12 порад, як зупинити лісоцид на Львівщині (фото)

633
12 порад, як зупинити лісоцид на Львівщині (фото)

Свою колонку на сайті ІА Дивись.info починає вести громадський активіст та журналіст Тарас Матвіїв. Він разом із групою активістів займається розслідуваннями чорних рубок лісів на Львівщині а також протидією контрабанді лісу. 

Пів року ми з однодумцями намагаємося приборкати «лісову мафію» у Жидачівському районі і Галичині заголом. Звісно, цього часу мало, аби стати експертами, але досить, щоб визначити «больові точки» лісової господарки.

Нас жменька, та ми не одинокі. Майже у кожному терені області є свої «робін гуди», які реально протидіють «чорним лісоруба». У Дрогобицькому і Старосамбірському, Кам‘янко-Бузькому і Сколівському районах окремі групи відчайдухів як можуть протистоять системі.

Перевірка ешелону на станції «Клепарів» (Львів)

Проте зусилля активістів найчастіше не досягають очікуваного результату. Досить згадати про наші з колегами «пригоди» наприкінці весни. Тоді на залізниці Ходорова та Львова ми  разом з усілякими силовиками, купую інших експертів перевіряли підозрілі ешелони. У кожному випадку йшлось про понад пів сотні вагонів переважно кругляка сосни, а вартість деревини за підрахунками ревізорів сягала кількох мільйонів гривень. Український ліс прямував на переробку у Румунію.

Ну, здавалось, після гучних обіцянок очільника ОДА пана Синютки і головного міліціянта пана Загарії – крига мала би скреснути.

Так от, той ліс таки перетнув кордон і доїхав до іноземних переробників. Попри відриті кримінальні провадження і значний резонанс у пресі, попри виявлені порушення і заяви правоохоронців, котрі брались розслідувати справи «від кореня до крони».

Очевидно, що більшість кримінальних проваджень по темі вирубки, контрабанди лісу і зловживань у лісгоспах застрягають на стадії розслідувань, або у судах.

Масштаби вирубки неподалік Жидачева. Фото з квадрокоптера

Очевидно й те, що радіус дії екоактивістів обмежений, ресурсів та знань відверто бракує, а окремі акції не мають впливу на загальні «правила гри».

Тож назрів час викласти наші ідеї на папір та поділитись з громадою. Не претендуємо на вичерпність і не збираємось переконувати когось у своїй правоті. То лише спроба систематизувати власні спостереження і  досвід протидії “лісовим князькам” Львівщини.        

       – Мораторій на санітарні та суцільні рубки. Принаймні на час перезавантаження лісового сектору. Однозначно мають бути скасовані найбільш корупційні види: «Суцільна санітарна рубка», «Суцільна рубка головного користування» тощо. Не секрет, що саме під видом «санітарних» нині найбільше варіантів для зловживань. Приклад: парк «Гуцульщина», що в Івано-Франківській області.

Замість «суцільних» – вибіркові рубки. Впровадження європейської практики вибіркових рубок та рубок догляду. Зараз вибірково ріжуть майже у всій Європі, зокрема у Скандинавії. Показовий приклад Фінляндії. Протягом останніх п’яти років об’єм рубок там становить 50–58 млн м3 на рік. Частка рубок догляду від їх загального об’єму сягає близько 40%. Натомість в Україні – всього 10% (станом на 2015 р.)

За кожною схемою – конкретне прізвище. Повна люстрація працівників лісової сфери усіх рівнів та відбір на посаду через конкурс. Щонайменше проходити атестацію повинен керівний склад Держлісагенства. За прикладом Національної поліції. Без цього будь-які реформи всередині галузі неможливі!

На експорт – лише готова продукція від українського виробника! Відмова від принципу «постачальника сирого лісу» і перехід до виробництва товарів з високою доданою вартістю всередині країни. Приклад: вивіз деревини з року в рік зростає! Офіційні дані свідчать, що майже 4% від усього «білого» експорту України – це торгівля лісом.

Повний доступ до інформації. Наперед йдеться про картографічні плани кварталів, лісосік тощо у онлайн-режимі. Дотепер усю інформацію Держагенство лісових ресурсів подає обмежено та без географічної прив‘язки. Це значно ускладнює аналіз діяльності окремих лісництв. Закритість лісового сектору – радянський спадок, яким уміло користають сьогочасні ділки.

На кожну колоду – чіп. Нині далеко не всі лісгоспи зобов’язані «чіпувати» свою деревину. Наприклад, комунальні підприємства не проводять електронний облік лісу, зокрема й «Галсільліс». Це значно утруднює пошуки походження деревини і місця вирубок.

І щоб голка не сховалась! Масштабний аудит діяльності обласних держлісгоспів та Держлісагенства України вцілому. Це сфера відповідальності Генеральної прокуратури, Нацполіції, СБУ, Держекоінспекції та НАБУ. Причин для серйозної перевірки лісової агенції впродовж останніх років назбиралось чимало. Згадаймо хоча б зовсім «свіжі» справи пов‘язані з фактами масових вирубок у Бузькому, Старосамбірському, Дрогобицькому, Жидачівському та інших районах Галичини.

Зрубав дерево незаконно – готуйся за грати. Необхідне підвищення кримінальної відповідальності та збільшення штрафів за незаконну вирубку, підробку супровідних документів та відсутність спеціального маркування. Як приклад, стаття 65, Кодексу України про Адмінпорушення «За порубку лісу» в редакції 1997 року, передбачає смішні як на сьогодні суми: від 85 до 170 грн. штрафу.

Залізниця Ходорова, активісти перевіряють 53 вагони лісу. Після тижнів «стояння» і відкритого кримінального провадження – ешелон усе ж виїхав у Румунію…

Справжня «лісова поліція». Варто виокреми лісову охорону в окремий незалежний орган із широкими повноваженнями. Нині вони фактично підконтрольні Держлісагенству. Приклад: через свою заангажованість лісоохоронці «набивають» статистику впійманих лісорубів переважно із місцевих мешканців. Ширших зловживань всередині лісгоспів вони вперто не помічають.

Де й що рубати – вирішує лише громада! Будь-які плани рубок повинні публічно узгоджуватись на сесії села-міста. Без такого затвердження – жодна ділянка у цій місцевості «під сокиру» не має йти. Від так, люди зможуть заблокувати відверто корупційні рішення.

Шанс на покаяння власникам «чорних» пилорам.  Варто лісовому бізнесу дати можливість узаконити свою діяльність. Але в короткий термін «перехідного періоду». «Не вклався у цей строк, то очікуй повістки в суд». Від легалізації пилорам виграють усі: місцеві мешканці, бізнесовці, а головне екологи і активна громадськість, бо їм буде значно легше простежити за вирубками і проконтролювати роботу підприємства;

Садити дерева й корупціонерів – однаково добре;) Провести ґрунтовні розслідування діяльності керівників лісової галузі Львівщини! Зокрема, «головного лісника» пана Дейнеки; «головного комунального лісника» – пана Пешка;  «головного лісника Стрийщини» – пана Павліва та керівників решти міжрайонних лісгоспів області. Приводів до такої уваги правоохоронців ці панове нагромадили чимало. Інформації досить навіть у відкритих джерелах. Притягнення до відповідальності «великої риби» стане попередженням для інших.

535254_757426031024289_7720966249000712691_n

 

 

Тарас МАТВІЇВ,

громадський активіст, журналіст

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ
Дубова Валерія
Головний редактор ІА Дивись.info з травня 2016 року.

Реклама

Loading...

Реклама