У Львові від Корпусу миру США вже кілька місяців працює волонтерка Кендра Уолп.

ІА Дивись.info поспілкувалася з дівчиною та дізналася, чим вона займається в Україні, яка її місія тут та чому американка легко може порозумітися з нашими громадянами.

Над подряпаною зеленою автобусною зупинкою майорить назва «Количівка». Трохи далі — типові сільські будиночки з великими дворами та городами. На цю місцину у Чернігівській області минулого року уперше ступила нога американської волонтерки Кендри Волп. 23-річна дівчина приїхала до України від Корпусу миру США, аби допомагати нашим школярам вчити англійську мову та розвивати тут громадянське суспільство.

— Сама я родом з Нью-Йорка. Але до того, як приїхати до України, я працювала у Пітсбурзі, у громадському офісі народного рятівника з людьми, яких звинуватили у тому, що вони скоїли злочин.

Там Кендра говорила з колишніми ув’язненими, аби дізнатися більше про їх життя, про внутрішні переживання. Іноді мова заходила і про жорстоке ставлення до людей у в’язницях.

— Ми намагалися пояснити, що не дивлячись на те, що вони скоїли злочини, вони все одно люди.

Потім же вона стала волонтеркою Корпусу миру США. Дівчина згадує, що для того, аби долучитися до їх команди, потрібно бути старшим за 18 років. Крім того, потрібно також довести, що ти дійсно хочеш стати волонтером: подати резюме, продемонструвати свої професійні навички, сильні особистісні сторони, пояснити, чому ти хочеш потрапити до команди.

— Це як проходити кілька кіл по черзі. Кожен наступний – складніший за попередній, — ділиться Кендра.

В Україні волонтери Корпусу миру США працюють у трьох проектах: викладання англійської як іноземної мови, розвиток громад та молодіжний розвиток. Кендра ж, окрім цієї організації, також співпрацює з проектом «Школа змін».

У межах цього курсу школярі дізнаються про те, як розвинути свій потенціал, про нові можливості, проектний менеджмент, про те, як писати резюме, мотиваційний лист та багато іншого. Допомагати у цьому їм буде і американська волонтерка. Робитиме вона це англійською.

Цікаво те, що по приїзду до України, Кендрі довелося вчити мову з нуля. Дівчина зізнається, що у селі, до якого вона потрапила, англійською ніхто не говорив, тож їй необхідно було швидко адаптуватися до того, що українську треба хоча б розуміти. Цього вона навчилася.

— Насправді зараз у більшості випадків я розумію, що мені кажуть люди, але рівень моєї розмовної української і досі початковий, — сміючись зауважує Кендра.

Читайте також: Рада на службі: історія собаки, що врятував людей від аварії на залізниці

За кілька місяців вона із села на Чернігівщині поїхала до Новгород-Волинського, пізніше перебралася до Львова.

Сьогодні таких волонтерів, як Кендра, у Львівській області двадцятеро. А по всій Україні — 202. Невдовзі ж, у березні, прибуде поповнення. Дівчина зауважує, що до України ніхто їхати не боїться. Вона ж себе тут почуває максимально комфортно та кілька разів протягом нашої зустрічі хвалить українців, їхню гостинність і доброзичливість.

— Коли я не знаю, куди їхати, мені завжди підказують. Або, пригадую, була ситуація, коли я їхала в автобусі і мені було дуже важко стояти. Чоловік поступився місцем, почав розпитувати, звідки я. Я кажу, що волонтерка зі Сполучених Штатів. Він здивувався, а потім, певно, зрадів, і став мені розповідати, що варто відвідати, на що подивитися тощо. Це було приємно і несподівано.

Дізнаватися про місто Лева більше Кендрі допомагає тутешня «мама», яка розповідає і, головне, допомагає навчитися американці не тільки мови, а й української культури..

— Нещодавно, — ділиться волонтерка. — вона провела мені, свого роду, тур по місту. Тепер я знайома з історією Львова. Та навіть водила на семінар з мистецтва.

Зараз же дівчина також вчиться готувати українську традиційну їжу: борщ, вареники, голубці тощо.

Поза своєю волонтерською діяльністю, переконує Кендра, її життя нічим не відрізняється від того, яке було раніше. Вона так само багато читає, спілкується з друзями.

— Я бачуся з двома волонтерами, які живуть тут недалеко від мене. Ми зустрічаємося регулярно, — додає Кендра.

Утім зараз до її справ ще додалося вивчення української. Раз на тиждень дівчина вчить граматику та тренується розмовляти солов’їною.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Фото: Микита ПЕЧЕНИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Беловольченко Ганна
У 2016 році закінчила Донецький національний університет ім. Василя Стуса за спеціальністю «Журналістика». Вважає, що треба вміти писати просто про складне. Цікавиться суспільно-політичною тематикою.