дивись.info

Пенсійна реформа торкнеться тільки 45% пенсіонерів, – економіст

Пенсійна реформа торкнеться тільки 45% пенсіонерів, – економіст

Учора Верховна Рада 288 голосами ухвалила пенсійну реформу. Однак запропоновані законодавчі зміни торкнуться далеко не усіх з 12 мільйонів пенсіонерів. Про плюси і мінуси реформи ІА Дивись.info  поспілкувалася з відомим економістом Андрієм Новаком.

Економіст Андрій Новак

– Андрію Яремовичу, то ж як ви оцінюєте ухвалену пенсійну реформу?

– Я навіть по пенсійній реформі вивів процентну формулу: для 45% підвищення на 15% при скороченні на 35% і ускладненні на 130% після обвалу на 250%. А тепер розшифровуємо кожну цифру. Для «45%». Це, що вчора було прийнято, стосується лише 45% українців з 12 мільйонів пенсіонерів, або 5,6 мільйона пенсіонерів. Підвищення для цих 45% відбудеться у середньому на 15%. При цьому на 35% скорочений зв’язок розміру пенсії і зарплати, тому що зменшено коефіцієнт страхового стажу з 1,35 до 1. При цьому на 130% ускладнено, тобто збільшено мінімальний страховий стаж – з 15 до 35 років, які будуть через 10 років, але вже відразу до 25 років з січні наступного року. І все це на фоні того, що на 250% здевальвувала гривня, курс якої 3 роки тому був 8 гривень. Це так коротко про те, що було прийнято під назвою «пенсійна реформа». При цьому сама пенсійна система на даний час не змінилася – вона як була однорівневою солідарною, такою і залишається. Є лише обіцянка, що, можливо, з 1 січня 2019 року запрацює накопичувальний рівень, до якого уряд ще зовсім не підготував законодавчу базу. Тобто за фактом накопичувального рівня немає, а є тільки обіцянка, що, можливо, з січня 2019 року він буде. Це за умови, якщо 2018 буде прийнято необхідну законодавчу базу.

– Невже нема нічого позитивного у прийнятій реформі?

– Позитивним можна вважати, що хоча б 45% підняли пенсію на 15%.

– А зняття спеціальних пенсій?

– Справді, це можна вважати позитивом, бо було дуже багато абсолютно неадекватних за розміром спеціальних пенсій. Я так розумію, що вже не буде цього неадекватно раннього виходу на пенсію для багатьох категорій, окрім військовослужбовців і силовиків, як це було раніше.

– До чого призведе збільшення страхового стажу до 35 років?

– Це призведе до того, що через 10 років, 2028 року, коли необіхдіний страховий стаж буде 35 років, приблизно 75-80% пенсіонерів в Україні не будуть мати право на інакшу пенсію, окрім мінімальної, тому що в них просто фізично не буде 35 років стажу, враховуючи те, що вже протягом років 20 існує таке явище, як легальна і нелегальна робота, а також питання заробітчанства, яке торкнулося ледь не кожної української родини. Тобто немає у людей зафіксованої 35-річної роботи зі сплатою пенсійних внесків. Тому через 10 років 75-80% пенсіонерів будуть отримувати мінімальну пенсію. Бо на іншу просто не будуть мати права.

– А як ви оцінюєте можливість купівлі двох років страхового стажу, як це передбачено пенсійною реформою?

– Це кардинально на ситуацію не вплине. Бо якщо мінімальний страховий стаж треба буде мати 35 років, то два роки не вирішать проблему. Хоча сам факт можна умовно віднести до позитиву. Якщо, наприклад, людина хворіла і фізично не могла працювати чи працювала за кордоном, то два роки можна докупити. Але сама величина є недостатньою. Якби можна було докупити 5-10 років. Бо наприклад, заробітчанство рідко обмежується 1-2 роками. Як правило, це набагато довше.

– Які зміни, на вашу думку, до пенсійної реформи є конче необхідними?

– Є тільки один вихід – перехід від однорівневої солідарної системи до трирівневої, де другий і третій рівні накопичувальні, при чому один із них обов’язковий. Інший накопичувальний – добровільний, але його теж треба стимулювати, наприклад, прив’язувати до медичної страховки. Якщо людина добровільно сплачує внески на другий накопичувальний рівень, то це дає можливість мати кращі умови при медичному страхуванні. Але у нас не запроваджується ні медичне страхування, ні накопичувальний пенсійний фонд. Саме тому ці реформи, пенсійна, медичні, насправді не є реформами, а в кращому  випадку – косметичним ремонтом.

– Спроба запровадити трирівневу реформу була ще багато років тому. Чому не вийшло?

– Тут два варіанти – або зумисно, або через небажання брати на себе політичну відповідальність. Саме тому у цій реформі є тільки обіцянка, що з 1 січня 2019 року має запрацювати накопичувальний рівень. Відтак є дуже висока ймовірності, що це не спрацює. Тому що для цього треба підготувати законодавчу базу – які фінансові структури мають право відкривати пенсійні рахунки, в яких об’ємах, куди ці фінансові структури можуть розміщувати інвестиційний пакет. Тобто мають бути обмеження, що ці фінанси не можуть бути задіяні у ризикованих операціях тощо. А для цього потрібна відповідна законодавча база, зміни до податкового і банківського законодавства. Цього чинний уряд станом на сьогодні навіть не пропонує.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама