Якщо не АТО, то що? Чому політики заговорили про закінчення антитерористичної операції

822505

Секретар РНБОУ Олександр Турчинов цього тижня заявив, що формат АТО вичерпав себе. А за кілька днів нардеп Андрій Тетерук повідомив, що наступного тижня депутатам на розгляд нададуть законопроект про закінчення АТО. Чому дві заяви з’явилися майже однозначно і що це означає.

Секретар РНБОУ Олександр Турчинов цього тижня заявив, що формат АТО вичерпав себе. А за кілька днів нардеп Андрій Тетерук повідомив, що наступного тижня депутатам на розгляд нададуть законопроект про закінчення АТО. Чому дві заяви з’явилися майже однозначно і що це означає, ІА Дивись.info запитала у політолога Олексія Полторакова.

– Я думаю, це пов’язано із загальним переформатуванням ставлення до того, що відбувається на Донбасі і насамперед із внутрішньополітичною ситуацією в Україні, коли формат АТО не вирішує ні військових, ні соціальних, ні гуманітарних питань. По суті, питання виникло давно, але зараз воно загострилося, можливо, напередодні нової передвиборної компанії, можливо, напередодні  наближення чергової політичної осені. Тобто йдеться про перегляд Україною тої ситуації, що склалася на Донбасі.

Від початку формат антитерористичної операції, який був обраний, визнавався і експертами, і політиками як не зовсім адекватний і не зовсім вдалий. Але через, зокрема, і зовнішній тиск довелося зупинитися саме на ньому. Однак цей не зовсім вдалий підбір формату призвів до того, що проблеми, пов’язані зі статусом АТО, і їхні похідні – соціальні, гуманітарні, економічні питання, наприклад, проблема військової ієрархії, накопичилися.

Фактично у нас ключовою силою, яка займається вирішенням конфлікту на Донбасі, є армія. А за законом про боротьбу з тероризмом тощо, антитерористичною операцією керує СБУ за визначенням. Тому виникають адміністративно-управлінські і командні колізії.

За формату АТО, а не війни, бойових дій, знову ж таки виникає багато питань щодо статусу учасника бойових дій, статусу ветеранів, статусу тих, хто отримав поранення та інвалідність. Цей пакет запитань за кілька років АТО накопичився, і зараз необхідно, так чи інакше, його вирішувати, вже на новому, не стільки адміністративному, скільки політичному рівні. Тому виникло двостороннє, – з одного боку державне, з іншого активно політичне, – питання, яке призвело до появи таких політичних державних заяв і законопроекту.

Читайте також: Документи епохи. У Львові презентували «П’ятикнижжя» Ігоря Калинця (фото)

Що з цього вийде, наразі невідомо. Тому що для вирішення цих питань, час вибраний досить невдало. Черговий політичний сезон закінчився. Більшість депутатів вже в думках про відпочинок, курорти тощо. Вілтак дуже мало надії на те, що утвориться політичний консенсус, який переросте у кворум – необхідну кількість депутатів, і таким чином політичне рішення на рівні Верховної Ради буде прийняте. На жаль, найімовірніше, ця тема є темою не нормативно орієнтованою, а орієнтованою  на загравання із суспільством, публікою, насамперед з добровольцями, ветеранами і тому подібними категоріями населення.

– Заяви звучать від представників однієї політичної сили. То все ж таки – це думка влади загалом, чи однієї політсили?

– Думаю, що подібні заяви не варто розглядати як державні, швидше обопільні, синхронні – це насамперед попереднє закидання теми, яка буде предметно обговорюватися десь з початком політичної осені. Тому це проба пера, незалежно від того чи зроблена вона представником держструктури – секретарем РНБО чи представником окремої політичної сили.

Читайте також: Нова «стратегія» військової освіти Полторака чи знищення Академії сухопутних військ у Львові?

– Якщо не АТО, то що? Який можливий майбутній форма?

– Це швидше питання до юристів. Зрештою на порядку денному давно стоїть питання запровадження надзвичайного або воєнного стану, можливо, буде запроваджений саме такий формат. Що буде далі, побачимо. Більш адекватним юридичним терміном мав би бути «воєнний стан в окремих районах Донецької та Луганської областей». А у випадку загострення ситуації можна буде вже говорити про запровадження воєнного стану і переведення усієї економіки нагордногосподарського комплексу в режим воєнного і надзвичайного стану у масштабах усієї України.

– Чи наважиться Україна, нарешті, назвати війну війною?

–Так, цей варіант давно розглядається, на жаль, лише попередньо. Можливо, з часом він перейде у більш правову площину.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: