Якою була культура галицького столу сто років тому: про виставку у Львові
У Мистецькій Бібліотеці, що у Львові, триває виставка «Галичина гастрономічна». Тут можна поглянути на унікальні предмети, які відтворюють побут і культуру споживання їжі галицького столу наприкінці ХІХ — у першій половині ХХ століття.
Детальніше про виставку журналістка ІА Дивись.info дізналася в кураторки та працівниці Мистецької Бібліотеки Марії Стефанишин.
Як з’явилася ідея виставки
Кураторка виставки Марія Стефанишин розповідає, що поштовхом до створення експозиції стали антикварні предмети, які бібліотеці віддали благодійники та читачі.
«Задум зробити цю виставку з’явився після того, як нам подарували певні предмети старовинної порцеляни. Коли з’явилися ці речі, що пов’язані зі столом, сервіруванням і подачею їжі, виникла ідея розповісти загалом про культуру та традиції галицького столу», — каже вона.
За словами кураторки, виставка не лише розповідає про посуд чи меблі, а й те, як формувалася гастрономічна культура, які предмети її визначали та чим відрізнявся побут господинь у Львові понад сто років тому.
Читайте також: Фрагменти сецесійного дому: у Львові відкрили виставку старовинного побуту
Що побачити на виставці про галицький побут
Експозиція побудована так, щоб відвідувачі та відвідувачки зможуть пройти уявним маршрутом галицького побуту минулої доби. Біля входу розташували куточок із меблями у віденському стилі та тацею, на якій раніше могли подавати святкові страви. Зокрема, є столик, який можна було побачити у багатьох кав’ярнях раніше. За словами кураторки, його створив Йозеф Гоффман для кабаре «Фледермаус».
«Столик є дуже цікавим експонатом, тому що на ньому є навіть автентична тканина, яка до наших днів майже ніколи не зберігається», — підкреслює вона.
Читайте також: Один день із життя Івана Франка у Львові: між працею, кавою та нічними рукописами
Поруч столика — рекламні афіші й упаковки харчових підприємств того часу. Далі простір переносить відвідувачів експозиції у атмосферу домашньої кухні. Тут можна побачити такі предмети, як-от: форми для випічки, казанки, банки для зберігання продуктів, прилади для заварювання кави й навіть алкометри, якими вимірювали міцність домашніх наливок.
Марія Стефанишин розповідає, що серед експонатів є герметична форма для приготування майже забутої тепер страви, яку в українській кухні називали накипляками. Кураторка ділиться її загальним рецептом: господині складали всередину м’ясо, овочі чи сир, герметично закривали посудину й годинами варили її у воді, отримуючи ніжне суфле.
Виставка допоможе відкрити чимало несподіваних речей. Серед них — оголошення 1938-го року про продаж штучного льоду для домашніх холодильників. Як підкреслює Марія Стефанишин, до появи електричних систем охолодження львів’яни купували великі бруски льоду, які регулярно доставляли додому й поміщали до спеціальних холодильників, які виглядали як звичайні шафи.
Предмети, призначення яких сьогодні вже забули
Окрема частина виставки присвячена сервіруванню столу. Тут можна побачити тортівниці, соусники, компотниці, менажниці та десятки столових приборів, призначення яких сучасній людині не завжди очевидне. Кураторка зізнається, що під час роботи над експозицією вона сама відчула себе, немов археологинею:
«Коли я розкладала ці прибори, зрозуміла, що це вже справжня археологія. Їхнє призначення давно забуте, і навіть досвідчені антиквари не завжди можуть сказати, для чого саме використовувався той чи інший предмет».
Марія Стефанишин каже, що серед цих експонатів є спеціальна виделка для сардин, яка дозволяла акуратно дістати рибу з банки, не пошкодивши її, а також перламутрові прибори для фруктів і десертів, а ще — спеціальна ложка для того, щоб їсти салат з помідорів.
Особливу увагу вона звернула на тортівницю того часу: «Колись торти були не такі величні, як зараз. Не було у них багато коржів і крему. Торт 100 років тому — це просто якесь смачне тісто (переважно на мигдалевій муці), а зверху могли помазати якоюсь помадкою чи кремом або просто притрушувати пудрою. Коли його подавали до столу, то велич виявилася саме в такій високій тортівниці».
Повсякденні речі, які зберігають історію
Ще одна секція на виставці складається з різнопланових предметів. Її кураторка умовно розділяє на три категорії. До першої належать статусні предмети, які ще за життя вважалися символом достатку й передавалися у спадок. Друга — особисто цінні речі, які власники берегли як пам’ять про омріяну покупку чи особливий момент. Третя категорія — речі, які колись просто викидали у смітник. Найдавніший експонат виставки, який тут є, — це молочник, який датується серединою ХІХ століття.
«Банка з-під шпротів чи коробка зі згущеного молока свого часу просто викидалися. Однак саме тому їх майже не залишилося. Сьогодні вони перетворюються на музейні експонати, які допомагають нам зрозуміти побут минулих поколінь», — підкреслює Марія Стефанишин.
Серед експонатів також можна побачити численні рекламні матеріали виробників кави, чаю та продуктів харчування. Вони розповідають про епоху не менше, ніж порцеляна чи меблі. Кураторка зауважує, що сто років тому покупець часто знав не лише бренд, а й самого виробника, його переконання та громадську діяльність. Тому люди намагалися купували продукцію українських кооперативів, щоб підтримували власну економіку.
У ще одній частині виставки розмістили різні кухонні приладдя: м’ясорубки, млинки для зернових, горіхів та кави, сокочавилку, маслобійку та навіть подрібнювач льоду.
«Деякі з них ми можемо одразу розпізнати за їх призначеннями, наприклад, що це для приготування ковбаси, або що це австрійська м’ясорубка. Дехто це ще може знайти в себе в кухонній шафці. Водночас тут є такі машинерії, призначення яких можна лише здогадуватися. Для прикладу, спеціальна є машинка для подрібнення льоду. Усі ці пристрої — з колекції Андрія та Наталії Каменщиків», — розповідає Марія Стефанишин.
В окремій секції виставки розмістили предмети, які мають екзотичні мотиви. Кураторка підкреслює, що таким чином хотіла показати впливи інших країн та культур на львівський побут того часу. Крім того, тут можна побачити дві старовинні книги рецептів: «Нова кухня вітамінова» (1928 рік) Осипи Заклинської та «Практичні приписи печення тіст святочних» (1895 рік). Вони передалися кураторці від її прабабусі.
Чому важливо зберігати такі речі
Марія Стефанишин переконана, що без постійної уваги до гастрономічної культури минулого, інформація про предмети побуту та щоденні ритуали поступово зникатиме. Вона зазначає, що після відвідин виставки люди нерідко впізнають речі зі своїх родинних домівок і вирішують їх зберегти. Хтось згадує чавунного баранця у бабусиній хаті, а хтось починає дивитися на стару пляшку чи банку вже не як на непотрібну річ, а як на артефакт власної сімейної історії.
Саме в цьому, каже кураторка, і полягає одна з головних цілей виставки — пробудити в людей цікавість до власного минулого й навчити читати історію через звичайні, на перший погляд, речі. Адже такі предмети мовчки зберігають пам’ять про епоху, коли їжа, побут і культура були тісно пов’язані між собою.
Виставка «Галичина гастрономічна» триватиме до 26 липня у Мистецькій Бібліотеці. Вхід — вільний.
Раніше ми розповідали, як у Львові зберігають пам’ятки сецесії.
До слова, про те, як змінюється архітектурне обличчя Львова і що ми втрачаємо просто зараз —дивись у подкасті «Слухай місто» у розмові з Тетяною Казанцевою — історикинею архітектури, кандидаткою архітектури, гідесою та дослідницею Львова:
