дивись.info

Кінець подорожі: меч вікінга представили в музеї у Винниках (фоторепортаж)

Кінець подорожі: меч вікінга представили в музеї у Винниках (фоторепортаж)

Сьогодні в Історико-краєзнавчому музеї у Винниках відкрилася унікальна виставка «Врятовані скарби України», головним експонатом якої став тисячолітній меч вікінга каролінгського типу.

Сам меч помітив на сайті Violity археолог Максим Левада, який відстежує переміщення історичних предметів, знайдених чорними археологами. Невдовзі інформація про артефакт вигулькнула в естонських ЗМІ, коли з’ясувалося, що митник, отримавши інформацію про перевезення контрабандних цигарок, знайшов у фурі з білоруською реєстрацією загорнутий у газети меч вікінга.

Щоби повернути цінний предмет, знайдений на території Львівщини, підключилися дипломати, політики, історики, археологи. Більш детально історію повернення меча можна прочитати тут.

Сьогодні ж меч вікінга виставили у музеї у Винниках.

Ігор Тимець.

«Цей меч має дуже цікаву історію. На нього претендували музеї Волинської області, Рівненської , Львівський національний історичний музей і Національний музей України. Але комісія зважила усі за та проти і все-таки вважала за доцільне, щоби меч зберігався в обласному музеї, тобто у тому регіоні, де був знайдений. А меч був знайдений у Бродівському районі. Тому, власне, був обраний наш музей», – каже директор Історико-краєзнавчого музею Ігор Тимець.

Він зазначає, що це унікальний меч, бо дав дуже багато відповідей, але водночас і поставив дуже багато запитань.

«Перед науковцями постало питання, як меч опинився на території Бродівщини. Чи це було поховання? Чи це була битва? Можливо, це випадкова знахідка чи дарунок? Отже, є ще дуже багато запитань і дуже багато роботи щодо цього меча. Крім того, його вдалося зберегти завдяки Національному науково-дослідному реставраційному центру, міністру культури, уряду Естонії, митниці, Служби безпеки. Дуже багато людей були причетні, щоби цей меч повернувся в Україну і потрапив у наш музей. І за це їм велике дякую», – наголосив директор музею.

Пан Ігор зазначив, що мечу потрібен постійний волового-температурний режим, охорона, нагляд реставраторів.

«Ми цього дотримуємося. Меч переїде у постійно діючу експозицію. Зараз він представлений на виставці «Врятовані скарби України», яка показує археологічні надходження до музею за останні кілька років як з приватних колекцій, так і віднайдені археологами», – додав Ігор Тимець.

Віктор Голуб.

Віктор Голуб – художник-реставратор, завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів з металу Національного науково-дослідного реставраційного центру безпосередньо брав участь і в поверненні меча і в його відновленні, яке тривало понад рік.

«Меч спочатку повернувся на тимчасове збереження – його передали Міністерству культури. У нього не було інвентарного номеру – він не музейний предмет. Меч надійшов до нас – Національного науково-дослідного реставраційного центру України, у відділ металу. Я спостерігав за ним протягом року, поки цей меч був речовим доказом. І коли вже закінчилося слідство, нам надали право на консерваційно-реставраційні роботи. Тоді тільки почався сам процес. Я планував його провести протягом року, бо у мене вже був досвід роботи з подібними мечами, наприклад, з тої ж Хортиці. Але цей меч підніс сюрпризи. І скажімо так, у процесі реставрації все виявилося складнішим. Відповідальною роботою була реставрація ефесу, який інкрустований, оздоблений  сріблом, рисунком із залишками позолочених хрестів. Їх треба було зберегти максимально, щоби довести, що там було. Між жолобками деталей, на верші, виявили залишки срібного дроту. І це підтвердили рентгенівські знімки, які ми робили в Інституті Патона», – каже Віктор Голуб.

Реставратор зазначив, що чорний метал руйнується дуже швидко.

«А оскільки цей предмет достатньо подорожував, то уявляєте, як на ньому позначилися вологість, перепади температурних режимів, адже за мечем ніхто особливо , крім естонці, не спостерігав. Естонці поставилися до меча дуже особливо і до України також. Я сказав би, що це завдяки Естонії він і повернувся, але не тільки. Українське посольство, археологи та історики піднялися, щоби цей меч повернувся в Україну. І ось – щасливе повернення. Це вперше за багато років», – продовжує Віктор Голуб.

Читайте також: За кожною знайденою у підземеллях кісточкою є ціла історія довжиною у життя, – археолог Віра Гупало

Реставратор зазначає, що насамперед треба було призупинити процес руйнації.

«У світі із стабілізацією чорного металу працюють дуже давно, але стовідсоткових результатів ще ніхто не досягнув. Хоча дуже потужні лабораторії працюють саме із цим питанням. А у мене трохи інший підхід, оскільки у нас потужних лабораторій нема, я вирішив піти іншим шляхом – мінімальне втручання. Мінералізовані кірки на металі зберігають форму. Якщо їх вилучати – працювати сильними реактивами, – то ми ризикували втратити цей предмет. Тому найголовніше – це стабілізація, укріплення, розкриття самої інформації, тобто інкрустації. У даному випадку шар інкрустації є і оригінальною поверхнею цього предмету», – пояснює Віктор Голуб.

Читайте також: 10 років досліджень і тисячі артефактів: археолог Віра Гупало розповіла, які таємниці приховують підземелля у Дубні

Реставратор зазначає, що у музейних колекціях світу точно такого меча немає, тобто з такою інтерпретацією орнаменту у вигляді хрестів. Свого часу був знайдений 1927 року схожий меч на дніпровських порогах, який не зберігся. Він був схожий за розмірами, мав срібне оздоблення, але інший орнамент.

Читайте також: Львівський історичний музей поповнися колекцією зброї (фоторепортаж)

Тепер унікальний меч вікінга можна побачити в Історико-краєзначому музеї Винників, де він завершив свою тривалу подорож.

Оксана ДУДАР

Фото Микити ПЕЧЕНИКА

Дудар Оксана
Випусковий редактор ІА Дивись.info. За освітою філолог, за покликанням журналіст. Життєве кредо – журналіст завжди повинен ставати на бік слабких і скривджених. Улюблена робота – їхати у відрядження.