Славсько і околиці: куди піти та що скуштувати (фото)

Кожне з цих місць має свою особливу історію, і завжди приваблює тисячі туристів.

Водоспад «Кам’янка»

Водоспад, що розташований у Національному природному парку «Сколівські Бескиди», має близько семи метрів висоти та дивує своєю красою. Він складається з одного каскаду, розділеного скельним виступом на два потоки. Водоспад є геологічною пам’яткою та об’єктом рекреаційного туризму.

Де: Сколівський р-н, за 37 км від смт. Славська, біля села Дубина.

Фортеця «Тустань»

Варто трішки видозмінити маршрут, аби на власні очі побачити пам’ятку природи та археології національного значення — неймовірні Урицькі скелі. Саме тут знайдені рештки стін та будівельних конструкцій, які є залишками давньоруської фортеці Тустань (ХІ – ХІІІ ст). У скелях вирубані гроти, підземні ходи та колодязі. Дістатися сюди можна, повернувши з траси Київ – Чоп поблизу Верхнього Синьовидного до Урича.

Вхід: платний

Де: Сколівський р-н, село Урич (за 47 км від смт. Славська).

Скелі Довбуша

Скелі Довбуша — скельно-печерний комплекс, який є не лише унікальною природною, а й історичною пам'яткою. Скелі лежать на висоті 668 метрів над рівнем моря. Мальовниче скупчення каменів, «огорнуте» смерековим лісом — must-see для поїздки в гори. До комплексу, названого на честь легендарного Олекси Довбуша, слід приїхати, аби «пройтись» справжніми стежками опришків.

Вхід: безкоштовний.

Де: в районі села Бубнище Івано-Франківської області та села Труханів Сколівського району Львівської області (51 км. від смт. Славська)

Гора Парашка

На території Національного природного парку «Сколівські Бескиди» розташоване ще одне місце варте уваги — гора Парашка. Її висота — 1268,5 метрів. Це найвища гора однойменного хребта у Сколівських Бескидах. Через вершину пролягає знаковий туристичний маршрут «м. Сколе — г. Парашка — с. Майдан» протяжністю 28 км. Панорами, які відкриваються з вершини гори, варті часу, витраченого на підйом.

Де: за 8 км на північний захід від м. Сколе. (28 км. від смт. Славське)

Річка Стрий

Для відпочинку біля річки рекомендуємо зупинитися у селі Нижнє Синьовидне. Воно розташоване у долині ріки. Течія тут спокійніша, аніж далі в горах, а краєвиди — не менш мальовничі.

Де: Сколівський р-н, село Нижнє Синьовидне (42 км. від смт.Славська)

«Козяча ферма двох Катерин»

Непроста історія двох жінок зі Східної та Західної України, яких поєднали складні життєві обставини та які зуміли розвинути власну справу. У спілкуванні та любові до тварин народжується надзвичайно смачний та поживний сир, який залюбки смакують усі відвідувачі ферми: від туристів до місцевих мешканців.

На території ферми працює дегустаційний зал, проходять екскурсії та майстер-класи. На фермі, окрім кіз та козенят, є також двір зі свійськими птахами. Господині дозволяють годувати тварин та доїти кіз.

Де: Сколівський р-н, с. Тухля ( 5 км. від смт.Славська)

Піший маршрут до пам’ятника Захару Беркуту

Тухля тісно пов'язана з життям і творчістю Івана Франка. У селі є криниця Івана Франка, пам'ятник письменнику, а також церква, розписана Корнилом Устияновичем. Гірська місцевість навколо села є місцем історичних подій, які описані у творі Івана Франка «Захар Беркут». На південній околиці села, за річкою Опір, на горі Захар Беркут (964 м) височить статуя Захара Беркута — саме там, де за народними переказами, і поховано цю історичну постать. У селі є камінь, начебто саме той, яким перекривали гірський потік, що згубив татар. На ньому викарбувано пам'ятний напис. Варто відвідати ущелину, про яку писав Франко — «місце було надзвичайне, дике».

Де: с. Тухля, Львівська область (5 км. від смт. Славська)

Музей «Сколівщина»

Його експозиція розміщена у п'ятьох кімнатах. У першій кімнаті містяться невеликий зоокуточок, елементи бойківського лісопромислу, сільськогогосподарського реманенту, народних ремесел.

У другій представлено інтер’єр бойківської хати, в якій знаходяться манекени газдині та сільського газди, одягнені у національні одязі, старовинні ікони, бамбетель, креденс з посудом, маслобойка, олійниця, куфер з приданим нареченої.

Третя кімната — військова атрибутика, раритети часів І та ІІ Світових воєн, художня панорама меморіалу УСС на г. Маківка, стенди з фотографіями вояків УПА. Частина експозиції присвячена пам"яті Героя Небесної сотні — Олега Ушневича.

У четвертому залі сакрального мистецтва, зібрані іконостас Церкви Різдва Пресвятої Богородиці м. Сколе та плащаницю 1895 року, друге видання Требника або Богословної книги Петра Могили 1646 року, одяг греко-католицького священика, низка фото старовинних бойківських церков, документи, які підтверджують перебування Андрея Шептицького на теренах Сколівщини, десятки книг кінця ХІХ та поч. ХХ століть.

Цікавою для відвідувачів буде фотоекспозиція м. Сколе часів ХІХ-ХХ ст, зокрема проілюстровано діяльність баронів Гредлів, їхній знаменитий замок, будування вузькоколійки, сплав деревини річками, полювання на оленів та ведмедів у Карпатах.

Де: м. Сколе, вул. Данила Галицького, 52 (32 км. від смт. Славське)

Меморіальний комплекс УСС на г. Маківка

Саме тут на вершині гори навесні 1915 року відбувалися важкі бої між Українськими січовими стрільцями та царськими військами. Українців було лише сімсот, а ворогів – незліченне число. Важко було, та перемога все-таки дісталася українським синам-героям. Ті, хто загинув під час цих бойових дій, з почестями поховані на цвинтарі, що розташувався на при вершинній частині південного схилу Маківки. Не зважаючи на досить важкий період в історії України, з 1939 року в першу неділю серпня тут відбувалися поминальні богослужіння. Всі небайдужі, а це тисячі людей з усієї Галичини, приходили на могили героїв. За незалежної держави цвинтар бійців легіону УСС було відновлено, а разом із ним і богослужіння.

Де: Поблизу с. Пшонець  Головецької с/р, на території ДП «Славське ЛГ» (6,5 км. від смт. Славська)

Гора Лопата

Гора Лопата – це гірська вершина висотою 1210,9 метрів над рівнем моря, яка розміщена на хребті Зелем’янка на відстані 8 кілометрів на південь від міста Сколе. З південного схилу гори бере початок потік Озирний, який впадає в річку Зелем’янку.  А з північно-східного схилу Лопати витікає Павлів потік, який впадає в річку Опір біля мосту в місті Сколе. Повз Павлів потік є туристична стежка, яка починається в зоні відпочинку біля мосту через річку Опір, та далі веде повз бази відпочинку до гори Лопата. На південно-захід від г. Лопата на хребті Зелем’янка розміщена інша ще вища вершина Мутна (1261 м.). А хребет Зелем’янка тягнеться далі на південно-захід через трохи нижчі вершини 1265,3 м.,  1206 м., 1111,6 м., 1173 м., 1216 м. (гора Менчил) та 1094 м.(г. Росохач) . Практично  хребет повністю заліснений і простягається по межі Львівської та Івано-Франківської областей.

На г. Лопата поставлений хрест, який присвячений пам’яті бійців УПА. Саме  на цьому місці влітку 1944 року відбувалися бої загонів УПА з німецькими та угорськими окупантами.

Бій відбувався десять днів (з 6 до 16 липня 1944) та складався з кількох зіткнень, власне на горі Лопата, поблизу міста Сколе та у Чорному Лісі.

Де: Поблизу м. Сколе, с. Кам’янка (38 км. від смт. Славсько)

Водоспад Гуркало

Водоспад розташований на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди».

Висота падіння води — 5 м. Висота над рівнем моря — 570 м. Водоспад складається з одного каскаду, розділеного скельним виступом на два потоки, один з яких значно повноводніший від іншого; у посушливі пори менший струмінь майже зникає. У підніжжі водоспаду є водобійний котел близько 10 м у діаметрі, глибина води у якому сягає 2 м.

Поблизу водоспаду є кілька галявин (перша надзаплавна тераса річки Велика Річка), де є місце для намету і ночівлі. Вище за течією річки є перекати, які місцеве населення вважає за окремий водоспад і називає Малим Гуркалом.

Гуркало відповідає своїй назві під час паводків (після інтенсивних злив), коли витрати води Великої Річки, сягають максимуму, і каламутний водний потік стрімко біжить зі схилів хребта Парашки, з великим гуркотом спадаючи зі скельного виходу порід менілітової світи.

Від села Крушельниці до водоспаду веде маркована туристична стежка (білий прямокутник з жовтою смугою посередині на стовбурах дерев), до водоспаду теж можна пройти зі села Корчина. Автомобілем під'їхати практично неможливо навіть у суху погоду через вкрай поганий стан ґрунтової дороги.

Де: поблизу с. Корчин (37 км. від смт.Славська)

Палац Гредлів

Палац Гредлів, також палац Грьодлів — пам'ятка архітектури місцевого значення у місті Сколе, в історичному районі Демня. Збудований у стилі необароко. Має два поверхи.

Палац і парк у Сколе були закладені бароном Еугеніушем Кінскі в середині XIX століття після того, як він він придбав сколівські землі у графа Потоцького.

В кінці XIX століття палац перебудували в стилі необароко єврейська родина братів баронів Гредлів, які контролювали місцеву промисловість. На деяких старих фотографіях немає куполу над центральною частиною будівлі, проте є два бічних — можливо, вони були зруйновані у Першу світову війну.

У вересні 1937 року у маєтку гостював і полював онук цісаря Франца Йосифа І князь Віндіш-Грац (Windisch-Gratz). Після полювання аристократ гордо позував перед палацем з оленячим черепом з розкішними рогами. В жовтні 1938 р. з оленячими головами вже позували граф Лімбург та барони Віктор Кьонігсвартер і Улльман.

Після окупації Сколього радянськими військами у кінці вересня 1939 в палаці був розміщений відділ НКВС, який повернувся сюди у серпні 1944 і діяв до 1948.

Перед будівлею палацу розташований гарний фонтан. Досить добре збереглися ковані хвіртки та огорожі.

Де: м.Сколе, вул. Князя Святослава, 40 (32 км. від смт.Славське)

Меморіальний комплекс «Могила князя Святослава»

Курган «Могила Святослава», що розташований на відстані 6 км південніше від м. Сколе Львівської області, знаний на Бойківщині спрадавна. Кількасотлітнє вшанування пам’яті похованого у ній, як припускають учені, володаря з княжого роду Рюриковичів виразно посвідчує вірування давніх українців у покровительство князів над землею та її людом.

«Могилу Святослава» над р. Опором зачисляють до княжих захоронень.

Де: поблизу м. Сколе, с. Гребенів (24 км. від смт. Славське)