дивись.info

Гроші є, а інтересу бракує? Чи розставили вибори крапки над «і» в децентралізаційній реформі

Гроші є, а інтересу бракує? Чи розставили вибори крапки над «і» в децентралізаційній реформі

Адміністративно-територіальна реформа в Україні, яку прийнято називати ще децентралізацією, остаточно закріпилася під час виборів 25 жовтня.

Однак громади, які обирали нову владу часто в новостворені одиниці, цього разу проявили себе далеко не так активно, як зазвичай. То чи не завадить низька активність громад, чи інші чинники децентралізувати владу на місцях, розбираємося далі.

Добробут громад

Реформа децентралізації триває в Україні вже кілька років, тож 25 жовтня громадяни в новостворених адміністративних одиницях точно не обирали «кота в мішку». Адже деякі ОТГ, створені раніше, вже встигли проявити свою ефективність. Частина громад Львівщини в рази збільшила власний бюджет завдяки децентралізації. Це добре видно зі свіжого рейтингу найзаможніших ОТГ регіону.

Львівська ОДА сформувала цей рейтинг за підсумками фінансових показників дев’яти місяців 2020 року, сукупний бюджет громад за цей час склав понад мільярд гривень. Позиції найзаможнішої громади вдалося зберегти Славській ОТГ, а найгірші показники – у Міженецькій ОТГ. До першої десятки рейтингу за різними показниками увійшли Славська, Дублянська, Солонківська, Давидівська, Кам’янка-Бузька, Зимноводівська, Підберізцівська, Мурованська, Нижанковицька та Радехівська ОТГ.

У Славській громаді, яка зберігає свої лідерські позиції тривали час, дохід на одного мешканця становить 13 496,6 грн, що є вищим у 4,4 раза від середнього показника усіх ОТГ області (3024,1 грн). У п’ятірку найзаможніших за показниками доходів також потрапили Солонківська – 7222,9 грн, Давидівська – 5174,9 грн, Підберізцівська ОТГ – 4803,5 грн, Волицька ОТГ – 4718.

Втім, є в регіоні й такі громади, чиї здобутки суттєво скромніші, тому варто не мати ілюзій щодо того, що геть кожна ОТГ, створена за час децентралізації, стала спроможною та фінансово успішнішою.

Експертка з правових питань Асоціації міст України Інна Скляр говорить: «В ідеалі все дуже гарно. Але на місцях є непорозуміння. Наприклад, зараз готується до другого читання законопроєкт №2679 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі” відповідно до якого у громадах мають бути утворені центри надання адміністративних послуг, які асоціюються з високою якістю і доступністю послуг. Плюс, все більше фінансів залишається на місцях. Головне щоб місцева влада вдало ними розрпоряджалася. Ми бачимо результати громад, які утворилися у 2015 році, їх підтримувала держава різноманітними субвенціями, але з 2021 року держава “відпустить у вільне плавання” і лише від продуманих і виважених рішень буде залежати чи залишиться територіальна громада спроможною. Для громадян покращення буде відчутним не одразу. Але місцеві вибори продемонстрували, що ті мери, які запровадили зміни, перемагають зі значним відривом».

Читайте також: Антикорупційна реформа на Львівщині: реальність чи фікція

Вона також пояснює, що саме дозволяє громадам бути спроможними. «Вже немає різниці між містом обласного значення і селом – усі вони з 2021 року будуть на прямих відносинах з Державним бюджетом. Законом України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи”з метою створення належної ресурсної бази для здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на новій територіальній основі запроваджується єдиний уніфікований підхід до визначення складу доходів та видатків бюджетів місцевого самоврядування, незалежно від статусу населеного пункту (село, селище, місто районного, обласного значення тощо та їх об’єднання), зокрема, розширивши склад їх доходів за рахунок доходів, які «закріплені» на сьогодні за районними бюджетами, а також у зв’язку із цим визначити окремо склад доходів та видатків для бюджетів місцевого самоврядування (бюджетів територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань) та районних бюджетів, – пояснює пані Скляр. – Законом виключено районні бюджети із механізму горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів та із числа «отримувачів» освітньої, медичної та субвенцій на виконання інвестиційних проектів тощо. Відповідні зміни внесено до Бюджетного кодексу України. Даний проєкт закону було розроблено експертами Асоціації міст України. Щоб зберегти здобутки децентралізації і щоб громади були фінансово незалежні, Держбюджет на 2021 рік має розроблятися з врахуванням норм даного закону».

Читайте також: Поліцейська реформа: системні зміни чи «косметичний ремонт» (інфографіка)

Експертка акцентує, що чимало залежатиме від новообраних голів громад та нової місцевої влади, яка тепер отримала не лише ширші повноваження, але й ширшу відповідальність: «Хочузвернути увагу, що без належної фінансової складової спроможних громад не буде. Тому важливо, щоб голови територіальних громад вже з перших днів почали працювати на розвиток, а не бюджет “проїдання”, залучали кошти міжнародних донорів, брали участь у грантових програмах, подавалися на різноманітні конкурси, а також створювали умови для інвестицій, – додає експертка. – А ще від держави хочеться, щоб було належним правове поле і кожні делеговані повноваження підкріплювались фінансами. Тому вибори це лише черговий етап, а чи відбулось перезавантаження, ми побачимо через певний час, коли затихнуть усі виборчі перипетії».

Чи байдуже громадянам

Як акцентувала пані Скляр, новообрана влада має бути активною. Водночас, самі мешканці громад мають розуміти суть змін, адже саме їхній вибір тепер став вагомішим. Та рекордно низька явка 25 жовтня ставить під питання загалом інтерес до участі в прийняття рішень з боку громадян. Як пояснив виданню Новини Донбасу аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев, причини низької явки варто шукати не лише в коронавірусній кризі:  «Я думаю, багато хто ще не усвідомив, що найважливіша боротьба за майбутнє цих громад буде вирішуватися саме на місцевому рівні, а не на рівні президента, парламенту або окремих депутатів. Тому, звичайно, за таку коротку виборчу кампанію не вдалося донести до виборця її важливість. Певною мірою – це трагедія виборчої кампанії. Частково відповідальність за ситуацію несуть самі політичні сили, які цілеспрямовано підносили місцеві вибори як боротьбу на рівні парламенту або, наприклад, як боротьбу з президентом».

Натомість, експертка Асоціації міст України Інна Скляр вважає, що питання низької явки варто розглядати комплектно. «На жаль, цьогорічні вибори припали на складний етап – сплеск коронавірусу. Багато хто просто побоявся йти на вибори, розуміючи загрозу. Окрім цього прийняття Виборчого кодексу з складним бюлетнем також зробили свою справу. Населення не захотіло просто витрачати час, адже щоб розібратися потрібно було бути дуже уважним, а ще краще заздалегідь підготуватися. Були випадки, коли на дільницях через заходи безпеки утворювались черги, а люди побачивши їх просто не хотіли чекати». Аналітик ОПОРИ Олександр Клюжев погоджується, що інформація про черги, брак розуміння тонкощів нового Виборчого кодексу та загалом брак інформації про те, що голосування – безпечне за дотримання певних норм, також зіграло чималу роль в низькій явці на дільниці.

Чи пройдено точку неповернення

Експерти одностайні в думці, що політичний ландшафт України – змінився. «Зараз в корені змінюється політичний ландшафт в Україні. В середині кожної групи громад (міста, селища, села) почнеться жорстка конкуренція за ресурси і за людей. Ми увійшли в нову цікаву епоху», – переконаний Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій. Але на Донеччині є частина громад, де владні повноваження наразі виконують Військово-цивільні адміністрації. На думку Олександра Клюжева, це гальмуватиме розвиток тих територій. Детальніше про це читайте в матеріалі Новин Донбасу.

На Львівщині ж вибори поставили юридичну крапку в суперечках щодо конфігурації тих чи інших громад, які останній рік тривали в регіоні. Так вважає директор Агенції регіонального розвитку Львівщини Тарас Баранецький. «Багато людей, і зокрема голів громад, які боролися проти тої конфігурації, що була затверджена, і відстоювали  іншу – вони пішли на вибори і дехто навіть їх виграв. Якщо ж говорити про якісь особисті конфлікти, то вони ще довго триватимуть. Зараз важливо, щоб були сформовані старостинські округи, щоб новообрані депутати почали працювати. Загалом ми можемо констатувати що після виборів відбулося перезавантаження системи влади», – вважає Тарас Баранецький.

Читайте також: Як пандемія та карантин загальмували освітню реформу на Львівщині

Водночас, для повного завершення реформи насамперед потрібно внести деякі зміни до закону про місцеві державні адміністрації. «Дотепер вони фактично виконували функції виконкомів місцевих рад, а зараз повинне відбутися розмежування повноважень з органами місцевого самоврядування. Наприклад голови РДА свого часу були виведені з-під державної служби, зараз, наскільки я розумію, є позиція, що цей статус їм потрібно повернути. Незрозуміло зараз, якими будуть повноваження новообраних районних рад. Так виглядає, що повноважень у них майже не буде. Наскільки мені відомо, по новому закону про місцеві державні адміністрації зараз ведуться фінальні дискусії, думаю найближчим часом він буде внесений до ВР і прийнятий», – каже Тарас Баранецький.

Потребує змін і закон про місцеве самоврядування, який уже не відповідає існуючим реаліям. «Проєкт цього закону теж є, але зараз, коли у ВР немає гарантованої монобільшості і «турборежиму», то велику частку роботи витрачають на адвокатування, тобто беруть проєкт закону, написаний експертами, і обговорюють його з представниками місцевого самоврядування. Такі проєкти отримують підтримку відповідних середовищ і є якісними, але їх підготовка займає більше часу. І далі вже підуть галузеві речі, такі як архітектура, земельні відносини, соціальний захист, тобто все, що виконувалося через органи державної влади, а тепер має бути передано на місцеве самоврядування. І вже зовсім фінальний крок – це зміни до Конституції, де має бути чітко закріплені всі зміни, які відбулися в системі влади, зокрема взаємодія між органами державної влади та місцевого самоврядування.

Читайте також: Острах не зник, надії з’явилися: чи готова Львівщина до відкриття ринку землі

Зокрема йдеться про префектів, зміну функцій державної влади, яка має лише наглядати і координувати, тобто виконує лише те, що по логіці не може робити місцеве самоврядування.  Думаю, що зміни до Конституції будуть готові до кінця цього року і можливо навіть ще в цьому році пройдуть перше читання», – каже Тарас Баранецький.

Експертка Інна Скляр погоджується, що законодавчі зміни, що мають завершити реформу, можуть бути складними. «Очікуємо ще багато випробувань, адже законодавець не встановив чіткі правила гри і це породжує значні можливості для зловживань і маневрів. Так, вже сьогодні маємо значні зловживання і “примушування” сільських, селищних і міських рад “гасити” заборгованості, які поутворювали районні ради, майно передається лише те, що ніякої цінності не представляють…»

Відтак, на самих виборах реформа не завершується. Навпаки, саме зараз починається насичений етап реформи, який протягом найближчого часу остаточно має закріпити децентралізацію в Україні.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Змінюємося разом: як реформи наближають Львівщину та Донеччину до ЄС» в межах програми медійних обмінів від Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати Україна – Карпатська агенція регіонального розвитку» за фінансової підтримки Львівської обласної ради.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.