Історія Ахтема Чийгоза: кримські татари очікують звільнення півострова українськими військовими

Внаслідок російської агресії тисячі кримських татар змушені були покинути власні домівки. І от вже 9 років окупаційна влада проводить репресивну політику щодо мешканців півострова. Йдеться про залякування, порушення громадянських, політичних і культурних прав.

Непросто боротися за свої національні інтереси і кримськотатарському політику Ахтему Чийгозу. У 2017 році так званий «Верховний суд» анексованого Криму засудив його до 8 років колонії суворого режиму. Але ув'язнення й дострокове звільнення тільки зміцнили його політичну позицію.

18 травня у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука відбулася зустріч містян з Ахтемом Чийгозом. Дивись.Інфо поспілкувалася з діячем та довідалася про боротьбу кримських татар проти імперського панування трохи більше.

Кримські татари, як і весь світ, очікують звільнення півострова українськими військовими

Росіяни вбивають, грабують, викрадають та ґвалтують кримських татар вже не вперше в історії, як зазначає Чийгоз. Спочатку імперські, потім радянські, а тепер російські солдати вдаються до безчинств на тих територіях, які їм вдалося тимчасово загарбати.

Однак, впевнений депутат, як тільки українські військові деокупують Крим, там запанує мир та порядок. І так вважають не тільки кримські татари, але і весь цивілізований світ. Звільнення Криму та й загалом української перемоги у війні чекають Кавказ, Татарстан, Башкортостан та інші поневолені народи. Вони знають, що майбутнє їхніх держав залежить від того, як і коли Україна остаточно зруйнує російську імперію. Залежать від України сьогодні й західні країни.

«Я спілкувався з деякими конгресменами США. Вони теж розуміють, що майбутнє світового порядку залежить від України. Тож вони будуть підтримувати нас до кінця. Програємо ми - програють і вони», - каже він.

Півострів готовий до українізації після закінчення війни

У 2014 році, коли Крим окупувала армія РФ, кримські татари були ображені на українську владу, зізнався політик. Ворожі війська зайшли без опору структур, які мали би захищати територіальну цілісність держави. Чомусь, наголосив він, ми називали це зрадою. Однак це не зрада, оскільки всі ці державні структури були створені російською владою для співпраці ще задовго до анексії. І вони буквально зустріли окупанта з обіймами.

Зараз же все змінилося, наголошує кримськотатарський діяч. Російські солдати показали кримчанам своє справжнє обличчя, і тепер місцеві бачать у них катів, вбивць та грабіжників. На противагу, інакше кримчани тепер сприймають українців: повномасштабне вторгнення пролило нарешті світло на ситуацію.

«Коли українська армія буде підходити до Криму, то це настільки буде змінювати ситуацію на півострові, що ми всі будемо здивовані. Крим буде українізований настільки, наскільки він буде дерусифікований. Люди там уже готові до цього. Вони готові відмовитися від усього російського», - констатує Ахтем.

Переслідування Ахтема Чийгоза російською владою після окупації Криму

Ахтем Чийгоз, як і багато його земляків, підтримав Євромайдан, який розпочався у листопаді 2013 року в Києві. Також активно виступав на підтримку незаконно ув'язнених в Росії Олега Сенцова та Олександра Кольченка.

29 січня 2015 року Ахтема Чийгоза затримали представники силових структур російської окупаційної влади. Йому інкримінували частину 1 статті 212 Кримінального кодексу Російської Федерації («організація масових заворушень»), що передбачає позбавлення волі строком на 10 років. Як запобіжний захід було обрано утримання під вартою тривалістю три тижні. Причиною арешту стала участь заступника голови Меджлісу в мітингу перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року.

Правозахисна організація Amnesty International назвала його арешт «черговим репресивним заходом проти незгодних з анексією Кримського півострова».

11 вересня 2017 року так званий «Верховний суд» анексованого Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму. 25 жовтня Чийгоз разом з іншим кримськотатарським політв'язнем Ільмі Умеровим були видані Туреччині та звільнені від відбування покарання.

Наприкінці 2017 року після міжнародних домовленостей за посередництва президента Туреччини Реджепа Ердогана, Чийгоз був випущений на свободу окупаційною владою Криму та повернувся в Україну. Зараз він бореться за свободу кримськотатарського народу.

Кар'єра Ахтема Чийгоза

Народився він 14 грудня 1964 року в місті Булунгур Самаркандської області Узбецької РСР. На історичну батьківщину, в Крим, Чийгоз повернувся у 1989 році. Якраз тоді радянська влада дозволила депортованим кримським татарам повернутися додому.

У 2002 році Ахтема Чийгоза обрали Головою Бахчисарайського регіонального меджлісу, і невдовзі — членом Меджлісу кримськотатарського народу. З 2002 до 2010 року від був членом Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України.

У 2008 році його призначили заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу.

Після проголошення у 2013 році Мустафою Джемілєвим наміру скласти повноваження голови Меджліса, Ахтем Чийгоз вважався одним з найреальніших кандидатів на цю посаду, однак відмовився брати участь у виборах, підтримавши кандидатуру Рефата Чубарова.

Читайте також: МЗС України закликало світ визнати геноцидом депортацію кримськотатарського народу в 1944 році.

Депортація корінного населення Криму у 1944 році

11 травня 1944 року Сталін підписав постанову про організацію депортації кримських татар. Основна фаза спецоперації розпочалася ще до світанку 18 травня й завершилася до вечора 20 травня. Тих кримських татар, які залишилися, виселили під час подальшої депортації вірменів, болгар і греків 27-28 червня 1944 р. Тих нечисленних, хто повернулися з місць спецпоселень, повторно виганяли за межі півострова до кінця 60-х рр.

Згідно з офіційною радянською версією, «виселення» було пов'язане з «масовим дезертирством» 20 тисяч кримських татар на початку Другої світової війни, а також з нібито їх «тотальним колабораціонізмом» під час нацистської окупації півострова. 

Депортація здійснювалася силами військ НКВД. На збори давали в середньому до 15 хвилин. Офіційно всій сім'ї дозволялося брати з собою до 500 кг речей і продуктів, але в реальності все обмежувалося ручною поклажею (а іноді й без неї). Виселенців звозили вантажівками до залізничних станцій, де поміщали в товарні вагони або відразу, або 1-2 дні потому. Час ешелонів у дорозі – 2-3 тижні. Майно кримських татар, що залишилося на півострові, пізніше описували і здебільшого передавали переселенцям з Росії та України.

Згідно з різними офіційними оцінками, у місцях спецпоселень померли від 20 до 25% всіх кримських татар. За неофіційною інформацією (самоперепис кримськотатарського національного руху), ця кількість досягла 46%. Уцілілі до 1956 року вважалися засланими навічно й не мали права залишати місце проживання під загрозою 20-річної каторги. 1967 року звинувачення в масовому колабораціонізмі з кримських татар зняли, але повернутися на півострів їм не дозволили аж до1989 року.

У 2015 році влада України визнала депортацію кримських татар геноцидом та встановила День скорботи та пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.