Степан Хмара — Герой України зі Львівщини, який був співавтором Конституції
Нині 87 років могло би виповнитись Степанові Хмарі. Він був непересічною постаттю в сучасній історії України. Громадський діяч, правозахисник, дисидент та Герой України помер у лютому цього року.
З нагороди його уродин журналістка ІА Дивись.info розповідає, який внесок зробив Степан Хмара для країни.
Він народився у Боб'ятині, що на Львівщині. Навчався на стоматолога у Львівському медінституті. Встиг попрацювати за фахом. Та згодом почав брати участь у дисидентському русі. Видавав підпільний журнал «Український вісник» та займався поширенням самвидаву.
Коли Степанові Хмарі було 38 років, його спробували арештувати, але справу закрили через відсутність доказів. А втім, так звані докази зібрали за кілька років. Це був 1980-ий. Його звинуватили в антирадянській пропаганді та засудили до семи років ув'язнення у таборах суворого режиму та п'ять років заслання. Покарання Степан Хмара відбував на Уралі. Тут він відсидів 306 діб карцеру.
І незважаючи на ці випробування, дисидент не зрадив власним ідеям.
1987 року Хмара вийшов на волю та долучився до відтворення української Гельсінської групи, був учасником руху легалізації Української греко-католицької церкви та національного руху.
Навесні 1990 року його обрали депутатом Верховної Ради України. Цього ж року разом з Левком Лук'яненком та Михайлом Горинем створюють Українську республіканську партію.
Степан Хмара також відомий тим, що був співавтором Конституції України.
Після проголошення Незалежності України Степана Хмару обирали народним депутатом ще двічі — 1994 році, коли його висунули виборці у Львівській області, та у квітні 2002 року.
А коли була Революція на граніті Хмара разом зі студентами голодував на Майдані у Києві.
«Я голодував у своєму житті десятки разів, у 1991 році — більше місяця, а в Пермських концтаборах радянського режиму - майже постійно, всі вісім років. Всі ці голодування не були для мене проблемою, тому що я знав: це чужа держава, і комуністичний нелюдський режим змушує мене йти на ці акції непокори, а морально я почувався чудово, на висоті. Завтра, 30 жовтня, я теж буду голодувати разом з політв'язнями Лук'янівського СІЗО, і це голодування буде, мабуть, найважчим в моєму житті, важким морально. Тому що ніколи, навіть у страшному сні, не міг я собі уявити, що в моїй Незалежній Україні, у 21 столітті, будуть сотні політв'язнів, патріотів і героїв війни»! — згадував він 2015 року.
Окрім цього, Хмара брав участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності.