дивись.info

«67% львів’ян не планують переїжджати з міста», – дослідження

«67% львів’ян не планують переїжджати з міста», – дослідження

У місті провели соціальний моніторинг «Якість життя у Львові», який став найбільшим дослідженням громадської думки, проведеним у нашому місті за роки незалежності. У рамках дослідження опитали 2400 львів’ян, які поставили комплексну оцінку якості життя у місті – 3,2 за шкалою від 1 до 5.

«Показник якості життя є інтегральним для вимірювання розвитку міста. Оскільки таке дослідження є надзвичайно важливим, в рамках цього проекту для нас було надзвичайно пріоритетним розробити такий інструментарій, який би дозволяв вимірювати якість життя у Львові.

Розробці інструментарію ми приділили декілька місяців. Над розробкою цього запитальника працював і Інститут міста, і Соціологічна асоціація України, ми також залучали експертів з університетів, ми переймали досвід міжнародних установ. Інструментарій має 3 складові: середовищ ний комфорт, тобто умови для життя в місті, особистісний комфорт, тобто те, як людина себе почуває в місті, її соціальне, матеріальне та психологічне благополуччя, та практики покращення якості життя, які здійснюють львів’яни.

Наше дослідження базувалось на двох основних принципах: перший полягає в тому, що мешканці є клієнтами органу місцевого самоврядування, тобто міська рада повинна забезпечити такі умови в місті, щоб мешканцям було комфортно, і другий принцип – мешканці є теж співтворцями цього міста, і вони теж зобов’язані долучатись до того, аби щоденно працювати над тим, аби покращувати якість життя в місті.

Уніфікована оцінка якості життя складає 3,2 за шкалою від 1 до 5. Також ми маємо окремі оцінки по окремих, дуже вузьких сферах. Тобто ми можемо говорити про те, на якому рівні задоволеності є зараз рівень життя у Львові, і з іншого боку ми можемо розкласти це питання на складові і побачити, чим львів’яни більше задоволені, чим менше і в чому саме полягає проблема.

Середовищним комфортом львів’яни задоволені трохи більше, ніж особистісним. Але якщо подивитись далі, індекс особистісного комфорту складається із соціального благополуччя, який є на рівні 4 та матеріального благополуччя, яким мешканці задоволені найменше. Це взагалі найнижчі оцінки, які ми отримали за результатами дослідження. Найменше львів’яни задоволені своїм середньомісячним доходом, середня оцінка 2,02. Найбільше львів’яни задоволені станом у місті, який створений для того, аби себе реалізувати та відчувати себе комфортно.

Взагалі ми побачили, що львів’яни є дуже лояльними до міста. Загалом вони люблять своє місто і не хочуть звідси переїжджати», – зазначила Мар’яна Малачівська-Данчак, керівник програми аналізу та дослідження Інститут міста.

Відтак, за результатами дослідження, благоустроєм львів’яни задоволені на 3,3 за шкалою від 1 до 5. Щодо благоустрою будинку, то більшість мешканців задоволена стабільністю електро- та водопостачання, таких є майже 70%. Найменше львів’яни задоволені ремонтом під’їзду – це 20%. Водночас 60% вважають, що забрудненість створюють самі мешканці міста.

Якщо говорити про громадський транспорт, то найбільшою популярністю серед львів’ян користується маршрутне таксі — 44% мешканців щодня або майже щодня використовують його як основний засіб пересування по місту. Незважаючи на те, що більшість користується маршрутками, рівень задоволеності електротранспортом є вищим, аніж у автотранспорті.

Що стосується велосипедів, їх мають 18% львів’ян, але лише 7% використовують його для пересування по місту. Львів’яни аргументують це тим, що вони не використовують велосипеди через брак велодоріжок (40%), небезпеку пересування вулицями (34%), незручність або стан здоров’я (20%).

Більше половини опитаних львів’ян задоволені своїм станом здоров’я (54 %). Практика звернення до лікаря при виникненні легкої недуги не є поширеною серед населення. До лікаря звертаються лише 14,4 % опитаних. Натомість більшість львів’ян (58 %) при виникненні недуги займається самолікуванням за допомогою хімічних препаратів та «народних» методів. Якщо говорити про оцінку комунальних медичних закладів, то більшою мірою львів’яни задоволені кваліфікацією медичного персоналу та найменше – обладнанням у поліклініках.

Загалом майже 80% батьків, чиї діти навчаються у дошкільних закладах освіти, задоволені тими послугами, які вони отримують. Рівень задоволеності батьків роботою в школах складає 66%. Водночас 72% батьків задоволені ставленням педагогів до своєї дитини.

Щодо відпочинку, 70% львів’ян задоволені умовами, створеними в місті для проведення дозвілля. Проте у дослідженні зафіксовано пасивність способів відпочинку – перед телевізором, за газетою чи кавою.

Усі показники у блоці лояльності до міста та особистісного комфорту є високими, тому що більшість львів’ян (майже 90%) люблять своє місто, 80% вважають, що це є найкраще місто для них, 51% вважають, що вони можуть повністю себе тут реалізувати, і 67% львів’ян не планують переїжджати.

Результати дослідження показали, що львів’яни вважають, що вони повинні можуть долучатися до вирішення тих проблем, які виникають у місті – показник становить 54%. Тим не менше, практики, які здійснюють львів’яни, є дуже обмеженими і демонструють те, що львів’яни в більшій мірі є пасивними. Що стосується покращення якості життя – те, що користується популярності – це сортування сміття (30%).

Спортом займається кожен п’ятий мешканець. Найпоширенішим видом спорту серед цих львів’ян є футбол (29 %). Також 23,1 % мешканців займаються плаванням, 22,3 % – бігом.

Кількістю місць для відпочинку задоволені 70 % львів’ян у місті. Хоча б раз на місяць і частіше львів’яни відвідують торгово-розважальні центри (38,3 %), кінотеатри (19,7 %), концерти (16,5 %).

Відтак, на думку Мар’яни Малачівської-Данчак, в першу чергу таке дослідження якості життя дає змогу моніторити реалізацію стратегії розвитку міста та дає можливість мешканцям поставити оцінку владі. Також це дуже хороший спосіб налагодити комунікацію між мешканцями та владою.

Довідка

Дослідження реалізовувалося в межах проекту «Мистецтво врядування: звітність, відповідальність, прозорість» за підтримки програми «Матра» посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Дослідження проводилося методом опитування «обличчя до обличчя». Вибіркова сукупність дослідження становить 2400 мешканців з усіх 6 адміністративних районів Львова. Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 2 % для показників близьких до 50%, — 1,7% для показників близьких до 25% або 75%, — 1,2% для показників близьких до 10% або 90%, — 0,9 % для показників близьких до 5% або 95%, — 0,4% для показників близьких до 1% або 99%.

У дослідженні застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі. Квотами в соціологічному дослідженні виступали дві соціально-демографічні характеристики: стать та вік.

Марія Юрків

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама