«Неіснуючі» громадяни: як Україні вирішити проблему реєстрації народження і смерті людей в окупації

1482832941_bigstock-stamp-and-notary-s-book-6691565
Фото: Вільне життя

Існуючу процедуру реєстрації фактів народження та смерті українців на окупованих територіях експерти називають дискримінаційною і незручною. На підтвердження їхніх слів говорить статистика: лише чверть від усіх народжених та померлих належним чином зареєстровані в Україні.

Невидимі люди

Сьогодні Україна не визнає документи, які видають в окупованих Криму та ОРДЛО. Відтак, особи, які, наприклад, беруть шлюб на непідконтрольній Україні території, не будуть вважатися одруженими у нас, як і особи, які вирішили розлучитися. Те саме стосується і фактів народження і смерті. Однак очевидно, що люди там не припинили з’являтися на світ і помирати.

Наразі особи, які проживають в ОРДЛО чи Криму, мають реєструвати своїх новонароджених дітей в Україні через суд. Те ж саме стосується і випадків смерті.

Олег Ільницький, кандидат юридичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка. Фото: Прес-клуб Львів

«На сьогодні Україна проголосила, що не визнає у своїй правовій системі жоден документ, рішення, видане органами влади на неконтрольованих нею територіях. Тому виникає складна ситуація з правової точки зору, коли особа, яка потрапляє з окупованої території на підконтрольну Україні територію, із документами, які тут не визнаються. Звертаючись до РАЦСу задля реєстрації факту чи народження, чи смерті, вона отримує відмову, тому що там кажуть, що це не документ. Єдиний варіант, який запропонувала держава, це звернення до суду. Але проблема у тому, що переклавши левову частку відповідальності за легалізацію цих фактів на суди, держава знову вчинила надзвичайно непослідовний крок, бо керуючись статтею 9 і суд не мав би підстав говорити про те, що засвідчений факт у документах окупаційних органів є підставою приймати законне та обґрунтоване рішення за судовою процедурою», — пояснює Олег Ільницький, кандидат юридичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.

Відтак, оскільки Україна не визнає документів, виданих на непідконтрольних територіях, такі особи повинні надати інші докази фактів народження чи смерті: фотографії, відео, покази свідків тощо.

Проблема в цифрах

У рамках дослідження проблеми реєстрації фактів народження та смерті осіб з непідконтрольних територій в Україні фахівці, послуговуючись відкритими джерелами інформації, з’ясували, скільки таких фактів там зареєстровано.

Виявилося, що на окупованій території Криму кількість фактів народження лише у 2016 та січні-червні 2017 становила 32 805 осіб, а фактів смерті — 43 255. На непідконтрольній території Донеччини за 2016 і січень-червень 2017 року встановили 17 556 випадків народження і 52 699 фактів смерті. На територій окупованої Луганщини за січень-листопад 2016 року зареєстрували 6 694 новонароджених особи і 20 006 померлих.

[dyvys_blockqoute text="Ми, опрацювавши міжнародний досвід, не пропонуємо визнавати документи. Ми пропонуємо запровадити адміністративну процедуру реєстрації фактів смерті і народження, а не судову. Беручи інформацію з документів, виданих на території Криму, і перетворюючи її через процедури окремого обліку на документ українського зразку, держава значно спростить цю процедуру" author="Дар'я Свиридова"]

А от Міністерство юстиції України надає інші, значно менші цифри. Так, вони вказують, що за строк з лютого 2016 по червень 2017 внесено у реєстри 14 692 записи про факти народження та 16 625 записів про факти смерті на підставі рішень судів.

«На сьогодні в Україні зареєстровано не більше 25% фактів народжень і не більше 14% фактів смертей. Якщо взяти грубо, то 80% залишається поза увагою», — каже Олег Ільницький.

За словами Оксани Яковець, радниці з питань внутрішньо переміщених осіб Міністерства соціальної політики України у Львівській області, питання реєстрації народження дитини, видача свідоцтва про смерть людини, це не лише право особи на певну адміністративну послугу.

Оксана Яковець, радниця з питань внутрішньо переміщених осіб Міністерства соціальної політики у Львівській області. Фото: Прес-клуб Львів

«Сім’ї України, в яких народжується дитина, мають право на виплату державної допомоги. Сім’ї, які народжують дітей на неконтрольованій території, на жаль, у більшості випадків позбавлені підтримки з боку України або ж проходять складну і тривалу процедуру для цього. Однак вони можуть втратити це право через те, що не встигають вкластися у термін, визначений законодавством для призначення цієї допомоги», — каже фахівчиня.

За словами юриста Олега Ільницького, справи в українських судах про реєстрацію фактів народження чи смерті можуть розглядатися від пари днів до кількох місяців і далеко не завжди вони визнають за особою право зареєструвати той чи інший факт на території, підконтрольній Україні.

Світова практика

Ескперти ГО «Центр правових досліджень «СІМ» і Української Гельсінської спілки з прав людини, які досліджували питання реєстрації фактів народження і смерті людей з окупованих території в Україні переконані, що наша держава знехтувала міжнародним досвідом.

«Наша держава визнає факт окупації Криму Росією, відповідно, є зобов’язання за міжнародним правом як у держави-окупанта, так і у нас, по відношенню до населення там. Ми повинні брати відомості і документувати їх у нас. Уявіть на хвилиночку, що завтра ми відновлюємо контроль над тими територіями. Скільки недокументованих фактів впаде на Україну, скільки простору для маніпуляцій буде, шахраювання?» — каже Дар'я Свиридова, юристка, координаторка освітніх програм для юристів Української Гельсінської спілки з прав людини.

ар'я Свиридова, юристка, координаторка освітніх програм для юристів Української Гельсінської спілки з прав людини. Фото: Прес-клуб Львів

Фахівці у звіті проведеного дослідження вказують, що згідно з п. 125 Консультативного висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що невизнання управління окупованою територією не повинно призводити до позбавлення народу будь-яких переваг, які виникають з міжнародної співпраці. Зокрема, в той час, як офіціальні дії окупаційної влади від імені та в інтересах народу окупованої території є незаконними та недійними, ця недійність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей, шлюбів, які можуть бути проігноровані лише на шкоду мешканцям окупованих територій.

«Використовуючи вказаний правовий висновок, Європейський суд з прав людини у справах «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що Консультативний висновок Міжнародного суду чітко показує, що зобов’язання не брати до уваги акти фактичних утворень не є абсолютним… Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу», — йдеться у висновку дослідження «Перешкоди в реалізації прав і свобод осіб на окупованій території Кримського півострова та тимчасово непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей (реєстрація фактів народження і смерті)».

Фото: Прес-клуб Львів

Що пропонують в Україні

Юристи проекту «Усунення дискримінації громадян України при реєстрації фактів народження та смерті, що відбулись на тимчасово окупованій та не контрольованих Урядом територіях України» дійшли висновку, що «сьогодні є достатні правові підстави використовувати задокументовану інформацію в документах, виданих органами окупаційної влади Автономної Республіки Крим та м. Севастополь», виходячи з міжнародного досвіду.

[dyvys_blockqoute text="Такі зміни мають бути внесені шляхом прийняття відповідного проекту закону. Ми розробили проект документу, який би міг врегулювати ситуацію. Сьогодні ми вже звернулися до Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО і сподіваємося, що реакція буде максимально швидкою" author="Дар'я Свиридова"]

А от щодо окремих районів Донецької і Луганської областей, на їх думку, доцільно залишити судову процедуру, оскільки наразі відсутня офіційно визнана держава-окупант. Існуючі незаконні збройні формування не можуть бути визнані окупаційною владою з огляду на практику міжнародного гуманітарного права.

«Ми, опрацювавши міжнародний досвід, не пропонуємо визнавати документи. Ми пропонуємо запровадити адміністративну процедуру реєстрації фактів смерті і народження, а не судову. Беручи інформацію з документів, виданих на території Криму, і перетворюючи її через процедури окремого обліку на документ українського зразку, держава значно спростить цю процедуру», — переконана Дар’я Свиридова.

Крім того, на думку експертів, варто зобов’язати органи державної влади, які отримали у розпорядження документи, видані органами окупаційної влади або закладами/установами на окупованій території та території ОРДЛО, вести облік таких документів, наприклад, створити відповідний реєстр.

«Таким чином держава буде збирати доказову базу для обґрунтування позиції в міжнародних судових та інших юрисдикційних органах, а також мати інформацію для розроблення і впровадження заходів з деокупації територій», — йдеться у дослідженні.

Все це потрібно для того, кажуть автори дослідження, аби спростити життя осіб, які залишилися у Криму та ОРДЛО, а також сприяти реінтеграції цих територій.

«Вирішення цього питання вирішить проблему недотримання Україною своїх зобов’язань перед населенням окупованих територій та покращить правові зв’язки з населенням окупованих територій. Це допоможе усунути дискримінаційні положення і буде важливим кроком назустріч до населення, яке продовжує жити на непідконтрольних Україні територіях», — підкреслює Дар’я Свиридова.

Наразі громадські активісти підготували проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження адміністративної процедури державної реєстрації актів цивільного стану, якщо такі акти відбулися на тимчасово окупованій території України.

«На жаль, ми не є суб’єктами законодавчої ініціативи. Такі зміни мають бути внесені шляхом прийняття відповідного проекту закону. Ми розробили проект документу, який би міг врегулювати ситуацію. Сьогодні ми вже звернулися до Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО і сподіваємося, що реакція буде максимально швидкою. У цьому місці ми очікуємо відповіді від міністерства, яке може стати суб’єктом ініціативи», — зазначає Дар’я Свиридова.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: