Український парламент цією заявою дав оцінку не подіям минулого, а резолюції польського сейму, – історик

000verchrada

Сьогодні український парламент, нарешті, відреагував на ухвалені у липні Сеймом і Сенатом Польщі постанови щодо подій, які стали на Волині у 40-их роках. За відповідну заяву проголосували 247 народних депутатів.

Постанови польських парламентарів викликали значний резонанс в українському суспільстві, багато публічних людей розцінили поведінку сусідів практично як зраду, вбачаючи в таких рішеннях руку Москви. Відтак тривалий час точилися суперечки, у який спосіб повинен відреагувати український політикум: прийняти абсолютно дзеркальне рішення, тобто засудити дії поляків, скеровані проти українського населення, назвати їх геноцидом і встановити відповідні дні пам’яті вшанування жертв, чи проявити дипломатичний глузд і засудити дії польських політиків, які провокують погіршення українсько-польські стосунки в час, коли кордони України перейшов північний ворог, котрий, власне, і намагається зіпсувати добросусідські відносити у час війни на Донбасі.

Українським депутатом знадобилося майже два місяці, щоб відреагувати на такі політичні кроки з боку польських Сейму та Сенату. А незадовго до нинішнього голосування група відомих українських політичних та громадських діячів підписали спільну заяву, в якій гостро засудили дії польських парламентарів.

Відомий політолог, один із підписантів цієї заяви Михайло Бесараб вважає, що результативна частина нинішньої заяви позбавлена найменшої конкретики, однак прийнятий документ значно гостріший від базового варіанту, запропонованого спікером парламенту.

«Маю сказати, що очевидним плюсом фінального варіанту було те, що там дані значно гостріші політичні оцінки рішенням польського парламенту. Це, власне, і відрізняє кінцеву версію від базової. Очевидним мінусом цієї постанови є цілком непредметна, абсолютно слабка результативна частина – описова і декларативна, в якій фактично немає жодної конкретики. Вважаю це суттєвим недоліком. Крім того, тут не міститься вимога, яка, очевидно, мала бути у результативній частині, – заклик до польського парламенту скасувати свої постанови. Ми цілком свідомі того, що польський парламент навряд чи би прислухався до такого заклику, але це додатковим чином наголосило б на неприйнятті Україною абсолютно некоректних, антиукраїнських дій польського парламенту. І, звичайно, більшої можливості для дипломатичного маневру України у стосунках з Польщею і не тільки у питаннях ставленні до подій на Волині 1943-1945 рр. Наші парламенті, очевидно, у погодженні з дипломатичними інституціями вирішили піти найлегшим шляхом і відреагувати дуже безхребетно, для галочки, щоб вважалося, що вони бодай якось відреагували на рішення польського парламенту. Вважаю, що в такій ситуації краще було б нічого не ухвалювати. І залишити це питання відкритим, аніж побачити таку реакцію, яку ми сьогодні побачили у стінах парламенту», – сказав Михайло Бесараб.

Крім того, він зазначив, що група експертів та фахівців пропонувала, отримавши на руки проект цієї постанови, внести туди кілька пунктів.

«Один з них – це заклик скасувати антиукраїнські постанови польського парламенту, другий – заснувати українсько-польську комісію, яка б мала на основі архівних даних та точних історичних даних дійти певних історичних висновків і в перспективі, можливо, вийти на спільну постанову. Поки що з польської сторони ми побачили політичну оцінку подій, які відбувалися на Волині. Вона абсолютно неприйнятна в обговоренні таких серйозних питань. Такі оцінки повинні робитися не на підставі чиїхось емоцій та фантазій, а на підтверджених фактах, яких більш ніж достатньо в архівах, передусім в українських. Якщо у поляків є бажання встановити істину і дати належну оцінку тим подіям, навіть, можливо, у форматі постанов чи навіть законів, то цьому, звичайно, повинно передувати ґрунтовне вивчення фактажу, а не чиїсь емоції або здогадки», – додав політолог.

Натомість ще один підписант українського звернення Левко Лук’яненко переконаний, що заява українських парламентарів є кроком до пошуку спільного шляху у боротьбі з Московією.

«Заява з урахуванням тих поправок, які були висловлені, є документом обдуманим і практично добрим. Коли враховувати почуття, які є в людей, з точки зору національних інтересів, то програма добра. А в цьому документі все коректно сказано. Якщо шукати шлях спільної боротьби проти Московії, то цей текст є виправданим», – Зазначив Левко Лук’яненко.

Так само схвально відреагував на заяву українських парламентарів історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

«Дуже добре, що український парламент прийняв цю заяву. Дуже добре, що український парламент цією заявою дав оцінку не подіям минулого, а саме резолюції польського сейму. Одним з основних меседжів, який звучить у цій заяві, є реполітизація цього питання і повернення його в русло історичної, а не політичної дискусії. І я сподіваюся, що ця заява стане поштовхом до того, щоб головними речниками обговорення цього питання були історики», – зазначив історик.

Оксана ДУДАР

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: