дивись.info

Як сквер біля церкви Юра став яблуком розбрату серед львів’ян? (відео)

Як сквер біля церкви Юра став яблуком розбрату серед львів’ян? (відео)

12 березня у Львові провели круглий стіл щодо реконструкції площі Святого Юра. Представники духовенства, архітектори, проектанти та громадські активісти намагалися дійти порозуміння, щоби згладити кути конфлікту, який виник навколо проекту зведення пам’ятника Шептицькому в сквері біля церкви Юра. Отож, Дивись.Інфо подає деякі тези учасників цього круглого столу.

Пам’ятник Шептицькому в Львові таки мусить бути: ідея виношувалась 25 років, – о.Сергій Ковальчук

За словами представника Курії львівської архиєпархії УГКЦ о.Сергія Ковальчука, пам’ятник Міцкевичу обговорювали та будували більше 18 років. «Ідея у Львові пам’ятника Шептицькому вже це перевершила, адже існує понад 20 років», – наголосив він.

О.Сергій Ковальчук розповів про те, що на початку 90-х років Львівська міська рада підтвердила ідею спорудження трьох пам’ятників у Львові великим українцям – Шевченку, Грушевському та Шептицькому. «З них два проекти є успішно реалізовані, а от ідея пам’ятника митрополиту Андрею виношується майже 25 років. За цей час ми впритул наблизилися, власне, до його зведення, а не просто концепції», – зауважив представник Курії львівської архиєпархії УГКЦ.

Як зазначив о.Сергій Ковальчук, УГКЦ висловила готовність зібрати кошти серед вірних на пам’ятник. «Що стосується самого місця та підготовки цієї площі, то є домовленість, що ці питання на себе бере громада», – додав він.

Про проект реконструкції площі Святого Юра створили багато міфів, – член авторської групи

Як зазначив архітектор, член авторської групи проекту площі Святого Юра Ігор Кузьмак, людям навіяли певні міфи про проект реконструкції площі Святого Юра.

«Серед них, – каже він, – такі: відсутність переможця конкурсу; відсутність думки спеціаліста щодо перенесення дороги; спотворення Святоюрського комплексу; порушення законів; приналежність скверу до охоронних ландшафтних пам’яток ЮНЕСКО; відсутність професійного погляду; погодження переносу дороги та транспортного руху та невдалі рішення проектантів, які вони зробили; заперечення генеральним планом міста змін організації руху; нищення скверу; порушення екологічного та природоохоронного законодавства;  можливість збільшення метрової моделі митрополита до значно більших розмірів; статуси скверу».

Водночас він запевнив, що має конкретні документи, які розвінчують всі ці міфи.

«Добра критика, а не критиканство, завжди позитивно впливає на якісний перебіг робіт. Протягом 2-ох років ми були на багатьох громадських слуханнях в університетах, підприємствах Львова та духовних установах. Цей проект, зрештою, був виставлений на сайтах для обговорення. До нас приходило дуже багато архітекторів та скульпторів, теоретиків та академіків: одні вимагали тоталітарності та гігантоманії, інші – скромності. Те, що ми зробили, це наше усереднене бачення, але, мабуть, ще не кінцеве…», – зазначив Ігор Кузьмак.

Не дозволимо зробити ще одну антигромадську площу, як було із пам’ятником Бандері, – ГІ «Врятуй сад Св.Юра»

Своєю чергою активістка громадської ініціативи «Врятуй сад Св.Юра» Ірина Янів запевнила, що вони аж ніяк не заперечують спорудження пам’ятника Шептицькому в Львові. «Ми б дуже просили розмежувати два об’єкти – пам’ятник і площу. Для нас це дві різні речі», – наголосила вона.

«Треба змістити акцент, – каже Ірина Янів, – у сферу урбаністики, містопланування та архітектури, та поставити великий знак питання над доцільністю реорганізації цієї площі в запропонованому форматі. Відтак вести дискусію у такому напрямку: говорити про площу, а не про пам’ятник».

«Для нас дуже важливо, – каже ще один представник цієї ініціативи Остап Походжай, – щоби в місті існували простори для спілкування, зони, де люди можуть обмінюватися ідеями…Побоюємося, що площа Святого Юра матиме такий вигляд, як біля пам’ятника Бандері. Не допустимо в Львові створення ще одного такого антигромадського простору».

Водночас Остап Походжай наголосив на тому, що громадська ініціатива «Врятуй сад Св.Юра» налаштована на діалог: «Ми налаштовані на діалог, щоби досягнути спільно максимально правильного розуміння цієї ситуації.

Соромно, що користуємося проектом, який створили ще в 30-х роках, – Остап Лозинський

Свою думку під час дискусії висловив і завідувач сектору виставково-експозиційної роботи Національного музею у Львові ім. А. Шептицького Остап Лозинський: «У Львові є така проблема: не вчимося висловлювати те, що думаємо. Ми користаємося тим, що нам залишили наші предки – і традиціями, і історією. Нам залишили все, але, що зробили ми?! Мені особисто соромно, що наше покоління користується проектом, який був створений в 30-х роках. Невже ми не маємо свого бачення щодо митрополита Андрея?!».

Не хочу, щоби Шептицький побачив на тому світі, як в його ім’я зрубують дерева, – Олесь Дзиндра

Директор «Музею Ідей» Олесь Дзиндра також заявив, що категорично не згідний із проектом реконструкції: «Мені цей проект не підходить. Я категорично проти того, щоби Шептицький бачив на тому світі, як в його ім’я зрубують дерева…

Не можна це робити в такий спосіб. Краще почекаємо, подивимось уважніше на сад, який нині стоїть пусткою і не робить честі ні Митрополичим палатам, ні Львову, ні Святоюрському комплексу. Він потребує наших рук та активності».

Із думкою мешканців не рахуються, – житель вулиці Шептицьких

На круглий стіл також прийшли й мешканці району. Так, Михайло Тимчишин, який живе на вул.Шептицьких,12 розтлумачив позицію людей: «Ми не брали участь в громадських обговореннях, бо нас не запрошували. Відтак, чоловік вважає, що з мешканцями ніхто не рахується. «Цей сквер для нас є місцем, де гуляють з дітьми, де знайомляться молоді пари, де відпочивають студенти. Тому, ми однозначно за його збереження. Стосовно парковки, то ми переконані, що її вартувало б перенести на Городоцьку, там є місце».

Соломія ГОЛОВІНА, Дивись. Інфо

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама