Кіотські квоти: чи може Україна втратити те, чого не має

Про це «Дивись.info» розповів молодший експерт Національного екологічного центру України з питань зміни клімату Андрій Желєзний.

Удар по іміджу

Нещодавно в Україні розгорівся скандал через припинення роботи Кіотського реєстру. Утім, як з’ясувалося, справа не лише у реєстрі.

«Твердження, що Україна може втратити Кіотські квоти, хибне, оскільки країна не торгує жодними квотами на викиди парникових газів, тому що ми не ратифікували Другий період зобов’язаностей за Кіотським протоколом», – розповів Андрій Желєзний.

Кіотський протокол – документ, що фіксує договір країн про необхідність скорочення викидів парникових газів, які викликають глобальне потепління. У перший період, 2008-2012 роки, загальний обсяг викидів в атмосферу двоокису вуглецю, метану та інших промислових газів мав був бути скорочений на 5,2% відносно рівня 1990 року. Відтак кожна держава отримала певні квоти на викид в атмосферу шкідливих газів, натомість країни, що розвиваються, – додаткові надходження до бюджету, які можна використовувати на вирішення екологічних проблем, пов’язаних із змінами клімату. У першому Протоколі було зазначено, що Євросоюз повинен скоротити викиди на 8%, Японія і Канада – на 6%, країни Східної Європи та Прибалтики – в середньому на 8%. А Росія і Україна – зберегти середньорічні викиди на рівні 1990 року. Другий період Протоколу стартував 2013 року. В ньому з’явилося обмеження на продаж квот на викид СО2 в розмірі 2%.

Появу розмов про втрату Україною Кіотських квот експерт пов’язує з попередніми негативними висновками експертів.

«Це твердження було розповсюджене у зв’язку з тим, що українська сторона отримала попередні негативні висновки експертів у рамках Кіотського протоколу та Рамкової конвенції ООН щодо змін клімату. Йдеться про те, що звітність України не відповідає вимогам у частині недієздатності реєстру одиниць викидів парникових газів. Що це означає? Україна, будучи стороною Кіотського протоколу, може користуватися двома екологічними механізмами для стимулювання скорочення викидів парникових газів: механізм спільного впровадження та міжнародна торгівля квотами на викид парникових газів. Але щоб цей механізм діяв, потрібно було вести реєстр, де відображалися усі транзакції», – пояснив Андрій Желєзний.

Проблеми з’явилися після ліквідації такої структури, як Держекоінвестагентство, яке й відповідало за реєстр. Агентство уклало угоду з компанією «Софтлайн» і виплачувало їй 120 тисяч доларів на місяць за обслуговування реєстру викидів парникових газів (йдеться про розцінки 2014 року). Після ліквідації Держекоінвестагентства його правонаступником стало Міністерство екології.

«Сталося непорозуміння з приватною компанією, яка відповідала за ведення цього реєстру, і він по суті не діяв. Оскільки він не діяв, експерти це помітили і вказали на порушення вимог певних статей Кіотського протоколу у частині звітності. Але зважаючи на те, що Україна не ратифікувала Другий період Кіотського протоколу, то відключення нічого не змінює», – наголосив еколог.

З іншого боку, це негативний іміджевий удар по країні як надійному і стабільному партнері, а також певний сигнал для інвесторів.

«Утім підстав для фінансових стягнень теж нема. Відомо, що міністр екології Остап Семерак заявив про досягнення консенсусу з компанією «Софтлайт». Робота реєстру буде відновлена і подальша можливість повернення прозорих тендерних закупівель на його реформування або обслуговування», – каже Андрій Желєзний.

Екологізація транспорту, «Toyota Prius» чи грибовицьке сміттєзвалище

Варто нагадати, що 2009-2010 років Україна змогла продати Японії та Іспанії 47 мільйонів одиниць дозволів на викиди і виручити приблизно 470 мільйонів євро.

«Вони мають цільове призначення і повинні використовуватися на заходи зі зменшення викидів парникових газів, зменшення забруднення, розвиток у рамках зменшення кількості шкідливих викидів. Було кілька корупційних скандалів у рамках реалізації цих проектів. Зокрема це пов’язано із розкраданням коштів з утеплення будівель соціального призначення, а також розкрадання коштів на реалізацію проектів зі заміщення ламп розжарювання на світлодіодні. Цей скандал стався наприкінці минулого року, нещодавно відбулося затримання державних службовців, які на думку НАБУ, причетні до організації цих афер», – розповів Андрій Желєзний.

У корупційному скандалі з коштами, отриманими від Кіотських квот, було задіяне й ліквідоване на сьогодні Держекоінвестагенство, через яке були найняті липові фірми-підрядники, котрі встигли освоїти 3 мільярди гривень, призначених на утеплення соціальних будівель – шкіл, садочків, лікарень…

«А також ми маємо модернізацію київського метрополітену за ці кошти. Їх витратили і на закупівлю машин «Toyota Prius» з гібридними двигунами. Крім того, як повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, планується ще закупівля машин «Mitsubishi Outlander» для поліції», – розповідає експерт.

Однак, на думку екологів, це сумнівний проект з точки зору його соціальної важливості, адже за ці кошти можна організувати кращі проекти, скажімо, з екологізації транспорту. Наприклад, модернізувати громадський транспорт одного з міст України або кількох міст України для того, щоб зменшити потік приватних автівок, відповідно зменшити забруднення атмосферного повітря.

«Наприклад, дуже серйозна проблема з викидами вихлопних газів є в Ужгороді. Там переважають приватні авто, які забруднюють повітря. Така проблема є у багатьох містах України, особливо великих, зокрема у Вінниці, Хмельницькому, Рівному, Луцьку, Миколаєві, Херсоні, де є розгалужена мережа громадського транспорту, але вона вкрай відстала. Ми пропонуємо владі саме такі можливості. Адже, наприклад, проект з модернізації київського метрополітену був дуже вдало реалізований.  З іншого боку, Україна могла би скористатися й з проектів спільного провадження. У рамках цього приватні компанії змогли би залучити близького мільярда доларів на впровадження екологічних проектів. Але експерти провели дослідження цих проектів і виявили, що у них було порушено низку принципів, закладених у договорах Кіотського протоколу. Йдеться про так звані критерії додатковості, тобто ці проекти фактично не вводили жодних нових скорочень викидів парникових газів, йшлося, зазвичай, про оновлення виробничих потужностей. А квоти, які списувалися з України, викидалися на європейський ринок, тим самим обвалюючи його до низьких цін», – наголошує Андрій Желєзний.

Чисто теоретично Кіотськими квотами можна було б скористатися для рекультивації одного з найбільших в Україні сміттєзвалищ, закриття якого призвело практично до сміттєвого колапсу не тільки у Львові, а й частині районів Львівщини, грибовицького.

«Це питання політичних домовленостей між урядом України і Японією. Можу сказати, що проект спільного впровадження у рамках збору метану зі сміттєзвалища реалізовувалися, такі приклади були. А на рахунок рекультивації – це питання домовленостей на рівні урядів. Наскільки японські партнери розглядатимуть цей проект як прийнятний. З точки зору екологічності, то так – це проект екологічний. Але чи на нього зверне увагу влада, адже й інші проекти потребують великої уваги», – сказав експерт НЕЦУ.

Оксана ДУДАР