Зараз бізнесу важливо запропонувати якісний продукт для українського туриста, – Табака

Про довгострокові виклики пандемії та вплив на цінності, розмова з начальницею управління туризму та курортів Львівської ОДА Наталею Табакою.

– Скільки Львівщина втратить через відсутність туристичних потоків?

– Ми зараз у процесі обрахунку втрат від того, що фактично всі суб’єкти господарської діяльності, що працюють з відвідувачами, які є в індустрії гостинності, туризмі, призупинили свою діяльність у зв’язку з дотриманням карантину. Якщо говорити про цифри, беручи до уваги туристичний збір, який був у порівнянні з 2019 роком, і нинішнього року 2020, то за І квартал ми маємо збільшення близько 40%, торік це було за І квартал – 3,6 млн. грн., а цього року за І квартал – 5,5 млн грн. За ІІ квартал очікуваний туристичний збір, навіть з меншим відсотком збільшення, був 6 млн грн. А якщо брати загалом надходження до зведеного бюджету, то від всіх учасників туристичного ринку (ми можемо говорити зараз тільки про приблизні цифри), як мінімум оптимістичний прогноз, що 50% ми втратимо в порівняні з попереднім роком. Але все стане зрозуміло і можна буде щось говорити, коли будемо мати дату завершення карантину і зрозуміємо, що безпечно вже виходити з домівок і пересуватись десь у межах свого рідного міста, селища чи своєї території .

– Учора прийняли зміни до державного бюджету України і всі побачили, що на сферу туризму мінус 240 млн. грн. Скільки мала отримати Львівщина і на що мали йти ці кошти?

– Була лише стрічка в державному бюджеті – 240 млн грн на заходи підтримки туризму. В нас вже інша структура в Києві: до 1 січня 2020 року ми були в складі Міністерства економічного розвитку, а з початком цього року – в підпорядкуванні Мінкультури. Також зараз є окрема юридична особа – Державне агентство з питань туризму, яке очолила львів’янка Мар’яна Олеськів. Власне вона тільки після усіх цих процесів – конкурсів, погоджень, проходження реєстрацій державної установи – саме мала приступати до процесу створення плану заходів, використання і реалізації коштів, які були передбаченні в стрічці «бюджет», але розпочата діяльність державного агентства збіглася з пандемією.

Зрозуміло, що в нас не було жодної певності, що ця частина коштів мала бути скерована на області, але в будь-якому випадку ці заходи сприяли б залученню туристів як з-за кордону, так і українців, щоб вони більше мандрували, а це плюс для місцевих бюджетів.

– Чи є окрема стрічка в обласному бюджеті на розвиток туризму?

– У нас є окрема програма розвитку туризму, курортів і рекреації. Цього року завершується її дія, і на 2020 рік у нас передбачено 4,2 млн грн, половина з яких – на співфінансування проєктів. Співфінансування – це державний бюджет і програма Польща-Білорусь-Україна. Один інфраструктурний великий проєкт «Велокарпатія» – розвиток велоінфраструктури в Славському і другий – «Світ Карпатських розет», який об’єднує три області і передбачає інфраструктурні роботи зі збереження культурної спадщини, нам належить промоційна складова.

Друга половина бюджету запланована на заходи з розвитку туризму, промоцію, поглиблення співпраці між громадським сектором, органами влади та бізнесом. За останні роки (з 2015) ми активно працювали з бізнесом по спільній промоції та спільному прийомі в пізнавальні «фан-тури». Нам це дозволило відфільтрувати аудиторію, зрозуміти це потрібно для територій. Бо фактично все має приносити економічну вигоду. Ця практика в нас успішно велась протягом останніх 5 років, і переконана, що будемо далі її продовжувати лише вже з корегуванням, бо світ вже не буде таким, яким був до того.

Відповідно кожен має проглянути стратегічні плани і швидко адаптуватись до тих умов, які зараз є. Управління туризму і курортів останні 2 роки, готуючись до стратегії розвитку Львівщини до 2027 року, почало активно працювати над розвитком екологічного, активного, гастрономічного, оздоровчого та медичного туризму. Враховуючи тенденції, як люди переходять від швидкого способу життя, фастфуду до більш усвідомлених речей, ми спільно з бізнесом та науковцями опрацьовували ці проєкти, які будемо реалізовувати і в подальшому, але більше, мабуть, з використанням сучасних цифрових технологій. Наша промоція буде фокусуватись в онлайні, а відпочивати будемо закликати до нас в Україну, на Львівщину.

– Тобто кошти з обласного бюджету, виділені на туризм, ніхто скорочувати не буде?

– У мене немає інформації, що зараз забирають кошти. Як було передбачено 4,2 млн, так і залишається, плюс залучення коштів міжнародної технічної допомоги і коштів чи послуг приватного сектору.

– Ви сказали, що цього року програма закінчується і будете писати на наступні роки. Чи зміняться пріоритети для туризму?

– Фокус буде на безпеку, безпеку здоров’я та мандрів. Зараз на довгостроковий період складно щось прогнозувати. Якщо говорити про короткотерміновий період, нинішнє літо, сподіваємось, що ми надамо гарні сервіси, послуги і локації для відпочинку в більш зелених територіях. Адже Львівська область – це 2/3 ліси, є міста-курорти: Трускавець, Східниця, Моршин, також активізовуються Великій Любінь, Немирів. Тому будемо закликати до здорового відпочинку з користю для душі і тіла.

– Чи можна сказати, що оздоровчий туризм буде новим трендом?

– Впевнена, що тепер люди будуть більш свідомо підходити до вибору місця для відпочинку з користю для свого організму. Навіть кава має бути добра та приготована в безпечних умовах. І самі власники бізнесу переглянуть свій процес роботи, буде більший фокус на безпеці приготування страв, умовах проживання тощо. Тому, думаю, що акцент зміститься на здоров’я, безпеку і відпочинок від міського гаму.

– Тобто Трускавцю зараз складно, лікувальний туризм просів, бо наразі люди нікуди не їдуть, але в перспективі курорт буде в плюсі, тому що збільшиться кількість внутрішніх туристів?

– Трускавцю, Моршину, Східниці й іншим гірським територіям зараз важко. Велика складова наповнення бюджету була за рахунок відпочивальників, від сплати податку санаторно-курортних комплексів, готельної інфраструктури, закладів харчування. Зараз нелегкі часи у всіх, зрозуміло, що частина бізнесу закриється – той, хто не змогли пережити відсутності оборотних коштів і втримати персонал. Сьогодні складно забезпечити навіть мінімальним ресурсом персонал. Не важливо чи це комплекс відкритий, чи закритий для гостей – має бути забезпечення його життєдіяльності. Сподіваємось, що не в такій великій кількості, але закриття будуть. Хтось переорієнтує свою діяльність. Але, зрозуміло, що потреба людей у відпочинку, чи це «лакшері», чи дешевий сегмент, буде, і ринок вже сам відреагує по цінах та пропозиціях.

– Як вважаєте, враховуючи, що працюватиме менше бізнесу, а попит людей все ж буде, чи вплине криза на якість надання послуг?

– Думаю, що воно вплине на той перелік сервісів, які ми отримуємо, але конкуренція буде між надавачами послуг. І сервіси якщо будуть неналежної якості, навіть за менші гроші, не користуватимуться попитом. Відповідно, будуть вивчені пріоритети, які будуть надаватись гарантовано, а вже все, що буде «екстра», коштуватиме додаткових фінансових ресурсів.

Базовий сервіс має бути на належному рівні, і фінансово триматись так, як і було. Можливо, навіть деякі комплекси переглянуть свої цінові пропозиції, оскільки рівень доходів певної категорії населення зменшиться. Сьогодні важливо напрацювати систему підтримки бізнесу якщо не для прибутку, то можливості втримати персонал і з мінімальними витратами функціонувати у цей важкий, кризовий період.

– Після першого місяця кризи, що нового може з’явитися в туризмі і які напрямки можуть зникнути?

– Нові, однозначно, будуть більше пов’язані з відпочинком, що стосуються зелених територій, можливо, будуть карпатське повітря доставляти в консервованих банках до інших віддалених територій (сміється – ред.). Звичайно, що не втримається той, хто не відреагує на ці зміни, які відбуваються загалом в світі. Складно тим, хто орієнтувались виключно на виїзний туризм. Вони сьогодні несуть колосальні втрати. А ті, хто працював на внутрішній ринок, у кращій ситуації, але все одно потрібно буде дуже конкурувати між собою за свого гостя. Сьогодні є багато ресурсів, які дозволяють самому обирати локації для відпочинку, планувати свої маршрути, тому туроператори зараз мають бути креативними і оновити свій підхід до планування подорожей та своїх пропозицій.

– Чи може в нас туризм відновитись тільки за рахунок внутрішніх туристів? Наскільки співставні були доходи від зовнішнього туриста і внутрішнього?

– У мене немає цифр по Львівській області, але ми бачили дані з Мінкультури. Звичайно, більше коштів оберталося в поїздках за кордон і більше податків було сплачено звідти, але є дуже мало туроператорів, які фокусуються тільки на внутрішній туризм чи на внутрішній і в’їзний. Фактично всі мають якісь міксовані пропозиції,  і ці кошти, які йшли на експорт, купуючи послуги за кордоном, зараз важливо для бізнесу втримати тут, в межах України, і запропонувати якісний продукт для українського туриста.

– Наскільки для бізнесу туризм є прибутковим, наскільки швидко він «відбивається»? Чи є можливість, що з’являться нові люди, які почнуть вкладатись у внутрішній туризм?

– Однозначно, з’являться. Дехто з бізнесменів каже, що туризм – це такий собі бізнес для душі. Думаю, що все ж варто запитати в представників бізнесу, наскільки це прибуткова діяльність. До епідемії 10% ВВП в сфері послуг надходило від туризму. Йдеться про велику кількість людей, задіяних у цій сфері, а також про витрати туристів під час подорожей, зокрема авіаквитки, сувеніри, продукти харчування тощо.

– Чи багато міст та ОТГ Львівщини мають свої туристичні бренди та стратегії?

– Львів має свій туристичний бренд, який вже тривалий час успішно реалізовує себе. Дрогобич має свій бренд, Борислав і Славська ОТГ працюють над цим. Кожна з територіальних громад фактично декларує зацікавленість у сфері розвитку туризму, але першочергове їхнє завдання – розвиток територій та забезпечення добробуту населення. Власне завдяки туризму можна забезпечити зайнятість, щоби люди залишались в межах своїх територіальних громад, не виїжджали кудись в інше місце для працевлаштування. Деякі громади вже працюють над бюджетами, в когось вже є програми. Можу сказати, що за І квартал 2020 року найбільшу кількість туристичного збору сплатили Славська ОТГ, Зимноводівська ОТГ, Солонківська ОТГ і Бібрська ОТГ.

– Яка зараз перспектива розвитку промислового туризму на Львівщині?

– Ми працюємо з Бориславською міською радою над розвитком промислового туризму і спілкувалися з обласними депутатами щодо ймовірного відкриття шахти для туристів, яка зараз не працює, але її можна перетворити на музей, якусь атракцію. Тут стоїть питання безпеки – доки не гарантуватимемо її для відвідувачів, доти не зможемо цього пропонувати.

Борислав активно працює над промоцією своєї нафтової спадщини і зараз тут реалізовують відповідний проект спільно з «Єврорегіон Карпати».

– Якщо теоретично з червня ми почнемо працювати, що найближчого планує ваше управління для міст, громад, де вони могли б приїхати, обмінятись досвідом, чогось навчитися і почати реалізовувати якісь проєкти, на що їм орієнтуватися?

– Насамперед ми не плануємо робити масових зборів, аби дати можливість поступово відійти від карантину. Щодо заходів, звісно, в онлайні буде напрацювання різних проєктів.

Зараз ми працюємо над проєктом «Велобескиди», який охопить Борислав, Трускавець, Східниця та селище Орів. Хочемо, щоб Львівська область асоціювалась з тим, що ти маєш взяти з собою велосипед і прогулятись незалежно від того чи ти професійний райдер, чи це просто сімейна прогулянка.

Працюємо також на Яворівщині щодо збереження культурної спадщини, зокрема яворівського розпису і яворівського пирога. Є вже певні ідеї від мистецтвознавців та архітекторів, як це можна втілити в життя. І працюємо над проєктом «Арт Славське» з популяризацією місць, де колись творили видатні особистості. Трошки зміщуємося на цінності в подорожах.

Станіслав БЕЗУШКО, Марта Дармограй

Інтрев’ю можна переглянути тут.

#СаміСобіГості: довгострокові виклики пандемії: говоримо про цінності – це спільний проєкт Західноукраїнського представництва МФ «Відродження», проєкту Київський Діалог та інформаційної агенції Дивись.info.