Поміж хмарами: Петро Нестеров і перший в історії повітряний таран

773e8fcd218ba875112a9da92410eaff

Сьогодні, 8 вересня, виповнюється 106 років з моменту, коли біля села Воля-Висоцька на Львівщині російський пілот штабс-капітан Петро Нестеров здійснив перший в історії повітряний таран. 

Петро Несторов у 1913 році уперше в історії здійснив «мертву петлю», а вже за рік, 8 вересня, фінального удару завдав австрійському літаку. Внаслідок тарану загинув сам штабс-капітан і його супротивник.

Гордість авіації

Петро Нестров народився 15 лютого 1887 року в Нижньому Новгороді в сім'ї офіцера. Ще з юних літ хлопчик знав, що майбутнє присвятить військовим справам. Коли йому було три роки, помирає батько: сім'я опиняється у скруті. З чотирма маленькими дітьми матір Петра переїжджає до будинку вдів. У десять років хлопчик розпочинає навчання в кадетському коледжі, де працював колись його тато.

Після закінчення навчання Петро Миколайович продовжив навчання в Михайлівському артилерійському училищі в Петербурзі. Під час студіювання хлопець відзначився неабияким хистом і, окрім знань, засвоїв дещо більше, ніж просто теоретичні навички.

Служба як спосіб життя

Восени 1906 року Нестеров закінчив з відзнакою дворічний курс училища і, маючи право вибору місця служби, поїхав до Владивостока — у 9-ту Східно-Сибірську стрілецьку артилерійську бригаду. Там він брав участь у розробці правил коректування стрільби із аеростату.

У 23 роки Петро серйозно захопився авіацією. У липні-серпні 1911 року під час відпуски Петро Несторов познайомився із учнем професора Жуковського Петром Соколовим — майбутнім відомим фахівцем із фотограмметрії та аерофотозйомки. Пізніше його зарахували до організації, де досліджували повітроплавання.

Два роки у небі

Жага до навчання та пристрасть до польотів, яку плекав Петро Нестеров, дали йому всі підстави у 25-річному віці здійснити перший самостійний політ. Йому все вдавалось відразу. Окрім цього, чоловік вирішив зайнятись конструкторською діяльністю. Ще задовго до того,Петро Несторов сконструював планер і вчився на ньому літати.

Пізніше Нестров досліджував політ птахів, на підставі чого розробив проєкт оригінального літака без вертикального стабілізатора. У той час військове відомство не схвалило розробку, та чоловік продовжував працювати над задумом. Тому вже влітку 1913 року проєкт підтримали, та не надали жодних засобів для конструювання.

Вищий пілотаж

Згодом у Києві він модифікує літак «Ньюпор»-IV виробництва московського заводу «Дукс» із двигуном потужністю 70 кінських сил. Він став засобом його тренувальних польотів, які тривали понад годину.

Зважаючи на те, що Нестров володів непоганими знаннями в механіці та математиці, пілот  піднімається над Сирецьким військовим летовищем і на висоті 600 метрів на очах численних глядачів уперше у світі здійснив знамениту «мертву петлю», що згодом стала називатися «петлею Нестерова». Це стало початком вищого пілотажу.

Ідея «мертвої петлі» зародилась у Несторова ще в студенські роки, та тепер він мав достатню базу знань, щоб виконати фігуру вищого пілотажу на практиці.

«Повітря — це однорідне середовище у всіх напрямках. У повітрі триматиметься літак у будь-якій позиції лише при правильному керуванні», – писав Несторов.

Уперше і востаннє...

На початку Другої світової війни Петра Несторова відправила на Південно-Західний фронт, де йому доручили проводити повітряну розвідку та бомбардувати ворожі війська.

Йому вдавалось виконувати свою роботу напрочуд успішно, тому австрійські війська обіцяли винагороду тому, хто ліквідує Несторова.

За період участі у воєнних діях Несторов здійснив 28 бойових вильотів. Останній 26 серпня (8 вересня за новим стилем) 1914 року у селі Воля-Висоцька поблизу Жовкви на Львівщині. Тут Петро Несторов уперше виконав повітряний таран ворожого літака. Важкий альбатрос злетів на висоту, недосяжну для пострілів із землі. Австрійський літак намагались уникнути зіткнення, та Нестеров спробував завдати удару по крилу  шасі свого аероплану.

Та через фізичну перевтому Нестерова неточно прорахував таран і здійснив удар посередині, після чого обидва літаки впали і розбилися. За однією з версй, льотчик загинув після того, як вдарився скронею об скло.

«Альбатрос» продовжув кружляти у небі, пізніше почав падати: екіпаж ворожого борту занинув при падінні.

Пізніше з'ясувалось, що Нестров не мав на меті знищити ворогів ціною власного життя.

Читайте також: Під грифом «не секретно»: слідами зниклого музею

Тіло пілота перевезли до Києва і поховали на кладовищі поблизу Аскольдової могили. Посмертно його нагородили орденом Святого Георгія IV ступеня та присвоїли звання капітана. Після 1930-их років прах Петра Несторова перепоховали на Лук'янівському кладовищі.

Підготувала Мар’яна КОВАЛЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: