникає щодо оформлення відпусток, для того, аби забезпечити нагляд за дітьми, які перебувають на карантині. 0-800-500-225, 116-111 (з мобільного);
  • Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 1547;
  • Урядовий кол-центр 1545;
  • У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103.
  • На гарячі лінії також можна звернутись в онлайн режимі.

Тетяна ЯВОРСЬКА

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.