дивись.info

Сумний погляд в майбутнє або Що криється за Меморандумом з МВФ

Сумний погляд в майбутнє або Що криється за Меморандумом з МВФ

Для того щоб зрозуміти, чим займатиметься наша влада у найближчі кілька років, нам не потрібно читати десятки стратегій, чи сотні планів реалізацій цих стратегій, які тонами плодяться у кабінетах наших чиновників.

Для того щоб зрозуміти, які потрясіння (чи «реформи» на думку наших урядовців) очікують на Українське суспільство, не потрібно ходити до віщунів чи мольфарів і навіть не потрібно дивитись сесії Верховної Ради України. Для того щоб врешті усвідомити, хто управляє нашою державою, не потрібно читати аналітику чи «аналітику». Для цього достатньо прочитати Меморандум про економічну і фінансову політику, укладений між Україною і Міжнародним валютним фондом.

Відповідно до цього Меморандуму за 2 роки (починаючи з 11 березня 2015 року) нам уже видали кредитів на майже 9 мільярдів доларів США. І ще приблизно стільки ж мають дати нам в борг до кінця 2018 року. Але їх дадуть лише в тому випадку, якщо ми виконуватимемо усі забаганки МВФ. А їх не так вже й мало.

Що уже зроблено?

Але на початку спробуємо розібратись з тим, що уже зроблено. І для цього нам треба прочитати супровідний лист, який підписали наших 4 головних «реформатори»: Президент Порошенко, Прем’єр Гройсман, Міністр фінансів Данилюк і головний банкір України Гонтарєва (принаймні поки що головний).

Так от, виявляється вони уже «успішно вивели економіку з глибокої рецесії. Наразі, економіка відновлюється, рівень інфляції знизився до однозначних показників, обсяг офіційних резервів збільшився більше, ніж вдвічі, а фінансова система зміцнюється».

Серед найбільших досягнень називаються такі: «Верховна Рада України прийняла бюджет на 2017 рік, узгоджений з програмним цільовим показником дефіциту бюджету на 3,1% ВВП…», «…ми врегулювали ті банки, які не змогли досягти мінімального рівня адекватності капіталу, включаючи націоналізацію найбільшого та системного приватного банку» та «…ми опублікували декларації активів посадових осіб високого рівня…».

Читайте також: Е-декларування: якими статками похвалилися голови РДА Львівщини

Як бачимо, наша влада офіційно підтвердила залежність України від кредитора, оскільки щорічно ми погоджуємо головний фінансовий документ країни не в сесійній залі парламенту, а в кабінетах МВФ.

А досягнення про опублікування декларацій просто в голову не вкладається. Виявляється ми просто взяли на себе зобов’язання їх оприлюднити! І більше нічого! От більше нічого наша влада в цьому напрямку не робить. Тільки чиновники з МВФ навіть уявити собі не могли, що після оприлюднення у нас не відбуватиметься жодних кримінальних дій.

Але в країні не все так просто і наші підписанти констатують інші цікаві факти: «…проте, перед економікою й надалі стоять значні виклики, зокрема, незадовільний низький рівень зростання; все ще великим залишається обсяг державного боргу, а бізнес клімат є заслабким, зокрема через неподолану корупцію та завеликий й неефективний державний сектор».

Врешті у нас в державі 4 найвищі посадові особи признали, що ріст економіки на 1% в рік – це не ріст, а коригування на рівень інфляції, що державний борг зростає (цікаво, як йому не зростати, якщо ми останні роки живемо виключно за рахунок коштів, одержаних в кредит), що корупцію в державі так ніхто і не поборов, що скорочення кількості державних чиновників теж не відбулось, хоча ці обіцянки звучали ще 3 роки тому.

Читайте також: «Бідні» олігархи: банки українських мільярдерів боргують мільярди НБУ

Добре, що такі документи стали доступні Українському народові. Там хоча б можна прочитати щось близьке до реального стану справ у нашій економіці. Бо якщо слухати наших керівників держави лише по телевізору, то можна подумати, що ми живемо в Сінгапурі, як мінімум.

Що від нас вимагається?

А тепер тезово про те, чого нам очікувати від влади на найближчі 2-3 роки.

Інфляція в Україні передбачається у розмірі 8, 6 та 5 відсотків на 2017, 2018 та 2019 роки відповідно. А досягнення цих цільових показників інфляції допоможе «підвищити довіру, розширити інвестиційні горизонти, знизити доларизацію і зміцнити механізм монетарної трансмісії», тому про долари в обмінниках варто нам усім забути.

У влади є наміри «поступово знімати державні гарантії вкладів в державних банках», тому будьте як Гройсман, переводьте свої заощадження у чорну, але таку надійну готівку, бо з банками ніхто панькатись не буде: влада гарантувала МВФ, «що до середини липня 2017 року всі банки матимуть принаймні мінімальний статутний капітал в розмірі 200 млн. грн. Банки, які не зможуть виконати цю вимогу, будуть виведені з ринку».

Читайте також: Голова НБУ подала у відставку

Найближчим часом Верховна Рада повинна прийняти законодавство, яке надасть Нацбанку повноваження до кінця вересня 2017 року створити так званий кредитний реєстр, а вже до кінця 2018 року – цей кредитний реєстр має стати доступним для всіх банків. От тоді, мабуть, і почнеться справжній розквіт колекторського бізнесу, який за планами нашої влади, почне називатись «приватними бюро кредитних ризиків».

За сприяння міжнародних донорів відбуватиметься реформування Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і триватиме ця реорганізація щонайменше 18 місяців. А от Нацкомісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, скоріш за все ліквідують, а її обов’язки передадуть Нацбанку і реформованій НКЦПФР.

Зокрема, НБУ нестиме відповідальність за регулювання та нагляд за страховими і лізинговими компаніями, кредитними спілкам, кредитними бюро й іншими небанківськими кредиторами, ломбардами та іншими фінансовими компаніями, а НКЦПФР нестиме відповідальність за регулювання і нагляд за приватними пенсійними фондами, емітентами іпотечних сертифікатів, фондами для фінансування будівництва та фондами операцій з нерухомістю.

Але не тіштеся передчасно. У нас просто так нічого не зникає, особливо різні державні установи з контрольними функціями. Так, «для поліпшення функціонування фінансових ринків, підвищення прозорості та якості розкриття інформації емітента, а також скорочення масштабів корупції та шахрайства» влада зобов’язалась перед МВФ прийняти новий Закон про аудиторську діяльність і переглянути Закон про бухгалтерський облік. Ці закони повинні бути прийняті до кінця липня 2017 року і мають створити нову структуру з нагляду за аудиторською професією, зберігаючи повноваження НБУ і НКЦПФР.

Без підвищення мінімалки

Влада визнала, що підвищення мінімальної заробітної плати до 3 200 грн. без підвищення продуктивності створило багато ризиків для макроекономічних показників. І тому ми зобов’язалися «утримуватися від подальшого підвищення мінімальної зарплати в 2017 році, а будь-які підвищення в 2018 році та в подальшому враховуватимуть їх вплив на безробіття, у тому числі серед молоді, та конкурентоспроможність». Скоригованим в 2017 році буде лише мінімальний прожитковий мінімум і то на рівень інфляції.

Читайте також: МВФ – це пугало, яке змушує нашу владу працювати, – експерт

«Для забезпечення зниження фонду оплати праці з часом до більш прийнятного рівня» влада зобов’язалась «прискорювати фіскальні структурні реформи, включаючи реалізацію реформ з охорони здоров’я та освіти для зменшення розміру держсектору, всебічну пенсійну реформу, а також реформу держслужби, включаючи відокремлення тарифної сітки держслужби від мінімальної зарплати та перегляду закону про держслужбу». Якщо з реформами медицини, освіти і пенсійного забезпечення усе давно зрозуміло – їх потрібно було проводити ще як мінімум 25 років тому, то для чого знову реформувати держслужбу, якщо новий закон тільки минулого року набув чинності? Для чого взагалі проводити такі «реформи», як реформа держслужби?

Читайте також: Нинішня команда МОЗ – перша за 25 років, за яку хочеться тримати кулаки, – нейрохірург Андрій Мизак (інтерв’ю)

Спочатку прив’язали зарплати держслужбовців до мінімальної зарплати і цим дуже сильно пишалися, а тепер будуть їх відв’язувати і знову цим сильно пишаються. От так і проводяться у нас так звані «реформи», особливо, якщо на них щедро виділяють кошти міжнародні донори.

До кінця грудня 2017 року Україна отримає новий трудовий кодекс, а от що такого нового в цьому кодексі ми побачимо у цьому Меморандумі не уточнюється.

Закінчиться розкішне життя і для органів місцевого самоврядування, оскільки влада пообіцяла «регулярно переглядати механізм розподілу надходжень між центральним та місцевими бюджетами та їх видаткові повноваження для запобігання накопичення дисбалансу на рівні місцевої влади».

Безперспективні податки

А от пункт 19 цього Меморандуму треба процитувати повністю. Так от, «ми будемо утримуватися від будь-яких істотних урізань податків та не будемо пропонувати нових звільнень від оподаткування та схем амністування. Ми значно посилимо вимоги до режиму спрощеного оподаткування, який створює суттєву прогалину в нашій системі оподаткування, з 1 січня 2018 року.

Ми будемо також утримуватися від запровадження пільгового оподаткування – за винятком місцевих податків на майно – для компаній, які працюють в індустріальних зонах. Для того, щоб ми ефективно проводили гармонізацію обліку та платежів єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб, ми представимо до Верховної Ради проекти законів для прийняття до кінця квітня 2017 р. Ми легалізуємо видобуток бурштину та азартні ігри, що сприятиме додатковим надходженням до бюджету, не пізніше ніж у 2018 році».

Читайте також: На Львівщині стартувала програма «Доступні ліки». Як отримати препарат зі знижкою

Уже найближчим часом очікується повне злиття податкової і митної адміністрацій в єдину юридичну особу – Державну фіскальну службу, а та в свою чергу буде жорстко контролюватись Мінфіном. ДФС отримає «нову модель фінансування для забезпечення адекватного рівня зарплат вже перевірених фахівців ДФС».

Усі регіональні податкові і митні органи мають бути консолідовані в єдиний офіс, по одному на кожну області. З 1 січня цього року влада поновила повноваження ДФС проводити аудит малих і середніх платників податків, а до кінця грудня очікується затвердження парламентом законодавчого акту про надання ДФС повноважень з використання непрямих методів перевірки виконання зобов’язань зі сплати податків і соціальних страхових внесків.

Влада очікує, «що Верховна Рада прийме закон про створення до кінця квітня 2017 р. … нової цивільної служби, відповідальної за розслідування фінансових злочинів проти держави під управлінням Мінфіну для заміни нинішньої податкової міліції … У складі нової фінансової поліції працюватиме менша кількість співробітників, а більшість із них буде набрана поза межами чинної системи правоохоронних органів. Зарплати в нової фінансової поліції будуть більш гідними, а обладнання – кращим … Водночас із цим, ми утримуємо достатній потенціал в ДФС, аби долати будь-які прояви податкового шахрайства». Я так розумію, що достатнім є весь цей «потенціал», що зараз працює в системі податкової і митної служб. Жодного скорочення, мабуть, не передбачається.

Реформування пенсійної системи

Врешті влада визнала «необхідність реформування пенсійної реформи», адже дефіцит пенсійного фонду в минулому році перевищив 140 мільярдів гривень і, за відсутності змін, він зростатиме і надалі. Верховна Рада України до кінця квітня 2017 року повинна ухвалити комплексну пенсійну реформу, яка повинна набрати чинності уже з наступного року.

Виглядає так, що після впровадження цієї реформи, нашим пенсіонерам сподіватись на адекватний рівень пенсій не слід, адже основним її завданням є створення стабільної основи системи пенсійного забезпечення, стимулювання сплати пенсійних внесків працівниками та зменшення дефіциту пенсійного фонду.

Крім того, влада пообіцяла активізувати свої зусилля по розширенню бази ЄСВ. Пенсіонери уже оподатковані, тепер, мабуть, оподаткують дітей та домашніх улюбленців.

Скорочення штату держслужбовців

До кінця червня 2017 року влада зобов’язалась провести «всеохоплюючий перегляд загальної системи оплати праці у державному секторі, взявши до уваги чинну законодавчу базу з цих питань та її вплив на структуру зарплат, їх скорочення, а також загальний фонд оплати праці». Найближчим часом влада має розпочати «програму скорочення зайнятості у державному секторі і скоротити кількість працюючих у бюджетній сфері (за винятком військових) на принаймні 4 відсотки до кінця 2017 року, і ще на 10 відсотків до кінця 2019 року».

Що стосується державної служби, то, за словами влади, продовжиться подальша оптимізація кількості працюючих у міністерствах та інших державних агентствах. Таким чином, до кінця 2017 року заплановане зменшення кількості штатних працівників на 5%, і ще на 10% до кінця 2019 року.

Нова охорона здоров’я

Цього ж року має розпочатись «глибока та всебічна реформа охорони здоров’я». На першому етапі реформи має бути запроваджений «механізм фінансування сфери надання первинних медичних послуг за принципом «гроші йдуть за пацієнтом».

Читайте також: Це проект на роки, — хірург розповів про волонтерство американських медиків у Львові

В результаті цього з липня 2017 року сфера надання первинних медичних послуг отримуватиме бюджетне фінансування з урахуванням кількості громадян, які зареєструються у конкретного лікаря у певному медичному закладі, або у приватній клініці. Таке фінансування буде універсальним, а його розмір варіюватиметься з віком».

А от це вже цікаво! Бюджетні кошти зможуть отримувати приватні клініки! Цікаво, чи такі новації не вб’ють взагалі сферу державної медицини? Закупівлю медичних послуг проводитиме єдине національне агентство із закупівель – Національна медична служба, яка буде сформована у першій половині 2017 року.

Починаючи з 2018 року, Національна медична служба також відповідатиме за фінансування спеціалізованої і стаціонарної медичної допомоги, а також займатиметься фінансуванням закупівель амбулаторних ліків. А формування регіональних лікарняних (госпітальних) округів уже розпочалось і їх має бути близько 100 по всій Україні.

Читайте також: У Львові бійцю АТО замінили частину черепа на 3D-імплант

Не омине реформування і соціальна сфера. Влада «повна рішучості посилити контроль за призначенням соціальних платежів і покращити їх адресність з метою мінімізації призначення виплат тим, хто не відповідає вимогам».

З цією метою, в рамках пакету законодавства про бюджет на 2017 рік, Мінфін отримав доступ до єдиної бази даних цивільного статусу, реєстру виборців та інших відповідних баз даних у процесі перевірки соціальних призначень. А до кінця червня цього року парламент має затвердити закон про перевірку доходів отримувачів соціальної допомоги на основі доходів домогосподарств та їх активів. На основі цієї інформації припинятиметься виплата соціальної допомоги тим, хто не відповідає критеріям для її нарахування.

Також до кінця поточного року має бути створений єдиний централізований банк даних всіх отримувачів соціальної допомоги. До кінця липня 2017 р. влада перегляне багато параметрів системи комунальних субсидій домогосподарствам для поліпшення адресності; запровадить коригування соціальних норм у не-пікові місяці протягом опалювального сезону; застосує тариф на розподіл газу й опалення на основі потужності, що дозволить перенести деяку частину вартості на літні місяці – всі зміни набудуть чинності з 1 травня 2017 року. Таким чином, це дозволить обмежити видатки на субсидії з оплати комунальних послуг на 47 млрд. грн. цього року.

До кінця серпня 2017 року буде затверджена постанова Кабміну про монетизацію допомоги у рамках субсидій на оплату житлово-комунальних послуг на рівні компаній, що надають комунальні послуги. Влада також буде працювати в напрямку монетизації комунальних субсидій на рівні домогосподарств для підвищення ефективності використання енергії.

Абонплата за газ та боротьба з корупцією

Також, до кінця вересня 2017 року будуть відокремлені тарифи на постачання і розподіл газу від ціни на газ, як товару. Тобто все ж таки так звана «абонплата за газ» буде введена. Готуємо свої гаманці. Окрім того, з 1 травня 2017 року будуть скасовані схеми, за якими домогосподарства, що не отримують субсидій, могли здійснювати оплату за опалення протягом 12 місяців («у розстрочку»). Потішились? Вистачить! Пора і про державу подумати.

У сфері боротьби з корупцією наша влада теж знайшла чим похвалитись. «Подані декларації були оприлюднені і є доступними громадськості, і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) про високопосадовців, які не подали декларації. Кількість високопосадовців, котрі подали декларації, становить близько 22 000 осіб, в той час, як до НАБУ передано 10 повідомлень про осіб, які цього не зробили. Для моніторингу прогресу в перевірці декларацій активів високопосадовців, НАЗК публікуватиме щоквартальні статистичні дані на веб-сторінці, яка є вільнодоступною для громадськості».

До кінця грудня 2016 року НАБУ укомплектувало персоналом 542 штатні посади зі встановлених 700 і відкрило 3 регіональні представництва. З початку діяльності НАБУ розпочаті розслідування справ відносно 8 народних депутатів, 39 судів, 23 прокурорів та 52 керівників державних підприємств. Якщо порахувати, то виходить, що однією кримінальною справою в НАБУ займаються аж 4,5 детективи. Такими темпами нам потрібно буде збільшувати принаймні в сто разів кількість детективів, щоб вони змогли досягнути хоча б якогось результату в боротьбі з корупцією.

Поряд з антикорупційними детективами і прокурорами у нас все-таки з’являться антикорупційні суди. Влада зобов’язалась до середини квітня подати у Верховну Раду відповідні проекти законодавчих актів, а та має їх затвердити до середини червня цього року. Розпочнуть свою роботу антикорупційні суди в Україні до кінця березня 2018 року.

Земельна реформа і приватизація

Ну і на завершення ще про дві «реформи», які наша влада пообіцяла здійснити уже цього року.

Перша – це земельна реформа. Станом на сьогодні уже розробляється законопроект для того, щоб відкрити ринок землі та дозволити продаж землі. Затвердження Верховною Радою закону про обіг земель сільськогосподарського призначення очікується до кінця травня 2017 року, що дозволить діючому мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення втратити силу з кінця 2017 року, таким чином, дозволяючи продаж землі, що знаходиться в державній та приватний власності, відразу ж після цього. Влада навіть пообіцяла МВФ запустити кампанію з інформування громадськості аби роз’яснити переваги цієї реформи. Я уже собі уявляю ці гасла: «Не хочеш більше брати вила до рук – продай землю і купи собі Макбук», «Дістала земля – продай і купи собі Жигуля» або «Земля, як і Рошен – це важкий баласт, тому візьми і продай, або передай її в сліпий траст».

Друга – приватизація. Згідно з цією «реформою», усі державні підприємства, в яких немає чіткого загальнодержавного стратегічного інтересу, будуть приватизовані або ліквідовані. До кінця серпня 2017 року фактично будуть приватизовані усі підприємства середнього та малого розмірів, а також тисячі дрібних активів, таких як будинки чи обладнання. До кінця червня має бути скорочений перелік заборонених до приватизації компаній. Апогеєм цієї «реформи» має стати приватизація Одеського припортового заводу ще в першій половині цього року, а також приватизація до кінця вересня ПАТ «Центренерго», «Турбоатом», ще не приватизованих обленерго та державного підприємства «Укрспирт», до складу якого входить близько 150 пов’язаних державних підприємств.

Як бачите, нас очікує багато «реформ». Чи всі вони стануть «історією успіху», покаже час.

А от, що найбільше насторожує у всій цій історії з кредитами МВФ, так це програмний обліковий обмінний курс, який згідно з цим Меморандумом становить 15,7686 гривні за долар. То чому у нас в обмінниках він по 27?

Дмитро ПОСИПАНКО

Як у ЛОР сформувалась войовнича опозиція, і чому Україна може програти суд в Гаазіполітичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.

Усі матеріали автора читайте тут

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.