Як в Україні карають за підпал сухостою і куди його подіти натомість

З приходом весни та потепління в Україні щорічно активізуються палії сухої трави.

Як правило, підрозділи Держслужби з надвичайних ситуацій застерігають мешканців цього не робити, однак дослухаються до цього одиниці. Лише у березні 2021 року у Львівській області рятувальники ліквідували три пожежі стерні, дві з яких стались цими днями. Нещодавно через горепаліїв зайнялась «Долина нарцисів», що на Закарпатті. За понад годину згоріло 1,5 га сухої рослинності на землях загального користування та 0,5 га сухостою на території заповідника.

ІА Дивись.info пояснює, як за це карають в Україні, чому категорично заборонено підпалювати сухостій і чи існують альтернативи.

Сезон, коли палає

«При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, чадний газ, діоксини, важкі метали, низка канцерогенних сполук. Крім того, на городах сьогодні чи не кожен обробляє рослини пестицидами, засобами від шкідників. Уявіть, який «букет» хімічних сполук  вивільняється у повітря під час спалювання бадилля?» – пояснює президентка БФ «Життя» Оксана Савіцька.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні простого поліетиленового пакету, додає експертка, у повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини.

За даними 2019 року, рятувальники зафіксували понад 6,5 тисяч пожеж у природних екосистемах і на відкритих територіях. Загалом у перші тижні березня пожежники ліквідовуютьв середньому до 300 підпалів сухостою, чагарників і сміття.

Лише в одному з районів на Львівщині за аналогічний період спалахнуло п’ять пожеж унаслідок підпалу сухої стерні на полях. Причиною цьому стало нехтування правил пожежної безпеки на відкритих ділянках або ж елементарне їх незнання.

А як же тварини

Траву також спалюють на луках, мовляв, аби краще росла, однак випалювання призводить до кардинально інших наслідків.

«Вогнем руйнується структура поверхневого шару ґрунту. При випалюванні знищуються усі органічні рештки, які є природною першоосновою для утворення гумусу. Відмерла органіка є основним кормом для дощових черв’яків та інших корисних живих істот, що поселяються у поверхневому шарі ґрунту; попіл, що утворюється при випалюванні, є згубним для цієї живності. Систематичне багаторазове випалювання лугів, пасовищ, перелогів сприяє інтенсивному витісненню з них тендітних кормових трав багаторічними сильнорослими бур’янами», – додає Оксана Савіцька.

Окрім цього, випалювання сухого очерету, рогозу, осоки на болотах зупиняє процес торфоутворення на їх дні, гальмує розвиток придонної болотної фауни, сприяє «гниттю» і «задиханню» боліт та руйнуванню їх як прихистку і місця існування та розмноження багатьох видів пернатих. Горять кладки і місця гніздових птахів.

Випалена поверхня землі стає непридатною для гніздування перелітних птахів, для існування дрібних тварин (зайців, їжаків та інших) – на ній вони стають беззахисними. Випалюванням знищуються всі корисні комахи та інші живі істоти, що залягли на зимівлю у відмерлих органічних рештках.

Найочевидніша небезпека спалювання трави на луках або вирубок самосію – пожежа. Значна відкрита площа горіння та сильний вітер можуть призвести до того, що невеличке багаття перетвориться на величезну пожежу, що перекидається на людські хати, коли горять цілі села. Таким чином, «невинне» маленьке багаття перетворюється на неконтрольоване лихо», – додає експертка.

Скільки платитимуть порушники

Нещодавно, у лютому, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, яким пропонується посилити адмінвідповідальність за порушення правил пожежної безпеки в лісах, сільськогосподарських угіддях та інших природних екосистемах.

Читайте також: Чи дотримуються в Унівській лаврі пожежної безпеки та які порушення там знайшли (фоторепортаж)

Так, на порушників накладатимуть штраф у розмірі  від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, попередження або накладення штрафу на працівників – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, накладення штрафу на посадовців – від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Іншими словами, за законом передбачається такі грошові стягнення:

• від 30600 до 61200 грн – за забруднення атмосферного повітря;
• від 91800 до 153000 грн – за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць;
• від 1530 до 15300 грн – за порушення вимог пожежної безпеки в лісах;
• від 3060 до 21420 грн – за самовільне випалювання рослинності або її залишків;
• від 6120 до 36000 грн – за самовільне випалювання рослинності або її залишків у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

А що ж робити з сухою травою чи листям 

Президентка БФ «Життя» говорить, що найпоширеніша альтернатива у такому разі — компостування, що перетворює опале листя на цінне добриво для городу. Це так само неважко, як чиркнути сірником.

«Цей метод  підходить однаково як для приватного домоволодіння, так і для громадського парку, де створюють неглибокі компостні рівчаки. Щодо домашнього компостування, то тут взагалі  існують біля десятка методів облаштування.  Використовувати компост як добрива можна вже через рік після закладки, а його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки», – говорить вона.

Наприклад, просто неба, на великих полях, рослинні залишки можна переорати.

Мар’яна КОВАЛЕНКО