дивись.info

Мер Борислава подав у відставку

Мер Борислава подав у відставку

Володимир ФІРМАН: «У цей непростий для нашої країни час я всього лиш прагну бути чесним перед Богом, людьми та власним сумлінням»

FirmanМіський голова Борислава Володимир Фірман написав заяву про відставку. За процедурою, виписаною Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» , заяву про демарш міського очільника повинна розглянути сесія міської ради, яка може своїм рішенням зобов’язати Володимира Фірмана відпрацювати на посаді до закінчення каденції або ж прийняти її, поклавши виконання обов’язків міського голови на секретаря міської ради Ігоря Яворського. Остаточне рішення, а відтак і повна відповідальність за стан справ у місті тепер лежить на плечах депутатського корпусу. І поки депутати вирішують, як їм діяти у цій непростій ситуації, ми вирішили поговорити із міським головою Борислава Володимиром Фірманом про причини, які спонукали його написати заяву про відставку.

– Пане Володимире, не буду приховувати, що Ваше бажання добровільно полишити посаду міського голови більшістю бориславців було сприйнято неоднозначно. Чим викликане Ваше бажання піти у відставку – негативними результатами нещодавньої поїздки до Києва чи простим бажанням визначити реальну підтримку депутатського корпусу, на яку Ви можете розраховувати?

– Почну із того, що остання поїздка до Києва виявилася напрочуд вдалою. Цього разу вдалося переконати депутатів Верховної Ради, що підходи до рентних платежів у державі є не зовсім справедливими. Від цього постраждають території, які займаються видобутком нафти і газу. За результатами перемовин у Києві очікується, що до закону про рентні платежі та бюджету будуть внесені необхідні зміни, які врахують позицію нафтогазовидобувних регіонів і будуть корисними Бориславу. Два дні тому я мав можливість спілкуватися із представником народного депутата Лабунця, який приїжджав до Борислава для погодження бюджетних питань, де для нафтопромислових районів передбачено залишати 10 відсотків рентної плати. Це дуже великі кошти. Проект закону уже отримав погодження Кабінету Міністрів та Міністерства фінансів. Відтак Київ тут ні при чому.

– Ви говорите, що запропоновані зміни до Закону «Про рентні платежі» та бюджету приведуть у місто значні кошти для вирішення загальноміських проблем і водночас пишете заяву про відставку. Не вбачаєте у тому якусь неспіввідносність?

– Не буду приховувати, що моя заява про відставку породжена неможливістю відстояти у сучасних умовах свою позицію. Йдеться у першу чергу про бориславський водоканал. З першого дня перебування на посаді стикаюся із людьми, які у різний спосіб хочуть забезпечити собі вплив на діяльність цього підприємства. Якщо на початку каденції це були впливові особи cпочатку місцевого, а потім обласного масштабу, то зараз діяльність водоканалу стала предметом прискіпливої уваги на загальноукраїнському рівні. Зрозуміло, що вплив цих людей є значний. Тому я не хочу, щоб через мою непоступливу позицію у питаннях подальшої долі водоканалу страждало усе місто. А погодитися віддати водоканал у приватні руки я не можу. Тим більше, коли стало зрозумілим, що йдеться про інвесторів зі сходу країни, де нині йде війна і гинуть наші хлопці. Піти на компроміс із власним сумлінням у такій ситуації я не можу і не хочу. Тому вирішив піти з посади, щоб не брати участь у сумнівних оборудках із громадським майном.

– Але ж, пане Володимире, Ви, як міський голова, мали би визнати, що люди втомилися від водоканалу та всього, що супроводжує його діяльність. За великим рахунком, більшості бориславців байдуже, хто буде володіти підприємством – львівські, донецькі, харківські чи київські олігархи. Люди хочуть нормально жити і мати цілодобове водопостачання, а не вічні проблеми із водоканалом.

– Я також цього прагну. Причому хотів цього ще задовго до обрання на посаду міського голови Борислава. Проте беручи до уваги події, які відбувалися в місті навколо переходу системи утримання та експлуатації житла у приватні руки, не можу погодитися, що мешканцям міста байдуже, хто надаватиме їм послуги і у чиїх руках знаходитиметься громадське майно. Я не вірю, що коли ми віддамо стратегічне підприємство міста у руки людей, що нажили свої статки у часи Януковича, водопостачання міста суттєво поліпшиться. Народна мудрість каже, що благими намірами встелена дорога до пекла. У свій час місто віддало приватному інвестору в оренду міське смітт єзвалище, а що має нині взамін? Вічні проблеми із вивезенням сміття. Жодного важеля впливу я, як міський голова, на недобросовісного інвестора зі Львова не маю. Жодним чином місто не може впливати на діяльність і таких приватних структур, як управління газового господарства, Бориславський РЕМ. Я не заперечую, що після приватизації і газовики, і енергетики почали працювати краще, але потрібно зважати на ресурси, що були для цього задіяні. Якщо б ми мали ресурси, щоб виконати хоча би десяту частину із запланованого, то ситуація із водопостачанням була б зовсім іншою. А правда сьогодні така, що ми не можемо використати для поліпшення водопостачання міста навіть ті кошти, що маємо. Для прикладу, збірники на вул. Палія, які течуть і потребують ремонту. Минулого року для виконання цих робіт були закладені кошти, але ми не могли цим ресурсом скористатися через блокування коштів на рівні казначейства. Подібних прикладів можна навести багато. Я ніколи не був противником використання приватного капіталу для вирішення комунальних проблем міста. Проте завжди виступав проти інвесторів, які приходять до нас, щоб збагачуватися, а не вирішувати міські проблеми. Я категоричний у ставленні до інвесторів, що прийшли на «Галлак», фабрику нетканих матеріалів, фарфоровий завод чи «Діброву». Показовим у цьому є приклад із «Ком-Еко». Ми віддали у руки приватника важливу галузь, але краще у місті від того не стало.

– А як Ви поясните той факт, що Ваша принципова позиція не завжди знаходить розуміння та підтримку серед депутатського корпусу? Більше того, не маючи законних підстав відправити Вас у відставку, сесія міської ради у грудні минулого року все ж таки спромоглася ухвалити політичне рішення про усунення Вас із посади? У виборців виникає закономірне запитання, чи існує сьогодні у раді та тріумфальна більшість, з якою Ви прийшли до влади та на яку мали би опиратися у своїй роботі?

– Про це більше би пасувало запитати безпосередньо депутатів. Демократія з-поміж інших форм правління вирізняється тим, що кожен має право мати свою точку зору, і, відповідно, несе відповідальність за це. Я відповідатиму за свої дії, депутати – за свої. Народ у нас розумний і кожному дасть оцінку уже цієї осені на виборах до місцевих рад. На жаль, команда «Фронту змін», з якою я прийшов до влади, розкололася на три частини. Одна частина, піднявши прапори іншої, більш рейтингової політичної сили, поповнила ряди діючої опозиції, друга частина, хоч і не влилася у ряди опозиції, але дещо дистанціювалася від міського голови і не завжди підтримує мої підходи до вирішення основних міських проблем. І є третя частина, яка розуміє і підтримує мене.

– Чи не відчуваєте Ви своєї вини у розвалі депутатської більшості?

– Який я можу мати стосунок до розвалу депутатської більшості, коли депутатською фракцією «За зміни в Бориславі» було ухвалене рішення не запрошувати міського голову на свої засідання. Щодо інших звинувачень, висловлених на мою адресу обласним депутатом Володимиром Голобутовським, то більшість із них також не має підґрунтя. Я розумію, що пан Володимир є прихильником ідеї передачі водоканалу у приватні руки, тому кажу, що йому вартувало б переконувати у доцільності передачі цього підприємства у концесію міську громаду та депутатський корпус. Мене особисто його аргументи та багатообіцяючі пропозиції донецьких інвесторів не переконали. Щоб уникнути звинувачень та не бути гальмом при вирішенні питань водопостачання міста, я написав заяву про відставку, оскільки подібні підходи суперечать моїм моральним принципам. Щодо інших звинувачень, пов’язаних із невмінням налагодити співпрацю між містом та обласними депутатами, то вважаю їх також безпідставними. Зрештою, кожен громадянин може зайти на сайт обласної ради та ознайомитися із діяльністю обласного депутата від Борислава Володимира Голобутовського. Думаю, вони будуть розчаровані. Від себе скажу, що у найскладніші моменти, коли стояло питання подальшої долі міської медицини, чи місто намагалося відстояти інтереси трудового колективу колишнього управління бурових робіт чи вирішенні інших важливих для міста питань, належної підтримки з боку обласного депутата ж таки Володимира Голобутовського ми не відчували. Більше того, коли разом із представниками Бориславської експедиції приїхали до Львова на засідання комісії, де розглядалося питання ліквідації виробничої бази буровиків у Бориславі та дотримання соціальних гарантій працівників, Володимир Голобутовський не вважав за потрібне підтримати нас на засіданні комісії, хоч був у той час у приміщенні облдержадміністрації та знав, про що йтиме мова на засіданні комісії. За таких обставин звинувачувати мене у невмінні налагодити співпрацю між міськими та обласними депутатами чи у розвалі фракції, по меншій мірі, некоректно. Є голова фракції, є обласний депутат, які головували на засіданнях та керували діяльністю фракції. Вони би мали нести відповідальність за прорахунки у своїй роботі та розвалі фракції.

– А Ви пробували переконати фракцію чи депутатський корпус у необхідності зупинитися саме на якійсь конкретній стратегії розвитку міста чи дотримуватися якоїсь обгрунтованої позиції під час ухвалення того чи іншого рішення на сесійних засіданнях?

– Правда полягає у тому, що досить тільки озвучити наміри, як розпочинається спротив. Не знаю, із чим це пов’язано, але думаю, що сам факт, коли у складі депутатського корпусу є декілька претендентів на посаду міського голови Борислава, які не втратили своїх політичних амбіцій, також впливає на позицію депутатів. Коли ми почали проводити курс на енергозбереження, відразу зіткнулися із нерозумінням та критикою депутатського корпусу. Нам відверто дорікали, як можна більшість ресурсів міста спрямовувати на заміну вікон. Серйозної критики зазнала принципова позиція міської влади щодо виведення з експлуатації котельні по вул. Д. Галицького та переведення бюджетних установ у центральній частині міста на альтернативне опалення. Якось не хочеться це все згадувати, бо час підтвердив нашу правоту. Нині ті громадяни, хто виступав проти, стали нашими симпатиками, а курс на енергозбереження став державною політикою. Скажу більше: коли ми почали піднімати документи щодо надання Бориславу статусу гірського населеного пункту, зіткнулися з проблемою, що при вирішенні цього питання свідомо створюються перепони на обласному рівні. Моментами у мене складається враження, що той статус потрібен не місту, а Володимиру Фірману, депутатові Львівської обласної ради Осипу Магуру та начальникові відділу економіки міської ради Леву Попелю. Можна назвати цілу низку інших дрібних прикладів, коли мені, як міському голові Борислава, свідомо створюються перешкоди та у викривленому вигляді подається діяльність міської влади. Чого варте тільки одне намагання прив’язати мене до крадіжки труб. Жодного аргументу, жодного факту чи свідчення, а скільки звинувачень?! У мене складається враження, що дехто дивиться на міські проблеми не через інтереси людей, а через призму майбутніх виборів. Мене постійно ставлять у ситуацію, коли я повинен приймати рішення на рівні совісті. Саме тому я написав заяву про відставку, що не захотів шукати компромісу із власною совістю. Заради сумнівної миттєвої вигоди кривити власним сумлінням я не погоджуся ніколи.
– Я б не хотів забігати наперед та окреслювати майбутнє. Є моя заява про відставку і я хотів би дочекатися її розгляду на сесії міської ради. Щодо іншого, то думаю, що переважна більшість мешканців міста уже зрозуміла, що проблеми із водозабезпеченням переживає нині не тільки Борислав. Перебої з водопостачанням відчувають також наші сусіди із Дрогобича, Трускавця та Стебника. А це дає підстави стверджувати, що проблема взаєморозрахунків водоканалів з енергетиками має системний характер і повинна вирішуватися на державному рівні. На державному рівні повинен бути напрацьований механізм відшкодування різниці в тарифах і погашення витрат по електроенергії. Завдяки цьому механізму нам вдалося сім місяців уникнути відключення водозабору у Рибнику від електроенергії, а також розпочати робити речі, які ніколи до цього у водоканалі не робили. Ліквідувати більш як двомільйонну заборгованість по заробітній платі та виплачувати заробітну плату працівникам водоканалу двічі на місяць, як це передбачено трудовим законодавством. Працівники водоканалу почали отримувати спецодяг, а підприємство – закуповувати для ремонту водогонів та техніки необхідний інвентар і запасні частини. На складних ділянках від латання дірок ми перейшли до заміни окремих ділянок труб довжиною 3 – 5 метрів. Зазначу, що це все робилося у рамках комунального підприємства, без будь-яких додаткових інвестицій та сумнівних інвесторів. Просто держава виконувала взяті на себе зобов’язання з відшкодування різниці у тарифах, що давало можливість утримувати підприємство на плаву. Говорити про складну ситуацію у водоканалі та необхідність шукати інвестора за умов, коли держава заборгувала підприємству сім з половиною мільйона гривень по різниці у тарифах, а водоканал – півтора мільйона енергетикам, якось некоректно. Цієї позиції буду дотримуватися і надалі. Буду працювати і відстоювати інтереси міської громади Борислава, як робив це усі попередні роки. Торгувати власним сумлінням на догоду інвесторам та брати участь у короткотривалих ситуативних об’єднаннях навколо громадського майна бажання не мав і не матиму. Участі в цих сумнівних речах ніколи не брав і не буду брати надалі. Я обрав складний шлях керуватися у своєму житті правдою і буду цього принципу дотримуватися, хоч розумію, що через це інколи страждає громада. Щоб уникнути звинувачень, що через мою непоступливість у вирішенні питань водоканалу постраждала громада, я написав заяву про відставку. Прийняти її чи ні – вирішувати громаді. У цей непростий для нашої країни час я всього лиш прагну бути чесним перед Богом, людьми та власним сумлінням.

Розмову записав Петро МАГУР, Нафтовик Борислава

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама