Кожна п'ята дитина в Україні має надлишкову масу тіла: як запобігти ожирінню
В Україні проблема надлишкової маси тіла та ожиріння серед дітей стає дедалі серйознішою: 25% школярів мають зайву вагу, що підвищує ризик розвитку хронічних захворювань у майбутньому. Тільки 26% дітей отримують рекомендоване грудне вигодовування, а понад 40% споживають солодощі щодня.
Як проблема проблема ожиріння впливає на здоров'я дітей та що варто робити для подолання надмірної ваги— далі у матеріалі журналістки ІА Дивись.info до Всесвітнього дня боротьби з ожирінням.
Скільки дітей мають надлишкову масу тіла
Цьогоріч в Києві презентували результати першого в Україні дослідження поширеності надлишкової маси тіла та ожиріння серед дітей 6-8 років. Про це для ІА Дивись.info повідомили у Міністерстві охорони здоров'я.
За отриманими даними, понад 22% дітей цієї вікової групи мають надлишкову масу тіла, з них 9,13% мають ожиріння, а 2,63% — важке ожиріння. Хлопчики виявилися більш схильними до зайвої ваги, ніж дівчатка: у 25,24% хлопців зафіксовано надлишкову масу тіла проти 20,72% у дівчат.
Дослідження проводили серед учнів 1-2 класів, їхніх батьків та представників шкіл у 20 регіонах України (крім окупованих територій і зон бойових дій) з листопада 2023 року по лютий 2024 року. Загалом опитали 3 557 дітей та 3 601 батьків у 187 школах.
Причини надлишкової ваги
Надлишкова вага у дітей може бути наслідком кількох взаємопов’язаних факторів. Основними факторами ризику розвитку ожиріння залишаються незбалансоване харчування та низький рівень фізичної активності. Водночас понад 20% дітей щодня вживають цукровмісні напої, а майже 18% — солодкі закуски. Також важливу роль відіграють порушений режим харчування (пропуск сніданку, часті перекуси, пізні вечері) та переїдання через стрес або нудьгу. Лише 55,3% дітей щодня споживають фрукти, а овочі — 41,4%.
Також виявили недостатній рівень фізичної активності серед дітей: третина майже не займається спортом або витрачає на інтенсивні фізичні навантаження менше години на тиждень. Натомість 54,4% дітей проводять понад дві години на день за екранами гаджетів у будні, а у вихідні цей показник зростає до 83,4%.
Генетична схильність також може відігравати роль: якщо в сім’ї є випадки ожиріння, ризик надлишкової ваги у дитини зростає, а також може бути спадкове уповільнення метаболізму. До медичних причин належать гормональні порушення, такі як дисфункція щитоподібної залози, інсулінорезистентність та синдром полікістозних яєчників у дівчаток підліткового віку. Психологічні та соціальні фактори також мають значний вплив: стрес, тривожність, депресія можуть спричиняти емоційне переїдання, а наслідування звичок батьків і нестача підтримки в сім’ї посилюють проблему.
Ще одним важливим фактором є недосипання, оскільки короткий або нерегулярний сон впливає на гормони, що регулюють апетит, що може призводити до переїдання. Крім того, екологічні та соціально-економічні умови, такі як доступність дешевих, але шкідливих продуктів, а також нестача місць для фізичної активності можуть сприяти розвитку ожиріння.
Наслідки зайвої ваги
За словами генерального директора Центру громадського здоров’я, доктора медичних наук Михайла Росади, надмірна вага в дитячому віці може призвести до проблем з опорно-руховою системами в майбутньому.
Львівський кардіохірург Орест Кушта зазначає, що надлишкова вага значно підвищує ризик серцево-судинних захворювань, зокрема артеріальної гіпертензії, діабету, інсультів та інфарктів. Близько половини дорослих в Україні мають зайву вагу або ожиріння, причому багато з них навіть не усвідомлюють цього.
«Люди із надмірною вагою або ожирінням мають значно підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань, діабету 2 типу, а також онкологічних захворювань», — зазначає Орест Кушта. Наприклад, ризик розвитку діабету у людей з ожирінням зростає у 100 разів. За словами лікаря, 80% випадків цукрового діабету пов’язані саме з надмірною вагою.
Зокрема, за останні п’ять років кількість захворювань шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи серед дітей в Україні та, зокрема, на Львівщині збільшилася втричі. Лікарі фіксують стрімке зростання патологій, які раніше вважали характерними для дорослих, – панкреатиту, жовчнокам’яної хвороби, холециститу, гастриту, виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки.
За словами дитячого хірурга Романа Стеника, спадковість відіграє меншу роль, ніж спосіб життя та харчування: «За останні десять років значно побільшало дітей із зайвою вагою. Відповідно, зросла і кількість операцій на шлунково-кишковому тракті. Сучасні діти мають занадто легкий доступ до шкідливої їжі».
Лікарка-ендоскопістка Марта Лучак додає, що нині випадки виразкової хвороби діагностують навіть у 6-річних дітей: «Раніше такі захворювання були характерні для підлітків і дорослих. Тепер же їх фіксують у молодших школярів. Окрім харчування, значну роль відіграє стрес та емоційне навантаження».
Як розрахувати та боротись із зайвою вагою
З словами Ореста Кушти, для оцінки ваги найпоширенішим методом є визначення індексу маси тіла (ІМТ), який розраховують за формулою: маса тіла (кг) / зріст (м²). Значення ІМТ від 20 до 24,9 кг/м² вважається нормальним. Якщо ІМТ перебуває в межах 25–29,9 кг/м² — це свідчить про надлишкову вагу, а при значенні 30 кг/м² і більше вже діагностують ожиріння.
Зниження ваги навіть на 10 кг може суттєво покращити здоров’я. Це допомагає знизити рівень артеріального тиску на 15–30 мм рт. ст. для систолічного та на 10–20 мм рт. ст. для діастолічного тиску.
Основою боротьби з надмірною вагою є низькокалорійна дієта, регулярна фізична активність і зміна способу життя. Зниження маси тіла має бути поступовим і безпечним — оптимально худнути не більше ніж на 1 кг на тиждень. У деяких випадках для нормалізації ваги можуть знадобитися медикаментозні засоби або навіть хірургічне втручання.
Однак важливо не перестаратися. «Недостатня маса тіла також може підвищити ризик серцево-судинних захворювань і навіть смертності», — наголошує медик.
Одним із важливих факторів, що знижує ризик розвитку надмірної маси тіла, є грудне вигодовування. Материнське молоко забезпечує оптимальний баланс поживних речовин, сприяє регуляції апетиту та знижує ймовірність метаболічних порушень у майбутньому.
Водночас результати дослідження показують, що лише 26% українських дітей перебували виключно на грудному вигодовуванні у перші шість місяців життя, як рекомендує ВООЗ. Кожна шоста дитина отримувала грудне молоко менше місяця, а кожна одинадцята — взагалі не була на грудному вигодовуванні.
Ще одним важливим фактором профілактики надлишкової ваги є регулярне харчування, зокрема щоденний сніданок. В Україні 73% дітей снідають щоранку, причому хлопчики частіше за дівчат.
«Проблеми надлишкової ваги та ожиріння є серйозним викликом для громадського здоров’я. У 2023-2024 роках близько 21% семирічних дітей мали надлишкову масу тіла або ожиріння, понад 40% щодня споживали солодкі закуски, а кожна п’ята дитина регулярно пила підсолоджені безалкогольні напої», — зазначив Представник ВООЗ в Україні директор Ярно Хабіхт.
Чому важливо збалансовано харчуватись
Раціональне та збалансоване харчування є важливим елементом профілактики серцево-судинних захворювань. Харчування впливає не лише на стан шлунково-кишкового тракту, а й на ризик розвитку онкологічних та серцево-судинних хвороб, а також на рівень глюкози та холестерину в крові, масу тіла та артеріальний тиск.
Орест Кушта рекомендує дотримуватися простих правил: їжа має бути різноманітною, а її калорійність повинна відповідати індивідуальним потребам і дозволяти підтримувати здорову масу тіла (індекс маси тіла менше 25 кг/м²).
Основні правила здорового харчування:
- Обмежте вживання жирів. Загальна кількість жирів у раціоні не має перевищувати 30% від добової калорійності. Насичені жири мають складати менше 10%. Натомість варто збільшити кількість ненасичених жирів, що містяться у рибі та оліях. Рибу слід вживати щонайменше двічі на тиждень, зокрема жирні її сорти.
- Контролюйте споживання солі. Оптимальна кількість — не більше 5 грамів на день. Щоб знизити вживання солі, уникайте досолювання їжі за столом та уважно читайте склад продуктів.
- Вживайте більше овочів і фруктів. Щоденна норма — щонайменше 200 грамів овочів і 200 грамів фруктів (загалом 30–45 грамів клітковини на день).
- Звертайте увагу на цільнозернові продукти. Вживайте хліб із цільного зерна та каші. Ці продукти сприяють нормалізації рівня холестерину та підтримці здорового тиску.
- Алкоголь слід обмежити. Для чоловіків — не більше 2 порцій алкоголю на день (20 грамів), для жінок — 1 порція (10 грамів). Надмірне вживання алкоголю збільшує ризик серцево-судинних захворювань і сприяє набору зайвої ваги через високу калорійність.
Прийом їжі має бути регулярним — невеликими порціями 4–6 разів на день. Такий підхід допомагає підтримувати стабільний рівень глюкози в крові та контролювати апетит. Обираючи продукти в магазині, варто звертати увагу на етикетки, щоб оцінити вміст калорій, жиру, солі й цукру.
Що робить влада для боротьби з ожирінням в дітей
Для боротьби з проблемою необхідний комплексний підхід: забезпечення доступу до здорового харчування у школах, підвищення рівня фізичної активності серед дітей, обмеження часу перед екранами, а також просвітницькі заходи для батьків та дітей.
Згідно з опитуванням, 93% українських шкіл мають їдальні, що дозволяє забезпечити дітей гарячими обідами. Майже всі заклади освіти обладнані місцями для фізичної активності: 96,2% мають відкриті майданчики, 94,1% — криті спортивні зали, а 97,7% забезпечені необхідним спортивним інвентарем.
«Інвестиції у профілактику здоров’я не лише рятують життя, а й мають економічну вигоду: кожен вкладений долар повертається у 14 разів завдяки зменшенню поширеності хронічних захворювань. Якщо не змінити підхід, через 20 років до 30% дітей можуть мати серйозні проблеми зі здоров’ям», — зазначив керівник Українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» директор Джума Худоназаров.
Нагадаємо, що торік на Львівщині у понад 5 тисяч мешканців діагностували рідкісні недуги.
