Стріляні горобці, або Чи впорається бізнес із новим локдауном 

karantyn788
Фото з архіву.

Судячи із епідемситуації в Україні – не за горами чергові посилення обмежень, що може призвести до нового локдауну, якого, зі слів представників МОЗ, буде важко уникнути.

Судячи із епідемситуації в Україні – не за горами чергові посилення обмежень, що можуть призвести до нового локдауну, якого, зі слів представників МОЗ, буде важко уникнути.

Бізнесу, який попереднього разу зазнав чималих збитків, загрожують нові виклики.

Що буде із українським бізнесом у разі нового локдауну, як обмеження вплинуть на економічну ситуацію в країні і що буде із курсом валют, ІА Дивись.info запитала в експертів.

На порозі сезону

В останньому дослідженні бізнесових настроїв компанія OLX опитала понад дві тисячі підприємців: за результатами 42% вважають, що їхнє дітище не готове до ймовірного локдауну. Однак йдеться лише про онлайн-торгівлю.

«Новий локдаун з економічної точки зору, безумовно, буде мати негативні наслідки як для бізнесу, так і для населення. При цьому серед представників бізнесу найуразливішими до можливих обмежень будуть малі та середні підприємництва, оскільки у них, на відміну від великого бізнесу, немає достатніх резервів, щоби сплачувати оренду за простій комерційних приміщень, заробітну плату працівникам тощо», – розповідає фінансовий аналітик Богдан Слуцький.

Водночас він вважає, що цього разу бізнес накопичив достатньо інструментів, аби впоратися із новими викликами та давно прорахував ризики нового локдауну.

У листопаді торік кілька сотень рестораторів, представників готельної, спортивної та розважальної сфер прийшли під стіни ЛОДА, протестуючи проти планів уряду запровадити карантин вихідного дня. Фото з архіву редакції

Із тим, що ситуація буде контрольованою, погоджується й директорка департаменту казначейських операцій Анна Волуйчак.

Експертка каже, що очікувати суттєвого впливу ймовірного локдауну на бізнес не варто, і хоч певні сфери можуть постраждати більше, аналогічної реакції, як на початку 2020 року, не буде.

«Справа навіть не в перегляді правил потенційного карантину, що стали лояльними до щепленого населення, хоча і цей фактор суттєво пом’якшить проходження ймовірного локауту, а у більш спокійному ставленні людей до обмежень. Найбільший вплив на бізнес у першу хвилю захворюваності чинився з боку різкого скорочення попиту населення. До речі, цей чинник суттєво впливав на зміцнення гривні у квітні-травні торік. Та дозволив без значних коливань пройти минулорічну осінь. Адже імпорт у цей період скорочувався більшими за експорт темпами», – пояснює наша співрозмовиця.

Тим не менш, певне занепокоєння висловлює президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» Олег Тітамир. Однак каже, що бізнес вже встиг дослідти, як поводититись і якими інструментами користуватись у межах невідворотніх обмежень.

«На мій погляд, готовність бізнесу до нового локдауну залежить від того, в якому сегменті ці компанії працюють. З одного боку, не зайве взяти до уваги вплив ковідного локдауну на самому старті, оскільки схожі фактори так чи інакше впливатимуть на бізнес під час нової хвилі карантинних обмежень. За різними даними поряд з міжнародними перевезеннями найбільше постраждали з початку карантину в березні торік торгово-розважальні центри і кінотеатри нарівні з ресторанним бізнесом та туризмом (так званий сегмент HoReCa). Тут падіння прибутковості оцінюється досить жорстко: на 60-90%», – ділиться фахівець.

З огляду на те, що потенційні осінньо-зимові спалаху коронавірусу, найімовірніше,  призведуть до чергових посилень адаптивного карантину (аж до обмежень червоної зони), каже олег Тітамир, саме ці сегменти бізнесу найбільше відчують на собі негативний вплив. Себто одразу будуть відновлюватися дуже повільно в порівнянні з іншими сферами. Для досягнення економічних показників 2019 року, їм може знадобитися для цього при сприятливому сценарії 3 роки, при негативному розвитку подій – 4-5 років.

«Крім HoReCa і культурно-розважального сегмента, від нових локдаунів, на мій погляд, постраждають також логістичні компанії, що займаються міжнародними перевезеннями вантажів. Не виключаю, що кордони між країнами будуть знову закриті, це ускладнить проходження митних і санітарних процедур в основних транспортних і логістичних хабах. Тимчасові затримки з доставкою безпосередньо впливають на економіку, сповільнюючи її розвиток», – говорить експерт.

Найважче також буде великим вітчизняним експортерам та імпортерам, постачальникам рітейлу, аптечної галузі, імпортерам обладнання для важкої промисловості, автомобільним виробникам і дилерам.

До речі, є цікавий нюанс щодо інтернет-торгівлі. Так, саме цей сектор поряд з рітейлом став головним бенефіціаром від карантинних обмежень. Торгівля мігрувала в Інтернет, і сектор електронної комерції буквально злетів за час пандемії — в Україні зростання становить за різними оцінками – 40-100%. Так, торік українці купили в Інтернеті товарів і послуг на суму 107 мільярдів гривень, що на 41% більше, ніж в 2019 році.

У коментарі ІА Дивись.info власник крамниць із одягом Макс Гурій розповідає, що левова частка їхньої діяльності перейшла в онлайн ще взимку торік. Нині ж крамниця не припинила приносити прибутки, втім, підприємець ділиться, що локдаун навпаки надав усі можливі інструменти для розвитку власного бізнесу.

«Наша команда розуміє, що ситуація із впровадженням локдауну, якщо так станеться, не зміниться, позаяк ми працюємо, поєднюючи два формати — онлайн і офлайн. Спершу було дуже важко та виникало багато труднощів, та сьогодні ми почуваємось підкованими і готові до нових викликів», – каже він.

«Найбільше постраждав, закрився, збанкрутував малий бізнес, у якого ні інвестицій, ні ліквідної матеріальної бази і власності немає. А є тільки кредити (у багатьох) і непідйомні податкові та інші зобов'язання. І цей негативний тренд також матиме суттєвий вплив наступного року», – додає Олег Тітамир.

Як посилення карантину і локдаун вплинуть на економіку України

Ймовірний локдаун цієї осені навряд чи буде значно впливати на курс гривні, тому що населення та бізнес вже не сприймає його як щось аномальне. Це означає, що значного скорочення попиту у високий сезон продажів восени навряд чи слід очікувати. Найризикованіший період для гривні майже пройдено», – говорить Анна Волуйчак.

Проте ризиків для української валюти залишилося вдосталь.

«У вересні Україна мала сплатити близько 3 млрд доларів раніше отриманих позик. Майже половину з цієї суми ще треба виплатити 29 вересня. Але в уряді, за останніми повідомленнями, вже ухвалене рішення спрямувати на ці цілі частину коштів, що були отримані від МВФ. Тиск на гривню буде чинити велике погашення старих випусків ОВДП – близько 13 млрд гривень, яке Міністерство фінансів має перерахувати інвесторам 29 вересня. Частина цих коштів буде спрямована на купівлю іноземної валюти, адже утримувачами частини цих облігацій є нерезиденти», – додає директорка департаменту казначейських операцій.

Зі слів експертки, ці фактори, найімовірніше, призведуть до короткострокового зростання гривні.

«Та вони не мають жодного стосунку до ситуації з пандемією. На мій погляд, єдиним негативним наслідком ймовірного локдауну на курс гривні може бути активніший вихід іноземних інвесторів з ОВДП. Проте наразі неможливо спрогнозувати їх реакцію на карантинні обмеження, якщо такі буде встановлено», – пояснює вона.

І додає, що нині динаміка захворюваності не чинить жодного впливу на поведінку інвесторів.

«Якщо населення не почне масово скуповувати іноземну валюту, зростання курсу долара навіть у разі введення обмежень я не очікую. А наразі немає жодних підстав прогнозувати якусь гостру реакцію. Плітки про локдаун розповсюджується вже не перший тиждень, але з початку вересня різниця між купівлею та продажем іноземної валюти населенням близьке до нуля», – коментує пані Волуйчак.

Навесні торік, пояснює фахівчиня, локдаун сприяв зміцненню курсу гривні ще й за рахунок скорочення імпорту послуг. Значний вклад у це зробила заборона закордонних поїздок: українці здебільшого проводили відпустки всередині країни, тобто не витрачали валюту. Але вакцинація змінила ситуацію.

«Наразі навіть у разі жорстких обмежень вакциновані можуть безперешкодно подорожувати світом. Тобто і за цим чинником значного впливу на курс гривні ймовірного локдауну не буде», – говорить вона.

Головне наступного року для вітчизняної економіки, додає президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» Олег Тітамир, — втриматися на плаву на рівні хоча би мінімального зростання в +1% ВВП.

«При цьому — в жодному разі не посилюючи фіскальний, регуляторний чи інший тиск на малий і середній бізнес. Потрібно передовсім не розгубити того, що вдалося втримати в контексті певних, хоч і мінімальних досягнень економічного «камбеку». В цьому сенсі новий алгоритм уряду, що полягає у дозволі працювати під час обмежень червоної зони бізнесу, персонал якого вакцинований, має вплинути позитивно», – говорить він.

А що із робочими місяцями

«Щодо гучних декларацій уряду в контексті того, що він розраховує на суттєве зростання української економіки, то було закладено показники зростання в усі стратегічні плани, в бюджетну декларацію 2022-2024 роки, проєкт держбюджету-2022. Слід також згадати про 500 тисяч нових робочих місць, які  обіцяв прем'єр Денис Шмигаль на початку карантину навесні 2020 року. Восени торік глава уряду вже відзвітував, що створили пів мільйона робочих місць. Але де ці робочі місця?  Лише чуємо про зростання показників трудової міграції», – пояснює пан Тітамир.

І додає, якщо брати до уваги кілька десятків вакансій на «Велике будівництво» із зарплатнею 6-8 тисяч гривнь, то може здатись, нібито у цьому існують перспективи.

«За цими словами прем'єра можна міркувати так, що в Україні не просто економічний бум, а й підйом економіки небачених масштабів. Водночас, за результатами поточного року, зростання економіки заледь досягне 1-1,5%. А в реальних, а не номінальних вимірах — у кілька десятих відсотка. У той час як падіння ВВП 2020 року перевищило 4%. Думаю, «зверху» була дана команда уряду показувати наші «космічні досягнення» на всіх фронтах і камуфлювати провали, які навіть для недосвідчених в економіці – на поверхні», – констатує він.

Нагадаємо, відсьогодні Україна перейшла у жовту зону карантину. Тим часом до червоної зони наближаються вже чотири області.

Для того, аби уникнути локдауну, темпи вакцинації в Україні мають зрости.

Зі слів прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, це стримає погіршення економіки.

«Чи потрібен нам локдаун? Якщо всі вакцинуються, свідомо і відповідально до цього підходять, – не потрібен. Чи локдаун вплине не економіку – вплине. Ми тільки набрали темп зростання, ми хочемо його зберегти. Тому я буду раз по раз закликати українців вакцинуватися, не переживати. Вакцини, які є в Україні, – надійні, ефективні і безпечні», – цитує голову уряду Укрінформ.

Він нагадав, що зміни до постанови про карантинні обмеження, які уряд схвалив 13 вересня, покликані не блокувати роботу економіки й убезпечити населення від інфікування та наслідків COVID-19.

Мар’яна КОВАЛЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: