День Незалежності: 31 рік по тому

Музика свободи: що співають українці, захищаючи Незалежність

Українців недарма вважають однією з найспівочіших націй. З цього приводу існує навіть анекдот, який часто можна почути за кордоном. Як відрізнити українця від, наприклад, чеха, німця чи будь-якого іншого представника європейської спільноти? Українці завжди знайдуть нагоду співати. Чи то за працею, на застіллях, чи то просто посеред вулиці, наспівуючи голосно або ледь чутно улюблену мелодію.

Музика для нас – щось буденне і сокровенне водночас. У музиці завжди відображались події та суспільні настрої, а за допомогою метафор кожен слухач знаходить щось для себе: те, що зазвичай важко описати словами. Музиканти та виконавці завжди під пильною увагою, адже їхній вплив на суспільство важко переоцінити. Саме тому росія, ведучи свою загарбницьку політику, після розпаду радянського союзу не переставала популяризувати російську музику на теренах України, а українську видавати за низькосортну та нецікаву. Втім, сьогодні ситуація змінилась кардинально. В чартах тепер можна на пальцях перерахувати російських виконавців, в той час як українська музика набирає обертів.

Повномасштабне вторгнення спричинило справжній бум. І це не дивно, адже війна зачепила кожного і кожен намагається впоратись із викликами по-своєму. ІА Дивись.info зібрала головні пісні, які стали символом відважного протистояння українського народу.

Гімном боротьби за свободу по праву вважається пісня «Ой, у лузі червона калина», яка написана Степаном Чернецьким ще 1914 року за мотивами останнього куплету козацької пісні ХVІІ століття «Розлилися круті бережечки». Саме з цією піснею на устах за Незалежність воювали наші предки, січові стрільці та воїни УПА. У 2022 вона набуває нового звучання завдяки лідеру гурту «Бумбокс» Андрію Хливнюку, який заспівав а капела на Софіївській площі у Києві.  

Саме його виконання використав культовий британський рок-гурт Pink Floyd, оприлюднивши 8 квітня 2022 року кліп «Hey Hey Rise up» з кадрами війни в Україні. Особливим є те, що гурт не випускав нових пісень з 1994 року і зібрався разом, аби підтримати Україну. Зазначимо, пісня «Ой, у лузі червона калина» давно стала по-справжньому народною. Саме її вибрали українські музиканти задля спільної роботи, щоби продемонструвати єдність українського шоу-бізнесу.  

Ще однією знаковою подією для України стала перемога на пісенному конкурсі Євробачення.  І хоч пісня «Стефанія» від гурту Kalush Orchestra була написана до повномасштабного вторгнення росії та викликала неабиякий резонанс у Європі. Кліп з кадрами війни в Україні став частиною потужної інформаційної кампанії, яка мала на меті показати правду про те, що відбувається на наших теренах. А якого морального задоволення принесла фраза «шляк би тебе трафив» з головної сцени Європи?..

Зазначимо, це вже третя перемога України на Євробаченні. Першою була Руслана з піснею «Дикі танці». Знаковою також стала перемога Джамали з хітом «1944», яку вона присвятила своїй бабусі, що разом з іншими кримськими татарами була депортована з півострова. Пісня знайшла відгук у серцях, адже подібні репресії у Криму переживають з 2014 року після анексії росією.

Музичний трек від PROBASS ∆ HARDI із ключовою фразою «Доброго вечора, ми з України», випущений у жовтні 2021 став гаслом війни 2022 року. Саме таке привітання часто використовують військові, журналісти та держслужбовці. Примітно, що ця фраза набула такого широкого вжитку, що використовується за кордоном без перекладу.

Її автором є український музикант, фронтмен і вокаліст гурту «ДахаБраха» Марко Галаневич. Творці синглу DJ ProBass (Артем Ткаченко) та DJ Hardi (Максим Мокренко). Зазначимо, у соцмережі TikTok для створення відеотрек використали понад 230 тисяч разів.

Українська співачка Христина Соловій переспівала на український лад італійську повстанську пісню і назвала її «Українська лють». Її співачка присвятила військовим та всім українцям, які воюють за свободу на своїх фронтах.

За декілька днів до Дня Незалежності вийшов новий трек від гурту «Фіолет» під назвою «Ой чи живі». Це не перша робота, присвячена боротьбі проти окупантів з 24 лютого, яка завоювала слухачів. Кліп на пісню «Заряджай» набрав майже 280 тисяч переглядів у Youtube.   

Окремо варто відзначити творчість українських музикантів, присвячену захисникам Маріуполя, які мужньо тримали бій до виходу із заводу «Азовсталь». Тут і Kozak System з піснею АЗОВ-СТАЛЬ, Океан Ельзи «Місто Марії», Схожа «Азову», Тарабарова та Макс Пташник «Ти моя Азовсталь» та багато інших.

Нагадаємо, під час облоги Маріуполя світ облетіли кадри, як українські захисники співають патріотичних пісень у стінах заводу.

Не оминули увагою українці й пісень присвячених західній зброї, яка допомагає нищити ворога. Так, світ побачили пісні з однойменною назвою «Байрактар», «Хімарс». А «Паляниця» взагалі стала словом-перевіркою не лише на знання мови, а й на приналежність до національності. Вислів з острову Зміїний «Русский военний корабль, иди на х*й» стала основою для творчості в умовах війни гурту «Мері».

Справжній прорив зробила співачка Kola зі своєю роботою «Чи разом», присвяченою всім українських парам, які були змушені покинути своє звичне життя і поставити стосунки на стоп через напад росіян.  

Окрім створення нових пісень, українці також не перестають дивувати сучасними каверами на класичну естрадну музику. Так, наприклад «Цей сон» у виконанні Лесі Нікітюк та Степана Гіги увірвався у топові позиції українських чартів. Знаковою для українців є пісня «Біля тополі». Під час війни її переспівав SHUMEI, який разом з іншими музикантами дає благодійні концерти.

Однією з найбільш улюблених пісень українських військових є пісня «Арта» гурту Пирятин. Гумору українцям не позичати.

Завершимо підбірку синглом «Потрібен живим» від репера ЯРМАК, який присвятив її 30-літтю Незалежності України. Він нагадує, що потрібно вчитись цінувати людей поки вони живі. Сподіваємось, слова «Україна цінує лиш мертвих» залишаться тільки для пісні.  

Свята часів Незалежності

За час незалежності України запровадили безліч свят, які відзначають на державному рівні. ІА Дивись.info розповість про найважливіші.

З 1999 року 22 січня в Україні відзначають День Соборності.

Цього дня 1919 року було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Головні урочистості проходили у столиці України - на Софійській площі. При вході звели тріумфальну арку, яку прикрасили старовинними гербами. Тоді на вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Лонгин Цегельський зачитав та передав грамоту Національної Ради «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку.

21 січня 1990 року патріотичні сили організували «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України. Основне русло суцільним ланцюгом починалося в Івано-Франківську від Центрального народного дому і тягнулося до Стрия, де приєднувалося незначне відгалуження з поодиноких учасників із закарпатського напрямку.

Зі Стрия живий шерег прямував до Львова, звідти — до Тернополя. Далі маршрут проходив через Рівне, Житомир і до Софійської площі в Києві. За різними оцінками, участь в акції взяли від 0,5 до 3 мільйонів українців. Також цього дня акція на підтримку «Живого ланцюга» відбулась у Харкові.

Починаючи з 2004 року в Україні щорічно відзначають День державного Прапора.

Указ про впровадження такого свята підписав другий президент України Леонід Кучма. Згодом, 2009 року, третій глава держави Віктор Ющенко вніс зміни, заснувавши традиційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. З того часу один із символів України традиційно здіймають на найбільшому флагштоку міст.

Символічне значення державного стягу затвердили у січні 1992 року. Прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Вважається, що синя смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь.

А якщо згадати історію, то перша згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV століття офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів. Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, починаючи з XVIII століття. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст. Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки. Примітно, що досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки – із жовтим угорі.

28 червня 1996 року депутати Верховної Ради ухвалили Конституцію України після майже цілодобової безперервної роботи. Нинішнього року основному закону держави виповнилось вже 26 років.

Вранці, о 9:13, голова ВРУ Олександр Мороз привітав цю подію словами: «Є Конституція»!

14 жовтня 2014 року в Україні запровадили День захисника, відмовившись від радянського аналогу 23 лютого. На цей день, до слова, припадає ще три свята: 79-та річниця створення Ураїнської Повстанської Армії, День козацтва та свято Покрови.

А 2020 року Верховна Рада проголосувала за перейменування дати. Тепер свято носить назву День захисника та захисниць. Станом на сьогодні у лавах Збройних Сил України служать 37 тисяч жінок, із яких понад тисячу вже стали командирами. Більшість жінок на фронті є медикинями, заявляла напередодні перша леді України Олена Зеленська.

20 лютого в Україні вшановують загиблих мітингувальників Революції Гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року). Саме цього дня загинули найбільше активістів Майдану.

Список Небесної сотні з’явився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького.

До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні.

105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

20 січня - День вшанування пам'яті захисників, які тримали оборону Донецького аеропорту з 26 травня 2014 року, коли відбувся перший бій, до 22 січня 2015 року. Цей день запровадили тільки нинішнього року.

13 січня 2015 року, після багатомісячних невпинних боїв, впала диспетчерська вежа Донецького аеропорту. Падіння вежі стало кінцем оборони ДАПу, тому що на той час і старий, і новий термінали були вже повністю зруйновані. 

У запеклих боях загинули 100 українських захисників. Це дані українського незалежного проєкту «Книга пам'яті полеглих за Україну», оприлюднені у січні 2018 року. Як зазначив волонтер проєкту Герман Шаповаленко, точне місце загибелі чотирьох кіборгів не вдалося встановити, відтак вони також опинилися у цьому переліку.

За неофіційними даними, тоді поранення отримали 440 захисників.

Відтепер 16 лютого в Україні відзначатимуть День єднання.

Згідно із указом президента Володимира Зеленського, цього дня підніматимуть Державний прапор України на будинках і спорудах в усіх населених пунктах, о 10.00 ранку виконають державний гімн, а закордонні дипломатичні установи в Україні мають провести відповідні іміджеві заходи, спрямовані на єднання та підтримку України.

«Нас лякають великою війною і в черговий раз призначають дату військового вторгнення. Це вже не перший раз. Але наша держава сьогодні сильна, як ніколи. Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання», - сказав він у відеозверненні 14 лютого, за десять днів до повномашстабного російського вторгнення в Україну.

День української державності створили наприкінці травня 2022 року. Тепер його відзначатимуть 28 липня. Цього ж дня відзначають річницю хрещення Київської Русі князем Володимиром Великим, яке відбулося 988 року.

День добровольця в Україні започаткували у січні 2017 року, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Також аби сприяти зміцненню патріотичного духу в суспільстві та турботи до учасників добровольчих формувань. Тепер його щорічно святкують 14 березня.

На противагу радянському Дню перемоги, 9 травня в Україні відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Щороку, 23 травня, в Україні відзначають День Героїв. Його запровадили в честь українських військових, які борються за волю України.

У День героїв вітають усіх, хто з ризиком для життя боровся за українську незалежність, а також віддають шану загиблим. Дата присвячена всім українським воїнам-лицарям Київської Русі, козакам часів Гетьманщини, повстанцям, Українським Січовим Стрільцям і воїнам армій УНР і УПА, воїнам АТО і російсько-української війни.

Свято героїв засноване 1941 року членами Організації Українських Націоналістів (ОУН). Відзначається 23 травня. Свято було засноване з метою вшанування пам'яті героїв, які жертвували або жертвують своїми життями і здоров'ям заради процвітання України.

Крім цього, в Україні щорічно святкують День вишиванки, який припадає на третій четвер травня.

Ідея проведення такого свята виникла в Чернівецькому національному університеті навесні 2006 року. Один зі студентів Ігор Житарюк прийшов на пари в вишиванці, яка тоді була не дуже популярним одягом на кожен день. Студентка Леся Воронюк запропонувала всім в університеті прийти у вишитих сорочках.

На першу таку акцію зібралося не більше 10 студентів з факультетів історії, політології та міжнародних відносин. За словами одного з організаторів Всесвітнього дня вишиванки Олександра Ткачука, дата проведення такого свята - третій четвер травня - виникла не відразу, але першочергова ідея одягнути вишиванку стосувалася саме буднього дня, а не святкового.

З тих пір День вишиванки еволюціонував з невеликої студентської акції в глобальний міжнародний рух для українців по всьому світу. Сьогодні цей день відзначають більш ніж в 70 країнах світу.

Як змінилась українська армія за час Незалежності

За час Незалежності українська армія змінилась повністю. Ми відійшли від застарілих стандартів СРСР до стандартів найкращих армій світу, отримали свій власний камуфляж, а бригади ЗСУ - свої унікальні назви.

Сучасні Збройні Сили України з’явилися на світ 23 грудня 1991 року, коли Міністерство оборони видало указ про створення армії. Важливою частиною української обороноздатності було ядерне озброєння. У своєму розпорядженні України мала 1272 ядерні боєголовки. Для порівняння, це більше ніж у Китаю, Великобританії, Франції, Пакистану та Індії разом взятих. Але до 1 червня 1996 року Україна була повністю ядерно роззброєна.

Найбільших змін зазнали Десантно-штурмові війська України. Спочатку вони називалися Аеромобільними військами, але у 2012 їм було повернуто радянську абревіатуру та перейменовано на Високомобільні десантні війська. 2015 року Командування військ заявило про ребрендинг. Десантно-штурмові війська стали окремим родом військ, відійшовши від Сухопутних. Та змінилась не лише назва, українські десантники більше не відзначають своє професійне свято разом з російськими, 2 серпня. Тепер день ДШВ святкують 21 листопада, у День архістрига Михаїла, меч якого зображений на емблемі військ.

Форма

Першим кроком у зміні зовнішнього вигляду ЗСУ стала зміна камуфляжу. Старий український «дубок» був непридатний для боїв, які розпочалися 2014 року, адже слугував для лісистої місцевості, а бої тривали в осносвному у містах, тому на заміну йому прийшов сучасний «піксель».

Також важливим моментом у зміні форми стали погони. Погони, які носилися на плечах, в першу чергу слугували як захист від удару шаблі, але це було ще у ХVІІІ столітті. У сучасній формі така ідентифікація робить солдатів легкою мішенню, бо ворогу просто навіть здалеку ідентифікувати склад армії. Тому українська армія перейшла на стандарт НАТО та носить малопомітні нагрудні погони.

Найнепомітнішим, але безумовно одним з найважливіших елементів української форми стала кепка, але не просто кепка, а мазепинка. Спочатку вона була елементом форми Австро-Угорщини, та потім мазепинка стала головним убором національно-визвольних сил України під час Другої світової війни. А зараз – у сучасних Збройних Сил України.

Колір беретів

Українська армія довгий час не відходила від радянських традицій, але з початком російського вторгнення в Україну у 2014 зміни не оминули навіть кольори беретів, які військові одягають лише на паради.

Найзнаковішою зміною став новий берет десантників: 2017 року його замінили маруновим кольором. Саме такі головні убори носять майже всі десантники світу, але є винятки. Перший берет радянських десантників, введений 1967 року, мав малиновий колір, але під час вторгнення радянських військ до Чехословаччини 1968 року з метою введення в оману місцевого населення радянські десантники отримали блакитні берети, що дало можливість видати їх за представників Організації Об’єднаних Націй.

Українські морпіхи отримали берети кольору морської хвилі (темно-зеленого кольору). У європейських країнах берети такого кольору носять елітні підрозділи морських піхотинців, які виконують спеціальні завдання.

Як загальновійськовий берет у ЗСУ визначено світло-оливковий берет (степ), для Повітряних Сил – сіро-синій (грозове небо), для Військово-Морських Сил – темно-синій (ескадра), для Сил спеціальних операцій – світло-сірий (сталь). Артилеристи отримали берети кольору полумʼя, який є не лише загальносвітовим варіантом, але й посиланням до Української Повстанської Армії, адже артилеристи УПА мали такий самий колір берету. Кольором Військової служби правопорядку обрано світло-червоний. Як і в попередніх випадках цей колір є традиційним для даної категорії військовослужбовців більшості країн світу. Власні берети отримали гірські піхотинці. Темно-сірий колір (ґрунт) – це колір гір, що підкреслює специфіку діяльності цих військ.

Військовослужбовці Президентського полку вже традиційно для нашого війська використовують берети малинового кольору (пурпур). Малиновий колір є не лише кольором козацької звитяги, але й у геральдиці та вексилології має ще іншу назву – пурпур.

Історично пурпур найкоштовніший барвник і використовувати його мали можливість лише найвищі верстви населення. Це також має підкреслювати специфіку підрозділу – репрезентацію Збройних Сил України під час офіційних заходів і зустрічі іноземних представництв.

Підготувала редакція ІА Дивись.info