НАБУ обшукує головний офіс «Приватбанку»

Детективи НАБУ під керівництвом прокурорів САП здійснюють слідчі дії у головному офісі ПриватБанку (м.Дніпро),пише Mind з посиланням на НАБУ.

Обшуки стали частиною розслідування «кримінального провадження за фактами можливого зловживання своїм службовим становищем посадовими особами Національного банку України, а також розтрати коштів ПАТ КБ «ПриватБанк» в особливо великих розмірах, вчиненої менеджментом та власниками істотної участі вказаної банківської установи (ч.2 ст.364, ч.5 ст.191 КК України)». Наслідком цих протиправних дій стали збитки держави у розмірі 116,8 млрд. грн. Саме таку суму було виділено з бюджету для докапіталізації «Привату».

У той же час прес-служба банку повідомляє, що сьогодні у головному офісі банку розпочато спільну роботу відповідних підрозділів банку та детективів НАБУ щодо ретельного аналізу «токсичного портфеля» кредитів попередніх власників банку.

Роботи в центральному офісі банку заплановані протягом декількох днів. Окрім адвокатів НАБУ, у слідчих заходах також задіяні співробітники спецназу НАБУ. Це необхідно для оперативного реагування в разі отримання інформації про знаходження осіб, щодо яких відкрито кримінальне провадження, зазначається у релізі.

«Є кілька способів слідчому зібрати необхідні документи, які підтверджують злочин. Перший – це звернутися безпосередньо до банку. Але банк, швидше за все, відмовиться надавати документи, посилаючись на банківську таємницю. Другий – це отримати рішення суду про тимчасовий доступ до документів банку. Третій – це обшук: він ефективний, коли слідчий не має чіткого переліку витребуваних документів, і йому потрібен доступ до всіх папок та комп'ютерної техніки для формування доказової бази. Під час обшуку слідчий може вилучити все, що вважатиме за потрібне», – розповів в коментарі Mind адвокат, партнер практики безпеки бізнесу Juscutum Денис Овчаров.

«НАБУ наразі шукає доказ причетності довірених осіб до операцій з видачі кредитів. Також потрібно довести, що операції дійсно незаконні. Перекласти відповідальність на кредитні комітети власники банку цілком можуть, бо фактично підлеглі довели банк до погіршення платіжного балансу, видаючи величезні суми кредитів неперевіреними особам. Але погіршення платіжного балансу також стоїть під питанням в даному випадку. Наприклад, за останні два роки велика кількість банків була виведена з ринку. Власники дізнаються про це за 2-3 дня до припинення банківської діяльності, за ці 2-3 дні банки починають активно видавати кредити з метою виведення коштів з підприємства. Тільки з якоїсь причини ті банки не чіпають, хоча можна взяти звіти з видачі кредитів за останні кілька днів і ставити питання про притягнення до відповідальності за фактом виведення грошей», – розповів в коментарі Mind адвокат, керуючий партнер ЮФ «Можаєв і Партнери» Михайло Можаєв.

У свою чергу, опитані Mind фінансові аналітики відзначають, що головним наслідком обшуків НАБУ в ПриватБанку можна вважати удар по діловій репутації цієї фінустанови.

«В останні кілька днів ЗМІ наповнені звинуваченнями на адресу попереднього керівництва націоналізованого Приватбанку та інформацією про спільні дії силовиків і нинішнього керівництва банку з розслідування факту видачі погано забезпечених і нераціональних кредитів. Також звучать заяви Ігоря Коломойського, які спростовують ці факти. Усе це теоретично може зіграти проти ділової репутації Приватбанку і внести невпевненість у поведінку його клієнтів», – коментує фінансовий експерт Павло Крапівін.

За його словами, реальних ризиків для існуючих і майбутніх клієнтів банку в зв'язку з подіями, що зараз відбуваються, не має, оскільки на суму цих кредитів (практично в повному обсязі) в кінці 2016 року було сформовано резерви, які зменшили капітал, а держава, компенсуючи це, внесла відповідну суму, яка відбилася як в капіталі банку, так і в його активах у вигляді грошових коштів і ОВДП.

«Відповідно, можна констатувати, що держава спочатку убезпечила клієнтів банку від браку у нього ліквідності для своєчасних розрахунків за своїми зобов'язаннями, а потім вже почала перевірку якості активів, під які і були сформовані такі величезні резерви. Тепер нам залишається тільки стежити за ходом розслідування і сподіватися на те, що дані кредити будуть або погашені тим чи іншим шляхом, або, якщо виведення коштів з банку буде доведено, винні понесуть покарання», – говорить експерт.

За словами член ЕДК Олег Пендзин у коментарі Mind обшуки в Приватні банку можуть негативно вплинути на власників міжнародних зобов'язань банка.

«Всі події, які зараз проходять навколо Приватбанку очікувані і логічні. Колишнім власникам було дано термін до першого липня погасити борги перед банком їх пов'язаних компаній. Колишні власники очікувано в встановлені терміни нічого не погасили. Тому зараз відбуваються очікувані дії з боку правоохоронних органів. Чи загрожує щось простим вкладникам цього банку? Ні не загрожує. Всі зобов'язання на себе взяв уряд. Підірве це ділову репутацію банку. Частково. В Україні навряд чи. У міжнародних партнерів банку, швидше за все так. Банківська сфера взагалі дуже болісно ставиться до будь-якої інформації про правопорушення у своїх партнерів, і як правило до закінчення розслідування припиняє будь-які ділові контакти. Ще гірша ситуація з власниками міжнародних зобов'язань банку. Вони після такої інформації намагаються якомога швидше позбутися він проблемних паперів», – каже Пендзин.

Як раніше повідомляв Mind, виконуючий обов'язки голови правління ПриватБанку Олександр Шлапак під час прес-конференції 4 липня розповів, що банком за часів екс-власників було видано кредитів 36 різним компаніям загальною сумою 133 млрд грн. Кредити були видані в жовтні-листопаді 2016 року і за рахунок них були погашені кредити 193 інших позичальників банку. Специфіка ситуації, зокрема, полягає у тому, що більше половини з тих 193 компаній мали ставку за кредитами 12–12,5% річних з прив'язкою до курсу долара і реальні застави. Умови ж нових кредитів виявилися набагато гіршими для банку. «Ставка за новими кредитами склала 10,5% річних, тоді як кредитний комітет банку затвердив ставку 34% річних, а банк залучав кошти Нацбанку України під 22%, у фізосіб – під 19%, у юросіб – під 14,2%», – підкреслив банкір.

За його словами, практично всі нові позичальники не вели господарської діяльності, були створені менше року тому і мали негативний фінансовий стан. «Усі 36 кредитів були підписані колишнім главою правління Олександром Дубілетом з перевищенням повноважень. Нацбанку надавалися недостовірні дані за непокритим кредитним ризиком і несформованими резервами, а позичальники не перевірялися на пов'язаність, їхнє фінансове становище штучно завищувалося», – розповів Шлапак.