Кошенята з смітника із запахом парфумів: історії порятунку колишніх хатніх улюбленців

котики

Наталія Шевельова має сім’ю, роботу, а також улюблену справу – доглядати самотніх і покинутих тваринок.

Вдома має четверо чотирилапих пухнастиків. У вільний час разом з однодумцями і волонтерами з Домівки врятованих тварин вона дарує увагу та любов покинутим котикам, які господарям стали непотрібними.

«Для мене все змінилось 15 років тому, коли померла моя улюблена персидська кішка. І саме тоді я вперше врятувала кошеня з вулиці. До того завжди мала котів, але породистих – переважно персидських. Нещасне і збідоване кошеня сиділо біля мого будинку. В один момент я зрозуміла, що воно потребує більше дому, ніж куплене. З того часу почала звертати увагу на тварин, які живуть на вулиці.

Мабуть, мені раніше було просто зручніше не помічати, скільки довкола таких малюків. Зараз нашій Басі 15 років. Донечка, щоправда, дала їй ім’я Корнелія, але вдома вона просто Бася», – розповідає Наталія.

Знайомство з Домівкою тварин

Рік тому пані Наталя познайомилась з хлопцями з Домівки врятованих тварин – Орестом і Назаром. Тоді її приятелька знайшла кішку, яку покинули з трьома кошенятами – шукали, де їх прихистити. На щастя, хлопці відгукнулися, згадує жінка. Навіть попри те, що тоді для котів не було ще спеціального відведеного приміщення.

«Маму-кішку з кошенятами помістили просто в себе в кабінеті. З часом побудували на вулиці вольєр для котів. Тоді ми з подругою почали ходити до тих котиків, яких принесли ще кошенятами. А разом із тим стали дедалі більше звертати увагу на інших, таких же викинутих тварин», – розповідає Наталія.

Тепер на території Домівки є будиночок, де живуть коти. Відповідно, з'явилося більше можливостей для тимчасової перетримки покинутих чотирилапих. Волонтерка розповідає, що влітку було близько 50 котів водночас.

«Коли зробили цей котячий будиночок, я розуміла, що маю куди принести тварину. Завдяки хлопцям і вдалось врятувати усіх цих котів. Хочу сказати, що їх рятую не я особисто, за цим стоїть багато людей. А головне – є Домівка і завдяки їй – місце, де коти могли б перечекати, щоби їх забрали в родину. Насправді до порятунку долучається багато людей, які віддають, окрім матеріального, ще й свій вільний час, який би могли провести з сім'єю», – веде далі Шевельова.

Лише за останній рік пів сотні тваринок із Домівки знайшли собі сім'ю – хто взагалі першу, інші – нову. Станом на сьогодні там чекають на нових господарів 20 дорослих котиків і кошенят.


«От я, для прикладу, просто приїжджаю після роботи допомагати. Є в притулку і працівники, які ними займаються. Але тварин дуже багато, а працівників мало. Тому допомога тут завжди доречна. Дуже сприяють благодійники: Юля Турик, яка має фонд «Від лапки до лапки», волонтерка Галина Мончак та інші. Ми всі приділяємо цим тваринам свою увагу», – веде далі жінка.

Люди бояться відповідальності за тварин

У Домівку врятованих тварин котиків часто приносять дорослі люди, і волонтери не завжди розуміють, чому вони це роблять. Адже є безліч випадків, коли проблему можна вирішити самостійно, не перекладаючи її на плечі волонтерів і зоозахисників.

«Коли доросла людина приносить кота і каже: «Заберіть», – ми не до кінця розуміємо такої поведінки. Адже доросла людина має руки, ноги, голову і може якось сама дати раду, тобто знайти вихід з ситуації. Всіх безпритульних тварин взяти нереально. Вражає, що приходять освічені молоді люди і запитують, чи можна нам принести кошенят. Мене дивує така позиція, адже зараз всі мають доступ до різноманітної  інформації і будь-хто може дізнатись, що кішку потрібно стерилізувати, аби не траплялось прикрих випадків – малюків на вулиці.

Інша справа, коли приносять дітки, то забираємо, звичайно. Вони ж знаходять кошенят на смітнику. Така от дивна річ – часто кошенят приносять діти, а викидають же дорослі. Попри те, що зараз так багато говорять про дитячу жорстокість, жорстокі все-таки дорослі», – каже волонтерка.

Однак не всі випадки є однаковими. Нещодавно у притулку була ситуація, коли 90-річна пані, яка мала восьмеро котів удома, зламала ногу. Жінка розуміла, що просто не зможе доглянути за тваринами і сама звернулась до волонтерів. Остання киця Альбертина на минулі вихідні поїхала у родину – прихисток знайшли всі 8 котиків.

«Також був випадок, коли до нас потрапили одразу 12 котиків. Людина почала зловживати алкоголем. В неї було їх 16, про долю 4-ох ми не знаємо. 12-ох забрали в Домівку. Ці тварини понад два тижні були зачинені у приміщенні, не мали що їсти, пити. З них уже 7-ро також знайшли свої родини.

Влітку нам іноземець приніс кицю. Він ходив по клініках, і всі йому відмовили. Ту кішку ми взяли до себе в Домівку. У тваринки виявився перелом кістки. Прооперували лапку, зараз стоїть пластина. Вже через місяць її прооперують повторно, змінять пластинку, ми її простерилізуємо і будемо шукати родину. Це біла пухнаста киця до року, називається Ава. Ми собі думаємо, що вона, можливо, ще й не чує. Коли ми її знайшли, то так само писали оголошення чи, можливо, хтось розшукує цю тварину. Дуже не хочеться вірити, що її хтось викинув. Може вона просто випала з вікна і загубилась», - ділиться пані Наталія.

Проблеми – в браку людяності

Чи не найбільшою проблемою, про яку наголошують волонтери, є низькі обізнаність і свідомість львів'ян у ставленні до чотирилапих улюбленців. Вистачало би просто любити своїх домашніх улюбленців і не залишати їх на вулиці.

«Львів'яни можуть нам дуже допомогти – не викидати тварин на вулицю, стерилізувати своїх тваринок. Доросла людина завжди може знайти спосіб, щоб тварина не страждала. А якщо перестати викидати, то й допомоги не потрібно буде.

А  ще я вважаю, що Львову потрібні уроки з гуманного ставлення до тварин. З дитячих садків треба вчити, як поводитися з тваринами. Можливо, започаткувати рекламні кампанії, які б доносили, що тварини – це живі істоти, їх болить, вони хочуть їсти.

У волонтерів інколи опускаються руки. Всюди по місті – повідомлення про безкоштовну стерилізацію котів у ЛКП «Лев».

Хочу наголосити, що вуличні кішки, можливо, є навіть меншою проблема для Львова, адже ними опікуються волонтери, а не так звані «господарі». Бо останні часто безвідповідально ставляться до тих, за ким доглядають. А волонтери слідкують, щоби вчасно всіх простерилізувати.

Раніше мені не доводилось стикатися в таких масштабах з цими проблемами, а зараз, побачивши зсередини, відчуваю якусь повну безнадію. Адже коли ти бачиш, що комусь боляче, то в нормальної людини перша думка – треба допомогти. Та от біда – всі кошенята, які до нас потрапляють, їх викидають люди. Це ті кошенята, які народились у теплих домівках, від улюблених киць. А потім, в один непрекрасний момент, їх вирішують скласти в коробку чи пакет зі сміттям та віднести на вулицю. Вони ще пахнуть парфумами. От це найстрашніше, з чим ми стикаємось щодня. І мені одне незрозуміло: чому вони це роблять?

Людина, яка не любить тварин, про це говорить відкрито. Вона не шкодить нікому таким чином. А ті, хто мають тварин, ніби декларують: «Я люблю тварин». І коли її улюблена кішка народжує кошенят (їм було місяць і їх просто викинути), я просто не розумію, як ця людина дивилась на них, а вони такі милі пухнастики… Ці очі дивляться на тебе, а ти їх береш і несеш на смітник. Після таких випадків я перестаю любити людей», – каже Наталя.

У Домівці врятованих тварин, коли віддають чотирилапих у нові родини, укладають договір про відповідальне утримання, а також просять надсилати фото, як тваринка адаптувалась. Волонтери кажуть, що найкраще, що можуть спостерігати – це те, наскільки тварини змінюються в домівках, до яких котиків забрали.

Оптимістичні історії котів із Домівки

Попри все, є й дуже щасливі історії, пов’язані з пошуками сімей для котиків. У Домівці понад рік прожили коти, яких мама народила на будівельному майданчику. Їх було дві сестрички і братик. Котик був без одного ока. Волонтери і не сподівалися, що його заберуть у сім'ю.

«Одне з тих кошенят забрали в родину майже одразу, і він там щасливо живе. Місяць тому взяли ще одну кішечку, їй був уже майже рік. А от їхній братик з одним оком, якого звати Джон Васькович, свою родину знайшов цього тижня. Прийшли мама, тато і хлопчик 14-ти років, дуже його собі сподобали і забрали. Вже 4-ий день він в родині.

Тішить, що є люди, яким не важливо чи в кота два ока чи одне. Вони просто в ньому бачать милу тварину і хочуть, щоб він був членом їхньої родини.

Ще одна позитивна історія про кошеня з травмованою лапкою, якого люди просто підкинули на подвір'я. В цього кота перебиті нервові закінчення, але його також забрали. В цьому випадку ми теж не сподівались, що хтось захоче ним опікуватись.

Є ще в нас в Домівці повністю сліпий котик. Нам написав чоловік, що підібрав його на дорозі, якого попредньо збила машина. Він повністю оплатив лікування, але не мав можливості залишити його собі. Кіт мав крововилив у мозок після травми, однак цілком адаптований, добре ладнає з іншими котами. Маємо надію, що він знайде свою людину», – розповідає волонтерка.

Читайте також: Любов і вірність за зраду: у Львові збирають історії про врятованих покинутих собак

Щоби такі тварини вижили, долучається дуже багато людей – волонтерів і просто небайдужих містян. Але найбільшу подяку з Домівки шлють людям, які забирають скалічених тварин і не бояться брати вже дорослих котів.

Читайте також: «Мені не важко з собаками, важко – з людьми», – кінологиня Наталія Лелик

«Якщо б не було цих людей, у нас було б зараз сотня котів. На місця тих, що вже забрали, ми можемо прийняти і утримувати нових. Ми завжди повторюємо: якщо ви берете котика з притулку, ви рятуєте ще як мінімум 2-3 тваринок», - підсумувала Наталія Шевельова.

Читайте також: Чим більше допомагаю собакам, тим сильніше я люблю людей, – волонтерка Ірина Камкова

Якщо хтось після нашої розповіді захоче взяти котика з Домівки врятованих тварин, то за цим посиланням можна подивитись на пухнастих красунчиків.

Історія про Наталія Шевельову і її підопічних написана у рамках проєкту «Вірність за зраду», до якого долучилася редакція ІА Дивись.info. Ми допоможемо розповідати історії і збирати їх. А також віримо, що знайдуться меценати , які долучаться до проєкту – і книга щасливих історій побачить світ.

Свої історії ви можете надсилати сюди: [email protected]

Фото і відео з сторінки Коти з Домівки

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: