Заява посла Німеччини має прозондувати реакцію українців на сценарій виборів на Донбасі до виведення російських військ, - політолог

Сьогодні пролунала резонансна заява Надзвичайного і повноважного посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля щодо можливості проведення виборів на окупованій частині Донбасу до виведення з цієї території російських військ.

Заява уже спричинила реакцію в медіа, стала однією із тем для обговорення на пленарному засіданні Верховної Ради України. Про те, що криється за заявою і як варто реагувати на подібні пропозиції, ІА Дивись.info розпитала у полілотога Михайла Басараба.

Як Ви вважаєте, це свідома заява посла Німеччини, чи це більше схоже на обмовку?

Думаю, що це не ляп, не обмовка і не випадковість. Посол – досвідчена людина, політик, дипломат, перед тим, як робити такі публічні заяви, а особливо щодо дражливих і важливих питань, мабуть, добре обдумував тези і сам зміст заяви.

Інше питання: це була його особиста думка чи у такий спосіб він відтворив прохання Міністерства закордонних справ або апарату Федерального Канцлера Німеччини, аби прозондувати можливу реакцію українського суспільства загалом і українських політичних еліт на таку пропозицію? Ні одне, ні інше не є добре.

Це означає, що Німеччина і її постійний представник в Україні пробують розширити межі можливої дискусії про так зване політичне врегулювання ситуації на Донбасі. Висувається явно провокативна теза в розрахунку на те, що українське суспільство змириться з такою ідеєю, а політична верхівка, я маю на увазі парламент і президент, ухвалить відповідні рішення.

[dyvys_blockqoute text="Німеччина і її постійний представник в Україні пробують розширити межі можливої дискусії про так зване політичне врегулювання ситуації на Донбасі" author=""]

Я б не поспішав трактувати заяву посла як остаточну позицію чи пропозицію Німеччини для України, але сам факт цієї заяви є тривожним сигналом, оскільки дає нам можливість припускати, у якому напрямку німецькі еліти шукають шляхи врегулювання ситуації.

Читайте також: Німецького посла викликали до МЗС через його некоректні висловлювання

Це хибний шлях, який значною мірою підкріплений діями чи бездіяльністю української влади, передовсім маю на увазі Президента України і його команду. І цей шлях спрямований на пошук таких варіантів вирішення проблеми, які відповідали б внутрішньому конфлікту. З самого початку хибність Мінських домовленостей і всі ті опції, зібрані у цих домовленостях, були помилковими і неадекватними ситуації. Оскільки проведення виборів на фактично окупованій території і в умовах присутності збройних сил Російської Федерації – це одне із положень Мінських домовленостей.

Мінські домовленості загалом і пропозиція провести вибори на фактично окупованих територіях були би адекватними, якби ми мали справу із внутрішнім конфліктом, громадянським конфліктом, якби в окремих районах Донецької і Луганської областей відбувався класичний сепаратистський конфлікт. У такому випадку ці пропозиції були би слушними, доречними. Але ми маємо справу із хибною оцінкою ситуації, і відповідно, із пошуком хибних інструментів та засобів вирішення проблеми. З самого початку варто було уникнути цієї помилки і назвати речі своїми іменами.

[dyvys_blockqoute text="Мінські домовленості загалом і пропозиція провести вибори на фактично окупованих територіях були би адекватними, якби ми мали справу із внутрішнім конфліктом" author=""]

На Донбасі маємо справу з міжнародною війною, з війною Росії проти України, з класичною зовнішньою збройною агресією і з класичною окупацією частини території України. Відповідно до такої оцінки ситуації повинні були формуватися механізми вирішення цієї проблеми, у тому числі і алгоритм подолання проблеми, який повинен був передбачати не політичні поступки з боку України чи пошуки якогось політичного порозуміння всередині країни. Справді адекватний план і сценарій повинен був передбачати однозначне міжнародне засудження дій Росії і консолідований тиск міжнародної спільноти на РФ аж до повної капітуляції діючого кремлівського режиму і покарання цього режиму за вчинені міжнародні кримінальні злочини, це і воєнні злочини, і злочини проти людяності.

Читайте також: Зустріч аутсайдерів: чому Садовий, Саакашвілі і Гацько кавували у Львові

Якщо ми виходимо з того, що це свідома провокація, аби «намацати ґрунт», як Ви вважаєте, чи це випадковість, що вона припала на час очевидного військового загострення на Донбасі?

За задумом Кремля загострення на Донбасі має підштовхнути до пошуку таких капітулянських сценаріїв. Власне коли Путін йшов на чергову ескалацію конфлікту, це іншими словами називається силова дипломатія, він намагався вчергове підвести і Україну і наших західних партнерів до ухвалення хибних рішень, пришвидшити підготовку капітулянського сценарію для України і західних партнерів. Бо у нас триває війна Путіна не лише проти України, а й проти всього західного світу і його цінностей.

[dyvys_blockqoute text="Коли Путін йшов на чергову ескалацію конфлікту, це іншими словами називається силова дипломатія, він намагався вчергове підвести і Україну і наших західних партнерів до ухвалення хибних рішень" author=""]

Що стосується власне Німеччини, то є ще один важливий момент. 2017й рік – це рік виборів у Німеччині. Пані Меркель була провідним гравцем у формуванні Нормандської четвірки, у переговорному процесі в Мінську, відтак, проблема України – один із важливих пунктів її зовнішньополітичного кейсу, із яким вона йде на вибори.

У залежності від того, якою буде ситуація в Україні на вересень 2017го року, коли відбудуться вибори у Німеччині, українське питання стане для пані Меркель активом або пасивом. Або вона зможе продемонструвати це як свій здобуток, або опоненти будуть нещадно критикувати її за відсутність прогресу у вирішенні російсько-української проблеми. Німці поспішають, пані Меркель треба йти з певним кейсом здобутків на вибори і українське питання вона, безумовно, хотіла би мати в активі.

[dyvys_blockqoute text="Проблема України – один із важливих пунктів зовнішньополітичного кейсу пані Меркель, із яким вона йде на вибори" author=""]

Щодо реакції українських еліт і українського суспільства, то по-перше, очевидно, що заява стала топ-темою дня у медіа, по-друге, це обговорювалось у Верховній Раді, зрештою, є заклики бойкотувати посла. Як Ви вважаєте, чи  пропорційна така реакція, така відповідь, і що ще українська дипломатія, український політикум можуть зробити для того, аби засвідчити, що такий сценарій є неприпустимим?

По-перше, на це вже відреагували основні політичні гравці України, це перш за все парламентські партії і відповідні кроки уже були зроблені у сесійній залі. Бойкот зустрічі із послом є абсолютно адекватною реакцією. Посол повинен зрозуміти, що наступного разу він не має права робити таких заяв.

Вже відреагувало і Міністерство закордонних справ з вимогою детальніше роз’яснити, що саме мав на увазі посол. Далі варто діяти по ситуації. Але залишати без уваги таку неадекватну заяву посла Німеччини в Україні не можна.

З іншого боку, маємо розуміти, що перегинати палку у цій ситуації теж не варто – у нас є лише такі партнери і це треба враховувати. Розкидатися міжнародною підтримкою і партнерством із таким державами, як Німеччина, було б нерозумно у нинішніх обставинах. Тому треба жорстко провести цю червону лінію, дати зрозуміти, що такі заяви є неприйнятними і повернутися до конструктивного діалогу та взаємодії.

Спілкувалась Валерія ДУБОВА