«Спів у лабіринті»: у Львові відкрили виставку про повагу до внутрішнього «я»

7 лютого у галереї Львівського органного залу відкрили виставку «Спів у лабіринті. Інтроспекція», яка присвячена повазі людини самої до себе.
Журналістка IA Дивись. іnfо відвідала відкриття та розповідає детальніше про першу виставку художниці Анастасії Поліщук, яка навчається у Львові.
Про що виставка
У галереї органного залу презентували низку робіт в жанрі графіка, яку об'єднує одна ідея — дослідження свого «я», своїх вподобань, думок та позицій.
«У своїх роботах я опиралася на філософську працю Младена Долара “Голос і більш нічого”, у якій досліджується поняття голосу як символу нашої душі. На відміну від фізичних проявів, таких як кашель, голос має значно глибше значення. Спів — це насамперед емоційна складова, що дозволяє передавати внутрішні переживання та створює комунікацію на іншому рівні», — пояснює художниця Анастасія Поліщук.


За словами мисткині, її роботи — це своєрідний діалог із глядачем. «На перший погляд сенс моїх робіт не завжди зрозумілий, проте, коли ми проговорюємо їхні теми, використовуємо силу голосу. Як приклад – священний спів. Раніше його навіть забороняли через те, що хорова музика мала сильний вплив на людей. І саме це підкреслює важливість обговорення тем, які представлені на моїй експозиції», — розповідає художниця.

Символіка
Центральним символом виставки став лабіринт, який уособлює шлях людини впродовж життя. Частина експозиції — дитячі роботи мисткині, які демонструють перехід від простих форм до складніших. «Життєвий шлях починається з дитинства. Тому дуже важливо, щоб батьки говорили зі своїми дітьми, підтримували їх. Це допомагає дитині розвиватися та проходити власний лабіринт», — додає мисткиня.

Загальна тема виставки «Спів у лабіринті» — це пошук і розуміння внутрішнього голосу. «Кожен із нас має свій лабіринт, і важливо чути себе на цьому шляху. Для людей із вадами слуху цим внутрішнім голосом можуть бути танець і жестикуляція. Моє мистецтво — це не лише особисті роздуми, а й спроба привернути увагу до суспільно важливих тем, таких як виховання, розвиток емоційної чутливості та знань. Головне послання виставки – навчитися бути собі другом», — підсумувала Анастасія Поліщук.

Скільки триватиме виставка
Виставку «Спів у лабіринті» у галереї Львівського органного залу (вул. Бандери, 8) можна переглянути щонайменше до кінця лютого (точна дата закінчення не зазначена). Вхід — 30 грн.
Про Анастасію Поліщук
Анастасія Поліщук — мисткиня з Хмельницької області, міста Красилів. Навчалася у Львівському вищому професійному художньому училищі (сьогодні це Львівський професійний коледж прикладного мистецтва та дизайну) на живописця-флориста. Зараз навчається на кафедрі Книжкової та станкової графіки в Інституті поліграфії та медійних технологій Львівської політехніки (раніше — Українська академія друкарства).

Художниця працює здебільшого в техніці туш-перо, хоча у своїх роботах використовує й інші матеріали, зокрема бісер. Останнім часом художниця часто звертається до вугілля, яке, за її словами, дозволяє створити відчуття простору та передати рух вітру. «Вітер — це повітря в активному стані, щось, що об’єднує всіх людей у цьому приміщенні. На вулиці він буває різним: інколи легким та ніжним, а інколи — сильним і неприємним. Так само і наші емоції мають різну інтенсивність», — пояснює мисткиня.

У своїх роботах Анастасія Поліщук займається інтроспекцією, аналізом впливів певних подій на теперішній стан та роздумами.
Нагадуємо, що у Львові презентували роботи митців про вплив надміру інформації.