7 років реформ: чи Україні вдалося

2C0DFD98-1008-4D6B-9ABA-15009AD97E6B

Щороку в листопаді українці відзначають особливі дати – старт Євромайдану 2013 року. Тоді в ці дні протест був мирним, а основною мотивацією протестувальників була вимога євроінтеграції та впровадження в країні низки реформ. Минуло 7 років, реформи – досі на етапі імплементації з різним рівнем успішності та завершеності.

Протягом останніх місяців у спецпроєкті «Змінюємося разом» журналісти ІА Дивись.info та ІА Новини Донбасу досліджували впровадження ключових реформ у своїх регіонах, ставлення до них населення та прогнози експертів. Час підсумувати досліджене разом з громадськими активістами та аналітиками.

Про точки неповернення та гальмування

Наприкінці листопада коаліція незалежних експертів та ГО «Реанімаційний пакет реформ», які займаються дослідженням впровадження реформ в Україні провела масштабний онлайн-форум про успіхи й невдачі країни на цьому шляху. Низка експертів поділилася своїми висновками на сайті «РПР».

Ігор Бураковський, співголова ради Коаліції РПР, голова правління «Інституту економічних досліджень та політичних консультацій», вважає, що країна частково досягнула успіху за низкою напрямків: «Україна зробила низку масштабних реформаторських кроків у економічній та фінансовій політиці. Це й запровадження інфляційного таргетування, системи державних закупівель Prozorro, заходи з реалізації Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, створення підвалин для запровадження системи середньострокового бюджетного планування та багато іншого. Водночас, навіть на найбільш успішних напрямках Україна не пройшла точку неповернення. Ба, навіть у багатьох випадках зроблені реформи треба реально захищати від повернення назад».

Дійсно, під час дослідження впровадження ключових реформ журналістам Дивись.info неодноразово доводилося чути думку про те, що точки неповернення ще попереду. Яскравим прикладом цьому є вплив рішення Конституційного Суду України про відповідальність за неправдиві дані в деклараціях та засади роботи Національного антикорупційного бюро, що поставило під удар всю антикорупційну реформу. Експерт з питань цифровізації Станіслав Гайдер, керівник цифрової трансформації Національного агентства з питань запобігання корупції тоді так коментував ситуацію: «Щодо незворотності цифрової трансформації я маю стриманий оптимізм. Бо якщо на рівні міста вона може бути незворотною, то на рівні держави – важко сказати. Але ситуація ніколи не відкотиться назад, якщо буде великий пул громадян, які не дозволять це зробити, як сталося з КСУ. Я зараз кажу як громадянин, а не як посадова особа, й на мою думку в КСУ не очікували такої реакції. Місяць тому та й раніше вони розглядали резонансні справи по НАБУ й такого розголосу не було. Щоб була незворотність реформи, вона має стати на ноги».

Подібне можна сказати майже про кожну з ключових українських реформ. Так, до прикладу, перезавантаження МВС через посну атестацію працівників поліції (на Львівщині 100% особового складу її пройшло), частково стало можливим відкотити назад через поновлення правоохоронців  на посадах за рішеннями судів. Більше про цю проблему ми вже писали тут. У реформі децентралізації крапки над «і» також, за словами експертів, розставлені лише частково. Наприклад, на Львівщині місцеві вибори поставили юридичну крапку в суперечках щодо конфігурації тих чи інших громад, які останній рік тривали в регіоні. Таку думку висловив директор Агенції регіонального розвитку Львівщини Тарас Баранецький. «Багато людей, і зокрема голів громад, які боролися проти тої конфігурації, що була затверджена, і відстоювали  іншу – вони пішли на вибори і дехто навіть їх виграв. Якщо ж говорити про якісь особисті конфлікти, то вони ще довго триватимуть. Зараз важливо, щоб були сформовані старостинські округи, щоб новообрані депутати почали працювати. Загалом ми можемо констатувати що після виборів відбулося перезавантаження системи влади», – вважає Тарас Баранецький. Він же додає, що для остаточного закріплення реформи велика робота має бути проведена законодавцем. З ним погоджується і експертка з правових питань Асоціації міст України Інна Скляр: ««Очікуємо ще багато випробувань, адже законодавець не встановив чіткі правила гри і це породжує значні можливості для зловживань і маневрів. Так, вже сьогодні маємо значні зловживання і “примушування” сільських, селищних і міських рад “гасити” заборгованості, які поутворювали районні ради, майно передається лише те, що ніякої цінності не представляють…». Загалом експерти зазначають, що цього року реформи відчутно загальмували, але вже традиційно всі проблеми наразі списують на пандемію.

Про європейські стандарти та успіхи Львівщини

Як відзначають експерти Коаліції РПР, реформи мають наблизити українців до кращих стандартів життя. Навіть більше, у деяких реформах саме системи європейських країн взяті за взірець для українського наслідування. Так, до прикладу, сталося з реформою охорони здоров’я.

Про це раніше розповідав консультант зі впровадження медреформи Олександр Ябчанка. «Медична реформа дуже логічна, ми нічого нового не придумали, а взяли просто британську модель, звичайно, зі своїми особливостями», - пояснював експерт. Власне, саме впровадженням медреформи Львівщина цілком може пишатися. Саме тут один з найвищих по Україні відсоток підписаних з лікарями первинної ланки декларацій, саме тут практично всі заклади «вторинки» встигли змінити юридичну форму, аби вчасно увійти в етап реформування та контрактування з Національною службою здоров’я України. Зрештою, за словами соціологів, саме тут все частіше громадяни позитивно оцінюють свій досвід користування послугами первинної ланки медицини (про вторинку через пандемію говорити наразі важко).

Непогана ситуація складається на Львівщині також із реформуванням енергетичного сектору в царині зеленої енергетики. Так, в регіоні успішно діють програми підтримки розвитку енергетики з поновлювальних джерел. За кількістю виробленої «зеленої» енергії Львівщина – у лідерах. Область вже має чималу частку енергії саме з відновлювальних джерел. «На сьогодні по Львівщині частка енергії з відновлювальних джерел складає 20,3%, – розповідає Богдан Кейван, директор департаменту ПЕК ЛОДА. – У нас стоїть 64 промислових сонячних електростанції, тож загальна потужність майже 337 МВт, 3 вітрові електростанції в Старосамбірському районі. Так само  маємо 2 мінігідроелектростанції (у Турківському районі та в Дрогобицькому районі), на Радехівщині 1 ТЕЦ працює на біопаливі. У нас в приватних домогосподарствах встановлено понад 1000 сонячних установок. На початку цього року вперше запроваджено відшкодування з обласного бюджету частини вартості запуску приватних сонячних установок, малих вітрових станцій для приватних господарств. Для 19 таких господарство вже відшкодовано кількасот тисяч гривень». Успіхи регіону експерти відзначають і в питанні цифровізації, аудиті земель для впровадження ринку землі тощо.

Про реформи та реінтеграцію

Крім наближення до кращих стандартів життя та покращення функціонування держави у різних сферах українські реформи мають ще одну важливу місію, дуже відчутну на Донбасі – реінтеграцію. Журналісти видання «Новини Донбасу» розбиралися, як саме реформи впливають на цей процес. Вони зазначають, що чим більше жителі ОРДЛО бачать позитивні зміни в Україні, тим більш імовірною є реінтеграція. «Соціологія підтверджує: ті люди, які частіше перетинають КПВВ і бувають на території України, вони в більшій мірі підтримують питання реінтеграції. Важливо достукатися до тих, хто не має інформації про те, що робить українська влада для дотримання їх прав», - розповіла виданню керівниця групи з прав людини ПРООН Світлана Колишко. Експерти зазначають також, що позитивні кроки щодо переселенців (можливість голосувати на місцевих виборах, пільги для абітурієнтів з непідконтрольної території тощо) також є кроком, що дає сигнал готовності до діалогу.

Журналісти видання припускають, що закриття КПВВ через пандемію може стати додатковим стимулом до діджиталізації послуг з боку української держави для жителів непідконтрольних територій. Адже досі особливо гострим залишається питання виплати українських пенсій жителям Донецька і Луганська. Більшість пенсіонерів ОРДЛО з березня не можуть виїхати на підконтрольну територію за виплатами. А для багатьох ці гроші чи не єдине джерело доходу. В українському уряді кажуть, що працюють над системою, яка дозволить 700 тисячам пенсіонерів з ОРДЛО проходити ідентифікацію віддалено - не потрібно буде їхати через КПВВ. Але поки це лише плани, - йдеться у тексті НД.

За даними Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова станом на кінець минулого року, мешканці західних регіонів більш схильні вважати, що Україна здатна подолати наявні проблеми протягом найближчого часу, аніж мешканці східних регіонів. Ствердно на питання про подолання проблем в короткостроковій перспективі відповіли майже 26% респондентів з заходу і 16,7% – зі сходу. Аналогічний розподіл думок стосується й віри у впровадження реформ. Так цілковито впевнені чи вірять в такий успіх (хоча й мають сумніви) понад 54% мешканців західних регіонів та лише 41% – східних. А от зовсім не вірять в успіх реформ більше респондентів на сході – 18,2% до 12,6% на заході. Пріоритети українців же незмінні протягом останніх років. Так, найбільшою проблемою в країні однаково багато мешканців сходу, заходу та решти регіонів вважають корупцію. Відповідно, реформою №1 протягом останніх кількох років більшість називає антикорупційну. На другому місці за пріоритетністю – медична реформа, далі – пенсійна. Цікаво, що важливість цих трьох ключових реформ, а також поліцейської за останні роки на думку українців лише зросла.

Саме тому варто розуміти, що саме реформи можуть стати ідеєю, що об’єднує схід та захід, адже орієнтири щодо реформ є і там і там на приблизно однаковому рівні. Але, як і рік тому, переломні моменти, які закріплять зміни в Україні, ще попереду.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Змінюємося разом: як реформи наближають Львівщину та Донеччину до ЄС» в межах програми медійних обмінів від Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати Україна – Карпатська агенція регіонального розвитку» за фінансової підтримки Львівської обласної ради.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: