Армія, яка воює, завжди удосконалюється, – військовий експерт

IMG_6524-630x420

Сьогодні, 6 грудня, День Збройних Сил України. За час незалежності українська армія змінювалася, але найбільші зміни відбулися за час війни з Росією.

Що позитивного відбулося в ЗСУ і негативного, що ще слід змінити, ІА Дивись.info запитала у експерта Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка.

«Найперше і найпріорітетніше, що я би виділив, – армія, яка воює, вона завжди удосконалюється. Українська армія вже п’ятий рік у бойовому стані, у стані війни проти Росії. І, звичайно, це в позитивному ключі впливає на підвищення обороноздатності загалом. Тому що на практиці, на полі бою удосконалюються всі теоретичні навички, а це завжди краще за будь-яке військове навчання», – сказав Олександр Мусієнко.

Він зазначив, що на краще змінилося ставлення до військовослужбовців серед населення.

«З’явилася повага до військових, з’явилося розуміння того, що підтримувати армію, допомагати армії, сплачувати військовий збір – це важливо, бо це питання безпеки кожного з нас. Водночас у самих Збройних Силах змінилося на краще тилове забезпечення, я маю на увазі, що покращилися умови проходження військової служби, зокрема строкової. Покращилося харчування особового складу і його якість. Підвищилася заробітна плата як рядового, сержантського складу, так і офіцерів. Найважливіше – бойовий досвід. Він значно покращився. Українська армія виросла завдяки бойовому досвіду», – наголосив військовий експерт.

Але на фоні позитиву є те, що досі потребує змін.

«Серед негативних моментів, я все-таки хотів би виділити те, що недостатньо дофінансовується і виділяється коштів на закупівлю нового озброєння та модернізацію старого. Тут хотілося б, щоб краще фінансувалося. І ситуація залишає бажати кращого у цій сфері. Як на мене, це важливий недолік. Крім того, незважаючи на всі покращення і реформи, ми залишаємося однією з армій Європи, яка у доларовому чи євровому еквіваленті витрачає найменше на свого солдата. Я маю на увазі не на зарплату, а на екіпіровку, зброю, на системи захисту. Тобто, як на мене, пріоритетними на наступні роки має бути все-таки дофінансування на модернізацію і закупівля нового озброєння та екіпіровки – систем захисту, касок, бронежилетів, приладів нічого бачення, озброєнь для солдата, для того, щоб боєць не просто отримував кошти і був мотивований, а ще був мотивований тим, що отримає прекрасне забезпечення, яким він себе може захистити, і зброю, з якою він може ефективно протистояти ворогу», – каже Олександр Мусієнко.

Що стосується озброєння, то Укроборонпром часом презентує новітні зразки озброєння, зокрема розробки вітчизняних конструкторів, а частково це проекти кінця 80-их – початку 90-их років, зазначає експерт.

«Тобто часів розпаду Радянського Союзу, які просто було заморожені і до яких свого часу не дійшли руки. А зараз їх починають знову розробляти і використовувати. Мені здається, що найважливіше, щоб ми отримували справді передове озброєння – це демонополізувати ринок озброєнь і дозволити приватним компаніям постачати озброєння Збройним Силам України, Національній гвардії та іншим військовим формуванням. Бо Укроборонпром монополізував цю сферу і він діє не зовсім ефективного. А в усьому світі і зокрема у країнах НАТО поряд з державою зброю виробляють приватні компанії. Озброєння потім передають армії. І ця зброя іноді набагато краща та ефективніша за ту, яку виробляє держава. Тому над демонополізацією Укроборонпрому теж треба працювати», – пояснює Олександр Мусієнко.

Оксана ДУДАР

Фото Микити ПЕЧЕНИКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: