Збереження пам’яті іменем Феміди. Чому ЛМР спілкується з євреями Львова виключно через суд? (інтерв’ю)

317
Збереження пам’яті іменем Феміди. Чому ЛМР спілкується з євреями Львова виключно через суд? (інтерв’ю)

Протягом усієї розмови з директором Центру дослідження юдаїки і благодійної організації «Єврейське відродження» Мейлахом Шейхетом про історико-культурну спадщину у Львові жодного разу не будо згадано про хоча б один позитив. Діалог з чиновниками міської ради повністю відсутній, всі справи вирішуються через суд.  

Першу частину інтерв’ю читайте тут. 

— За останні роки судів з міською радою було багато…

Так, і деякі з них навіть засвідчували бездіяльність чиновників міської ради і міськвиконкому щодо збереження історико-культурної спадщини. Проте навіть постанови суду на міську раду ніяк не впливають, адже ніхто з чиновників їх не виконав і не був покараний. Один з таких випадків, до речі, був встановлений в ході судових баталій проти будівництва торговельного центру поруч з синагогою по вулиці Вугільній.

Кілька років тому за «два кроки» від неї побудували бізнес-центр і ще під час будівельних робіт на одній зі стін синагоги тріснула стіна. Чи вдалося її укріпити?

Чиновники безжально повели себе в тій ситуації. Мені відомо, що спеціалістам вдалося полагодити стіну і, можливо в майбутньому, синагогу вдасться відновити. І хоча ситуація там – не найкраща, ми маємо ще більші проблеми з старим та новим єврейськими цвинтарями.

img_3010

Краківський та Наш ринок, які стоять на старому кладовищі, далі не перенесені.

Цього року, наша організація подала до суду і вимагаємо встановити межі поховань шляхом виготовлення проекту землеустрою. Адже в міськвиконкомі нас запевняють, що їм не відоме точне місце розташування поховань. Хоча, ми не раз подавали документальні свідчення та й сам цвинтар занесений до списку об’єктів історико-культурної спадщини України місцевого значення.

Цей цвинтар існував сотні років і там поховані понад 126 видатних людей. Коли радянська вдала силоміць створила на цьому місці ринок, то зробили його лише з одного краю, бо люди не хотіли будуватися на місці поховань. Споруди не вкопували в землю, поверхню засипали товстим шаром щебеню і асфальтом аби щонайменше руйнувати територію поховань.  З часом ринок «розрісся» практично на усе кладовище.

img_3012

– Знаємо, що будуючи базар, надмогильні плити з поховань використовували для замощення дороги…

Так, робітників змушували їх знімати та мостити дорогу. А вони телефонували єврейській общині і просили їх забрати аби не оскверняти поховань.

img_3015

–  «Війна» за ринок тягнеться вже давно, але наразі жодних результатів?

Ми намагаємось знайти компроміс. Зрозуміло, що приватним підприємцям надали ділянки незаконно і люди в тому не винні, бо так їм «тлумачили»  закони. Проте, ми хочемо створити сучасний торговий центр і перенести всі торгові місця туди, щоб підприємці не втратили роботу. Але, міська рада не хоче шукати компроміс і виділити місце під базар деінде.

img_3013

– Пригадується, в міській раді запропонували перенести ринок за кошт вашої общини. Тоді мова йшла про 12 мільйонів доларів чи не так?

Так. Це просто знущання! Кілька років тому, міськвиконком запропонував: «нехай євреї зберуть гроші» на перенесення ринку.

А ось ще старіша історія: в 1997 році американська Агенція допомоги розвитку порадила міській раді перенести базар на сусідню територію конвеєрно-будівного інституту, який на той час перестав діяти. Міська рада віддала територію з саме з тією метою, але ринок просто збільшився в розмірах, бо з території кладовища торговці не зникли. Важливо відзначити, що провідні українці, Ватикан, українці з Канади неодноразово звертались до влади міста з вимогою забрати базари з території юдейських поховань. Видатні українки Ірина Калинець та Віра Лясковська зустрічались з торговельниками і вони запевняли, що охоче пішли би з території юдейських поховань – але міська влада їм нічого не пропонувала.

img_3022

– Як щодо Янівського кладовища?

Суцільна трагедія. Ще в 60-тих роках радянська влада, після силоміць впровадженої політики комуністичної партії на знищення єврейської самобутності, лише з адміністративною метою об’єднала дирекції двох кладовищ: Янівського та Єврейського. А у 80 –их неправомірно з’єднали і території цвинтарів. З того часу поверх єврейських поховань почали хоронити не євреїв. Боротися з цим було і так складно, але минулого року ситуація загострилась і ми подали до суду. Адже саме тоді міська влада віддала частину кладовища під забудову котеджного містечка та готелю-люкс. На тій частині кладовища були поховані видатні рабини та юдеї, що полягли від єврейських погромів в 1918 році за те, що підтримали ЗУНР. Наразі, поки триває суд, на будь-яке будівництво накладена заборона. Наша організація намагаємося довести, що це територія саме єврейського цвинтаря, а міська рада стверджує що кладовище – комунальне і вони мають право розпоряджатися як собі хочуть.

img_3021

– А що з місцями масових поховань?

У Львові було три концтабори для знищення євреїв: Янівський (220000 загинуло), Гетто (132000), Сокільники (кількість загиблих невідома). Крім того був робочий концтабір Чвартакув, 20 тисяч військовополонених євреїв загинуло в Вежі Смерті концтабору «Цитадель – Шталаг-328».  Нема жодної згадки, що ця територія визнана місцем Національної культурної спадщини України. У Вежі Смерті нині розташований розкішний готель-ресторан «Цитадель Інн».

img_3014

Величезна кількість євреїв загинула в Білогорщі, Лисиничах, Брюховичах, в Зимній Воді та інших численних місцях масових розстрілів довкола Львова. Жорстока кривава німецька нацистська ідеологія перетворила гарний Львів у Фабрику Смерті, куди потягами привозили на загибель євреїв з цілої Західної Європи. Загальна кількість загиблих євреїв у Львові і околицях сягає понад 500 тисяч жертв німецького нацистського терору.

Розмовляла Христина ІНЖУВАТОВА

Фото Микита ПЕЧЕНИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама