Як пандемія та карантин загальмували освітню реформу на Львівщині

Нова українська школа – це новий підхід до навчання дітей в Україні. На неї вже перейшла вся молодша школа, а середня отримала затвердженими нові стандарти освіти. НУШ – це про педагогіку партнерства, про набуття дітьми певних компетенцій, а не лише знань, творчість та ініціативність. Щоправда, в реалізації реформи все не так гарно, як на презентаційних матеріалах.

НУШ та карантин на Львівщині

Якщо минулого навчального року про НУШ було безліч новин, то цьогоріч все затьмарив карантин й дистанційне навчання. Щоправда, це не завадило регіонові отримати нові підручники (понад 300 тис) за НУШ для третіх класів. Цього року вперше вся молодша школа вчиться за новими стандартами.

Змінитися мали не лише стандарти, але й зарплати вчителів. Щоправда, на Львівщині довелося покривати дефіцит на ці виплати з цільової державної субвенції. Так, у жовтні ЛОДА скерувала на освіту додаткових 13 мільйонів гривень. І дефіцит такий утворився навіть без запланованого на наступний рік різкого зростання зарплат для освітян, про яке говорять на рівні Києва. Так, за словами Мінсовіти, наступного року зарплати вчителям зростатимуть двічі й це вже закладено до проєкту бюджету. Підвищення мають відбуватися у січні та в липні, в результаті чого оклад вчителів, порівняно з нинішнім, має зрости на 30%.

Наразі ж за словами обласного департаменту освіти та науки всі сили кинуті на освоєння ефективного дистанційного навчання.

«Трансформація освіти – процес, який неможливо зробити за один день. Але коли ми побачили в кінці березня, що карантин може затягнутися надовго, то перше, що ми зробили, то в межах наявних коштів вишукали економію 1,15 мільйона і скерували її як субвенцію на місцеві громади для навчання вчителів, - коментує Олег Паска, директор департаменту освіти та науки ЛОДА. - Вчителі мали вивчити платформи для дистанційного навчання. Ми робили опитування в червні чи травні й опитали близько 3 тисяч вчителів. Воно показало, що на жаль, вчителі вкладали велику працю в це дистанційне навчання, але не були до нього готові, бо ніхто не вчив їх тим засобам та платформам для дистанційного навчання. Тому ми запустили цей процес і зараз, за попередніми даними, десь 700 вчителів вже пройшли таке навчання, але їхні колеги й далі вчаться. Оскільки коштів дуже мало, то ми визначили за такою логікою: аби з кожної школи по 3 вчителі могли пройти перепідготовку. На наступний рік, коли буде новий бюджет, ми будемо намагатися зробити все, аби всі вчителі могли освоїти технології та платформи для дистанційного навчання. Для прикладу, 95% вчителів сказали, що для роботи використовували Viber. Але він не є платформою для дистанційного навчання, вона не дає ефективності, це звичайний месенджер. Зрозуміло, що затрата праці велика, а коефіцієнт корисної дії зовсім невеликий».

На його думку, дистанційна освіта таки затримає впровадження реформи. «Я думаю, що дистанційний формат затримає реформування. Це є виклик, ніби тимчасовий. Але він є реальний і він є нагальний, тому мусимо на нього відповідати, в першу чергу ресурсами людськими та фінансовими. Є приклади, до речі, досить непогані, коли в тих установах, де володіють платформами й засобами для дистанційного навчання, результати бувають навіть кращі, ніж при очному навчанні. Але це дуже поодинокі приклади, бо як правило, вся система дає гірші показники по навченості учнів, ніж при звичайному форматі навчання», - резюмує Олег Паска.

Водночас, Оксана Руда, національна експертка швейцарсько-українскього проєкту Decide, розповідає, що всім освітянам доступний онлайн-курс з дистанційної освіти, який розробили при підтримці Швейцарії та проєкту Decide, а після завершення курсу вчителі отримують сертифікат про підвищення кваліфікації.

Корисний досвід Донеччини

А ось досвіт Донецької області може стати Львівщині корисним. Там на дистанційному навчанні чи екстернаті знаються ще з 2014 року. Принаймні, так заявляють у департаменті освіти та науки обласної адміністрації.

У Донецькій області дистанційному навчанню, екстернату приділяється увага з 2014 року. Це пов'язано з наданням можливості дітям, які проживають на тимчасово окупованій території, здобути українську освіту і документ державного зразка. У 2020-2021 навчальному році мережа базових закладів загальної середньої освіти, які надають послуги дистанційного навчання дітям з ОРДЛО - 15 навчальних закладів. У 2019-2020 навчальному році на дистанційно-екстернатною формою з непідконтрольних територій здобували освіту 4,2 тисячі осіб, а в 2018-2019 навчальному році - 3,4 тисячі чоловік. В області в 2019-2020 році дистанційна освіта було організовано у всіх навчальних закладах.

«Таких чином дистанційне і екстернат для установ освіти - не нововведення, а поглиблення досвіду», - підкреслили в департаменті освіти і науки Донецької ОДА. Детальніше про освітню реформу на Донеччині читайте в матеріалі «Новин Донбасу».

Чи ефективна НУШ

Думки освітян та експертів щодо ефективності НУШ розходяться, але переважно саме у якихось конкретних питаннях, а не загальному принципі партнерської освіти. Насправді, оцінювати реформу зарано, адже вона ще занадто свіжа, а як зазначає Олег Паска, в освіті існує тяглість процесів, тому впровадження змін займає роки.

За календарним планом, оприлюдненим на сайті НУШ, запуск нової середньої освіти запланований на 2022 рік, до 2026 року цей перехід вже має статися. Хоча наразі невідомо, наскільки в результаті затримає карантин освітню реформу. Адже наразі в МОЗ не виключають і загального локдауну освіті, як це було навесні.

«За НУШ в Україні наразі працює молодша школа, а середня школа отримала нові затверджені стандарти базової освіти, до 9-го класу. Тобто є затверджені державні стандарти для Нової української школи, але від моменту затвердження стандарту до його впровадження має пройти трошки часу. Бо нові стандарти – це програми, підручники, навчання вчителів і так далі, - пояснює Олег Паска. - НУШ в молодшій освіті працює третій рік. І, знаєте, є різні дискусії з того приводу, бо частина людей вважає, що позитиви є, особливо в плані більшої творчості учнів та самостійності. Є частина вчителів, які мають зауваження до підручників, крім того навантаження на вчителя зростає. Важко сприйняти той момент, що не можна оцінювати учнів, адже вважають, що оцінка – це ознака конкуренції, що дитина в світі все одно мусить конкурувати, виходячи зі школи, а ми ніби створюємо штучні умови, де відсутня конкуренція. Часом є перегини, бо, наприклад, «Свідоцтво досягнень учня» відповідно до методичних рекомендацій налічує 4 сторінки, тобто уявіть собі вчителю заповнити за кожною класифікацією це. Тобто є різні точки зору. Попри це, я вважаю, що НУШ має більше позитивів, але треба максимально спрощувати всі ті речі».

На самому сайті НУШ про філософію реформи говорять так: «Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою освіти має стати інструментом забезпечення успіху нової української школи. Запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від одноразових проектів у системний процес, який охоплює всі види діяльності. ІКТ суттєво розширять можливості педагога, оптимізують управлінські процеси, таким чином формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічні компетентності».

Читайте також: Острах не зник, надії з’явилися: чи готова Львівщина до відкриття ринку землі

Експертка Оксана Руда однозначно говорить про позитиви НУШ: «Результат масштабної реформи Нової української школи – третьокласники вміють читати, а також висловлювати свою думку письмово та усно, проявляти творчість, ініціативність, оцінювати ризики й приймати рішення, тобто роблять усе те, що мають робити в цьому віці, але роблять це краще аніж ті, хто не навчався за новою програмою».

«Якщо говорити про моє особисте враження, то, напевно, ми менше приділяємо уваги змісту, - продовжує Олег Паска. - Треба більше приділяти уваги змісту: змісту програм, підручників. Наприклад, якщо почитати підручник біології за 8-й клас, то він такий складний, що дорослий прочитає параграф і не зможе його переказати. Таке враження, що ми хочемо викликати відразу учня, а мені би хотілося, аби підручники викликали захоплення в учня предметом. Але це більше залежить від Міністерства освіти, бо треба думати, як змінити підходи до затвердження тих підручників. Але в освіті є тяглість певних процесів, тому те, що відбувається сьогодні, було заплановано трошки раніше. Тобто якщо ми хочемо бачити освіту розвиненою, результативною і коли ми сьогодні про щось думаємо і щось впроваджуємо, то маємо розуміти, що це буде реалізовано за 3-5 років. І ми зараз займаємося тим, що готуємо програму розвитку освіти Львівщини й уже завершуємо стратегію, аби сформулювати загальне бачення, й збираємося на початку грудня її обговорювати з громадськістю».

Загальні зміни в освітній системі

Реформа передбачає не лише нові стандарти для учнів та, умовно кажучи, нові підручники. У загальному реформа торкнеться також стандартів самої вчительської праці, фінансової децентралізації та оптимізації мережі. Ось із оптимізацією мережі, традиційно, в Україні виникають проблеми, адже одна зі складових такої оптимізації – скорочення кількості закладів освіти.

Зараз на Львівщині вибудовують мережу опорних шкіл, які покриватимуть усі населені пункти завдяки системі довезення «школяриками» учнів до навчального закладу. Протягом останніх років регіон активно закуповував шкільні автобуси, тож зараз на Львівщині їх 326, зокрема майже сотня – в ОТГ. Щоправда проблеми з ефективністю мережі досі залишаються, зауважує директор департаменту освіти та науки ЛОДА Олег Паска. «Оптимізацію мережі шкіл я би навіть не назвав частиною реформи. Реформа – це більше про зміст освіти, про нові методики викладання. А що стосується мережі, то це просто ефективність витрачання коштів, - говорить головний освітянин Львівщини. - Ми провели дослідження, яке показує, що чим більше коштів витрачає територія, тим менший показник ЗНО, є навіть графіки, які це доводять. Але коли ми проаналізували, чому так, виявилося, що це, як правило, ті території, де є велика розгалужена мережа. У містах легше, бо там є більша кількість учнів і там ефективніше ті кошти витрачаються. Але там, де є велика мережа, гроші йдуть, фактично, на будинки, а не на вчителя і учня – і в тому є проблема. З іншого боку, не завжди ту мережу можете оптимізувати й скоротити, тому що є села, з яких неможливо взимку проїхати до опорної школи, особливо таке є в гірських районах. Але це теж поодинокі факти, бо як правило, мережа у нас є найменш оптимізована у Дрогобицькому, Старосамбірському й Турківському районах».

Читайте також: Антикорупційна реформа на Львівщині: реальність чи фікція

Але наступний рік, на думку експертів, несе більше оптимістичних прогнозів, враховуючи проєкт бюджету та децентралізацію. «Кабмін затвердив проєкт бюджету на 2021 рік і згідно з ним на освіту передбачено 174 млрд гривень, це на 34 мільярди більше, аніж в цьому році, - додає Оксана Руда. - Гроші хочуть направити, зокрема, на підтримку Нової української школи (1,4 млрд), лишилося тільки дочекатися за затвердження бюджету у Верховній Раді. А ще з нового року всі громади отримуватимуть субвенцію на освіту напряму з державного бюджету, тепер громада сама відповідатиме за розподіл державних коштів на освіту. Це стало можливим завдяки реформі децентралізації».

Зараз, поки загальні прогнози щодо коронавірусу в Україні невтішні, говорити про повноцінні темпи впровадження освітньої реформи рано. Так само рано радіти й планам щодо підвищення зарплат для освітян, адже Україна неминуче занурюється в економічну кризу та прямує до загального дефіциту бюджету, через що традиційно кошториси на гуманітарну сферу «обрізаються». Втім, судячи зі слів експертів, відкату до старих принципів та стандартів освіти ніхто також не прогнозує, тож рано чи пізно реформа відбудеться.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Змінюємося разом: як реформи наближають Львівщину та Донеччину до ЄС» в межах програми медійних обмінів від Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати Україна – Карпатська агенція регіонального розвитку» за фінансової підтримки Львівської обласної ради.