Картки на їжу: навіщо це українцям і як система працюватиме

Продуктові картки стануть одним із методів підтримки населення у разі пришвидшення інфляції.

ІА Дивись.info з'ясовувала, навіщо їх впроваджувати та як це має працювати.

Про таку ініціативу повідомив радник глави держави з економічних питань Олег Устенко, пояснюючи: зростання цін на продовольчі товари не оминути. Сировинні продукти, такі як цукор, зерно та какао, підскочать в ціні щонайменше на 10-20%.

Устенко прогнозує, що 2022 рік стане часом «серйозних інфляційних викликів для всього світу і для України». Тому держава готова подбати про українців, які не матимуть змоги віддавати із гаманця значних сум на продукти харчування.

«Канали підтримки тут можуть бути різноманітними — починаючи від адресних виплат за аналогією з поточною програмою через систему Дія до аналога американських food stamp (не плутати з радянськими талонами, картками та іншими історичними атрибутами)», — зазначив радник президента.

Як талонами розраховуються у США

Система продуктових карток в Америці працює з 1961 року. Малозабезпечені сім'ї мали змогу розраховуватись купонами у торговій мережі. З середини 90-их років купони скасували, натомість запровадили фінансову допомогу, для якої відкривається рахунок у розмірі місячної суми, яка перераховується на пластикову картку.

2008 року програму перейменували на Supplemental Nutrition Assistance Program (SNAP). Після економічного спаду, який стартував цього ж року, використання продовольчих талонів зросло. У червні 2009 року розмір середньомісячної допомоги становив 133,12 долара на людину.

З 2011 року картками користувалися близько 46 мільйонів американців, це 15% населення. У Вашингтоні (округ Колумбія) і Міссісіпі більше ніж п'ята частина населення отримувала food stamp.

Експертка з АПК, стратегічна радниця комітету з аграрних питань української Асоціації бізнесу та торгівлі Яна Казьміна пояснює нам, як сьогодні працює система продуктових талонів в Америці.

«Якщо дохід менший певного рівня на сім'ю, то збирають потрібні документи та подаються на спецпрограму. За результатами розгляду цих паперів видають талони, які можна обміняти у продуктових крамницях, себто розплачується ними на касі. Щоправда, food stamp діють не всюди: у кафе та магазинах завжли попереджатимуть при вході, що продуктові талони не приймають», - розповідає фахівчиня.

При цьому, каже наша співрозмовниця, видається фіксована сума щомісяця, може бути щоразу різною. Приходять картки поштою, там не зазначений перелік продуктів, який можна за них придбати, бо все залежить від штату.

Для бізнесу це головне, додає вона, адже ці картки обмінюють на гроші.

Хто зможе розраховувати на підтримку

Яна Казьміна припускає, що, найімовірніше, в Україні так хочуть підтримати літніх людей, осіб з інвалідністю, малозабезпечені чи багатодітні сім'ї. За різними підрахунками, в Україні на цей час налічується від 20% до 50% бідного населення.

Вона вважає, що відповідь щодо ефективності цієї програми у нас є доволі суперечливою.

«Впевнена, що надання адресної соціальної допомоги може вирішити це питання, оскільки тільки перехід на монетизацію допомоги зможе запобігти корупційним зловживанням. Дуже не хочеться повторення шахрайських дій із субсидіями.
Крім цього, важливо розуміти, на які продовольчі товари буде розповсюджуватися ця карта. Важливо ведення реєстру осіб, які буду отримувати допомогу», – зазначає експертка.

З її слів, держава має втручається в роботу ринку лише точково, у вигляді державного нагляду.

«Таким чином бізнес і бюджет зазнають менших втрат. Тому потрібно підійти виважено до запровадження такої системи в Україні», - коментує експертка з АПК для ІА Дивись.info.

Такі талони діятимуть не на всі продукти, а тільки на «соціально значущі».

До такого переліку належать: гречка; цукор; макарони; пшеничне борошно; молоко пастеризоване 2,5%; пшеничний батон; хліб житньо-пшеничний; курячі яйця; м’ясо птиці; вода мінеральна негазована; масло вершкове 75,3%; олія соняшникова, додали днями у Офісі президента.

Як українці цим користуватимуться

Реєстр, обіцяють в ОП, вестимуть за допомогою порталу державних послуг — «Дії». Судячи з усього, як нині через «Дію» працює «єПідтримка», де виплачують гроші вакцинованим українцям, аналогічно зможуть пропрацювати ідею з продуктовими талонами. Принаймі таку думку висловив ексвиконувач обов'язків міністра економіки Павло Кухта.

«Це не будуть радянські продкартки, коли обмежується продаж чогось в одні руки. Це – американська система, коли уряд виділяє людям кошти безпосередньо для придбання їжі. У «Дії» є «єПідтримка» – аналогічно можна виділяти гроші на продовольство. Можна це робити через «Дію», а можна на поліграфкомбінаті «Україна» надрукувати захищені продовольчі чеки, які люди можуть витрачати на продовольство. Тому що смартфони мають не всі бідні люди», – пояснив він «Главкому».

Та і тут можуть виникнути непередбачувані труднощі, переконує ІА Дивись.info Віктор Валєєв, директор IT-асоціації Software Ukraine.

«У цьому питанні варто розглядати два аспекти. Перший – це «ідеологічна» складова ініціативи, другий — технічна реалізація. Щодо першого, вважаю, українці, які потребують надання соціального захисту, згідно із уже чинними програмами та можливого аналогу «food stamp», мали б право обирати ті варіанти компенсації та соціальної підтримки, які підходять саме у їхній ситуації, так звана «монетизація пільг» Логічніше було б визначити відповідний розмір грошової компенсації, який може бути наданий малозабезпеченим категоріям громадян і дати їм можливість використовувати ці кошти саме на те, що вони потребують в поточний момент», – пояснює наш співрозмовник.

А от щодо технічної частини, то знову ж таки йдеться про хибу зі сторони уряду, адже старші люди не зможуть користуватись цим онлайн.

Така ж проблема, нагадаємо, виникла із «тисячею за вакцинацію». В уряді, звісно, пообіцяли створити альтернативи для отримання виплат людям без смартфонів. А пізніше й анонсували, що старші 60 років громадяни зможуть витратити тисячу в аптеках (щоправда, цей етап теж відтерміновують).

«Маємо врахувати, що у багатьох невеличких населених пунктах, зокрема у так званих «депресивних регіонах» якість інтернет-зв’язку є виключно поганою, тому все одно використання лише додатку «Дія» не дозволить запровадити цю систему для усіх категорій малозабезпечених громадян і доведеться створювати паралельну «паперову систему». З іншого боку, використання саме електронної системи у сукупності з програмами підтримки громадян, які діють у багатьох містах України, шляхом створення відповідної екосистеми у взаємодії з найбільшими роздрібними мережами торгівлі продовольчими товарами та ліками могло б спрацювати ефективніше», – вважає Віктор Валєєв.

Промисловість, що на межі

Водночас до ініціативи скептично ставляться в Українському союзі промисловців і підприємців.

Вони не вважають впровадження продуктових карток виходом. Потрібно створювати робочі місця із гідною умовою праці, говорить голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради та президент УСПП Анатолій Кінах.

«Серед необхідних заходів — державна підтримка зайнятості і самозайнятості, програмні підходи до антикризового кредитування, модернізації промисловості. Це є підвалинами вирішення проблеми низької платоспроможності населення в країні. За даними Держстату, українці витрачають понад 40% доходів на продукти. Це колосальна цифра, і причина не стільки в дороговартісності самих продуктів, а у несформованості бази для економічного зростання в Україні», - дослідили у Союзі.

Кризу платоспроможності, пояснюють там, спровокувало подорожчання енергоресурсів у виробництві (газу вп'ятеро, електроенергії на 84%) - зачепила чимало галузей, частина з яких опинилася на межі банкрутства. Йдеться про хімгалузь, переробні підприємства АПК, харчову промисловість, тепличне господарство тощо. На Святвечір нинішнього року Міністерство агрополітики затвердило перелік із близько семи тисяч компаній, які отримають пільги на газ.

Та перелік є обмеженим.

«За таких умов ідея введення продуктових карток вбачається дещо сумнівною», - вважає Анатолій Кінах.

Така «акція», вважає він, повинна стати тимчасовим антикризовим заходом, а не постійною політикою держави, що має дефіцитний бюджет та кризу у виробництві. Окрім цього, точних цифр і термінів такої допомоги немає, тому важко судити про ефективність такого рішення.

У Союзі хвалять food stamps, які працюють у США та критикують можливе впровадження карток на їжу в Україні.

«В Америці цей інструмент підтримки малозабезпечених верств населення дещо інший, ніж в Україні. У більшості йдеться про безробітних, колишніх мігрантів, людей з івалідністю...Проте це далеко не ті 60% населення в Україні, що, за даними ООН, перебувають на межі чи за межею бідності», - каже Анатолій Кінах.

І додає, що проблеми в економіці України потрібно вирішувати через запровадження податкових стимулів, модернізацію промисловості, фінансування державних програм у ключових її галузях, прозорий процес збільшення видобутку власного газу тощо.

«Інакше розрив між зростанням цін і тарифів та реальною платоспроможністю людей буде збільшуватися. І робити ставку тільки на дотаційні методи неправильно»,- наголосив Кінах.

Що відбувається з цінами на продукти та чого чекати 2022 року

Торік в Україні найбільше подорожчали яйця, олія, цукор та м’ясо. Загалом за минулий рік вартість підскочила в середньому на 20%. Водночас ціни на олію піднялись на 50%.

Базовий сценарій зростання інфляції, який розглядає ВП, це інфляція на рівні 7% нинішнього року. Поки що рано прогнозувати, на що можна сподіватись 2022 році. Та, вважають аналітики, на уповільнення інфляції сподіватись не варто.

Мар’яна КОВАЛЕНКО