Російська мова в Україні: що змінилося у 2023 році

Про це повідомляє Міжнародний республіканський інститут (IRI).

За результатами опитування, українською мовою розмовляють вдома 60 % українців. Водночас російською - 9%. Крім того, і українською, і російською спілкуються вдома - 29 %. Іншою мовою - 1 %. Також 1 % зазначили, що їм важко відповісти на це запитання.

Зокрема за регіонами результати опитування такі:

• Захід - українською (93%); російською (1%);
• Центр - українською (67%); російською (6%); і українською і російською (26%);
• Південь -українською (35%); російською (16%); і українською і російською (46%); інша (2%); важко відповісти (1%).
• Схід - українською (21%); російською (24%); і українською і російською (54%); важко відповісти (1%).

Крім того, респондентам задали питання «Ви вже давно розмовляєте цією мовою чи перейшли на цю мову нещодавно?». Так, 94% зазначили - «Я вже давно розмовляю цією мовою», 6% - «Я нещодавно цілеспрямовано перейшов на цю мову», а <1% - важко відповісти/ Немає відповіді.

Статистика 2022 року

У 2022 році в Україні зросла частка громадян, які спілкуються українською мовою у повсякденному житті. 

У 2021 році цей показник становив 64%, а у 2022-му зріс до 71%, свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Водночас рівень вживання російської мови знизився майже на 10%. 

«Така динаміка є наслідком як ефекту символічної відмови, так частково і неможливістю проводити дослідження громадської думки на окупованих та прифронтових територіях Півдня та Сходу», – зазначили соціологи.  

Російська мова залишається поширеною у повсякденному спілкуванні у південному та східному макрорегіонах. 

Однак соціологи наголошують, що практика вживання мов не обмежується лише спілкуванням у родині чи з найближчими друзями. 

«Найімовірніше, значна частина тих, хто відзначили російську як переважну мову спілкування вдома, послуговуються українською у публічній сфері, при спілкуванні з українськомовним співрозмовником тощо», – додають дослідники.

Зберігається відмінність у мовній практиці жителів різних типів населених пунктів. Зокрема, у містах півдня та сходу України російська мова повсякденного спілкування досі є поширеною, але жителі селищ та сіл здебільшого українськомовні.

Також за рік зросла частка громадян, які вважають українську мову рідною – 87%. При цьому українська мовна ідентичність переважає в усіх регіонах України.

Актуальним залишається питання співвідношення між мовною ідентичністю та мовною практикою. Частина громадян України, які вважають українську рідною мовою, у побуті спілкуються російською. 

Особливо це поширено на півдні та сході країни, де майже 40% українців, які вважають рідною українською мовою, вдома здебільшого спілкуються російською.

Як було до повномасштабного вторгнення

Тільки 14 травня 2019 Верховна Рада відхилила проєкти постанов, які блокували підписання раніше ухваленого закону про функціонування української мови як державної. Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон про функціонування української мови як державної.

Перед підписанням закону Рада відхилила чотири проекти постанови, якими просили скасувати рішення щодо ухвалення закону про мову. Андрій Парубій підписував законопроект під оплески присутніх депутатів.

Тож 15 травня 2019 Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«Я, до речі, сподіваюсь, що і нова влада також, ретельно проаналізувавши закон, буде імплементувати його норми в життя, підтримає», – зазаначив тоді Порошенко.

Відтак, українці підтримали закон про мову, але в інтернеті, медіа й найбільших містах все ж домінувала російська. Про це свідчать дані аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2020 році», оприлюдненого рухом «Простір свободи».

Громадський моніторинг зафіксував подальше зростання частки російської мови в телеефірі, а української на ТБ значно менше за передбачені законом 75%.  Традиційно російською видавали більшість газет і журналів. На радіо ж, навпаки, цілком панувала українська. Відчутно зросла частка української мови в освіті і сфері послуг, однак у найбільших містах України у публічній сфері домінує російська.

Як свідчать дані дослідження, більшість людей у всіх регіонах України підтримувала ключові положення закону про державну мову і виступала за його подальшу імплементацію. Однак на практиці закон масово порушували.

На думку авторів дослідження, подолання триваючої русифікації, перш за все молоді і населення найбільших міст, було питанням національної безпеки й державної єдності, для вирішення якого мали об’єднати зусилля держава і громадянське суспільство.

«73% українців вважають українську мову рідною. Спілкуються вдома переважно українською 53%, російською – 29% громадян  України. 66% українців вважають, що держава має сприяти подальшому втіленню закону про мову в усіх сферах, не поділяють цієї думки 20%. Підтримка закону про мову переважає в усіх регіонах України – від 88% на Заході до 53% на Півдні», - йдеться у дослідженні.

Трішки історії

СРСР у перші роки існування проводив на окупованих українських землях політику українізації, щоб здобути прихильність місцевого населення. Було розгорнуто значну лексикографічно термінологічну діяльність, упродовж 1922—1932 років видано понад 60 термінологічних словників, у тому числі 16 — Інститутом української наукової мови та ще 15 підготовлено Науково-дослідним інститутом мовознавства. Але вже на початку 1930-х років сталінський режим згорнув діяльність цих установ, заборонив усі словники, видані до того як «націоналістичні» та затвердив новий правопис, який наблизив українську мову до російської.

У Польщі 1924 року прийнято «Lex Grabski» — закон, який зменшував можливості батьків віддавати дітей в українські школи та збільшував кількість двомовних (утраквістичних шкіл).

Напередодні Другої світової війни в Україні було зліквідовано мережу культурно-освітніх закладів, що забезпечували потреби національних меншин. Під час і після війни окремі національні меншини були піддані репресіям і вислані поза межі України.

У повоєнний період в Україні відбулися певні позитивні зрушення у ставленні до національних меншин. Однак політика русифікації українського етносу, особливо у східних регіонах, продовжувалась. Поступово шляхом запровадження російської мови у всіх вищих навчальних закладах в орбіту асиміляції було втягнуто і західні регіони України.

У роки, що передували розпаду Радянського Союзу, за допомогою жорстких адміністративних і дискримінаційних заходів було прийнято значну частину українського етносу передусім у великих промислових центрах східної, південної та частково центральної України. В умовах помітного скорочення людності у сільських місцевостях України й агресивного здійснення комуністичним режимом політики злиття народів СРСР у єдиний «радянський народ» мовна асиміляція українців набула загрозливих масштабів.