ТРК Львів: реформа чи ліквідація  

Телекомпанія, яка переживає болісний процес реформування, останнім часом перебуває в епіцентрі скандалів. Спочатку на запис програми не допустили колишніх нардепів Ярослава Кенздьоа та Михайла Косіва, батька голови Верховної Ради Володимира Парубія, а також чинного депутата Оксану Юринець, що викликало звинувачення у нищенні українського інформаційного простору.

Пізніше, незгоду з тим, що відбувається, почали висловлювати уже самі працівники, які у більшості потрапили під скорочення, а також громадські активісти. Вони організували пікет приміщення телекомпанії та поскаржилися депутатам міської ради. Те, що відбувається, вони називають не реформою, а ліквідацією.

«Такими методами результативні реформи не проводяться»

«Ми дуже віримо в суспільне телебачення і дуже хочемо, щоб  воно таким було. Але ми побачили, як непрозоро і незрозуміло все відбувається. З нами ніхто не розмовляв, нам просто вручали повідомлення про вивільнення і все. Виникло питання -  яким шляхом йдуть реформатори? Тому ми про це почали публічно говорити. Раніше ми думали, що проблем взагалі не буде, що ми почнемо реформувати  телебачення. Всі були за це, ми розуміли, що будуть скорочення і нам  обіцяли, що це триватиме певний час. А тут, в один день 248 людей  опинилися за бортом і ми зрозуміли, що слова з діями будуть розбігатися.

 Тому підтягнулися активісти, громадськість і вимагають, щоб ця реформа проходила правильно. Є в нас зокрема острахи за приміщення. В ефірі крім розваг і новин більше нічого немає, тільки секондхенд з Києва, а в нас таке враження, що ні культурних подій, ні соціальних проблем, ні політичних питань в області не існує», - каже журналістка і телеведуча Оксана Клим.

Керівництво НСТУ обіцяє фінансувати певні проекти через конкурси ідей – пітчинги, і в такий спосіб збільшити кількість продукту, проте працівники до таких планів ставляться скептично.

«Є побоювання, що пітчинги відбудуться без нашої участі. Спочатку нам говорили, що працівникам буде надаватися перевага, принаймні на перший рік. Але нема в це віри, бо пітчинги, як нам обіцяли раніше, почнуться вже в лютому. Зараз кінець січня, а немає ні положень про ці конкурси, ні дати, ні бачення, якими мають бути проекти, тому є побоювання, що цього не відбудеться, що просто був такий «розвод» для вивільнення людей і приміщень, а для чого - можна лише здогадуватися. Так само набирали  штат, який зараз працює. Це було на вихідних, кулуарно», - додає Оксана Клим.

НСТУ: протестують маргінали

На ситуацію відреагував голова правління НСТУ Зураб Аласанія, який назвав противників реформ маргіналами.

«Багато років ЛОДТРК (Львівська обласна державна телерадіокомпанія) жила корупцією, крадіжками, клановими зв‘язками, родинними дрібними бізнесами навколо виробництва телепродукту (та й просто незаконними крамничками на території), продажем ефіру, що їй не належав, джинсою та цілуванням влади нижче спини і припудрюванням (буквально) шановної голови особисто керівником… Співробітники, що керівництво зробило їх рабами - піднімаються на захист свого рабства… Півсотні маргіналів влаштували прорив на територію компанії, брудно і брутально ображаючи нових очільників компанії, що несуть зміни. Львів – ти таки неперевершений. Ти не прагнеш змін – але зміни прагнуть тебе. Вони вже прийшли», – написав Зураб Аласанія на своїй сторінці у соцмережах.

Що далі?

Наразі ініціативна група, до якої входять бійці АТО, громадські активісти, волонтери домовилася з керівництвом філії НСТУ, що відбудеться публічна  дискусія про те, як має розвиватися львівське суспільне телебачення.

«Знаю, що вже пішов лист офіційний від активістів, тепер чекаємо на дату і місце, де це має відбутися. Я сподіваюся, що просто зіграли емоції і в нас все-таки відбудеться конструктивна розмова. Нехай мене особисто не буде на суспільному, але як громадянка я за те, щоб мати якісний контент», - каже Оксана Клим.

Думка експерта

Медіаексперт Отар Довженко переконаний, що перетворення на суспільне – єдиний шанс бодай якось використати труп того, що колись називалось державним телебаченням. На його думку, воно давно відстало від часу, від технологічного прогресу, від тих цінностей, які сповідує суспільство.

«Якби моя воля, я б реформував іще радикальніше, звільнив би ще більше, списав би весь мотлох, продав землю і  нерухомість і на виручені гроші побудував сучасні динамічні мультимедійні редакції, куди набрав би зовсім нових людей. Та реформа, яка зараз відбувається, дуже компромісна й надміру гуманна.

Не бачу, на що тут можна нарікати. Ці медіа обслуговували не суспільство й навіть не державу, а владу – точніше, конкретних людей у владі. У Львові, зокрема, голову обласної державної адміністрації. Зараз цей вплив обрубаний, і влада відчуває дуже сильні «фантомні болі», особливо з огляду на майбутні вибори – ОДТРК була не надто впливовим, але стабільним майданчиком для передвиборного піару провладних кандидатів і сил. Тепер буде плюралізм, і владу це, звісно, не влаштовує. Думаю, з цим значною мірою й пов’язана гучність  протестів (як із з величезними матеріальними активами, які є у філії суспільного)», - вважає Отар Довженко.

Звісно, людей, які працювали на державних телерадіокомпаніях, шкода, каже він, але підприємство не може існувати лише для того, аби комусь було де працювати – воно повинне виробляти щось цінне, а ОДТРК не виробляли цінного майже нічого.

«Риторика львівських аксакалів – мовляв, реформа державного телебачення робить Україну вразливою до російської пропаганди – просто пародійна. Позаяк жодних точних вимірювань не існувало, ніхто не знає, скільки людей дивилося ОДТРК і слухало обласне радіо, але очевидно, що це аудиторія не співмірна з тими, хто – попри всю проукраїнськість більшості львів’ян – дивився «Інтер» чи «Україну», де є справжня проросійська пропаганда. Вихід із львівської ситуації я бачу в тому, щоб не звертати уваги на протести та дати менеджменту НСТУ довести реформу до кінця. На ЛОДТРК працювало понад триста людей, компанія була чорною дірою для бюджетних грошей, її збереження в тому вигляді, в якому вона існувала, неможливе. Новий ефір буде якіснішим і сучаснішим, позбавленим токсичних замовних та піарних програм, і це вже зміна на краще», - вважає експерт.

Володимир ГАЛЕЧИК