Шлях до нової української медицини: Уляна Супрун у Львові поділилась деталями та механізмом реформи (фото)

Зустріч із Уляною Супрун відбулася у Львівській міській раді, передає кореспондент Дивись.info з місця подій.

Про принципи нової системи

В.о. міністра розповіла, що мета цієї зустрічі – консультація із громадянами, активістами та лікарями з приводу медичної реформи. За її словами, такі консультації зараз проводяться по всій країні, аби громадяни розуміли, що саме відбувається і брали участь у змінах.

«Охорона здоров’я – це не лише відповідальність якогось міністерства чи президента, кабміну чи прем’єр-міністра. Це навіть не відповідальність МОЗ, це відповідальність і лікарів, і медпрацівників і адміністраторів, і кожного з нас, - почала свій виступ Уляна Супрун. – Яка наша роль у цій системі? Наша роль створити таку систему, яка буде зрозумілою для всіх, де ми надаємо гарантії і фінансові, і якості надання медичних послуг, де ми надаємо стабільність, аби всі розуміли, що і сьогодні, і завтра і за рік ті гарантії існуватимуть далі. І справедливість, щоб кожен з нас мав доступ до тих медичних послуг, які є якісними. Коли ми зможемо забезпечити ці три речі: стабільність, справедливість і гарантії фінансові та якості, то ми зможемо створити таку систему, яка є в Ізраїлі чи в європейських країнах світу. Бо ми не відрізняємось від них, ми маємо ті самі хвороби, ті самі проблеми».

Читайте також: Наступного тижня провідні американські медики оперуватимуть дітей із львівських сиротинців

В.о. міністра МОЗ розповіла, яким саме чином відбувається розробка реформ. За її словами, крім розробки законопроектів, які МОЗ уже зареєструвало у Верховній Раді, відбуваються також консультації з громадськістю.

Про спілкування з громадянами

«Були усілякі стратегії, всілякі концепції щодо того, що треба міняти систему, ми зібрали це все разом, була дуже гарна стратегічна група, яка працювала два роки до того, як ми прийшли, - розповіла Уляна Супрун. – Ми взяли цю концепцію, трохи відкоригували і почали наші консультації. Ми спілкувалися із Прем’єр-міністром та кабміном, спілкувалися з Верховною Радою, з депутатами, з обласними радами, районними радами, з мерами міст, спілкувались із медичною спільнотою, збирали громадських активістів і нарешті після місяців консультацій, 30 листопада ми прийняли Концепцію фінансування охорони здоров’я і Концепцію громадського здоров’я. І кожна з концепцій потребувала від нас написання нормативних актів, аби втілити її в життя. І от вже готові законопроекти, які мають змінити систему фінансування і громадського здоров’я. Це макрорівень. Можу розповісти, що я роблю сьогодні щодо тих консультацій.

Вчора ввечері ми прилетіли з Києва, нас зустрічали двоє людей, вони займаються електрокарами. Ми спілкувались із ними дві години про ті зміни, які відбуваються, про те, який екологічне оточення має вплив на наше здоров’я і про те, що це комплексна система (дороги, екологія, фінансування), це не лише лікарні і лікарі. Сьогодні ранком встали, поїхали в шпиталь ветеранів війни, я спілкувалася з двома зв’язковими Романа Шухевича, це літні жінки, які ще мають дуже багато відваги і сили. З ними говорили про охорону здоров’я, як воно було тоді і як зараз.

[dyvys_blockqoute text="Вже готові законопроекти, які мають змінити систему фінансування і громадського здоров’я" author="Уляна Супрун"]

Сьогодні була у пана Синютки, голови ЛОДА, дуже чіткі, специфічні запитання обговорювали. Тепер з вами спілкуюся, тоді підемо до лікарів, з ними будемо спілкуватися, потім маємо з громадськими активістами спілкуватись. Потім ми йдемо далі спілкуватись зі студентами-медиками. Потім ми повертаємось додому, я знаю стовідсотково, що як буду їхати в таксі, то там завжди «прийом громадян». Я не маю службової машини і як їду в таксі, то кожного разу отримую багато інформації від наших таксистів, бо, як ви знаєте, вони мають дуже багато порад. Тобто ми робимо від макро, до одного дня консультацій, але ми хочемо, аби ви побачили, що ми прислухаємося».

Про те, чому треба не говорити про проблеми, а долати їх

Уляна Супрун розповіла і про власне ставлення до опору, який чинять реформам: «Українці дуже легко можуть знайти, де чогось бракує чи що де було зроблене неправильно. Мій батько може подивитися на аркуш паперу, навіть не буде знати, що там написано, і він знайде, де є помилка – він генетично українець. Так само і ми всі, завжди говоримо, шукаємо причину, чому чогось не зробити і що нам заважає замість того, щоб говорити, як вирішити якусь проблему.

Читайте також: Пліч-о-пліч: як у загальноосвітній школі навчаються діти з особливими потребами (фото)

Я навчилася цього в міністерстві. Перші дні, які я там була, я казала, що наказ № 33 треба відмінити.  Вони нам кажуть – не можна. А чому ні? І цілий ряд наказів і постанов, чому ми не можемо цього зробити. Я взяла цей список і сказала: добре, ви дали мені план дій. Візьміть цей список, змініть ці всі накази і постанови і ми зможемо тоді 33 наказ скасувати, і воно так і зробилося. Тому потрібен  час, аби це все догори ногами перевернути і зробити позитив».

За її словами, для того, аби змінити систему охорони здоров’я, треба змінити те, як держава бачить цю систему і як громадяни бачать її.

«Зараз ми всі, пацієнти, платимо за все. З нашої кишені витягають гроші, щоб потрапити в лікарню, щоб там лікуватись, на ліки, на матеріали, лікарю треба заплатити, медсестрі треба заплатити. Виходить питання – а куди пішли наші податки? Вони йдуть, аби утримати цю систему, цю інфраструктуру, щоб воно було, а не щоб ми лікувались. Тому різниця у новій системі фінансування – ми будемо оплачувати саме лікування, не за якихось міфічних «ліжок в лікарні», не скільки населення живе в околиці, а те, скільки насправді пацієнтів ходить до цього лікаря», - сказала Уляна Супрун.

[dyvys_blockqoute text="Зараз наші подакти йдуть, аби утримати цю систему, цю інфраструктуру, щоб воно було, а не щоб ми лікувались" author="Уляна Супрун"]

«Дуже часто, коли я приїжджаю в райони, мені дають цифри: така і така амбулаторія, має стільки і стільки лікарів, які ніби надають послуги такому і такому населенню. Я питаюсь: а скільки пацієнтів у вас є? Ніхто не може мені цього сказати, бо ми не слідкуємо за цим! Ми слідкуємо за якимись цифрами, які є нереальними. І от у новій системі ті кошти, які будуть йти за пацієнтом, вони будуть йти за реальним пацієнтом. І ми будемо втілювати цю ідею, що фінанси йдуть за пацієнтом, а він вибирає, куди йти – до цього лікаря, до цієї лікарні, до цього спеціаліста».

Про законодавство

Також посадовиця розповіла, що наразі МОЗ підготувало чотири законопроекти для розгляду Верховною Радою. Вони вже перебувають на розгляді у профільних комітетів. Називається цей документ Законом «Про державні фінансові гарантії щодо надання медичних послуг і лікарських засобів». Йдеться про пакет з чотирьох законопроектів, «Про державні фінансові гарантії», «Про додаткові гарантії для бійців АТО», «Зміни до бюджетного кодексу» і «Зміни до Закону «Про публічні закупівлі».

«Цей закон прописаний так, щоб ми могли надавати державні гарантії фінансові для наших громадян, але ми можемо додавати додаткові фінансові гарантії з часом, - розповіла в.о. міністра. – перед нами стояло питання, як ми можемо забезпечити громадянам реальний фінансовий захист, щоб люди не мали страху перед тим, що якщо вони захворіють, то будуть фінансово зруйновані.

Читайте також: Під час вдалої операції отримуєш холодне, «металеве» задоволення, – нейрохірург Андрій Мизак (інтерв’ю)

На жаль, в Україні більшість медичних послуг не мають стандартизації. І в одному місті можуть бути гарно надані послуги, а в інших містах – не так якісно. Як ці закони міняють систему фінансування? Ми будемо фіксувати розподіл відповідальності між державою, громадою (місцевою владою) і між громадянином, бо він також має відповідальність виконувати приписи лікаря та щодо фінансів. Кожного року ми будемо через кабмін подавати Державний гарантований пакет медичних послуг та ліків. Це фіксує обсяг забезпечення державних гарантів: первинна допомога, екстрена медична допомога і паліативна допомога  будуть на 100% оплачені державними гарантіями. Ми вже подали перелік, які послуги відбуватимуться на цьому рівні в первинній ланці, на екстреній допомозі, зараз розробляється, які послуги будуть надані на паліативній допомозі.

З цим ми починаємо персоналізувати виплати в системі охорони здоров’я, бо оплачуємо за кожного пацієнта, за конкретну медичну послугу, а не за існування лікарні. І це відбуватиметься за єдиними тарифами по цілій країні, перестане бути так, що ви заходите в лікарню і не знаєте, скільки з вас будуть брати коштів. Буде тариф на кожну послугу і буде розподілено: що оплачує державне страхування, що буде оплачуватись через місцеву владу і громади і яка буде відповідальність громадян.

Міжнародні стандарти лікування

За словами Уляни Супрун, частина медичних послуг наразі навіть не має стандартизації. Втім, у реформі передбачений перехід на міжнародні, визнані протоколи лікування.

«50% українських протоколів вже є по міжнародних стандартах, вони не відрізняються, - говорить Уляна Супрун. -  Але ідея така, що ми будемо визнавати джерело таких протоколів, бо забирає 8 місяців, щоб пройти процес підтвердження міжнародних протоколів в Україні, це не лише переклад з іншої мови, це і Державний експертний центр НАН Медичних наук, це роботодавці, це Держспецзв’язок (не знаю, чому вони мають це дивитись), це експертні групи, круглі столи, колегії міністерства – це дуже довгий процес щоб сказати «так! Протоколи, які використовуються по всьому світу, можуть використовуватись і в Україні». Це насправді непотрібно. Так само ми зараз  визнаємо ліки, які були уже зареєстровані в Європі, в Штатах, в Канаді… Вони вже провели всю роботу, аби визнати їх – ми можемо лише прийняти джерело».

Про фінансування

«Як система працюватиме для кожного з громадян? Буде універсальне покриття для всіх, єдині правила для всіх, - продовжує посадовиця. – Не буде такого, що одні мають «Феофанію», одні мають ОХМАТДИТ, а інші мають четверту якусь міську лікарню на Троєщині. Всі матимуть доступ у всі лікарні. І починаючи від 15 вересня 2018 року буде єдиний державний пакет «Червоний список» - ті послуги, оплату яких держава не покриває (стоматологія, пластична хірургія тощо, - ред.); «Зелений список» - держава стовідсотково покриває витрати (первинна допомога, екстрена медицина тощо, - ред.); і «Синій список» - частину оплачує держава, а частина є співоплатою від додаткової страховки, від роботодавців, з допомоги, пільгових програм та субсидій).

Читайте також: Це проект на роки, — хірург розповів про волонтерство американських медиків у Львові

Ми зараз платимо за все і не знаємо, скільки воно буде нам коштувати кожного разу, як зайдемо в  лікарню. Замість того матимемо визначені тарифи, держава оплачуватиме стільки, скільки вона зможе через бюджет, буде визначена відповідальність громадянина і буде визначене джерело, звідки громадянин зможе отримати допомогу економічну, якщо економічно не зможе сам заплатити».

 

Уляна Супрун також розповіла, яким саме способом буде фінансуватись медицина. «Створюємо новий центральний орган виконавчої влади, окремий, так само, як зараз є НАБУ, який не буде залежний від МОЗ і буде розпоряджуватись коштами, які є зараз в субвенції. Національна служба здоров’я України – яка базується на моделі, яка існує у Великій Британії, Іспанії, Норвегії та інших країнах, яка там дуже гарно працює і яка нам рекомендована всіма міжнародними експертами, які були в Україні. Ця система є найбільш справедлива для нас, ми зараз економічно не спроможні оплачувати додаткові податки, чи не можемо витягати з кишені кошти і оплачувати приватну страховку. Треба взяти ті кошти, що ми вже вклали в бюджет через наші податки і їх краще і більше ефективно використовувати. Як це назвати – страхування чи не страхування, деякі експерти говорять, що це щось інше. В Британії це є National health insurance (національне медичне страхування, - ред.) – і це є та сама програма. Можна називати як завгодно, це є справедливий спосіб використання наших податків, які уже взяли у нас. Наші найближчі соратники в цьому проекті – міністерство фінансів, бо вони кажуть, що нарешті зрозуміють, куди йдуть ці всі кошти, що вони передають на медичну субвенцію, бо ніхто не може цього сказати. А ми зможемо, коли слідкуватимемо за кожною копійкою, скерованою на медицину.

Національна служба здоров’я України платить за що? За медичні послуги, на кожного пацієнта, закладам будь-якої форми власності (чи це приватне, чи комунальне) – гроші ідуть за пацієнтом. Як я хочу йти у військовий шпиталь, бо там краще оперують – гроші ідуть за мною, як я хочу йти у «Феофанію», гроші ідуть за мною. І ця служба здоров’я платить туди, куди обирає сам громадянин – до цього лікаря і в цю лікарню. Це найбільша децентралізація, яка має бути».

 Коли чекати змін?

За словами в.о. міністра, наразі найважливіша відповідальність лежить на Верховній Раді, адже запропоновані законопроекти мають бути проголосовані до кінця цієї сесії, тобто вже у найближчі тижні.

«Вже у найближчі тижні депутати мають проголосувати закони в першому читанні, ми спілкуємось також з прем’єром і президентом, аби винести це на Раду Реформ після першого читання. Потім депутати повертаються після перерви і, ми сподіваємось, що до кінця червня ми проголосуємо всі ці чотири законопроекти, - розповіла п. Супрун. – Чому? Бо ми хочемо вже почати зміни на первинній ланці з 1 липня, ми вже хочемо створювати нашу Національну службу здоров’я, аби до кінця року вона існувала і працювала. До 15 вересня маємо вирішити, які послуги надаються і які тарифи, бо маємо включитись у бюджетний процес на 2018 рік, який є цього літа. Ми подаємо бюджет у вересні, далі два місяці триває обговорення, далі приймається у Верховній Раді. Щоб ми вклалися, аби у 2017му році розпочати хоча б частково оплачувати послуги, рахувати ці послуги, і на 2019-й рік стовідсотково перейти на нову систему, нам потрібно, аби депутати проголосували до кінця цієї сесії, до літа. Як ми цього не зробимо, тоді все перекладається на осінь, ми не вкладаємось у бюджетний процес, ми розпочинаємо лише первинну ланку. Можливо, у 2019 році ми би вже мали перейти до реформування інших ланок, а 2020 рік – це вже вибори, а далі новий президент, новий уряд, нова Верховна Рада з часом, це буде час, коли ніхто не буде робити реформи.

Тому якщо ми зараз не зможемо це «пропхати» через Верховну Раду, нам доведеться чекати 5 років аби все змінилось. Ще п’ять років, коли ми вмираємо на сім років швидше, ніж європейці, п’ять років витягання з власної кишені грошей, поки ми є в лікарні, п’ять років корупції, яка у нас є».

Фото: Микита Печеник