Український кошторис: як «пошматують» Держбюджет-2022 

910b1f0--------2

На засіданні Верховної Ради 21 вересня міністр фінансів Сергій Марченко пообіцяв представити проєкт закону про Державний бюджет на 2022 рік, а минулого тижня уряд погодив його проєкт.

На засіданні Верховної Ради 21 вересня міністр фінансів Сергій Марченко пообіцяв представити проєкт закону про Державний бюджет на 2022 рік, а минулого тижня уряд погодив його проєкт.

Про головні цифри та експертну оцінку — в матеріалі ІА Дивись.info.

Згідно із законопроєктом, номінальний валовий внутрішній продукт має становити 5 трильйонів 368,7 мільярда гривень, зростання ВВП рік до року планується на рівні 3,8%. Тим часом середньомісячна зарплата сягне 15258 гривень, а середній курс долара становитиме 28,6 гривні за одиницю американської валюти.

Експертка Центру структурної політології Лілія Брудницька називає теперішній проєкт «суперечливим».

«Він, з одного боку, є унікальним, а з іншого — до щему знайомий з віковічними «родимками». Уперше бюджетна верставка на базі трирічного фінансового планування, але без схваленої парламентом бюджетної резолюції. Отже, документ не міг містити чогось революційного. Але революційність таки є. Це зниження дефіциту на 2% і зростання ВВП майже на 4%. Загалом баланс є. Довгострокове бюджетне планування в Україні не така вже й дивина, але так серйозно застосовується вперше і дає стабілізацію, що натомість теоретично сприяло б припливу інвестицій, особливо капітальних. Однак ці плюси держбюджету перекреслюються величезними мінусами, на які я б звернула особливу увагу», – оцінює проєкт держбюджету фахівчиня.

Ключові цифри

Згідно із основними показниками, дефіцит становить 3,5% ВВП, або 188 млрд грн. Фінансувати будуть завдяки приватизації (8 млрд), міжнародним фінансовим організаціям (82,7 млрд грн), ОВДП (420 млрд грн) та ОЗДП.

інфографіка: Міністерство фінансів України

Доходи визначено у 1,277 трлн грн (+166 млрд грн до 2021 року).

Найбільше дохідна частина завдячує податку на додану вартість – 564,5 млрд грн (+72,5 млрд грн до 2021 року). Збільшення планують через роботу з тіньовою економікою. Завдяки детінізації, зауважив Марченко на презентації, з травня торік бюджет отримав 43 млрд грн.

«Коли приблизно половина дохідної частини планується за рахунок ПДВ, значні частки — від ОВДП та опосередковано через плату за ЖКГ, котра частково перетікає через «Нафтогаз» до дохідної частини, плюс валютна виручка експортерів, плюс приватизація – м'яко кажучи, це викликає запитання. ПДВ у нас прогнозований. Тобто до проєкту бюджету подаються прогнозні дані та дані, базовані на минулорічних. Якою буде кон'юнктура світових ринків — можемо лише здогадуватися. Звідки зростання?! Відповідь – у проєкті змін до Бюджетного кодексу, який подано разом з проєктом бюджету-2022 і який набагато важливіший за проєкт бюджету, адже зміни у кодексі працюватимуть не один рік», – пояснює Лілія Брудницька.

З її слів, у правках до Бюджетного кодексу з бюджету прибирається норма про очікувані обсяги компенсації ПДВ, залишаються лише звітні показники. Тобто це наступ на схему з податком на додану вартість, але такий наступ може призвести до «втікання» валюти з країни.

«Окрім того, у бюжетному кодексі пропонується запровадити жорстку електронну систему бюджетної звітності. Ще нюанс: якщо у вас забрали до бюджету надміру грошей, повернуть вам стільки, скільки є на казначейських рахунках. Отже, все за жорстку бюджетну дисципліну. Але коли той же Сергій Марченко на презентації проєкту Держбюджету у Кабміні посилається на 30 млрд грн як джерело доходів бюджету внаслідок ухвали законопроекту 5600, котрий досі перекроюється у комітеті, - це нас повертає у часи уряду Миколи Азарова», – каже експертка.

Так званий «антиахметівський» законопроєкт №5600, від якого Мінфін допускає у проєкті бюджету 2022 року потенційні надходження у понад 30 мільярдів гривень, нині готують до другого читання. Власне, без таких надходжень не буде профінансовано авіабудівництво та будівництво лікарень.

Іще одна складова доходів — податок з фізосіб, що становить 160,8 млрд грн (+23,2 млрд грн).

Видаткова частина становитиме 1,465 трлн грн (+103 млрд грн).

Куди і скільки скерують коштів

У Кабінеті Міністрів планують збільшити видатки на медицину та освіту, зокрема мінімальна зарплата лікарів має становити 20 тисяч гривень на місяць, а зарплата середнього медперсоналу – 13500 гривень на місяць.

У проєкті закладено, що 5,95% ВВП країни, або 319,4 млрд грн виділяють на українську армію. Водночас на Міноборони – 131 млрд грн.

Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про збільшення оборонного бюджету.

Згідно з рішенням РНБО, першочергове фінансування буде спрямовано на:

  • розвиток сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО;
  • виконання Національної розвідувальної програми на 2021-2025 роки;
  • реалізацію соціальних гарантій військовослужбовцям – підвищення розмірів їх грошового забезпечення та забезпечення житлом;
  • виконання заходів з розробки, підготовки виробництва і закупівлі сучасного високоточного ракетного озброєння (ракетних систем і комплексів, у тому числі крилатих ракет), боєприпасів і продуктів спеціальної хімії;
  • розвиток Військово-морських сил;
  • посилення територіальної оборони;
  • реалізацію державної політики у сфері кібербезпеки.

На медицину заклали цьогоріч 197,2 млрд грн, з урахуванням підвищених мінімальних зарплат лікарям та медперсоналу. Прем'єр Шмигаль каже, що зарплата лікаря наступного року перевищить 22,5 тисячі.

Найбільше,157,2 млрд грн піде на програму медичних гарантій. На 4 млрд грн планують побудувати нові заклади охорони здоров’я. На боротьбу з коронавірусом хочуть спрямувати орієнтовний ресурс 22 млрд грн, це на 5 млрд грн більше, ніж нинішнього року.

На систему громадського здоров'я та закупівлю вакцин проти коронавірусу для населення передбачено 6 млрд грн.

Фото з архіву

На освіту скерують 185,6 млрд грн. Зокрема вчителям підвищать зарплатню, а студентам — стипендії. Крім цього, 100 мільйонів гривнь піде на президентський університет: закладам профтехосвіти стипендії збільшуються у 2,5 рази, а студенти вишів отримають підвищення щонайменше у 1,5 рази.

Також 8,9 мільярда виділять на інклюзивну освіту, а 13,8 мільярда – на розвиток науки.

Ілюстративне фото, з архіву редакції.

320,1 мільярда гривень загалом спрямовують на соціальний захист. На пенсії – 200,6 млрд грн. Бюджет Пенсійного фонду у 2022 році планується на рівні 531 млрд грн, або +31 млрд грн до плану цьогоріч. У цю суму врахована також індексація пенсій з 1 березня — додаткові 28,2 млрд грн.

Очільник Мінфіну каже, що бюджет забезпечує повне фінансування житлово-комунальних послуг на суму 34 млрд грн (9 млрд грн – з частини бюджету 2021 року). На підтримку ветеранів виділили 13,9 млрд грн.

Інфраструктура. Понад 120 млрд грн підуть на нові дороги, мости та аеропорти.

На розвиток транспортної інфраструктури передбачено 16,1 млрд грн. Щодо енергетики, то 4,5 млрд грн спрямують на підтримку вугільної галузі.

На культуру і мистецтво надають 13,5 млрд грн, на фізичну культуру та спорт – 11,3 млрд грн.

Агропромисловості виділять 8 млрд грн. Крім того, залишаються програми розвитку підприємництва: 3 млрд на доступні кредити «5-7-9» та 10 млрд на портфельні держгарантії.

На розвиток регіонів Мінфін визначив 53,3 млрд грн, а на цифровізацію — 7,9 млрд грн. Стратегічна промисловість отримає 7,5 млрд грн на розвиток космічної галузі та оборонно-промисловий комплекс.

Прожитковий мінімум і зарплати

З 1 січня 2022 року прожитковий мінімум зростає до 2393 гривень, згодом — з 1 липня — до 2508 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

  • дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні;
  • дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні;
  • працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні;
  • працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні;
  • працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових органів: з 1 січня - 2102 гривні;
  • працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень;
  • осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.

З 1 грудня зростуть також:

  • мінімальний розмір пенсій за віком: вона зросте до 1934 грн;
  • максимальний розмір допомоги з безробіття не може перевищувати 4 прожиткові мінімуми для працездатних осіб і становитиме з 1 грудня 9924 грн.
  • мінімальний розмір аліментів для дітей до 6 років становитиме 1050 грн, а для дітей від 6 до 18 років - 1309 грн (50% прожиткового мінімуму). Мінімальний рекомендований розмір аліментів становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто для дітей у віці до 6 років — 2100 грн, а від 6 до 18 років — 2618 грн.

Попри те, зміниться й плата за видачу ліцензії. З 1 грудня вона складатиме 2481 гривню.

З 1 січня мінімальна зарплата становитиме 6500 гривень, а з 1 жовтня наступного року — 6700 гривень.

«Загалом, проєкт Держбюджету-2022 видається таким, котрий важливий фактом подачі вчасно, а не тим, що у документі написано. Це вже не «бюджет на колінках», але і не повноцінний кошторис держави. Скоріш, рамка, на базі якої депутати або верстають багато чого наново, або напишуть альтернативні варіанти», – каже Брудницька.

P.S

Тим часом міністр фінансів Сергій Марченко сьогодні представив у Раді законопроєкт про Держбюджет-2022 рік. Він назвав його реалістичним та збалансованим і таким, що «ґрунтується на прогнозі, що передбачає подальше пожвавлення економічної динаміки».

Мар’яна КОВАЛЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: