дивись.info

Як Львівщина популяризує місцевих виробників і що буде після адмінреформи

Як Львівщина популяризує місцевих виробників і що буде після адмінреформи

Після проведення адміністративно-територіальної реформи у Львівській області, замість 20 районів, залишиться 5, можливо, 6. Принаймні таку концепцію пропонує Департамент економічної політики ЛОДА, Мінрегіон, (ЦППР).

Про адміністративно-територіальну реформу, Стратегію розвитку області, популяризацію товарів львівських виробників та багато іншого ІА Дивись.info поспілкувалася із директором Департаменту економічної політики ЛОДА Мартою Бухтіяровою.

– На Львівщині стартувала акція «Купуй галицьке! Вироблено на Львівщині». У чому її суть і яка її мета?

– Мета акції – популяризувати місцевого виробника. Ми заходимо у супермаркет, де на поличках багато товарів і не знаємо, які з них вироблені на території Львівської області. Власне, суть акції – ми маркуємо полиці яскравими цінниками, щоби було видно, що товар вироблений на Львівщині. Для чого це потрібно? Це стимулювання місцевого виробника і місцевої економіки. Тут присутня й  екологічна складова, адже товар не їде здалеку. Акція допомагає розвивати місцевий малий та середній бізнес. А це збільшення кількості робочих місць, зростання виробництва. Коли ми 2017 року запускали таку ж акцію і підбивали її підсумки за три місяці, то за окремими групами товарів у нас був зріст продажів на території Львівської області до 40-60%. Це було дуже суттєво для невеличких підприємств. Так само це підтримка місцевих фермерів. До цієї акції, наприклад, долучився «Шувар». Окрім того, що у них є цілі павільйони, де продається фермерська продукція місцевого виробництва, вони промаркували це ще детальніше.

– Якщо взяти огляд ринку, то скільки від загальної кількості становлять галицькі виробники?

– Приблизно 30-40%, залежно від супермаркету. Коли вже будуть наліплені усі стікери, то це можна легко відстежити. Подекуди цілі полички будуть промарковані у рамках акції «Купуй галицьке» як товар місцевого виробника. Ми, до речі, по окремих супермаркетах зібрали групи товарів місцевого виробника, які вони продають, частку цих товарів та обсяги продажів, щоби потім підбити підсумки і подивитися, як вплинула акція.

– Хто долучився до акції?

– Долучилися сім торговельних мереж. «Шувар», «Ашан», «Арсен», АТБ, «Свій маркет», «Рукавичка» і «Фуршет».

– Чи не сприймуть акцію виробники з інших областей, а то й країн, як дискримінацію їхнього товару?

– Йдеться не про дискримінацію чийогось товару, а про популяризацію нашого. У принципі люди і виробники сприймають це по-іншому. Траплялося таке, що манчердайзери не львівських виробників цінники переставляли на свій товар. Були такі, хто відмовився брати участь в акції, бо вважають, що це не така конкуренція, як має бути. Тим не менше така практика є дуже поширена у світі. У Франції, наприклад, кожна провінція має подібні акції. А також у Польщі, Сполучених Штатах тощо.

– Скільки триватиме акція і на який результат ви очікуєте?

– Акція триватиме півроку. Через три місяці ми підіб’ємо перші проміжні результати. Ми сподіваємося на зростання товарообороту на 30-40% по усіх групах товарів місцевих виробників.

– Кабмін запропонував створити у Львівській області лише 5 районів. Натомість департамент (разом з міжвідомчою групою) запропонував сформувати 6 районів. Розкажіть, за яким принципом відбудеться розподіл районів? Що очікувати мешканцям? Чи не доведеться їм за банальної найпростішою довідкою долати сотні кілометрів?

– Почнемо з того, що мешканцям не треба буде їздити до району. Усі послуги будуть надаватися на території об’єднаної територіальної громади. Але спочатку треба завершити формування ОТГ. На сьогодні перспективним планом у нас не покриті Дрогобицький, Стрийський райони. Є питання щодо міжрайонних об’єднань. Тобто не можна переформатувати райони, поки ми не завершимо повністю формування Перспективного плану. Ми це зробили і на основі того сформували нові райони. Є відповідна методика, яка передбачає питання доступності, чисельності мешканців, фінансової спроможності тощо. Тобто методологія є достатньо точною і, згідно із нею, проводилися усі розрахунки. Відповідно до моделі, після закінчення адміністративно-територіальної  реформи – об’єднання усіх громад будуть сформовані нові райони. Тепер уявляємо, як буде жити мешканець якогось маленького селища, яке не є центром ОТГ. Це буде старостинський округ і питання довідок вирішується на рівні старости. Крім того, довідку можна замовити через електронні сервіси чи ЦНАПи. Зараз дуже підтримується формування ЦНАПів в ОТГ. Максимум – треба поїхати у центр об’єднаної територіальної громади. Районні адміністрації не будуть мати таких функцій, які мають зараз. Вони не видаватимуть довідок, у них не буде величезного бюджету та роздутого штату. Це буде 10-20 людей, які наглядатимуть за законністю дій органів місцевого самоврядування. Вони не будуть формувати бюджет, ділити його між територіями, бо у них не буде на це ресурсів і повноважень. Їх отримають ОТГ, відповідно, і всі послуги. Тому, наприклад, якщо був Сколівський район, а його ліквідують, то це не є проблемою.

– Тож які райони будуть?

– Згідно із концепцією, поданою Кабміном, пропонується сформувати п’ять районів. Великий Львівський район – він охоплює Яворівський, частину Пустомитівського, Жовківського районів і тягнеться аж до межі з Тернопільською та Івано-Франківською областями. А ще – Червоноградський, Дрогобицький, Самбірський  та Золочівський райони. Натомість у ЛОДА пропонується формування шести районів: Червоноградський, Золочівський, Львівський, Дрогобицький, Стрийський та Самбірський.

– Сьогодні у кожному з районів є райдержадміністрації, де працює маса людей. Що з ними буде?

– Їх розформують, але більшість працівників працевлаштуються в об’єднаних територіальних громадах. Вже навіть зараз маємо таку практику, що кращі працівники РДА переходять на роботу в сільські, селищні та міські ради, де є сформовані ОТГ. Навіть працівники облдержадміністрації йдуть працювати в ОТГ. Це не питання працевлаштування людей. Хтось залишиться, адже сама структура буде збережена, але з іншими функціями.

– У світі територіально-адміністративна реформа вважається однією з найскладніших та найболючіших. Згідно із законом, об’єднані територіальні громади формуються добровільно. І якщо спочатку процес йшов, то зараз він загальмувався. А поки не будуть сформовані ОТГ, доти не можливо буде провести перерозподіл районів. Як бути?

– Там, де було добровільне об’єднання, згодом все завершувалося банальним поділом на спроможні адмінтеродиниці, які здійснював уряд. Наприклад, у Литві добровільного об’єднання чекали 9 років, але воно так і не відбулося. Стимулювали об’єднання виділенням 250 тисяч євро. Була шалена підтримка, але всі так і не об’єдналися. Тоді через 9 років сказали: «Досить!» Адміністративно об’єднали і закінчили реформу. У нас також до цього йде. Сподіваюся, ми не чекатимемо 9 років. П’ять років було достатньо, щоби всі добровільно об’єдналися. Але у нас є ще питання місцевих еліт. Тобто якщо сільський голова центральної садиби не працює, не спілкується з людьми, не запроваджує чогось нового, він боїться не переобратися, адже голосуватимуть за нього не тільки у рідному селі, де є зв’язки і впливи. Після приєднання інших сіл, він може отримати серйозну конкуренцію.

– Тобто йдеться про саботаж?

– У якійсь мірі, так. Сподіваюся, що будуть внесені зміни у закон про добровільне об’єднання, і процес формування ОТГ буде завершено. Ця реформа дуже болюча саме тому, що вона зачіпає кожного. Незважаючи на те, що у нас діє дуже багато проектів, які займаються децентралізацією, інформація не доходить до кожного. І дуже часто під час громадських обговорень треба пояснювати ті ж ситуації із довідками – що нікуди не доведеться їздити. Пояснювати, чому саме так, навіщо це потрібно? Здебільшого після цього люди голосують за приєднання.

– Що, по суті, зміниться після адміністративно-територіальної реформи? Навіщо її проводити?

– Насамперед це ефективніший менеджмент на місцях, підвищення фінансової спроможності, чіткий і зрозумілий розподіл функцій між різними рівнями влади. Маленькі громади не мають достатньо фінансового ресурсу та якісних кадрів. А укрупнення – це залучення коштів на територію, можливість обрати кращі кадри для роботи, ефективність управління. ОТГ прирівнюють до міст обласного значення. Відтак виходимо на трирівневу систему адміністративно-територіального устрою, відмовляємося від так званих «матрьошок», як це є у Львові чи Червонограді. Це дуже потрібна, але болюча реформа.

– Наступного року закінчується Програма стратегії розвитку Львівщини і вже почалася робота над новою стратегією, розрахованою до 2027 року. Що буде принципово відрізнятися від попередньої, які головні тенденції?

– Ми почали розробляти Стратегію навесні. У Мінрегіон ініціював цей процес. Перед нами були поставлені дуже стислі терміни. Основна проблема напрацювання стратегії у тому, що вона має базуватися на певних документах, зокрема на Державній стратегії регіонального розвитку України на період до 2027 року, якої поки немає. Міністерство регіонального розвитку поставило собі дедлайн щодо цієї стратегії на наступне літо. Тобто ми маємо стратегію підготувати на грудень, а міністерство – наступного літа.

Насамперед нова стратегія відрізняється сучасним підходом до розвитку економіки. Нововведення – смарт-спеціалізація. Що це значить? Смарт-спеціалізація – це визначення основних видів економічної діяльності, які можуть поєднати інноваційний потенціал з економічним та стимулювати розвиток не лише цього виду діяльності, а й суміжних галузей. Це типова практика Євросоюзу. У нас, наприклад, буде одна або дві стратегічні цілі – економіка і, можливо, туризм, які потягнуть за собою розвиток інших галузей, розвиток яких нам треба, обов’язково, стимулювати. Тому що вони впливатимуть на розвиток усієї економіки й області загалом. Друга обов’язкова вимога уряду до розробки стратегії –проведення стратегічної екологічної оцінки стратегії і плану її реалізації. Тобто оцінка впливу на довкілля. Це буде документ із різними пропозиціями, але після проведення стратегічної екологічної оцінки від окремих, ймовірно, доведеться відмовитися на користь збереження екологічної рівноваги.

Третє – нові стратегічні цілі. Ми аналізували результати попередньої стратегії і відмовилися від цілі «відкриті кордони», оскільки міжнародна співпраця присутня всюди і виділяти її в окрему ціль ми не вважали за доцільне. Нова стратегічна ціль – екологія, яка була виділена у попередній стратегії лише як операційна. Обов’язково слід впроваджувати такі речі, як каналізування, цивілізоване поводження із твердими побутовими відходами, очистку русел річок, збереження від знищення лісів та тваринного світу. Крім того, стратегічними пріоритетами розвитку будуть економіка та інфраструктура. Якщо раніше остання була розкидана по різних цілях, то тепер все буде об’єднано – це дороги, транспорт, зв’язок, комунальне господарство, тощо. І останній та найважливіший напрямок – якість життя. Це зокрема розвиток соціальної сфери, культури, фізкультури і спорту.

Цього тижня відбудеться засідання комітету зі стратегії. Ми будемо представляти профіль Львівської області, дослідження по смарт-спеціалізації, яке, до речі, розроблялося за підтримки Міністерства економічного розвитку і міжнародних організацій, які надавали офіційну методику ЄС для проведення аналізу смарт-спеціалізації. Це буде представлення аналізу і затвердження.

– Минулого тижня депутати Львівської міської ради проголосували за проведення ще одних громадських слухань щодо будівництва цинкового заводу. Яка сьогодні ситуація з будівництвом підприємства?

– Чекаємо відповідних рішень. Так, можна провести ще одне громадське обговорення, але не думаю, що воно буде відрізнятися від попереднього. До прикладу, є цинковня у Стрию, немає жодних застережень до її роботи. Але коли завод будувався, люди теж переживали. Є відповідні екологічні документи, які підтверджують, що немає нічого поганого, якщо таке підприємство буде збудоване. Тому чекаємо офіційних рішень і результатів роботи робочої групи.

– Кілька років працює платформа Prozorro. Які маємо результати роботи на Львівщині?

– Згідно із підбиттям підсумків за півріччя роботи, ми є третіми в Україні за економією бюджетних коштів, відповідно до закупівель, які проводяться через Prozorro. Це один з найкращих інструментів, які були розроблені під час перших кроків реформ. Після того, як Prozorro запустили, багато хто не знав, що з цим робити. Ми проводили дуже багато навчань для наших замовників, розпорядників коштів і так само для бізнесу, щоби їх залучити до процесу. І це дало свій результат – ми треті в Україні за економією бюджетних коштів. Нас випереджає лише Київ та Дніпро. Стало значно менше помилок у проведенні закупівель. Prozorro – це ефективність використання коштів. Але чекаємо на внесення змін до цієї системи. Зокрема йдеться про запровадження «чорного списку». Є узгодженість дій, неконкурентні торги, дискваліфікація учасників через формальні вимоги, закупівлі з дискримінаційними вимогами. Ми намагаємося все це відслідковувати, запобігати разом з Центром громадського моніторингу та контролю. Дуже є багато звернень і в антимонопольний комітет, відповідно, блокуються закупівлі. «Чорний список» дуже допоможе. Заборона на два роки брати участь в закупівлях буде якось людей стримувати. Чесна конкуренція необхідна всім. Prozorro – це чудовий інструмент, який потребує подальшого розвитку та удосконалення. Вже є навіть поданий до Верховної Ради законопроект. Ми сподіваємося, що він буде прийнятий новим парламентом.

Оксана ДУДАР

Фото Микити ПЕЧЕНИКА

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.